Welcome to EverybodyWiki 😃 ! Nuvola apps kgpg.png Log in or ➕👤 create an account to improve, watchlist or create an article like a 🏭 company page or a 👨👩 bio (yours ?)...

Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг (колишнє Вінницьке РУВР) — уповноважена бюджетна (неприбуткова) організація спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства та меліорації земель – Державного агентства водних ресурсів України.

Історія розвитку[1][ред.]

Початок розвитку меліорації земель на Вінниччині приходиться на 20-ті роки минулого століття. 1 липня 1924 року було створено Київське відділення Української Державної меліоративно-будівельної контори ”Укрдержмеліобудконт”, в зону діяльності якого входило і Поділля.

18 січня 1926 року, у зв’язку з ліквідацією Київського відділення, наказом Укрдержмеліобудконтори була створена Вінницька адміністративно-господарча уповноважена одиниця, якій підпорядкувались Вінницький, Проскурівський і Тульчинський округи.     Першим Вінницьким уповноваженим був призначений В.І.Афіногенов, старшим виконавцем робіт С.Г.Якерсон. Проводились меліоративно-гідротехнічні роботи: облаштування і ремонт артезіанських свердловин, цементних колодязів, зрошення та осушення земельних ділянок, регулювання річок, будівництво гребель і ставків.

27 лютого 1932 року була утворена Вінницька область. До цього часу на її території вже проводилось зрошення на площі 120 га і було осушено 390 га перезволожених земель.

У 1940 році в господарствах області налічувалося 350 га зрошуваних та 1200 га осушених земель. Велика Вітчизняна війна на довгий час зупинила розвиток меліорації. Тільки в середині  50-х роках поступово почали нарощуватися темпи по осушенню перезволожених земель та будівництву ставків.

Рішенням Вінницької обласної ради депутатів трудящих 27 серпня 1954 року було утворено обласне управління водного господарствавиконкому обласної ради. Першим начальником облводгоспу був призначений М.Г. Омельчук. В 1959 р. була прийнята Постанова ЦК КПУ та Ради Міністрів ”Про осушення боліт і заболочених земель в Україні”. В результаті проведених заходів у 1965 році меліоративний фонд області збільшився до 6,5 тис га, в тому числі 6,1 тис га  земель осушених відкритою сіткою каналів.

Підйом меліорації на Вінниччині прийшовся на 1966 – 1990 роки. Почався перехід до будівництва більш досконалих меліоративних систем, значно зросли їх площі та технічне оснащення.

Для забезпечення меліоративного будівництва проектною документацією з 1 січня 1967 року була створена Вінницька проектно-вишукувальна експедиція. У 1974 році вона була реорганізована у Вінницький філіал інституту ”Укрдіпроводгосп” (перший директор – В.О. Чураков).

Для виконання плану будівництва, який досягав вводу 4-5 тис. га меліорованих земель на рік, у 1974 році був створений трест ”Вінницяводбуд” (перший керуючий – Є.В. Пилипенко). В його складі було шість будівельних організацій: Хмільницьке ПМК-208, Копайгородське ПМК – 207, Крижопільське ПМК – 109, Бершадське ПМК – 233, Вінницькі ПМК – 61 і СПМК –251.

Рішенням Вінницької обласної ради 9 грудня 1977 року, на базі управління водного господарства виконкому, було створено обласне виробниче управління меліорації і водного господарства.

Протягом 10-15 років були введені Ямпільська (2,2 тис. га), Порогівська (3,1 тис. га), Тростянчицька (1,3 тис. га), Ярузька (1,5 тис. га), Сумівська (2,1 тис га) зрошувальні системи. З осушувальних систем -  Пиківська (1,1 тис. га), Рогинці-Кустівці (1,1 тис. га), Іванівці-Кожухів (1,1 тис. га), Калинівка-Павлівка (0,8 тис. га) та інші. Одночасно здійснювалась реконструкція існуючих меліоративних систем. Начальником облводгоспу  в цей період був Д.П.Алексєєв.

До 1989 року площа меліорованих земель збільшилась до 88 тис га, в тому числі зрошуваних – 37 тис га, осушених – 51 тис га.

В окремих районах на півдні області площа меліорованих земель досягла 10-14 % площі ріллі. Для проведення поливів у господарствах області працювало 715 дощувальних машин, в тому числі широкозахватної поливної техніки різних типів: ”Фрегатів” – 35, ”Дніпрів” – 47, ”Волжанок” – 357. Подачу води забезпечували 102 стаціонарні насосні станції, з них 55 на міжгосподарських зрошувальних системах.

Врожайність зернових, технічних та кормових культур на меліорованих землях області постійно зростала. Так, врожайність на зрошуваних землях в період з 1970 до 1988 збільшилась: зернових з 28 ц/га до 40 ц/га, цукрових буряків – з 320 ц/га до 450 ц/га. На осушених землях врожайність також зростала: зернових – з 26 ц/га до 34 ц/га, багаторічних трав – з 210 ц/га до 300 ц/га.

В господарствах Бершадського, Вінницького, Тростянецького, Ямпільського районів на зрошуваних землях стабільно досягалися значно більші урожаї: зернових – 50-60 ц/га, цукрових буряків – 450-550 ц/га, зеленої маси багаторічних трав – 500-600 ц/га.

Для водозабезпечення зрошувальних систем, а також для протиерозійних цілей було побудовано значну кількість штучних водойм, в тому числі Клекотинське, Кинашівське, Клебанське та інші водосховища.

Для технічної експлуатації міжгосподарських систем було створено три структурних підрозділи облводгоспу : в 1971 р – Вінницьке УМС, 1981 р. – Тульчинське УМС, 1987 р. – Ямпільське УМС. Для догляду за станом меліорованих земель та прилеглих до них територій в 1979 році була організована Вінницька гідрогеологомеліоративна партія.

З початку 90-х років нове будівництво в області практично припинилося. Зменшилося фінансування на капітальний  ремонт, реконструкцію та експлуатаційні роботи. У господарствах перестав поповнюватися парк дощувальної техніки, що призвело до скорочення поливів на зрошуваних землях.

Основним завданням водогосподарників стало забезпечення працездатності наявних меліоративних систем та насосних станцій, їх ефективне використання. В непростих економічних умовах колективу облводгоспу та структурним підрозділам вдалося зберегти основні меліоративні системи та експлуатаційну базу.

В останні роки галузь почала поступово відроджуватися. Розроблена програма розвитку меліорації земель області, покращилося фінансування з державного бюджету, розпочалося вкладання інвестицій із впровадженням новітніх технологій. Здійснюються заходи по виконанню ”Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Вінницькій області”.

Станом на 01.01.2004 р. загальна площа меліорованих земель у Вінницькій області складає 81,1 тис. га, в тому числі 23,8 тис. га зрошуваних та 57,3 тис. га осушених. Балансова вартість меліоративних фондів становить 221 млн. грн.., в т. ч. міжгосподарської мережі 50 млн. грн.

Основні технічні показники водогосподарсько-меліоративного комплексу області:

- кількість міжгосподарських стаціонарних  насосних станцій – 50,

- загальна потужність  –  25,8 тис. кВт.год.,

- загальна продуктивність – 15,9 м3/с;

- протяжність закритих   трубопроводів – 661 км;

- площа осушення  гончарним дренажем – 52,2 тис. га;

- протяжність відкритих осушувальних каналів – 1817 км.

Наявність потужного потенціалу дає можливість водогосподарникам Вінниччини з оптимізмом дивитися вперед і сприяти подальшому розвитку меліорації і водного господарства області.

Історія Південно-Бузького БУВР починається з створення у  1982 році Правобережного управління експлуатації  малих водоймищ, яке згодом  наказом Мінводгоспу УРСР від 23.04.1984  №184 було перейменоване в Управління експлуатації малих водоймищ.

У 1988 році на базі Управління експлуатації малих водоймищ та Південно-Бузького басейнового управління по регулюванню, використанню і охороні вод згідно наказу   Мінводгоспу УРСР від 15.12.1988 року № 164 створеноПівденно-Бузьке басейнове водогосподарське об’єднання, яке у 2000році за наказом Держводгоспу  України від 16 серпня № 119 перейменовано у Південно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів.

 3гідно наказів Держводгоспу України від 22 травня 2007 року  № 106 “Про ліквідацію Вінницького облводгоспу і Південно-Бузького БУВР та створення Басейнового управління водними ресурсами річки Південний Буг” та від 30 липня 2007 року №162-б “Про внесення змін до наказу Держводгоспу від 22 травня 2007 року № 106” з  3 вересня 2007 року створено БАСЕЙНОВЕ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ РІЧКИ ПІВДЕННИЙ БУГ на  базі ліквідованих Вінницького облводгоспу та Південно-Бузького БУВР.

Згідно наказу Держводагентства від 02.12.2015 р № 146 "Про реорганізацію Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг",  на базі реорганізованого БУВР Південного Бугу було створено Вінницьке регіональне управління водних ресурсів.

Відповідно до наказів Державного агентства водних ресурсів України №703 від 17.09.2018 року3 та №804 від 30.10.2018 року Вінницьке РУВР перейменовано у Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг.

Основні завдання БУВР Південного Бугу[2][ред.]

  • Забезпечення державного управління водними ресурсами, реалізація державної політики у сфері використання та відтворення поверхневих вод, забезпечення потреб населення І галузей економіки водними ресурсами у межах Вінницької області.
  • Виконання довгострокових комплексних програм щодо забезпечення надійної експлуатації водогосподарських систем, гідротехнічних споруд і окремих об'єктів інженерної інфраструктури, які перебувають у державній власності і знаходяться на балансі Вінницького РУВР, та здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії вод у межах сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь і ліквідацією їх наслідків, включаючи протипаводковий захист цих територій.

Державний моніторинг[ред.]

Радіологічний і гідрохімічний моніторинг поверхневих вод виконується лабораторією Вінницького РУВР (м. Вінниця), лабораторіями Хмельницького, Кіровоградського, Одеського облводгоспів згідно з Програмою державного моніторингу довкілля.

В басейні Південного Бугу якість води контролюється на 36 пунктах постійних спостережень, в тому числі на 8 питних, 2 технічних, 1 сільськогосподарському водозаборах, 13 водосховищах, 3 зрошувальних системах. 6 створів розташовано на річках та 3 створи - у зонах впливу стічних вод підприємств. Радіологічний контроль проводиться на 12 створах.

Поверхневі води аналізуються по 26–36 загально-санітарних і специфічних показниках та 1–2 радіологічних показниках (цезій-137, стронцій-90). Для басейну Південного Бугу характерним є забруднення поверхневих вод органічними сполуками (БСК повне та ХСК). Мінералізація води у р. Південний Буг є оптимальною і знаходиться нижче ГДК, твердість води середня, кисневий режим знаходиться в нормі. Радіаційна обстановка поверхневих водойм басейну – задовільна.

Інформація про якісний стан поверхневих вод у пунктах спостережень у Вінницькій та Миколаївській областях регулярно надається міським і районним органам виконавчої влади для ознайомлення та використання у роботі. Питання забруднення поверхневих вод неодноразово розглядались на сесіях районних і міських рад.

   24.10.2014 року в м. Вінниці відбулося завершення українсько-шведського проекту шляхом презентації Плану управління річковим басейном Південного Бугу. Цей проект був спрямований на посилення ролі басейнового принципу управління водними ресурсами. Особливістю Плану є те, що його розроблено відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС, що підтверджено шведською стороною проекту.

Реалізація таких проектів є дуже актуальною для нашої держави, а наявність такого План управління є вагомим внеском у реалізацію Угоди про асоціацію Україна-ЄС у сфері навколишнього середовища.

План управління розроблявся фахівцями Держводагентства України та БУВР Південного Бугу із залученням водогосподарських організацій басейну, науковців (докторів, кандидатів наук) та експертів з м. Києва і м. Вінниці. Керівник проекту – Анна Петерс, яка предстваляла Шведське Агентство з охорони довкілля (SEPA).

Проведено аналіз стану басейну Південного Бугу. Визначені специфіка річкового басейну та головні водно-екологічні проблеми. Проведена типологія та ідентифікація поверхневих водних тіл. Встановлені референційні значення біологічних показників для різних ділянок річки від витоку до гирла. Здійснено оцінку екологічного та хімічного статусу руслової частини Південного Бугу. Результати проведеної оцінки дозволили розробити першочергову програму заходів з оздоровлення річки.

В засіданні взяли участь члени Басейнової Ради Південного Бугу від Вінницької області, члени науково-технічної ради, представники Держводагентства, робоча група, науковці, громадські організації та ЗМІ. Під час презентації було проведено Skype-конференцію з керівником проекту Анною Петерс. Усім учасникам засідання надано примірники Плану управління річковим басейном Південного Бугу, який має статус наукового видання.

Співпраця з громадськими організаціями в басейні[ред.]

В басейні Південного Бугу активно працюють громадські організації природоохоронного напрямку, які об'єднують велику кількість населення.

Вінницьким РУВР приділяється значна увага інформаційно-просвітницькому забезпеченню населення з питань охорони вод та збереження водних ресурсів.

Спільно з Wetlands International за підтримкою Міністерства сільського господарства Королівства Нідерланди у 2009 році видано «Екологічний атлас басейну річки Південний Буг», який розповсюджується серед молоді та громадських організацій басейну.

За сприяння Української річкової мережі та Вінницької обласної екологічної асоціації «Зелений світ Поділля» у 2009 році видано книгу «Басейн річки Бог». Вона містить інформацію про походження назви річки та природні умови басейну, стислий опис Південного Бугу та його головних приток, кліматичні та ландшафтні умови, тваринний і рослинний світ, екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.

З початку 2009 року в басейні Південного Бугу за підтримки управління проходять екологічні «круглі столи» за сприяння Чорноморської програми Wetlands International з питань участі громадськості в управління водними ресурсами. Одночасно демонструється виставка 500 дитячих малюнків та фотографій переможців конкурсу на тему «Ми живемо в басейні Південного Бугу».

Експлуатація меліоративних систем у Вінницькій області[ред.]

У Вінницькій області нараховується 81,1 тис. га меліорованих земель загальною вартістю основних фондів 229 млн грн., із них 23,8 тис. га зрошуваних та 57,3 тис. га осушених угідь, в т.ч. 51,0 тис. га закритим гончарним дренажем. Протяжність відкритих осушувальних каналів 1729 км, в т.ч. 488 км міжгосподарських каналів; 646 км закритих стальних і залізобетонних трубопроводів. Інженерна інфраструктура на зрошуваних землях включає в себе 72 насосні станції та 175 гідротехнічні споруди.

Державна міжгосподарська меліоративна мережа області перебуває на балансі 3-х міжрайонних управлінь водного господарства і підтримується на відповідному технічному рівні. На ній регулярно проводяться технічне обслуговування та експлуатаційно-ремонтні роботи.

Вінницька експлуатаційна дільниця[ред.]

Вінницька експлуатаційна дільниця ( раніше - Вінницьке міжрайонне управління водного господарства) було засновано  1 липня 1971 року, на основі наказу Міністерства меліорації і водного господарства України №231 від 19 травня 1971 року і знаходиться в підпорядкуванні БУВР Південного Бугу  Управління знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Карбишева, 51, та обслуговує меліоративні системи на території 14 районів області загальною площею – 39028 га, із них: осушених земель – 35,493 тис. га та зрошувальних земель – 3159 га. На балансі управління знаходиться міжгосподарської осушувальної мережі – 392,87 км та 185 ГТС, із них: 60,9 км – водоприймачі, протяжність зрошувальної мережі – 31 км, 28 ГТС і 7 електрифікованих насосних станцій.

Ямпільське міжрайонне управління водного господарства[ред.]

Управління створено 1 жовтня 1987 року для технічного обслуговування великих зрошувальних систем на південному заході області (головним чином у басейні Дністра). Зона діяльності охоплює 6 районів. Загальна площа меліоративних земель становить 26,9 тис. га, у тому числі 12,2 тис. га зрошених, 14,7 тис. га осушених. В управлінні працюють близько 80 фахівців, які обслуговують 9 зрошувальних та 16 осушувальних міжгосподарських систем. Загальна протяжність трубопроводів – 311 км, відкритих осушувальних каналів – 32 км. На балансі Ямпільського управління знаходиться 23 стаціонарних насосних станцій загальною продуктивністю 8,8 м/с. Найбільші зрошувальні системи розташовані у Ямпільському та Могилів-Подільському районах.

Тульчинське міжрайонне управління водного господарства[ред.]

Управління створено 4 травня 1981 року. Зона обслуговування – меліоровані землі у 7 центральних та південних районах області. Загальна площа меліоративних земель становить 15,6 тис. га, в тому числі 8,5 тис. га зрошених, 7,1 тис. га осушених. В управлінні працюють 80 спеціалістів, які забезпечують працездатність 10 зрошувальних та 22 осушувальних міжгосподарських систем. Загальна протяжність трубопроводів сягає 233 км, відкритих осушувальних каналів – 298 км. На балансі Тульчинського управління знаходиться 20 стаціонарних насосних станцій загальною продуктивністю 4,0 м/с. Найбільші зрошувальні системи знаходяться у Бершадському і Тростянецькому районах.

Запобігання та реагування на надзвичайні ситуації[ред.]

З метою забезпечення сталого функціонування водних об'єктів в зоні своєї діяльності, своєчасного виконання заходів, пов'язаних з безаварійним пропуском повеней та паводків, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та можливих аварій на гідротехнічних спорудах, що можуть призвести до затоплення, підтоплення або забруднення поверхневих вод, Басейнове управління здійснює заходи по забезпеченню і реагуванню на аварії, катастрофи та надзвичайні ситуації.

В Басейновому управлінні щотижня ведеться контроль за рівнями води на 12 водосховищах на річці Південний Буг, на 3 водосховищах р. Синюха, по 1 водосховищу на р. Соб та р. Інгул. Для недопущення погіршення водогосподарської обстановки в межений період ведеться щоденний контроль за рівнями води та витратами по Ладижинському та Олександрівському водосховищах на р. Південний Буг.

В Басейновому управлінні створений аналітично-диспетчерський центр – постійно діючий орган у складі Функціональної підсистеми запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру Держводгоспу України.

Проводиться системний аналіз інформації про гідрологічний, водогосподарський стан водних об'єктів та якісний склад поверхневих вод басейну, яка надходить з Миколаївського РУВР, Хмельницького, Черкаського, Кіровоградського, Одеського, Миколаївського облводгоспів, гідрометцентрів та управлінь з питань надзвичайних ситуацій областей басейну Південного Бугу.

Інформація узагальнюється та передається в Кризовий центр Держводагентства

Примітки[ред.]

  1. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  2. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».

Посилання[ред.]


This article "Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг.



Read or create/edit this page in another language

Куки допомагають нам здійснювати наші сервіси. Використовуючи наші сервіси, Ви погоджуєтесь на використання куків.

Welcome to EverybodyWiki 😃 ! Nuvola apps kgpg.png Log in or ➕👤 create an account to improve, watchlist or create an article like a 🏭 company page or a 👨👩 bio (yours ?)...