Іщенко Євген Станіславович

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук
Євген Станіславович Іщенко
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Загальна інформація
Народження Помилка скрипту: Не існує модуля «Infocards».
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Смерть Помилка скрипту: Не існує модуля «Infocards».
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
(Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.)
Поховання
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. : 

[[Файл:{{

 #property:p1442}}|140px|alt=зображення місця поховання|center]]
Громадянство {{#statements:p27}}
Alma Mater Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Псевдо Малюк
Військова служба
Приналежність Flag of the Lugansk People's Republic (Late 2014).svg ЛНР
Вид ЗС Don Republic COA.svg Донське козаче військо
Війни / битви Війна на сході України

Commons-logo.svg [[:commons:Category:{{#property:p373}}|Матеріали до статті]] на Вікісховищі

Євген Станіславович Іщенко - український сепаратист, один із видних діячів невизнаної республіки ЛНР. Один з лідерів групи «31-й козацький округ війська Донського». 02.12.2014 р призначений теслярських мером м Первомайська [1].

Біографія[ред.]

Народився 31 січня 1966 року в місті Первомайську Луганської області. З 1981 р по 1983 р - навчався в професійно-технічному училищі №84 міста Первомайська за фахом «Підземний електрослюсар», а з 1983 р по 1984 р - в школі робітничої молоді. Строкову службу проходив в Туркменії, в танкових військах, будучи командиром танка Т-62.

З 1986 р Іщенко почав трудову діяльність у вугільній галузі. До початку бойових дій в 2014 році працював вахтовим методом на шахті «Північна» міста Воркута прохідником 5-го розряду, заробляючи великі гроші для залишеної в Первомайську сім'ї. До своєї пенсії він не допрацював всього півроку. З початком війни Іщенко повернувся додому, не встигнувши навіть взяти з собою речі. Брав активну участь у боях за Первомайськ. 2 грудня 2014 року Ігор Плотницкий висунув Іщенко на пост коменданта Первомайська, а слідом адміністрація ЛНР затвердила його на посаді в.о. мера міста.

Іщенко був послідовним противником Мінських угод, які на його думку, лише множили жертви Донбасу, даючи Збройним силам України час для перепочинку на накопичення сил. Широко відомий його гнівний, пройнятий болем викривальний монолог за адресою Захарченко та Плотницького, виголошений на руїнах чергового знищеного будинку, під якими загинула мати трьох дітей. [2].

Загибель[ред.]

Загинув 22 січня 2015 року за обстріл автомобіля невідомими особами на трасі Первомайськ-Лисичанськ, в сторону м Гірськ, в 1 км від повороту на селище Батьківщина. У той день він, особисто зустрічав гуманітарний вантаж з Росії. Разом з ним загинули ще троє волонтерів з Росії. Ватажок "ЛНР" Ігор Плотницкий поклав провину за вбивство "Малюка" на українську ДРГ. Однак Іщенко був одним з противників самого Плотницького - він неодноразово виступав з критикою керівництва "ЛНР". Також Малюк був одним з польових командирів, так званих козаків, з якими у членів "ЛНР" регулярно виникали конфлікти через контроль над Луганською областю [3].


This article "Іщенко Євген Станіславович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Іщенко Євген Станіславович.