Welcome to EverybodyWiki 😃 ! Nuvola apps kgpg.png Log in or ➕👤 create an account to improve, watchlist or create an article like a 🏭 company page or a 👨👩 bio (yours ?)...

Ємельяненко Ярослав Вікторович

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Ємельяненко Ярослав Вікторович (нар. 1982р, Київ) ― голова української Асоціації чорнобильських туроператорів[1], засновник та генеральний директор компанії «Чорнобиль тур»[2], співзасновник «Чорнобильского університету»[3], член Громадської Ради при Державному агентстві Україніи з управління зоною відчуження, громадський діяч.

Робота з розвитку чорнобильського туризму[ред.]

Заснування компанії «Чорнобиль тур»[ред.]

У 2008 році Ярослав Ємельяненко заснував компанію «Чорнобиль тур». У 2016 вона отримала ліценцію Міністерства економічного розвитку та торгівлі (наказ №532, свідоцтва ДП "УІПВ" №143234, №193542), ставши першим офіційним провайдером туристичних поїздок у зону відчуження. Станом на 2021 рік, компанія налічує більше 100 людей персоналу. Під її проводом поїздки у Чорнобильську зону відчуження здійснили більше 100 000 людей, з яких 80% – громадяни 130 країн світу (здебільшого США, Канади, Великобританії, Польщі, Німеччини, Чехії).

Діяльність зі створення нормативно-правової бази відвідування туристів зони відчуження навколо Чорнобильської АЕС[ред.]

Станом на 2008 рік чорнобильський туризм як такий не існував у легітимній площині. З моменту заснування компанії «Чорнобиль тур» Ярослав Ємельяненко тісно співпрацював із Державним агентством України з управління зоною відчуження та іншими профільними державними структурами для створення нормативно-правової бази відвідання території навколо ЧАЕС сторонніми особами. Разом із представникам держструктур він брав участь у розробці та затвердженні правил безпечного перебування туристів у зоні відчуження.[4]

У 2016 році на рівні профільного підкомітету Верховної ради України Ємельяненко підняв найбільш гострі проблеми галузі чорнобильського туризму, зокрема:

  • відсутності можливостей для проїзду пасажирського транспорту на території зони відчуження;
  • засмічення зони відчуження, відсутності системи збору та вивозу сміття з території;
  • проблем у роботі КПП на в'їзді до зони відчуження;
  • проблем із оформленням перепусток на в'їзд у зону відчуження для туристів та осіб, що їх супроводжують;
  • відсутності базової туристичної інфраструктури (туалетів, тощо).

З цього моменту стартував процес співпраці з Анною Романовою, вирішення цих проблем, що продовжується досі.

У 2019 році Ярослав Ємельяненко та Сергій Мирний розробили основу для указу Президента №512/219[5]. В ньому вперше було офіційно вживано словосполучення «чорнобильський туризм» (до цього воно не вживалося в державних документах). Це фактично означало легітимізацію туристичного напрямку та його визнання на високому державному рівні.

Наразі Ємельяненко та Мирний продовжують сумісну роботу над внесенням правок у закон України про туризм, в якому чорнобильському напрямку має буде приділено особливу увагу як одному з основних магнітів, який щороку приваблює до України тисячі іноземних туристів.

Протягом кількох років Ярослав Ємельяненко виступає з ініціативою зниження вікового цензу для відвідання зони відчуження до 12 років. Для цієї мети він розробив спеціальний маршрут по території Чорнобильської зони відчуження, що пролягає в об'їзд місць із підвищеним радіаційним випромінюванням (як то Рудий ліс), і не передбачає виходу екскурсантів з автобусу в Прип'яті та на інших локаціях, де діти теоретично можуть завдати собі шкоди[6]. «Тепер громадяни України вже з 12 років будуть освічені щодо дії радіації, звільняться від немотивованих страхів щодо Чорнобиля, будуть вміти користуватися дозиметром, знатимуть реальну історію України та зрозуміють величезний подвиг ліквідаторів», - наголосив Ємельяненко.

Діяльність з популяризації чорнобильського туризму в Україні та світі[ред.]

З самого заснування «Чорнобиль туру» Ємельяненко започаткував діяльність, спрямовану на подолання ментальних наслідків Чорнобильської катастрофи та популяризацію зони відчуження як туристичної локації. Протягом 13 років він тісно співпрацював з українськими та іноземними ЗМІ, серед яких BBC, CNN, The New York Times, Deutsche Welle ті інші, давав численні інтерв’ю та коментарі, переконуючи світову спільноту, що поїздки до зони відчуження під проводом ліцензованого туристичного оператора безпечні та соціально вагомі.

Починаючи з 2016 року Ярослав Ємельяненко наполягав на необхідності покриття зони відчуження мобільним зв’язком. У 2020 році спільно із Vodafone Ukraine та Державним агентством управління зоною відчуження процес було запущено. Станом на сьогодні високошвидкісний мобільний зв’язок доступний на більшості стратегічно важливих та туристичних об’єктів. Він забезпечує безпеку співробітників Чорнобильської АЕС та комфорт туристів.

У 2017 році Ярослав Ємельяненко та Сергій Мирний презентували першу туристичну карту Чорнобильської зони відчуження. "Чорнобиль - це місце, по якому знають Україну, тому виникла необхідність створити для туристів, зокрема іноземних, туристичну карту Чорнобильської зони. На перший погляд, ця карта нібито не зовсім серйозна, але в дійсності вона деталізована і допоможе туристам зорієнтуватися на місцевості" , - сказав Ярослав Ємельяненко. Він зазначив, що окрім практичного застосування карта має на меті ціль привернути увагу широкого загалу до проблем зони відчуження – відсутності необхідних велосипедних маршрутів, самоселів, які роками мешкають на радіоактивно небезпечній території та потребують допомоги, історичних пам’яток, що знаходяться під небезпекою виникнення[7].

У 2019 році з ініціативи Ємельяненка в зоні відчуження було проведено флешмоб #ChornobylTrashtagChallenge[8], в якому взяли участь громадські активісти, українські та міжнародні ЗМІ. Ціллю флешмобу стало привернення уваги до проблеми промислового та побутового засмічення зони навколо ЧАЕС, необхідності збереження унікальної екосистеми зони відчуження.

Також у 2019 році з ініціативи та фінансової підтримки Ярослава Ємельяненка у місті-привіді Прип’яті вперше з 1986 року було встановлено новорічну ялинку та організовано відвідання міста колишніми мешканцями покинутого містечка та десятками українських і закордонних журналістів. «Життя повертається до Прип’яті. Щодня колись безлюдне місто наповнюється туристами з усього світу. Вони приїжджають, щоб дізнатися нашу історію, яка змінила перебіг подій у цілому світі"», - прокоментував подію Ємельяненко[9]

Діяльність з розробки нових туристичних маршрутів[ред.]

З 2008 року до сьогодні спільно із Сергієм Мирним та командою «Чорнобиль тур» Ярослав Ємельяненко розробив більше 30 туристичних маршрутів зоною відчуження. Частина з них затверджені (як то авіатури[10], тури на каяках[11], тури на всюдиходах Sherp[12], тури за серіалом “CHERNOBYL” НВО[13]), інші – знаходяться в процесі затвердження у профільних державних структурах (як то велосипедні тури[14] зоною відчуження).

Природоохоронна діяльність та захист історичної спадщини[ред.]

Ярослав Ємельяненко займається проблемою збереження історичних пам’яток у Чорнобильській зоні відчуження. Протягом кількох років відстоює необхідність їх внесення до списків історичних пам’яток місцевого та національного значення. У 2019 році Ємельяненко ініціював процес надання Чорнобильській зоні відчуження та її окремим об’єктам статусу всесвітньої спадщини ЮНЕСКО[15]. У 2021 році звернувся із проханням про державну підтримку ініціативи до президента України Володимира Зеленського. Ініціював процес «консервації» найбільш важливих з історичної та культурної точок зору будівель, розташованих у місті-привиді Прип’ять та місті Чорнобиль. Ініціював створення унікального музею техніки ліквідаторів у місті Прип’яті. Зібрані з усіх куточків зони відчуження історичні експонати мають стати доступними для тристів у 2021 році. З моменту активізації туризму в зоні відчуження Ярослав Ємельяненко наполягає на необхідності збереження її автентичного вигляду найбільшого в Україні музею просто неба[16].

Діяльність під час лісових пожеж у Чорнобильській зоні відчуження 2020 року[ред.]

Навесні 2020 року, коли у Чорнобильській зоні відчуження спалахнули масштабні лісові пожежі, Ярослав Ємельяненко створив волонтерський штаб. Він згуртував навколо себе активну громаду, що допомагала вогнеборцям а також місцевим мешканцям, матеріальні статки, житло та здоров’я яких постраждали внаслідок руйнівного вогню[17].

Створив службу, яка стала головним джерелом інформації про реальний стан справ у Зоні відчуження протягом пожеж не тільки для української спільноти, але й для міжнародного загалу.[18]

В той час, коли посадовці звітували про «контрольовану ситуацію», він відкрито розповідав про те, що вогонь впритул підійшов до найбільш небезпечних об’єктів зони відчуження – сховища радіоактивних відходів «Підлісне» та безпосередньо до ЧАЕС[19]. Попереджав про масштаб загоряння радіоактивного Рудого лісу та про можливість перекидання вогню на місто Прип’ять.

Ємельяненко інформував міжнародну спільноту про реальні масштаби загорянь та ризик повторного радіаційного забруднення України та сусідніх країн. [20]

Після того, як дощ допоміг вогнеборцям впоратися із пожежами, Ємельяненко повідомив про збитки, яких зазнала зона відчуження як унікальна екосистема та як туристична локація. За його словами, протягом кількох тижнів горіння на території зони відчуження було знищено тисячі гектарів лісу, а сотні рідкісних тварин залишились без природнього середовища існування[21]. Крім того, повідомив Ємельяненко, вогонь знищив майже половину важливих історичних пам’яток, потенційних туристичних локацій у зоні відчуження. «Ми втратили близько 40% потенційних туристичних локацій. Вигоріли, просто вигоріли кілька радянських занедбаних баз відпочинку, села, техногенні об'єкти ліквідації», - сказав він. [22]

Наразі Ярослав Ємельяненко веде активну діяльність з інформування громадськості про небезпеку повторення екологічної катастрофи 2020 року. За його словами, зона відчуження залишається фактично відкритою для всіх охочих та беззахисною перед паліями. «Коли в зону приїжджають неавторизовані люди, вони можуть зробити там все, що завгодно. В тому числі скоїти підпал, розбити, розмалювати історичні пам’ятки. Саме це ми й спостерігаємо протягом останніх років – було чимало актів вандалізму», - сказав Ємельяненко у коментарі DW. [23]

Заснування «Чорнобильського університету»[ред.]

У 2021 році разом Ярослав Ємельяненко разом із Сергієм Мирним заснував перший в історії навчальний заклад, що займається фаховою підготовкою гідів для роботи у Зоні відчуження – Чорнобильський Університет. Заклад було засновано у партнерстві із Національним університом біоресурсів і природокористування України[24]. Викладачі Чорнобильського університету - провідні українські фахівці у галузі радіоекології, радіаційного захисту, туризму. Серед них - Сергій Мирний (еколог, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, офіцер радіаційної розвідки, практик і перший дослідник чорнобильського туризму), Сергій Плохій (професор та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, лавреат Національної премії України імені Шевченка, автор книги «Chernobyl: History of a Tragedy[25]»), Ігор Гудков (професор кафедри радіобіології та радіоекології НУБІП, академік НААН України, Заслужений діяч науки і техніки України, автор 20 підручників та навчальних посібників), Олег Насвіт (перший заступник Голови ДАЗВ (2017-2019), Максим Шевчук (заступник Голови Державного агентства України з управління Зоною відчуження) та інші[26]. У 2020 році випускники Чорнобильського університету вперше в історії отримали дипломи про здобуття фаху чорнобильських гідів державного зразку.

Громадська діяльність[ред.]

Ярослав Ємельяненко започаткував численні соціальні проекти з психологічної реабілітації учасників ліквідації насладків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Зокрема, ініціював запуск проекту "Вечеря із ліквідатором" - зустрічі туристів із учасниками подій 1986 року спрямовані на збереження історичної пам’яті населення та на психологічно-соціальну реабілітацію самих ліквідаторів. У співробітництві із Київською міською державною адміністрацією дав старт безкоштовним екскурсіям до зони відчуження ліквідаторм, колишнім мешканцям міста Чорнобиля та Прип’яті а також учасникам бойових дій на сході України. Протягом кількох років займається підтримкою онкохворих дітей в Україні.

Ярослав Ємельяненко є поборником збереження історичного вигляду міста Києва. У 2017 році він активно відстоював збереження старого проекту «Театру на Подолі»: затвердженого і реалізованого майже на 80%. Організовував численні мітинги проти зведення театру в його теперішній версії, що порушує умови будівництва на території вулиці-пам'ятки національного значення[27], не вписується в ландшафт історичного центру міста та є небезпечною для мешканців Києва.[28] У 2020 виступив із протестом проти знесення садиби Мурашка[29] та примусового виселення її мешканців.

У 2020 році із запровадженням карантинних обмежень через пандемію COVID-19 почав відстоювати інтереси малого та середнього бізнесу в Україні. Організував численні акції протесту[30] проти запровадження жорстких обмежень[31], заявив про необхідність їх пом’якшення під час зустрічі із Володимиром Зеленським у Кам’янці-Подільському. [32]

Джерела[ред.]

  1. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  2. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  3. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  4. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  5. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  6. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  7. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  8. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  9. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  10. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  11. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  12. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  13. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  14. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  15. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  16. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  17. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  18. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  19. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  20. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  21. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  22. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  23. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  24. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  25. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  26. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  27. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  28. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  29. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  30. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  31. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  32. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».

Посилання[ред.]


This article "Ємельяненко Ярослав Вікторович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Ємельяненко Ярослав Вікторович.