Welcome to EverybodyWiki 😃 ! Nuvola apps kgpg.png Log in or ➕👤 create an account to improve, watchlist or create an article like a 🏭 company page or a 👨👩 bio (yours ?)...

Історія правничої освіти в Україні

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук


  • Визначення

Юридична освіта — освіта, що забезпечує підготовку посадових осіб, правознавців (юристів), певний освітній рівень, здобутий методом системного та послідовного вивчення матеріалу правових знань. Юридична освіта є одною з необхідних складових для громадян кожної держави.


  • Професії

Юридична освіта надає можливість працювати схожими посадовими особами: суддею, помічником судді, секретарем судового засідання, адвокатом, помічником адвоката, нотаріусом, помічником нотаріуса, прокурором, спеціалістом юридичної служби органу виконавчої влади, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором), державним і приватним виконавцем, помічником приватного виконавця, державним реєстратором, аудитором, членом наглядової ради державного банку, керівником і членом ради банку, заступником керівника територіального органу поліції, керівником та заступниками керівника поліції, членом Центральної виборчої комісії, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, юрисконсультом, працівником установи з надання безоплатної первинної правової допомоги, працівником комерційної установи, співробітником міжнародної організації із захисту прав людини (Організації Об'єднаних Націй, Міжнародній організації праці, Ради Європи, Європейського суду з прав людини, ОБСЄ, ЮНІСЕФ), працівниками громадських правозахисних організацій, науковим працівником у галузі юридичних наук, науково-педагогічним працівником (викладачем юридичних дисциплін).

  • Юридична освіта в Україні

Розвиток вищої юридичної освіти відбувався разом з розвитком системи освіти загалом. Процес розпочався з уведення Постановою Верховної Ради Української РСР від 04.06.1991 р. в дію Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 р., № 1060-ХІІ. З метою покращення реалізації цього закону в листопаді 1993 р. Перший з'їзд педагогічних працівників України схвалив Державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття»), яка визначала галузь освіти «пріоритетним засобом розбудови української державності» та передбачала активну державну діяльність у відродженні та розбудові української національної освітньої системи, зокрема її формування «на принципах пріоритетності, гуманізації, гуманітаризації, демократизації, національної спрямованості, безперервності, нероздільності навчання і виховання, відкритості, багатоукладності та варіативності освіти» . Ця програма стала своєрідною «дорожньою картою» в подальшому розвитку всіх напрямів організації вітчизняної освітньої діяльності. Згодом були запроваджені «Заходи щодо державної підтримки освіти в Україні» (1994 р.) та «Основні напрями реформування вищої освіти в Україні» (1995 р.). Водночас вища освіта регулювалася сукупністю підзаконних нормативно-правових актів, які визначали організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, освітньокваліфікаційні рівні тощо. Популярність юридичної професії та відсутність чітких критеріїв визначення затребуваності фахівців спричинили хаотичне збільшення кількості вищих навчальних закладів з підготовки юристів. Натомість слабкий зв'язок вищої юридичної освіти з ринком праці спричинив занепокоєння із цього приводу на державному рівні, внаслідок чого Кабінетом Міністрів України було затверджено «Програму розвитку юридичної освіти на період до 2005 р.». Ця програма вперше порушила питання саме кваліфікованої юридичної освіти. Перелік окреслених цим нормативним актом завдань, зокрема щодо розроблення та впорядкування керівної нормативно-правової бази організації діяльності вищої юридичної освіти, оптимізації системи вищих навчальних закладів з підготовки юристів, розроблення стандартів для відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, запровадження нових спеціалізацій відповідно до потреб юридичної практики, а також вироблення механізму забезпечення місцями для проходження практики або працевлаштування випускників юридичних спеціальностей, на жаль, залишаються актуальними й донині. Як бачимо, термін «юридична освіта» проходив певні етапи свого становлення в контексті розвитку поняття «правова освіта». Це засвідчено наявністю проаналізованих правових актів, які значною мірою спрямовувалися на підвищення загального рівня правової свідомості населення, поваги до прав і свобод громадян. За статистичними даними Управління координації правової роботи та правової освіти Міністерства юстиції, на сьогодні в Україні створено більше 300 ВНЗ, що здійснюють підготовку юридичних кадрів. У зазначених навчальних закладах правовим навчанням охоплено близько 340 тисяч студентів (усього в Україні проживає близько 11 мільйонів молодих громадян). Щороку кількість юристів збільшується приблизно на 70 тисяч спеціалістів-правників. Юридична освіта в Україні базується на таких принципах:

      По - перше, безперервність та поступове ускладнення навчального процесу. Безперервність полягає у тому, що кожна навчальна дисципліна є логічним продовженням попередньої.
      По - друге, поєднання загальних та спеціалізованих знань у процесі навчання. Всім студентам юридичних закладів даються знання, необхідні для юриста будь-якого профілю, які складають базову основу юридичної освіти.
      По - третє, поєднання теоретичного та прикладного у юридичному навчанні. Виявляється в апробації теоретичних положень на практиці, у максимальному наближенні юридичного навчання до життєвих реалій, у вирішенні конкретних ситуацій за допомогою та урахуванням фундаментальних досліджень сучасної юридичної науки.
     По - четверте, творчий підхід до розв'язання наукових проблем та практичних ситуацій. Прищеплення студентам почуття зацікавленості до нового, прагнення до творчого пошуку шляхів розв'язання визначених завдань на основі глибокого осмислення правових та інших соціальних явищ, з використанням сучасної методології. 

Тому система вищої юридичної освіти сьогодні складна і взаємодіє зі всіма соціальними ланками. У цих умовах вища юридична освіта не може бути пасивною, а, навпаки, мусить істотно впливати на соціум, формуючи цивілізоване демократичне правове поле.

  • Міністерство юстиції України

Міністр юстиції висловив готовність особисто взяти участь у роботі спільної робочої групи та залучити до її діяльності юристів-практиків, у тому числі з системи безоплатної правової допомоги, які працюють щодня з клієнтами і точно знають, які вимоги слід висувати до випускників юридичних факультетів. «Ми на рівні 2 міністерств створили спільну робочу групу. Ми готові долучитися до цієї роботи і напрацювати стандарти юридичної освіти, які, передовсім, будуть вигідні для кожного студента. Щоб вони після закінчення ВНЗ отримували диплом, який би мав вартість. Такою вартістю є можливість отримати достойну роботу»,— зазначив очільник Мін'юсту. «Це непростий шлях, але сьогодні ми зробили перший крок. Я переконаний, що зараз Міністерство юстиції фокусуватиметься на тому, щоб наші студенти не просто отримували диплом, а й досвід, знання і шанс реалізувати себе. Лише спільними зусиллями ми зможемо створити стандарт юридичної освіти, який буде конкурентним в усьому світі»,— наголосив Павло Петренко. Міністр освіти та науки Лілія Гриневич зі свого боку зауважила: якість юридичної освіти сьогодні, на жаль, програє на європейському обрії, тож українська юридична освіта мусить реформуватися. «Цей новий стандарт вищої юридичної освіти має бути наповненим новим змістом. Він стане таким лише тоді, коли писатиметься не лише теоретиками-викладачами з вищих навчальних закладів — а коли до його розробки будуть залучені люди, які є практиками, які розуміють, що потрібно за практичними правовими спеціальностями»,— наголосила очільник МОН.

  • Важливі люди в історії юридичної освіти в Україні

До розвитку юридичної освіти в Україні доклали руку чимало людей. Зокрема Богдан Олександрович Кістяківський — український правознавець, громадський діяч, український філософ права і соціолог неокантіанської орієнтації, один з організаторів Академії наук України. Наукові праці присвячені теорії права і соціології.Викладав у Київському університеті та в приватному Київському юридичному інституті, а також у новоствореному Українському народному університеті в Києві: з березня 1918 року — професор, з березня 1919 року — декан юридичного факультету. Співпрацював з М.Василенком і В.Вернадським у здійсненні реформи вищої освіти і наукових установ в Україні.


This article "Історія правничої освіти в Україні" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Історія правничої освіти в Україні.



Read or create/edit this page in another language

Куки допомагають нам здійснювати наші сервіси. Використовуючи наші сервіси, Ви погоджуєтесь на використання куків.

Welcome to EverybodyWiki 😃 ! Nuvola apps kgpg.png Log in or ➕👤 create an account to improve, watchlist or create an article like a 🏭 company page or a 👨👩 bio (yours ?)...