Бойчук Мирослав Петрович
| Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty». | ||||
|---|---|---|---|---|
| Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | ||||
|
Мирослав Бойчук. 2017 р. (Художнє авторське фото). | ||||
| Ім'я при народженні | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Прізвисько | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Псевдо | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Народився |
Помилка скрипту: Не існує модуля «Infocards». Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Помер |
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. ·Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Поховання |
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. : [[Файл:{{ #property:p1442}}|140px|alt=зображення місця поховання|center]] | |||
| Громадянство | {{#statements:p27}} | |||
| Національність | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Місце проживання | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Діяльність | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Сфера роботи | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Alma mater | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Мова творів | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Роки активності | Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty». | |||
| Напрямок | документальні фільми. | |||
| Жанр | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Magnum opus | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Членство | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Партія | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Конфесія | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Рід | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Батько | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Мати | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Родичі | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Брати, сестри | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| У шлюбі з | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Діти (Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.) | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Автограф | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Нагороди | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||
| Сайт: Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | ||||
| Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | ||||
|
| ||||
| Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | ||||
 [{{localurl:Помилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata/Interproject». }} Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».] у Вікіцитатах | ||||
 [{{localurl:Помилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata/Interproject». }} Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».] у Вікіджерелах | ||||
Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».
Миросла́в Бойчу́к (Сторінка Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.нар. 30 вересня 1958, Станіслав. нині Івано-Франківськ) — український кінорежисер, поет-пісняр, автор документальних фільмів, фотохудожник, тележурналіст, засновник громадського Інтернетбачення Прикарпаття, організатор шоу, ді-джей, колекціонер.
Біографія[ред.]
Ранні роки[ред.]
Народився 30 вересня 1958 року в місті Станіславі (нині — Івано-Франківськ, Україна) в робітничій сім'ї. Мати Дожджанюк Ганна Федорівна — уроджениця с. Братківців, нині Тисминецького району на Івано-Франківщині, батько — Петро Петрович родом з Коломийщини, с. Отинія.
У 6 років написав свої перші 4 віршовані рядки і тоді ж, думаючи що це журналістика, не по дитячому серйозно заявив, що хоче стати журналістом.
Юність. Початки творчості[ред.]
Навчався в Івано-Франківській середній школі №16, відвідував секцію боксу. Тренувався у тренерів Ю.Скрипник та О.Кац. Провів 8 боїв (4 виграв, 2 програв, 2 звів у нічию).
Захоплюючись біологією та літературою, після закінчення початкової освіти твердо вирішив зайнятись професійною журналістикою. До призову в армію пішов працювати підсобним робітником на будові, вантажником на овочевій базі.Самостійно освоївши техніку верстки, власноруч виготовив перший «самвидав» власних віршів.
Ці ж твори та одна замальовка незабаром були надруковані у Тисменицькій районній газеті «Вперед». Згодом один із віршованих творів вирішив показати вже знаному тоді Степану Пушику, який на той час працював в обласній газеті "Прикарпатська Правда" та вів літературну сторінку. Але той, натякаючи на те, що вірш, швидше всього звичайний плагіат, відмовився подавати його до друку. Згодом, у дещо скороченому вигляді, він все ж був надрукований в районній газеті "Вперед".
За день до призову в армію, на зароблені кошти Мирослав придбав свою найпершу кінокамеру "Лантан" та відзняв нею свої найперші кінокадри.
Служба в армії[ред.]
З грудня 1976 року був призваний на строкову службу в ряди Збройних Сил СРСР, яку проходив у Азербайджанській РСР. Обслуговував навчальні реактивні літаки. Під час служби випускав так звані Бойові Листки (інакше кажучи, стінгазети) а також продовжував друкуватись у різній періодиці,- Тисминецькій районній газеті «Вперед», обласній газеті «Прикарпатська Правда», всесоюзній військовій газеті «На Страже Родины» та молодіжній газеті «Комсомольський Прапор». В основному — це були статті та замітки, рідше віршовані твори.
Восени, незадовго до закінчення строкової служби, закінчив Заочну школу військкорів.
1 листопада 1978 року звільнився з лав Радянської Армії, а вже 29 листопада був зарахований студентом підготовчого відділення денного навчання Львівського Державного Університету ім. Івана Франка.
Життя у Львові[ред.]
Після майже річного успішного навчання на підготовчому відділенні 25 липня 1979 року був зарахований студентом 1-го курсу Львівського Державного Університету ім. Івана Франка на факультет журналістики.
Продовжує активно займатись творчою та суспільною діяльністю. В цей час активно захоплюється дискотечним рухом, продовжує освоювати ази фото та кінозйомки, починає колекціонувати вінілові платівки.
Разом з іншими однокурсниками вступає у літературну студію «Франкова Кузня», яку відвідував з нині відомими: новелістом Василем Левицьким, поетом Василем Терещуком, одним із засновників літературного об'єднання «Бу-Ба-Бу» Віктором Небораком, співаком Богданом Кучером.
Працюючи ді-джеєм в університетському клубові "Корчагінець", організовує різноманітні розважально-пізнавальні заходи для студентів. У 1982 році завойовує звання Лауреата (3 місце) першого огляду-конкурсу Львівських дискотек, присвяченого 60-річчю утворення СРСР.
Перші документальні кінознімання та початки пісенної творчості[ред.]
У 1981 році Мирослав одружується, а 21 квітня 1982 року у нього народжується донечка Вікторія.
У 1983 році Мирослав Бойчук написав свою першу пісню «Яблуневий розмай» , яку присвятив своїй матері — Ганні Федорівні. Першим її виконавцем був гурт "Беркут". [1] [2] при Івано-Франківській обласній філармонії. [3] [4]
Згодом цей твір увійшов у репертуар Заслуженої артистки України Алли Кобилянської. [5].
Свого часу цей музичний твір надихнув відому українську майстриню Параску Хому на написання картини, яку вона так і назвала «Яблуневий розмай».
Під час навчання в університеті Мирослав зняв на кіноплівку та змонтував перші документальні фільми про життя студентів однокурсників факультету журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка. Виробничу практику Мирослав проходив у редакціях районних газет Львівщини, Івано-Франківщини та на Івано-Франківському обласному радіо.
Початок професійної журналістської діяльності[ред.]
Після закінчення Університету працював літпрацівником галицької районної газети «Прапор Перемоги», журналістом багатотиражної газети «За ударну працю», а згодом редактором заводського радіо одного з найбільших підприємств Прикарпаття - заводу «Геофізприлад» у м. Івано-Франківську.
У березні 1987 року був прийнятий на посаду директора Тисминецького районного радіо. Згодом працював режисером, ді-джеєм при Тисменицькому РБК, старшим методистом Обласного Науково-Методичного Центру, художнім керівником Центру естетичного виховання молоді при обласному відділі культури Івано-Франківська.
Наприкінці 1991, року ведучим перших телевізійних новин Прикарпаття. Тоді ж здійснив свої перші відеознімання. [6]
Після проголошення Незалежності України. Організація перших професійних шоу[ред.]
Влітку 1991 року поїхав у Запоріжжя на «Червону Руту-91» [7] як ді-джей. Там познайомився та налагодив звя'зки, практично, з усіма зірками тогочасної української естради, що дало змогу в майбутньому запрошувати їх на участь у власних шоу та авторських телепроектах.
Тоді ж у 1991 році, відразу після приїзду з фестивалю-конкурсу, організував найперший на Прикарпатті і дещо скандальний конкурс краси «Прикарпатська Красуня - 91». Основу його музично-пісенної частини якраз і склали учасники та переможці конкурсу «Червона Рута —91», Ірчик зі Львова, Стелла Гомоляка, Віталій Сачок, Анатолій Сердюк, а також вже популярні тоді співаки Анатолій Матвійчук, Олександр Тищенко, Анатолій Крохмальний, Штефко Оробець, Андрій Миколайчук, В'ячеслав Хурсенко, Назарій Яремчук. Згодом переможниця конкурсу Тетяна Грачова виборола титул Віце-міс-91 на Всеукраїнському конкурсі краси у м. Тернопіль.
Влітку 1992 року організував перший музичний конкурс на Івано-Франківщині «Зірки Прикарпаття». Переможцями конкурсу стали нині відомі не тільки в Україні Дмитро Ципердюк (гурти «Dazzle Dreams» та «Луйку»), [8][9] [10] Любомир Чермак, гурт «Брати Блюзу».
Тоді ж започатковує телевізійний проект музичнорозважальне шоу «Ключі від серця», основу якого складали конкурси, розваги та знайомство з популярними музичними виконавцями краю.
Тележурналістська діяльність. Перші авторські програми[ред.]
З 2 грудня 1992 року по 19 січня 1994 року працював спочатку оператором, а потім журналістом та ведучим різноманітних програм обласного (тоді Народного) телебачення «Галичина». Тоді ж, крім оперативних сюжетів у новинах краю, на телеекрани вийшли його перші авторські програми музичного та розважально-пізнавального спрямування: «МІД» («Мирослав і Друзі») та «Студія Двох». Організував та провів перший музичний телевізійний конкурс «МіД-Хіт». Тоді ж було відзнято перші відеокліпи Прикарпатських пісенних виконавців у вигляді телевізійного хіт-параду.
З 1 вересня 1994 року прийнятий на посаду кореспондента Івано-Франківського телебачення «Канал-402». Продовжує працювати тележурналістом місцевих новин, згодом виступає і ведучим інформаційних блоків. [11]
Програма "Сова"[ред.]
Мирослав Бойчук одночасно започатковує власні авторські телевізійні проекти, серед яких найпопулярншим стає нічна авторська розважально-пізнавальна передача в прямому ефірі «Сова». [12] ЇЇ основу складали зустрічі із потужними, знаними не тільки на Прикарпатті та в Україні, цікавими людьми, серед яких переважною більшістю були творчі особистості. [13] Серед них співаки Левко Дурко (Бебешко), [14] Ласло Габош, Зоя Слободян, композитори Степан Гіга,[15] Остап Гавриш, Володимир Домшинський, - всього більше півсотні гостей.
Це була перша місцева телепрограма, яка трансювалась вночі в прямому ефірі.
“Сова” №1 вийшла в ніч з 17 на 18 листопада 1995 року. ЇЇ основним гостем був популярний співак Андрій Миколайчук.
В цій же програмі взяли участь композитор Сергій Маруда, ведучий програми “Що? Де? Коли?” Юрій Макаров, журналістка Олександра Лісконог.
У 2000 році було засновано спільний проект “Сова” та “Ім'я плюс Я” за участю співведучих Ярослава Гнеся та Ігора Бойчука. Перший його вихід в ефір відбувся 7 січня 2000 року. [16]
Перші самостійні проекти[ред.]
Влітку 1995 року здійснює зйомку свого першого документального фільму про виготовлення пам'ятника Іванові Франку у Івано-Франківську, який було споруджено в центрі Івано-Франківська — на вулиці Незалежності. Тоді ж започатковує авторський телевізійний проект під назвою «Муніципальні проблеми», в якому розкриваються плюси та мінуси комунального господарства міста.
В лютому 1997 року звільняється з телестудії «Канал-402». Тоді ж засновує своє приватне підприємство Телерадіокомпанія «Мирослав і Друзі», яке стає представництвом телекомпанії ICTV в Івано-Франківській області. Заключивши Угоду з українським телепродюсером, ведучим програми «Вісті тижня з Миколою Канішевським», знімає сюжети з життя Прикарпатського краю, які виходять у вищеназваній програмі на всеукраїнському каналі ICTV. Студія відновлює вихід авторської передачі М.Бойчука «Сова». Тоді ж започатковуються інші авторські телепроекти: «Мовчіть і Дивіться», «Про твоє», «Станіславський хіт-парад», «Вулиця». Щодня під рубрикою «Місто», в ефір виходять місцеві новини.
У цей час активно займається поетичною та пісенною творчістю. Пісні «Кохання юності», «Моє дитинство», «Троянди самоти» на музику М.Пастуха, які співає молода Івано-Франківська співачка Олександра стають популярними на місцевих майданчиках. Згодом пише ще десяток пісень для співаків-початківців, але жодна з них не набуває особливої популярності. Тоді ж відновлює телевізійний проект «Ключі від серця». Цього разу шоу проходять у популярному Івано-Франківському музичному кафе «Золота Ліра».
Професійна документалістика та пісенна творчість[ред.]
1997 - 2000 роки[ред.]
У 1997 році написав пісню «Твоя мелодія», присвячену Володимиру Івасюку. Музика Свілани Гричко. Перший виконавець Тіна Кароль (справжнє ім'я — Тетяна Григорівна Ліберман). [17] Відзначалась на конкурсах «Юні зірки Прикарпаття» (1997), «Таланти твої, Україно» (1998), «Різдвяні зустрічі у Братів Блюзу» (1999). [18]
У 1998 році, внаслідок відмови телекомпанії ICTV від представництв у регіонах, ТРК «Мирослав і Друзі» припиняє своє існування як діюча студія-транлятор. ЇЇ працівники розходяться по інших ЗМІ, а власник переходить на інший вид діяльності — продукування відеофільмів.
2004 - 2008 роки[ред.]
У 2004 році здійснює зйомку та виготовлення документального фільму під назвою «Від Ямницького цементного до ВАТ Івано-Франківськцемент — 40 років», [19] [20] [21] [22] [23] з розповіддю про історію найпотужнішого на той час промислового об'єкту Прикарпаття.
У 2005 році презентується ще одна документальна стрічка, «ВАТ Івано-Франківський завод “Промприлад”». У ній розповідається не тільки про 100-річну історію цього підприємства, а й про історію зародження промисловості на Станіславівщині. [24] Після цього ТРК «Мирослав і Друзі» припиняє своє існування.
27 грудня 2006 року засновує нове підприємство «Телерадіокомпанію “Станіслав”». Згодом передає це підприємство іншому власникові. Натомість у 2008 році засновує приватне підприємство «Студія Мирослава Бойчука», на базі якого продовжує займатись документалістикою.
Цього ж року як режисер здійснює виготовлення документального фільму «Дорога, правда і життя»,[25] [26] присвяченого 100-річчю церкви Святої Параскеви і 20-й річниці її виходу з підпілля та презентовано місцевій громаді. Співавторами фільму стали) молодий Івано-Франківський історик Чорненький Роман та отець Огар Тарас Він же був ініціатором виготовлення фільму та організатором його презентації.
За створення цього фільму отримав Подяку від Правлячого Архієрея Єпископа Івано-Франківської УГКЦ Володимира.
Цього ж року співачка Ольга Постолянюк записує власний пісенний диск під назвою «Троянди Долі», основу якого склало 11 творів Мирослава Бойчука. Презентація альбому відбулась через рік в Будинку Культури м. Тисмениця.
2009 - 2012 роки[ред.]
У 2009 році пісню Мирослава Бойчука «Незаймана любов» бере до свого репертуару заслужена артистка України Ірина Лончина (музику написала сама виконавиця).
11 січня 2011 року засновує громадську організацію «Громадське Інтернетбачення “Франківськтб”».
У 2012 році одну із пісень з альбому «Троянди Долі» під назвою «Барви музики» в дещо іншому оранжуванні виконує співачка Христина Яцук.
Цього ж року здійснює зйомку та виготовлення документального фільму для НГВУ "Надвірнанафтогаз" ПАТ "УКРНАФТА" до дня автомобіліста та дорожника. За час роботи над стрічкою довелось об'їздити майже всі Карпати протягом усіх чотирьох пір року, що дало змогу значно збагатити фото та відеоархіви про природу. [27] [28] [29] [30]
Студія Мирослава Бойчука спільно з Громадським Інтернетбаченням Прикарпаття «ФранківськТБ» та істориками Романом Чорненьким та Петром Гаврилишиним започатковує документальний цикл «Франкове Прикарпаття». Мета цієї задумки в документальній формі розповісти про все, що пов"язує наш край з Іменем великого Каменяра. Ведучим фільму виступив мер міста Івано-Франківська Віктор Анушкевичус.
Влітку 2012 року Мирослав знімає відеокліп на пісні учениці композитора Володимира Домшинського- знімає відеокліп на пісню учениці Володимира Домшинського Зоряни Рощук "Приходь у сни до мене, мамо". [31]
2012 - 2013 роки[ред.]
Протягом 2012 - 2013 років, на базі власної студії документальних фільмів, здійснюються чорнові зйомки для перших чотирьох серій із вищеназваного циклу.
Перші дві частинами фільму «Скільки Франкового у Франківську?» [32] та «Три кохання Франка у Станіславі» [33] було об’єднано в одну 65-хвилинну стрічку «Місто імені Франка», а їх показ приурочено до відзначення 350 річниці Івано-Франківська. Але виявилось згодом, фільм про Франка у Франківську не здобув зацікавлення у місцевих чиновників. Його навіть не було внесено до афішного списоку заходів святкування річниці міста, хоча всі місцеві телеканали у той час здійснили трансляцію перших двох його серій у повному обсязі.
Навесні 2012 року здійснює зйомку та виготовлення циклу фільмів про відзначення 350 річниці міста Івано-Франківська під назвою “Івано-Франківську — 350”. У цикл ввійшли фільми про “Фестиваль “Родослав”, “Вогні Ратуші”, “Свято Ковалів. Бастіон”, концерти “Діскавері”, “Я маю право”, “Місто моє”., “Маестро”, “Квітуй рідне місто моє”, “Музика Івано-Франківська”, а також фільм про грандіозне концертне шоу за участю популярних виконавців України О.Скрипки, І.Попадюка, М.Яремчук, гуртів “Рура” та “Перкалаба”.
Влітку 2012 року здійснює зйомку та виготовлення циклу фільмів про відзначення 950 річниці міста Тисмениця під назвою “Тисмениці — 950”. Протягом двох днів 25-26 серпня 2012 року відзнято та виготовлено фільми, які було присвячено окремим частинам цього дійства.
31 серпня 2012 року здійснює зйомку та виготовлення фільму про творчий звіт хору “Благовіст” (м.Тисмениця).
14 листопада 2012 року здійснює зйомку та виготовлення фільму “Гошів на Демяна”.
В лютому 2013 року прийнятий у творчу групу Івано-Франківського осередку Національної Спілки Кінематографістів України.
У березні 2013 року першу частину фільму «Франкове Прикарпаття» під назвою «Скільки Франкового у Франківську?» було презентовано на відзначенні 15 річниці Івано-Франківського осередку НСКУ. [34] [35] [36] [37] На цю подію і на фільм зокрема, позитивно відгукнулись, практично, всі засоби масової інформації Прикарпаття. [38] [39] [40] [41]
10 травня 2013 року в рамках відзначення 351 річниці міста Івано Франківська в “Гранд-кафе теару кіно «Люм’єр» було презентовано повнометражні версії перших двох серій документального серіалу “Франкове Прикарпаття” (“Скільки Франкового у Франківську?” та “Три кохання Франка у Станіславові”). 29 серпня 2013 року таку ж презентацію було здійснено в Народному домі міста Тисмениця.
9 березня 2013 року здійснює зйомку та виготовлення фільму про відзначення Дня Народження Т.Г.Шевченка у м. Тисмениця.
Влітку 2013 року як співавтор сценарію, оператор та режисер створює перших два фільми про історію хорів Прикарпаття (Автор ідеї Ольга Терешкун): “З чистих джерел” [42] та цикл “Історія хорових колективів Прикарпаття”, в який ввійшли розповіді про такі творчі колективи: "Хорова капела "Промприлад" [43], "Хорова капела села Радча" [44], "Мистецьке об'єднання "Елегія [45], "Кафедра хорового диригування В.Їжака" [46], "Іван Атаман. Музучилище ім.Січинського" [47], "Камерний хор "Кредо" [48], "Ансамбль пісні і танцю "Гуцулія" [49].
1 червня 2013 року в “Гранд-кафе” театру кіно “Люм'єр” відбулась презентація цих двох стрічок. Ця подія позитивно відгукнулася і у місцевих ЗМІ. Практично всі вони розмістили матеріали про цю презентацію, а телебачення протранслювали дві серії фільму у повному обсязі.
Згодом про фільм розповіли у авторській радіопередачі “Акцент Дня з Володимиром Приймаком “, а в липні цього ж року відбулась звукова його презентація на обласному радіо . Тоді ж в прямому ефірі вийшла передача за участю авторів фільму.
За сприяння Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематографістів України першу частину фільму “З чистих джерел” було надіслано на 9 Міжнародний фестиваль — конкурс екранних мистецтв ім. Сахненка “Дніпро-Сінема”. Серед 130 стрічок, надісланих з 8 країн світу автор фільму виборов Спеціальний Диплом за вдале втілення теми збереженя мистецтва хорового співу. На святковій презентації стрічки, яка відбулась 12 грудня 2013 року в “Гранд-кафе” театру кіно “Люм”єр”, крім самого Диплому, йому було вручено Іменний годинник фестивалю, Грамоту від Облдержадміністрації, та Подяку від міського Управління культури за особистий вагомий внесок у розвиток кіномистецтва України.
Того ж 2013 року у видавництві «Нова Зоря» вийшов черговий (№ 17–18) випуск альманаху Клубу Слов'янської Поезії в який ввійшло 18 петичних творів Мирослава Бойчука.
28 — 29 вересня 2013 року в Коломиї здійснює зйомку та виготовлення двох частин фільму про Святкування 400 – річчя перебування Війська Запоріжського на Прикарпатті.
У липні 2013 року бере участь у фестивалі-конкурсі відео-арту “Місто — 2013”, приуроченого 50-річчю цього жанру. Три авторські короткометражні фільми у стилі Арт “Яблуневий Розмай” [50], “З піснею” [51] та “Кіноексперименти. Спогади одного дня минулого століття...” [52] здобувають Диплом фестивалю.
22 вересня 2013 року здійснює зйомку та виготовлення фільму про відкриття пам'ятника загиблим за волю України воякам у с. Козино.
В цей же час створює документальну стрічку “Житя в ефірі” [53] про відомого Прикарпатського журналіса Романа Боднарчука, яку було презентовано на відзначенні його 60 — річного ювілею.
В лисопаді 2013 року здійснює монаж відеокліпів на пісні Тараса Житинського “Храм Пантелеймона”[54], (презентація відбулась 12 листопада 2013 року на ТРК “РАІ”) та “Архангел Михаїл”[55] (презентація відбулась на врученні відзнак 9 Міжнародного фестивалю — конкурсу екранних мистецтв ім. Сахненка “Дніпро-Сінема”). Згодом Мирослав знімає відеокліп на ще одну Тарасову пісню "В любові присягти"[56]
7 листопада 2013 року здійснює зйомку та вигоовлення фільму про вечір пам”яті автора-виконавця Тризубого Стаса (Щербатих).
В грудні дає обширне інтервю про свої погляди на українське кіномистецтво відомому прикарпаському журналістові Анатолію Теличку, яке згодом було надруковане у газеті “Прикарпатська Правда”.
В грудні 2013 року здійснює виготовлення документального фільму про Історію Івано-Франківського автотранспорного підприємства “Електроаворанс” [57], який було презентовано 27 грудня цього ж року в приміщенні Обласної філармонії під час відзначення 30-ї річниці цього підприємсва.
В цей же час в Україні починаються протестні події проти діючого правлячого режиму, та організація Євромайдану (в тому числі і у Івано-Франківську). Практично весь цей період присвячується журналістськопубліцистичній роботі на власних сайтах та в соціальних мережах, направленій на відтворення та обговорення цих подій.
З кінця 2013 — початку 2014 років починає роботу над документальними фільмами про:
- історію зародження та розвитку професійної популярної пісні та музики на Прикарпатті,
- репресії сталінських часів в УРСР,
- історію ЗМІ Прикарпаття,
- здійснює частковий монтаж 3 та 4 серій фільму про Франка. («Про перейменування Івано-Франківська» та «Про франківські місця пов'язані з життям і творчістю Івана Франка»).
2014 - 2015 роки[ред.]
У січні 2014 року починає працювати над втіленням своєї давньої задумки: заснуванням історично-пізнавального відеожурналу «ВІК» (Відеожурнал Історії Краю).
У тому ж році здобуває Спеціальний Диплом та цінний приз від Міжнародного фестивалю-конкурсу «Дніпро-Cinema» за документальну стрічку «З чистих Джерел», яка вперше в історії документалістики розповіла про зародження, становлення та нелегкий шлях хорових колективів Прикарпаття. Презентація двох серій цього фільму відбулась того ж року у Івано-Франківську та Тисмениці. [58], [59].
На початку 2014 року, відразу після кривавих подій на Київському Майдані розпочинає роботу над фільмом з циклу «Небесна Сотня», який присвячено Героям Небесної Сотні Прикарпаття. Перших дві серії «Розстріляна весна» та «Героєві України Романові Гурику присвячується» приурочуються до першої річниці кривавих подій на Інститутській. Спеціально до цих фільмів він пише три пісні: «Небесна Сотня України» (музика Володимира Домшинського, виконує Василь Михайлович), [60], [61], «Ой Романе, Романочку» (музика Володимира Домшинського, виконує Юлія Раджапова та гурт «Будьмо») [62], [63], [64] та «Небесній Сотні низько я вклонюся» (музика та виконання Олександра Тищенка).
Презентація перших двох серій відбулась 7 квітня 2015 року в Прикарпатському університеті ім. В.Стефаника, де навчався Герой України Роман Гурик. [65], [66], [67], [68], [69],
Протягом літа 2014 року здійснює зйомку та виготовлення відразу чотирьох кліпів на пісні Тараса Житинського: "Останній Лист" [70], "В любові присягти" [71], "Храм Пантелеймона" [72] та "Архангел Михаїл" [73].
Тоді ж Мирослав зняв кліп на пісню Зоряни Рощук "Приходь у сни до мене, мамо". [74]
У вересні 2014 р. Івано-Франківська обласна бібліотека для юнацтва організовує творчу зустріч Мирослава Бойчука з обдарованими дітьми Прикарпаття, на якій він представлений не тільки як журналіст та кінорежисер, але й як поет-пісняр, фотохудожник та колекціонер. [75]
У жовтні 2014 р. пісні «Небесна Сотня України» та «Ой Романе, Романочку» були виконані на першому Фестивалі - концерті патріотичної пісні України, а згодом, у 2015 році, на відкритті пам'ятника Романові Гурику на подвір"ї Прикапратського університету ім. В.Стефаника та пам'ятної дошки в школі, де навчався Герой України.
Цього ж року до відзначення 60-річчя композитора Володимира Домшинського пише пісню «Мої пісні, немов дівочі коси».[76] Було записано тільки її демоверсію у виконанні автора музики Тараса Житинського, яка увійшла у музичний фільм "24 хвилини з композитором Володимиром Домшинським".[77]
Влітку 2015 р. здійснює зйомку, виготовлення та презентацію документального фільму "І знов хвилює батьківська земля"[78], [79] про історію села Чукалівка, а також пише пісню "Чукалівка моя", яка увійшла у цю стрічку.
У вересні цього ж року відбулась презентація документального фільму про Романа Гурика у Тисминецькому Народному Домі та у ВПУ №21 м. Івано-Франківська. Тоді ж здійснює "чорнові" зйомки на документальні фільми про самобутню художницю Параску Хому, та відеокліпи на пісні Заслуженої артистки України Ірини Лончини та гурту "Полюс".
У листопаді 2015 р. у театрі кіно "Люм"єр" в рамках презентації фільмів переможців Міжнародного Фестивалю екранних мистецтв "Дніпро-Сінема" 2015 року відбулось нагородження Спеціальним дипломом кліпу "Ой Романе, Романочку", який увійшов у документальний фільм про Героя України Романа Гурика.
Тоді ж знімає кліп на пісню Володимира Домшинського "Згадай" у виконанні Миколи Дутчака та Оксани Яворської. [80]
В цей період у світ виходить кілька статей періодичної преси про творчу діяльність Мирослава Бойчука, як режисера-документаліста та поета-пісняра. [81]
Цьогож року здобуває Диплом переможця 15 Міжнародного телерадіофестивалю "Прем"єра пісні", як автор слів пісні "Давай запалим, брате, наодинці" з документального фільму "Небесна Сотня Прикарпаття" (автор музики та виконавець Олександр Тищенко). [82]
2016 - 2018 роки[ред.]
У лютому 2016 р. з Володимиром Куртяком (автор музики) та співачкою Світланою Весною записує демоверсію власної пісні "Небесній Сотні низько я вклонюся", яку згодом було перейменовано на "Струну гітари зачеплю душею" [83]
Починає зйомку фільму "Станіславський Феномен". Записує інтервю з одним із зачинателів цього мистецького явища художником Володимиром Муликом.
Записує обширне інтервю з музикантом Дмитром Ципердюком [Dmytro Tsyperdyuk - Luiku] для документального фільму про історію популярної пісні Прикарпаття.
На ТРК "Вежа" в ефір виходить телеперадача "Гарячі 90-і" за участю М.Бойчука, в якій митець розповідає про початки своєї режисерсько-документальної та пісенної діяльності. [84]
Тоді ж на радіо та телебаченні ТРК "Вежа" виходять ще ряд радіо та телепередач про творчу діяльність митця, в тому числі і передачі з циклу "Таємниці старого міста", основою яких стали кіноархіви М.Бойчука. [85]
В березні 2016 р. пише пісню "Праведник віри" присвячену Шептицькому (музика Ігора Іванціва, співає о.Вітольд Левицький) до документального фільму "14 місяців діяльності Шептицького у Станіславові", а також виготовляє до неї відеокліп. [86]
В травні 2016 р. на телеканалі ТРК "Карпати" відбувся запис телепередачі про творчість та кінорежисерську діяльність М.Бойчука.
Влітку 2016 року в Тисмениці, в садку на дачі одного із своїх друзів знімає інтервю з відомим співаком Тарасом Житинським, яке згодом стає основою до документального фільму "Тарас ЖИТИНСЬКИЙ. Мій Володя Висоцький".[87] До цієї стрічки вони з Житинським написали пісню "Мій Володя Висоцький. А почалось все з Тарасового припущення про те, що якби нині Висоцький був живий - він би обов'язково підтримав Україну. Мирослав з нею погодився, бо, зважаючи на давню любов до його творчості, дуже хотів у це вірити. Згодом він прочитав твердження дослідників про те, що Висоцький співпрацював з КДБ. Тому йому дозволялось багато вольностей. Широка концертна діяльність із "слизьким" репертуаром, одруження з француженкою, вільні виїзди закордон. Тож, наведена вище думка спонукала до зйомки документального фільму "Тарас Житинський. Мій Володя Висоцький" та написання до цієї стрічки пісні. Згодом цей фільм було надіслано на кінофестиваль "Дніпро-Сінема", але жюрі тоді його навіть не переглянуло. Заочно винесло вердикт про те, що в ньому звичайний переспів пісень Висоцького... Ось так інколи буває.
Наступного року, на творчому вечорі композитора Володимира Домшинського, Тарас Житинський виконує пісню на слова Мирослава Бойчука (музика В.Домшинського) "Небесна Сотня України" [88].
В 2016 року знімає музичний фільм "24 хвилини з композитором Володимиром Домшинським", який презентує його друзям 10 жовтня того ж року на відзначенні 60-річчя маестро. [89]
Влітку 2017 року, на прохання давнього друга композитора Володимира Домшинського, знімає 3 відеокліпи на пісні його учениці - Анастасії-Марії Чубінської:"Моя Україна" [90], "Україна вишиванка" [91] та "Пісня про татуся" [92].
Цього ж року режисер-документаліст Мирослав Бойчук записав інтервю з актором, який зіграв головну роль у фільмі "Владика Андрей" - Народним артистом України Сергієм Романюком про те, як проходила його робота над цією роллю. Зйомка інтервю відбулася у селі Братківці, Тисминецького району, Івано-Франківської області в кількох метрах від резиденції Шептицького, яка збереглась там і по-нині. Це було одне з останніх прижиттєвих інтервю з актором.
У 2017 році знімає документальну стрічку "Залишаюся жити" про українського фахівця у галузі права, Доктора юридичних наук, доктора філософії, доктора канонічного права, митрофорного протопресвітера, почесного Академіка АН ВШ України, о.Івана Луцького. [93]
У 2018 р. знято документальну стрічку "Танець, мов сонячний спалах". В ньому штрихи до портрета Народного артиста України, головного балетмейстера ансамбля пісні і танцю "Гуцулія" Івана Васильовича Курилюка. То була присвята його 70-річчю. [94] [95]
Цього ж року знімає фільм "І дух, і слово, і аркан...” До 70-річчя заслуженого журналіста України, генерального директора ІФ ОДТРК з 1990 по 2008 р., багатолітнього працівника Івано-Франківського обласного радіо Андріяшка Романа Олексійовича.[96]
У травні 2018 року записує інтервю з Дмитром Ципердюком — лідером проєктів «Dazzle Dreams» та «LUIKU» на документальний фільм про історію Прикарпатської пісні.
Влітку 2018 року презентується стрічка, побудована виключно на кіноархівах Мирослава Бойчука під назвою "Життя студентське". Це 1978-84 роки. Вона присвячена студентам факультету журналістики Львівського Державного Університету імені Івана Франка 1984 року випуску. [97] [98] [99] [100]
2019 - 2020 роки[ред.]
Влітку 2019 року Мирослав знімає два кліпи на пісні Петра Федоріва, які автор виконав у дуеті із Зоєю Слободян: "Бешкетник вітер" [101] та "Пустоцвіт" [102].
У 2019 році Студія документального кіно Мирослава Бойчука на замовлення одного із мешканців Болехова, батьки якого трагічно загинули на цій землі, знімає документальний фільм "Болехівські євреї... До і після. 1371 - 2019." Стрічка розповідає про трагічну долю українців Прикарпатського краю в часи Великої Вітчизняної війни та про занедбані пам'ятки трагічної історії Прикарпатського краю. Але фільм так і не було презентовано широкому загалу через те, що замовник в односторонньому порядку перервав зв'язки із виконавцем. [103]Треллер на документальний фільм БОЛЕХІВСЬКІ ЄВРЕЇ... ДО І ПІСЛЯ. [104]
Влітку 2020 року разом з Богданом Кучером здійснює зйомку та виготовлення документального фільму про Маріямпіль. Ідея належить українському історикознавцю, засновнику Біблійного саду в Маріямполі, вченому в галузі ендокринології, доктору медичних наук, професору, академіку АН ВШ України з 2009 року Володимиру Івановичу Боцюрко.
Спеціально до цієї стрічки Мирослав пише пісню "Маріямпіль - столиця Марій". Це перший музичний твір, до якого Мирослав написав не тільки слова, але й музику. Музичний супровід до пісні здійснив Мирон Черепанин, а виконала її молода Івано-Франківська співачка Віра Барановська.
Тоді ж разом з автором сценарію Богданом Кучером виготовляє фільм про одну із мешканок Загайполя Ванду Казимирівну Венгриновську.
Творчий доробок[ред.]
Документальні фільми[ред.]
• 2004 рік. "Від ямницького цементного до ВАТ "Івано-Франківськцемент - 40 років". 1964 - 2004 роки. [105]
• 2005 рік. "Івано-Франківському заводу "Промприлад" - 100 років". 1995 - 2005 роки.
• 2008 рік. "Дорога, правда і життя...". 100-річчю церкви Святої Параскеви та 20-й річниці її виходу з підпілля присвячується. 1908 - 2008 роки. [106] [107]
• 2012 рік. НГВУ "Надвірнанафтогаз" ПАТ "УКРНАФТА". До дня автомобіліста та дорожника.
~ Частина 1. З історії становлення цеху транспортників підприємства "Надвірнанафтогаз". [108]
• 2013 рік. Документальний серіал "Франкове Прикарпаття".
~ Фільм 1. "Скільки Франкового у Франківську?" [109]
~ Фільм 2. "Три кохання Франка у Станіславі".[110]
• 2013 рік. Із циклу "Історія хорового мистецтва Прикарпаття". Фільм 1. "З чистих джерел". [111]
• 2013 рік. Із циклу "Історія хорових колективів Прикарпаття".
~ Фільм 1. "Хорова капела "Промприлад". 2013 р. [112]
~ Фільм 2. "Хорова капела села Радча". 2013 р. [113]
~ Фільм 3. "Мистецьке об'єднання "Елегія". 2013 р. [114]
~ Фільм 4. "Кафедра хорового диригування В.Їжака". 2013 р. [115]
~ Фільм 5. "Іван Атаман. Музучилище ім.Січинського". 2013 р. [116]
~ Фільм 6. "Камерний хор "Кредо". 2013 р. [117]
~ Фільм 7. "Ансамбль пісні і танцю "Гуцулія". 2013 р. [118]
• 2013 рік. "Життя в ефірі. Світлій пам'яті журналіста Романа Боднарчука присвячується". [119]
• 2013 рік. "Комунальному підприємству "Електроавтотранс" - 30 років. 1983 -2013 роки". [120]
• 2014 рік. Презентація фільмів Із циклу "Небесна Сотня Прикарпаття".
~ Фільм 1. "Розстріляна Весна". [121]
~ Фільм 2. "Героєві України Романові Гурику присвячується". [122]
• 2015 рік. "І знов хвилює батьківська земля". Історії села Чукалівка присвячується. 1652 - 2015 р. [123] [124]
• 2016 рік. "Тарас ЖИТИНСЬКИЙ. Мій Володя Висоцький". [125]
• 2016 рік. "24 хвилини з композитором Володимиром Домшинським". До 60-річчя маестро. [126]
• 2017 рік. "Залишаюся жити" Отцю Івану Луцькому присвячується. [127]
• 2018 р. "Танець, мов сонячний спалах". Штрихи до портрета Народного артиста України, головного балетмейстера ансамбля пісні і танцю "Гуцулія" Івана Васильовича Курилюка. 70-річчю присвячується. [128]
• 2018 рік. "І дух, і слово, і аркан...” До 70-річчя заслуженого журналіста України, генерального директора ІФ ОДТРК з 1990 по 2008 р., багатолітнього працівника Івано-Франківського обласного радіо Андріяшка Романа Олексійовича. [129] (Відео з фільмом вилучено з Інтернету за проханням родини його героя)
• 2018 рік. "Життя студентське". 1978-84 роки. Студентам факультету журналістики Львівського Державного Університету імені Івана Франка 1984 року випуску прсвячується. [130] [131] [132] [133]
• 2019 рік. "Болехівські євреї... До і після. 1371 - 2019." [134]
Кліпмейкерська діяльність[ред.]
• Відеокліп на пісню " Світанок почуттів" у виконанні Вікторії Ватащук. [135]
• Відеокліп на пісню у виконанні Миколи Дутчака та Оксани Яворської "Згадай". [136]
• Відеокліп на пісню у виконанні Грущук Іванни "Приходь у сни до мене, мамо". [137]
• Тарас Житинський. "Останній Лист". [138]
• Тарас Житинський "Храм Пантелеймона". [139]
• Тарас Житинський "Архангел Михаїл" [140]
• Тарас Житинський "В любові присягти". [141]
• Петро Федорів, Зоя Слободян. Відеокліп на пісню Петра Федоріва "Пустоцвіт". [142]
• Петро Федорів, Зоя Слободян - Відеокліп пісню Петра Федоріва "Бешкетник вітер" [143]
• Анастасія-Марія Чубінська. "Моя Україна" [144]
• Анастасія-Марія Чубінська. "Україна-вишиванка". [145]
• Анастасія-Марія Чубінська. "Пісня про татуся". [146]
Пісенна творчість[ред.]
Аудіоархів пісень на слова Мирослава Бойчука[ред.]
Файл:5. Твоя мелодія (Присвята Івасюку). (+) Т. Ліберман (Кароль) Untitled.mp3 Пісню "Твоя мелодія" (музика Світлани Гричко) (присвячена Володимиру Івасюку) співає Тетяна Ліберман (Тіна Кароль). 1997 рік. На аудіо - найперший варіант пісні, на відео - дещо пізніший. [147] Файл:4. Твоя мелодія (Присвята Івасюку). (+) Ж.Крижанівська Untitled.mp3 Пісню "Твоя мелодія" (музика Світлани Гричко) (присвячена Володимиру Івасюку) співає Жанна Крижанівська. 2013 рік. [148] Аудіо. Алла Кобилянська. Яблуневий Розмай. Jablunewyj-rozmaj-Kobyljanska-A.mp3 Пісню "Яблуневий розмай" (музика Сергія Маруди) співає Заслужена артистка України Алла Кобилянська. [149] ~Відеоролик Мирослава Бойчука на тему "Яблуневий розмай" в стилі УКРАРТ. 2013 р. [150] ~Пісню виконують учні однієї із шкіл. [151] Файл:21. Василь Михайлович. Небесна Сотня України.mp3Пісню "Небесна Сотня України" (музика Володимира Домшинського) співає Василь Михайлович. [152] [153], [154], [155], [156], ~Інші виконавці пісні: Василь Дубіцький, [157], Студенти ІФНМУ [158], Ярослав Бурлачук [159], Файл:20. Гурт Будьмо. Раджапова. Ой, Романе Романочку..mp3 Пісню "Ой, Романе-Романочку" (музика Володимира Домшинського) співає гурт "Будьмо", Юлія Раджапова. [160] [161] [162] [163] Файл:Пісня Олександра Тищенка на слова Мирослава Бойчука. "Небесній Сотні низько я вклонюся".mp3 2015 року пісня "Давай запалим, брате, на одинці" здобуває Диплом переможця 15 Міжнародного телерадіофестивалю "Прем'єра пісні - 2015" у місті Буча. Співає Олександр Тищенко. [164] [165] [166] Іrina Lonchina Nebesna sotnya muz V Domshinskij sl (44outdoors.com).mp3 Пісню "Небесна Сотня України" (музика Володимира Домшинського) співає Заслужена Артистка України Ірина Лончина. [167] Файл:Irina-Lonchina - Nezaymana-lyubov (1).mp3 Пісню "Незаймана любов" (музика Ірини Лончиної) співає Заслужена Артистка України Ірина Лончина. [168] Паперові Квіти. ПІДНЯТО ВОКАЛ. PARASKA HOMA (bilshe vokalu).mp3 Пісня "Паперові Квіти" (музика та аранжування Тетяни Ралько) на його документальний фільм про художницю Параску Хому. [169] 1. ПРАВЕДНИК ВІРИ ( о.Вітольд Левицький ) 0673437966.mp3 Пісню "Праведник віри" (муз. Ігора Іванціва) виконує о.Вітольд Левицький. Пісня написана для документального фільму М.Бойчука "14 місяців діяльності Шептицького у Станіславові". Лютий 2016 р. [170]
Пісня про Маріямпіль до документального фільму Мирослава Бойчука "Маріямпіль - місто Марій". Музика та слова Мирослава Бойчука. [171]
Файл:5. Ольга Постолянюк. Справжнє кохання..mp3 Пісню "Яке воно, справжнє Кохання?" (музика Ольги Постолянюк) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. Файл:6. Ольга Постолянюк. Троянди самоти. МП3.mp3 Пісню "Троянди самоти" (музика Ольги Постолянюк) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. [172] [173] [174] Файл:7. Ольга Постолянюк. Мелодія весни. МП3.mp3Пісню "Мелодія весни" (музика Ольги Постолянюк) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. Файл:8. Ольга Постолянюк. Ти, тільки ти. МП3.mp3 Пісню "Ти, тільки ти" (музика Ольги Постолянюк) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. Файл:9. Ольга Постолянюк. Ти, тільки ти (ремікс) МП3.mp3 Пісню "Ти, тільки ти" (музика Ольги Постолянюк) (ремікс) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. Файл:10. Ольга Постолянюк. Ти не вір. МП3.mp3 Пісню "Ти не вір" (музика Ольги Постолянюк) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. [175] Файл:11. Ольга Постолянюк Ти не вір. (ремікс) МП3.mp3 Пісню "Ти не вір" (музика Ольги Постолянюк) (ремікс) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. Файл:12. Ольга Постолянюк. Вірю в прекрасне. МП3.mp3 Пісню "Вірю в прекрасне" (музика Ольги Постолянюк) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. Файл:13. Ольга Постолянюк. Вірю в прекрасне. (ремікс) МП3.mp3 Пісню "Вірю в прекрасне" (музика Ольги Постолянюк) (ремікс) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. Файл:14. Ольга Постолянюк. Тобі. МП3.mp3 Пісню "Тобі" (музика Ольги Постолянюк) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. [176] Файл:14. Ольга Постолянюк. Тобі. (ремікс) МП3.mp3 Пісню "Тобі" (музика Ольги Постолянюк) (ремікс) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. Файл:15. Ольга Постолянюк. Барви музики. МП3.mp3 Пісню "Барви музики" (музика Ольги Постолянюк) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. Файл:15. О.Постолянюк. Барви музики. (Ремікс) МП3.mp3 Пісню "Барви музики" (музика Ольги Постолянюк) (Ремікс) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. Файл:16. Ольга Постолянюк. Моє жіноче щастя. МП3.mp3 Пісню "Моє жіноче щастя" (музика Ольги Постолянюк) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. Файл:17. Ольга Постолянюк. Казка вечорів. мп3.mp3Пісню "Казка вечорів" (музика Ольги Постолянюк) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. [177] [178] Файл:18. Ольга Постолянюк. Дівочий сон. мп3.mp3 Пісню "Дівочий сон" (музика Ольги Постолянюк) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р. [179] [180]
Файл:6. Христина Яцук. Троянди самоти..mp3 Пісню "Троянди самоти" (музика Ольги Постолянюк) співає Христина Яцук. 21.10.2008 р. Файл:15. Христина Яцук. Барви музики..mp3 Пісню "Барви музики" (музика Ольги Постолянюк) співає Христина Яцук. 21.10.2008 р. [181] [182] Файл:Аудио для Пісня М.Бойчука Кохання юності Архів Бойчукстудії.mp3 Пісню “Кохання юності“ виконує Олександра. 1996 р. [183] [184] Файл:26. Чукалівка моя. МП3.mp3 Пісня "Чукалівка моя" написана для однойменного документального фільму. Файл:Аудио для Мирослав Бойчук - Світлана Весна Пісня на документальний фільм про Тризубого Стаса.mp3 Демоверсія пісні "Струну гітари зачеплю душею" (музика Володимира Куртяка) у виконанні Заслуженої артистки України Світлани Весни. [185]
З пісенних відеоархівів[ред.]
• Відео з ретроархівів. Тарас Житинський. "Прикарпатська Красуня". 1992 p. (музика - С.Маруди, слова - М.Бойчука). [186]
• Відео Тарас Житинський. "Моє життя немов дівочі коси." (музика - Т.Житинського, слова - М.Бойчука). [187]
• Відео Тарас Житинський "Мій Володя Висоцький". (музика - Т.Житинського, слова - М.Бойчука). [188] [189]
• Відео пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Володимира Домшинського) "Небесна Сотня України" співає Тарас Житинський. [190]
• З відеоархівів 90-х. Невідомий дует. Пісня на слова Мирослава Бойчука "Новенька". [191]
• З відеоархівів 90-х. Пісня на слова Мирослава Бойчука "Ти, ніби тінь, зявляєшся й зникаєш..." [192]
• З відеоархівів 90-х. Пісня на слова Мирослава Бойчука "Яке воно, справжнє кохання?". Дует "Лікон". [193]
• З відеоархівів 90-х. Гурт "Аварійний Вихід". Пісня на слова Мирослава Бойчука "Ти не вір". [194]
Дискографія[ред.]
[195] Пісні на слова Мирослава Бойчука з альбому «Троянди Долі». Автор музики та виконавець О. Постолянюк. 2008 рік.
- «Моє жіноче щастя»
- «Дівочий сон»
- «Казка вечорів»
- «Яке воно, Справжнє кохання?»
- «Мелодія весни»
- «Ти. тільки ти»
- «Тобі»
- «Літо»
- «Барви музики»
- «Ти не вір»
- «Вірю в прекрасне»
- «Ти, тільки ти» (ремікс)
- «Тобі».(ремікс)
- «Барви музики» (ремікс)
- «Ти не вір» (ремікс)
- «Вірю в прекрасне» (ремікс)
Відзнаки[ред.]
-
Диплом переможцеві 15 Міжнародного телерадіофестивалю "Прем"єра пісні", Мирославу Бойчуку - автору слів пісні "Давай запалим, брате, наодинці" з документального фільму "Небесна Сотня Прикарпаття". 2015 р.
-
Спеціальний Диплом авторові документального телефільму "З чистих джерел" М.Бойчуку за вдале втілення теми збереження мистецтва хорового співу. 2013 р.
-
Подяка від Правлячого Архієрея Єпископа Івано-Франківської УГКЦ Володимира за документальний фільм про історію церкви Святої Параскеви «Дорога, правда і життя» приуроченого її 100-річчю. 2009 р.
-
Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір "Цикл документальних фільмів "Історія хорового мистецтва Прикарпаття". 2013 р.
-
Спеціальний Диплом Міжнародного фестивалю-конкурсу екранних мистецтв "Дніпро-Sinema" за вдале втілення теми у документальному фільмі "З чистих джерел".2013 р.
-
Подяка режисерові студії документального кіно М.Бойчуку за особистий вагомий внесок у розвиток українського національного кінематографа.2013 р.
-
Диплом Громадському Інтернетбаченню Прикарпаття «Франківськтб», режисерові студії документального кіно М.Бойчуку за ініціативу та створення актуального для Прикарпаття та України в цілому документального серіалу «Франкове Прикарпаття». 2013 р.
-
Диплом режисерові М.Бойчуку за серію створених композицій відео-арту. 2013 р.
-
Грамота режисерові студії документального кіно, авторові фільму "З чистих джерел" М.Бойчуку за вагомий особистий внесок у розвиток національного кіномистецтва. 2013 р.
-
Подяка від дирекції Першого Всеукраїнського студентського конкурсу хорових диригентів за створення документального фільму про історію хорів Прикарпаття. 2013 р.
-
Подяка від Чукалівської Селищної ради за створення документального фільму та пісні про село Чукалівка. 2015 р.
-
Спеціальний Диплом за художнє втілення драматичних подій у кліпі "Ой, романе, Романочку" у фільмі "Небесна Сотня Прикарпаття". 2015 р.
- Диплом переможцеві 15 Міжнародного телерадіофестивалю "Прем"єра пісні", Мирославу Бойчуку - автору слів пісні "Давай запалим, брате, наодинці" з документального фільму "Небесна Сотня Прикарпаття". 2015 р.
- Подяка від Правлячого Архієрея Єпископа Івано-Франківської УГКЦ Володимира за документальний фільм про історію церкви Святої Параскеви «Дорога, правда і життя» приуроченого її 100-річчю.
- Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір. Цикл документальних фільмів «Історія хорових колективів Прикарпаття».
- Спеціальний Диплом 9-го Міжнародного фестивалю екранних Мистецтв Дніпро-Сінема ім. Сахненка — 2013 режисерові Мирославу Бойчуку за вдале втілення теми у фільмі «З чистих джерел».
- Подяка режисерові студії документального кіно М.Бойчуку за особистий вагомий внесок у розвиток українського національного кінематографа.
- Диплом Громадському Інтернетбаченню Прикарпаття «Франківськтб», режисерові студії документального кіно М.Бойчуку за ініціативу та створення актуального для Прикарпаття та України в цілому документального серіалу «Франкове Прикарпаття».
- Диплом режисерові М.Бойчуку за серію створених композицій відео-арту.
- Грамота режисерові студії документального кіно, авторові фільму "З чистих джерел" М.Бойчуку за вагомий особистий внесок у розвиток національного кіномистецтва.
- Подяка від дирекції Першого Всеукраїнського студентського конкурсу хорових диригентів за створення документального фільму про історію хорів Прикарпаття.
- Подяка від Чукалівської Селищної ради за створення документального фільму та пісні про село Чукалівка.
- Спеціальний Диплом авторові документального телефільму "З чистих джерел" М.Бойчуку за вдале втілення теми збереження мистецтва хорового співу. 2013 р.
- Спеціальний Диплом за художнє втілення драматичних подій у кліпі "Ой, романе, Романочку".
- Диплом Громадському Інтернетбаченню Прикарпаття «Франківськтб», режисерові студії документального кіно М.Бойчуку за ініціативу та створення актуального для Прикарпаття та України в цілому документального серіалу "Небесна Сотня Прикарпаття" з циклу "Розстріляна весна". 2015 р.
Список пісень на слова Мирослава Бойчука та їх відеоверсії у виконанні популярних співаків України[ред.]
- Таня Ліберман (Тіна Кароль) «Твоя мелодія».(Володимиру Івасюку присвячується).(музика Світлани Гричко) Відеоверсія пісні з архівів М.Бойчука. (записано з VHS).
- Заслужена артистка України Алла Кобилянська. «Яблуневий розмай». (музика с.Маруди)
Відеоверсія пісні з архівів М.Бойчука. (записано з VHS).
- Заслужена артистка України Ірина Лончина. «Незаймана любов».(музика І.Лончиної)
Відеоверсія пісні з архівів М.Бойчука. (записано з концерту).
- Жанна Крижанівська. «Твоя мелодія» (Володимиру Івасюку присвячується). (музика Світлани Гричко).
Відеоверсія пісні з архівів М.Бойчука. (записано з архівів М.Бойчука).
- Христина Яцук. «Троянди самоти». (музика О.Постолянюк).
- Христина Яцук. «Барви музики». (музика О.Постолянюк). Пісні у виконанні Олександри . (Музика М.Пастуха). 1996 рік[1]
- «Кохання юності» Відеоверсія з архівів М.Бойчука. (записано з VHS)
- «Моє дитинство»
- «Троянди самоти»
- «Твоя мелодія» — пісня присвячена Володимиру Івасюку.
Написана у 1997 році. Музика Свілани Гричко, слова Мирослава Бойчука. Перший виконавець Тіна Кароль (справжнє ім'я — Тетяна Григорівна Ліберман).[196] Відзначалась на конкурсах «Юні зірки Прикарпаття» (1997), «Таланти твої, Україно» (1998), «Різдвяні зустрічі у Братів Блюзу» (1999).
З 2007 року в дещо переробленому на блюзовий стиль вигляді в реперуарі молодої співачки Жанни Крижанівської.[2]
Посилання[ред.]
This article "Бойчук Мирослав Петрович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Бойчук Мирослав Петрович.
