You can edit almost every page by Creating an account. Otherwise, see the FAQ.

Воєводин Олег Володимирович

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Воєводин Олег Володимирович
 Генерал-майор
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Загальна інформація
Народження Помилка скрипту: Не існує модуля «Infocards».
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Смерть Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
(Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.)
Поховання
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. : 

[[Файл:{{

 #property:p1442}}|140px|alt=зображення місця поховання|center]]
Громадянство {{#statements:p27}}
Alma Mater Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Служба безпеки України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

[[:commons:Category:{{#property:p373}}|Матеріали до статті]] на Вікісховищі

Воєводин Олег Володимирович (Сторінка Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.нар. 1 січня 1970(19700101), Бовтишка, Кіровоградська область) — генерал-майор, начальник управління Служби безпеки України в Закарпатській області, активний борець проти русинського та угорського сепаратизму.

Життєпис[ред.]

Народився 1 січня 1970 року в с. Бовтишка (Олександрівський р-н, Кіровоградська обл.).

З 1996 року — на службі в органах державної безпеки.

У 2013—2014 рр. працював заступником начальника управління Служби безпеки України в Закарпатській області, при цьому, за деякими даними, займався утисками Майдану. Як виявилось, на бланках завдання щодо прослушки тодішнього голови Закарпатської облради і його заступника були підписи не лише тогочасного начальника управління Служби безпеки України в Закарпатській області Михайла Феделеша, але й його заступника Олега Воєводіна. Завдання було виписане 21 грудня 2013 року — у розпал Майдану, коли проти всіх порушували справи за екстремізм, тероризм та масові заворушення.[1]

В той же час на початку 2014 року Феделеш та Воєводин почали розслідування щодо куратора русинського сепаратизму Петра Гецка, який через «Фейсбук» погрожував масовими заворушеннями на теренах Закарпаття у випадку перемоги Майдану. В ході досудового розслідування стало ясно, що Гецко переховується в Росії — 20 лютого 2014 року він виїхав через пункт пропуску «Конотоп» в пасажирському поїзді сполученням «Ужгород-Москва», після чого в Україну не повертався. 25 квітня 2014 року сепаратиста оголосили в розшук, а згодом — у міждержавний розшук. Представлення СБУ та прокуратури про розшук було направлено в Росію, однак компетентними правоохоронними органами Російської Федерації його до виконання не прийняли.[2][неавторитетне джерело]

У час, коли СБУ на теренах Закарпаття керували Феделеш та Воєводін, ще у лютому 2014 р. було викрадено документи СБУ невстановленими особами, про що пише письменник Михайло Темнов: «На внутрішній території УСБУ в Закарпатській області, невідомими зовні неозброєними особами в кількості двох осіб було здійснено напад на чотирьох озброєних військовослужбовців зазначеного управління. Внаслідок порушення посадових обов'язків та інструкції, які передбачають застосування у таких випадках зброї, невідомі особи забрали декілька мішків із таємними документами та без перешкод зникли… Після крадіжки невідомими особами документів СБУ я почав їх пошук, особливо оговорював цю тему серед бійців „Правого сектору“, яких я знав по подіях та прес-конференціях, які вони проводили, інших радикальних формувань. Однак ніхто про викрадені документи нічого не знав, або не бажав відверто розмовляти зі мною на цю тему, адже знали, що у минулому я був співробітником СБУ. Так нічого не знайшовши, я за декілька місяці пошуків лишив цю тему і майже про неї забув, коли на початку жовтня 2015 року на мене вийшли невідомі особи, які запропонували купити документи КДБ-СБУ по 100 доларів за один. Для огляду надали декілька фотокопій документів. Оглянувши надані кольорові фотокопії, я, як колишній працівник КДБ УРСР — СБУ, який бачив під час роботи подібні документи, одразу зрозумів, про що йде мова. Зміст фотокопій документів (підписки агентів КДБ УРСР, анкети агентів-резидентів того історичного періоду) саме стверджував про їх приналежність та осіб, які їх підписували до Закарпатського Управління КДБ УРСР та УСБУ в Закарпатській області. Я погодився придбати, але тільки оригінали. Однак в умовлений час продавці не прибули. Можливо, перевіряли, чи буду я один. А може, це було щось інше, але більше я їх не бачив. Ввечері 21 жовтня 2015 року, оглядаючи поштову скриньку, я знайшов там конверта, в якому були документи УКДБ СРСР в Закарпатській області та декілька документів УСБУ в Закарпатській області».[3]. На прохання Темнова, по даному факту було почато досудове розслідування.

У 2014—2015 рр. працював заступником начальника управління Служби безпеки України в Одеській області.

16 липня 2015 року призначений начальником управління Служби безпеки України в Закарпатській області.

Походить з добре знаного в радянську епоху кадебешно-чиновницького роду села Бовтишка; зокрема, близьким родичем йому доводиться Воєводін Володимир Васильович, 1961 року народження, екс-голова Державного агентства земельних ресурсів та депутат Київської облради у 2006-2010 роках від ВО "Батьківщина" (власник двох престижних квартир у м. Київ), а також син останнього - асистент кафедри цивільного права юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук Воєводін Богдан Володимирович, 1987 року народження.

Батьки - Воєводін Володимир Петрович, сільський голова Бовтишки, 1948 року народження, та Воєводіна Ольга Олексіївна, 1951 року народження, мешкають у селi Бовтишка.

Військове звання — генерал-майор.

Кандидат в майстри спорту з дзюдо і самбо.

Одружений, має сина.

Адміністративна політика Воєводина та кадрове забезпечення Закарпатського УСБУ в умовах люстрації[ред.]

Причиною призначення Олега до Ужгороду став збройний конфлікт 11 липня 2015 року в м. Мукачеве, через який був усунутий його попередник Гелетей Володимир Вікторович. На той час склалася напружена обстановка, у звязку з чим, першого заступника начальника управління СБУ у Закарпатській області Володимира Гелетея усунуто від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування. Відповідний наказ 20 липня 2015 року підписав голова СБУ Грицак Василь Сергійович. Згодом, уже станом на листопад 2015 року Гелетея було поновлено на посаді першого заступника начальника управління СБУ за сприяння Воєводина. В той же час заступник начальника УСБУ у Закарпатській області, начальник Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ полковник Рудницький Іван Львович у 2015 р. був усунутий з посади за звинуваченнями в участі у схемі "кришування" контрабанди із Західної України до Євросоюзу. Однак Рудницького не було усунуто з СБУ, а лише переведено на посаду заступника начальника УСБУ у Львівській області.

Новими заступниками начальника Закарпатського УСБУ стали Олег Головаш, Вадим Ковальчук та Євген Василенков.

З приходом на посаду начальника УСБУ Воєводина, було проведено ряд кадрових перестановок. Перестановки були обумовлені законами про люстрацію.

Зокрема, були виведені в запас Гнаткович Василь Іванович, 1962 року народження, уродженець Виноградова — полковник (займав посаду помічника начальника Управління Служби безпеки України в Закарпатській області (по роботі з особовим складом) — начальника відділу кадрового забезпечення); Куриляк Валерій Михайлович , 1966 року народження, мешканець Мукачевого, начальник Головного відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ, — полковник (займав посаду начальника Головного відділу контррозвідувального захисту економіки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області); Мігалі Іван Іванович, 1967 року народження — полковник (займав посаду начальника відділу Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Управління Служби безпеки України в Закарпатській області); Никитюк Олександр Олександрович — підполковник (займав посаду начальника сектору Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Закарпатській області); Сухар Василь Васильович, 1957 року народження, мешканець Ужгороду — полковник (займав посаду заступника начальника Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, виведений на пенсiю)

При цьому в Закарпатському УСБУ залишилися працювати Шумицький Володимир Феліксович — полковник (займав посаду начальника Головного відділу захисту національної державності УСБУ в Закарпатській області), заступник начальника - підполковник Поп Нуцу Іванович (уродженець румунського села Середнє Водяне на гуцульській Рахівщині), який проводив активну боротьбу з румунським сепаратизмом, а також Сойма Володимир Петрович, 1972 року народження, мешканець Мукачевого – підполковник (займав посаду головного спеціаліста Управління Служби безпеки України в Закарпатській області), та Палко Ярослав Васильович, 1971 року народження, уродженець смт Тересва Тячівського району - полковник юстиції (займав посаду помічника начальника управління з правової роботи, а також очолював юридичний відділ УСБУ).

На посаду заступника начальника Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Закарпатській області був призначений Алмашій Олександр Олександрович, 1985 року народження, уродженець с. Верхнiй Коропець, земляк та свояк Володимира Гелетея.

На посаду помічника начальника Управління Служби безпеки України в Закарпатській області (по роботі з особовим складом) — начальника відділу кадрового забезпечення був призначений полковник Дем’ян Іван Іванович, 1973 року народження, мешканець Ужгорода.

Був усунутий з посади керівника прес-служби УСБУ в Закарпатській області підполковник Рішко Олександр Миколайович (1972 року народження), письменник та поет, призначений на посаду начальника архівного підрозділу УСБУ у Закарпатській області.

Начальником фінансового відділу став Клованич Володимир Іванович (народився 24 листопада 1968 року, мешканець Виноградова).

Новим начальником прес-підрозділу СБУ в регіоні стала капітан Коршунова Людмила Володимирівна (1978 року народження), призначена також на посаду помічника начальника Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області (із взаємодії зі ЗМІ та зв’язків із громадськістю).

Проте залишилися на посадах підполковник Костелей Мирослав Юрійович (1972 року народження, уродженець Великого Березного) - начальник сектору охорони державної таємниці УСБУ, підполковник Яремчук Віктор Юрійович (1973 року народження, уродженець села Кваси Рахiвського району) - заступник начальника Головного відділу контррозвідки УСБУ, а також полковник Чекрій Борис Вікторович (1975 року народження, мешканець Ужгорода) - помічник начальника УСБУ з координації антитерористичної діяльності.

Останнього було усунуто з посади лише через збройний конфлікт 11 липня 2015 року в м. Мукачеве. Саме через те, що силами Закарпатського УСБУ не вдалося запобігти трагедію, відому як Стрілянина в Мукачевому, позбувся посади також виконуючий обов'язки начальника Закарпатського УСБУ в 2014-2015 роках полковник Гелетей Володимир Вікторович. Новим помiчником начальника УСБУ з питань координації антитерористичної діяльності у 2015 р. був призначений Сікора Анатолій Михайлович (народився 21 березня 1970 р., прописаний у с. Лавки, Мукачівський р-н), який до 2015 р. займав посаду начальника Виноградівського міжрайонного відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області.

Начальником відділу контррозвідувального захисту економіки Управління СБУ в Закарпатській області був призначений полковник Ткаченко Анатолій Анатолійович, 1963 року народження, а його заступником став підполковник Лях Михайло Іванович, 1981 року народження.

За прийом людей став відповідати Владислав Вікторович Химинець.

Ще до початку люстрації, було замінено керівництво Мукачівського міжрайонного відділу УСБУ. Звільнений у 2014 р. начальник Мукачівського відділу Скрипник Андрій Дмитрович, 1964 року народження, мешканець Ужгорода (переведений до Тячівського міжрайонного відділу, що стало фактично кадровим пониженням), новим начальником Мукачівського відділу призначений полковник Щур Володимир Володимирович, 1973 року народження, уродженець Мукачевого, який до того займав посаду начальника інформаційно-аналітичного відділу Закарпатського УСБУ.

В умовах люстрації, також були звільнені з займаних посад деякі керівники територіальних підрозділів УСБУ у Закарпатській області. Перестановки торкнулися перш за все міжрайонних відділів УСБУ у найбільш проблемних частинах краю: у м. Берегово, у м. Виноградів та у м. Тячів, у яких збереглася висока загроза сепаратизму.

Начальниками Берегівського міжрайонного відділу УСБУ були підполковник Молнар Йосип Йосипович (1958 року народження, мешканець села Есень Ужгородського району, займав посаду до 2012 р., виведений на пенсiю), підполковник Гринь Андрій Анатолійович, 1974 року народження, мешканець Ужгорода (начальник у 2012—2014 р.), Гаврилов Олег Михайлович, 1976 року народження, мешканець Ужгорода (начальник у 2014—2015 рр.). У 2015 р. начальником став Дурневич Василь Антонович (народився 23 листопада 1978 р., прописаний у м. Ужгород, брат Антона Дурневича, полковника, начальника слідчого відділу УСБУ). Заступником начальника став Рубіш Василь Михайлович (1977 року народження, уродженець села Великі Лучки в Мукачівському районі). Також призначений старший уповноважений з особливо важливих справ Данашевський Володимир Володимирович, 1977 року народження, мешканець села Павшин, Мукачівський район.

Виноградівсько-Хустський міжрайонний відділ УСБУ очолювали Гаврилов Олег Михайлович (до 2014 р.), Сікора Анатолій Михайлович (у 2014-2015 рр.), через загострення позбулися посад як Сікора, так й його заступник Палош Михайло Іштванович (1972 року народження, мешканець Виноградова). У 2015 р. начальником призначений полковник Пилип Ярослав Юрійович (народився 12 вересня 1987 року, прописаний у м. Берегово), а заступниками начальника стали Чоповцій Степан Степанович (1972 року народження, уродженець села Затисiвка Виноградiвського району), та Ольховський Вадим Анатолійович (1977 року народження, прописаний у м. Берегово, куратор Іршавського району).

Начальником Тячівсько-Рахівського міжрайонного відділу УСБУ спочатку до 2014 р. був Анатолій Сікора (переведений до Виноградівського міжрайонного відділу), у 2014- 2016 рр. начальником був полковник Андрій Скрипник. Новим начальником Тячівського міжрайонного відділу УСБУ у 2016 р. став полковник Василь Рішко, родич полковника СБУ Олександра Рішко з Ужгороду. Заступниками начальника стали Павло Ващук та Василь Шимон.

Перестановки торкнулися також Перечинського міжрайонного відділу УСБУ, головним напрямком роботи якого у 2014-2015 рр. була боротьба з загрозами поширення русинського руху з Словаччини, а також подолання контрабанди та наркотрафику. Борець проти словако-русинського та угорсько-русинського сепаратизму — начальник Перечинського міжрайонного відділу УСБУ Воєдило Костянтин Миколайович (мешканець села Соломоново Ужгородського району, народився 14 липня 1973 року) у 2015 р. став головою новоствореного Чопського міського відділу Управління СБУ в Закарпатській області. Новим начальником Перечинського міжрайонного відділу УСБУ став Довбак Іван Іванович, а старшими оперуповноваженими в Перечинському районі стали Голич Любомир Васильович (1978 року народження, уродженець смт Тур'ї Ремети), Туряниця Владислав Васильович (уродженець Перечина, наполовину угорець), а також капітан Артем Мартинюк, та майор Опаленик Максим Петрович (народився 29 листопада 1983 року, мешканець Ужгорода), родич якого Едуард Опаленик затруднений в обласному УСБУ.

17 серпня 2017 року представлено нового начальника Свалявського міжрайонного відділу УСБУ Михайла Креміня [4]. Був знятий з посади попереднiй начальник Свалявського міжрайонного відділу УСБУ у 2010-2017 роках (з перервою у 2014-2015 роках, коли Свалявський міжрайонний відділ намагалися злити з Мукачiвським), полковник Гурцик Анатолій Вiкторович (1973 року народження, уродженець м. Свалява). Заступником начальника Свалявського міжрайонного відділу УСБУ залишився Рішко Ярослав Васильович, 1977 року народження, уродженець Тячева, куратор Міжгірського району.

Також у 2017 р. у джерелах вперше згаданий новий заступник начальника Закарпатського УСБУ Зоз Костянтин Миколайович. [5].

Загалом, в умовах люстрації адміністративна політика Воєводина характеризувалася консервативністю, основні кадри часів Януковича не були звільнені та продовжили роботу в Закарпатському УСБУ, а найбільше звільнень відбулося через досягнення працівниками СБУ пенсійного віку.

Боротьба з сепаратизмом та екстремізмом[ред.]

З часу свого приходу в Закарпатське СБУ Воєводин максимально посилив боротьбу з сепаратизмом, екстремізмом та тероризмом.

Для Закарпаття ця проблема була особливо болючою. Перш за все, було проведено додаткове збирання бази даних з приводу людей, з вини яких сталася трагедія, відома як Стрілянина в Мукачевому. Ряд напрацювань з метою розслідування справи провели Володимир Щур — керівник Мукачівського міжрайонного відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, а також заступник начальника Мукачівського міжрайонного відділу СБУ в Закарпатській області: Гурцик Анатолій Вiкторович (1973 року народження, уродженець м. Свалява). Важливу роботу проводив також підполковник Симочко Віктор Олексійович (1972 року народження, мешканець Ужгорода), начальник сектору захисту національної державності Мукачівського міжрайонного відділу УСБУ.

Загалом, Закарпатське УСБУ надавало активне сприяння для роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин конфлікту в Закарпатській області, яка 17 вересня 2015 року оприлюднила звіт.[6].

Виявилося, що комбат підрозділу Правого сектору «Сонечко», що брав участь у протистоянні, Роман «Чесний» Стойка, у минулому працював у правоохоронних органах, а його батько, офіцер СБУ разом з сином був пов'язаний з контрабандою..[7] Однак згодом справу Генпрокуратура закрила, а батько Романа залишився працювати в СБУ .[8] Його батьком виявився полковник СБУ Стойка Василь Йосипович (1958 року народження, уродженець села Яблунiвка Хустського району, прописаного у м. Хуст), екс-начальник представництва внутрішньої безпеки при Закарпатському УСБУ.

Першою важливою справою Воєводина стало викриття сепаратистського характеру громадської організації «Закарпатська обласна організація захисту прав заробітчан», яку заснували на початку червня 2015 року представники русинського руху Лакатош Богдан Юлійович та Цубера Іван Васильович, що належали до так званого «Русинського сойму», а також житель селища Дубове Сойма Сергій Петрович, обраний головою організації. Цю структуру було звинувачено в сепаратистських закликах, тому що, як зазначав зареєстрований 8 червня 2015 року статут організації: «Закарпатська обласна організація захисту прав заробітчан», насамперед, вважає за необхідне наділення Закарпаття статусом спеціальної самоврядної території". Таке формулювання привело до того, що співробітники Управління СБУ в Закарпатській області оголосили офіційне застереження засновникам організації. Про це заявила 29 липня 2015 року голова прес-групи УСБУ Людмила Коршунова[9].

Силами СБУ 10 листопада 2015 року, близько шостої години ранку, на санкцію Воєводіна в Закарпатській області було проведено обшук в будинку лідера акції по відстоюванню інтересів власників автівок на іноземній реєстрації («пересічників») Павла Павлова. Обшук у нього проводили представники СБУ Опаленик Едуард Федорович (народився 29 вересня 1973 року, прописаний у с. Минай Ужгородського району), син знаменитого закарпатського парторга, та Іван Шимон. Як заявив з цього приводу екс-депутат Павло Федака: «Натхненником силових акцій працівників СБУ по відношенню до людей, які свого часу входили до орбіти колишнього мера Ужгорода Сергія Ратушняка є перший заступник начальника УСБУ в Закарпатській області Володимир Гелетей».[10]. З цього приводу Павлов та його прихильники прийшли до заступника голови СБУ Гелетея, якому висловили докори з приводу ряду процесуальних порушень, допущених при обшуках [11].

На початку березня 2016 року співробітники СБУ оголосили офіційне застереження одному із священнослужителів у Закарпатській області, який поширював антиукраїнські настрої серед прихожан та під час проповідей закликав їх молитися за так званих «ополченців «ДНР/ЛНР». «Його попереджено про відповідальність за ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) Кримінального кодексу України», - повідомили в УСБУ в Закарпатській області. Але це був не отець Дмитро Сидор [12].

7 лютого 2017 року Павла Павлова запросили в СБУ, з приводу екстремістських заяв його колеги — учасника акцій «пересічників» перед Закарпатською ОДА, що закликав до збройного захоплення влади, якого в СБУ пригрозили взяти під варту. Про це повідомив голова обласного УСБ України Олег Воєводін, інформуючи про попередження відомством можливих провокацій під час акції власників авто. Одному із організаторів акції так званих пересічників співробітники регіонального Управління СБУ оголосили офіційне застереження та попередили про кримінальну відповідальність за злочини проти основ національної безпеки, повідомляє прес-група УСБУ в Закарпатській області.[13].

Як заявив з цього приводу Воєводин: "Напередодні запланованої акції власників авто на іноземній реєстрації співробітники УСБУ встановили місцевого мешканця, який через соцмережі закликав вийти на акцію зі зброєю та захоплювати адмінбудівлі. Провокатору було оголошено про підозру у вчиненні злочину за ч.2 ст.109 Кримінального кодексу України. Обвинувальний акт стосовно нього скерований до суду. Воєводін запевнив, що управління не відкривало справу на жодного з організаторів акції «пересічників».[14].

В той же час згодом Воєводин заперечив поширений окремими сайтами неправдивий факт про те, що саме Павлов закликав захоплювати адмінбудівлі, та що саме йому було оголошено про підозру у вчиненні злочину. Воєводин заявив про це учасникам акцій «пересічників»[15].

За фактами вибухів, які стались в ніч з 12 на 13 листопада 2015 р. у житлових кварталах міста Ужгорода, прокуратурою міста внесено відомості до ЄРДР за фактом терористичного акту. Згодом, 23 листопада 2015 р. у причетності до них був запідозрений екс-депутат, соратник Ратушняка, редактор видання «Трибуна» Павло Федака. Згодом підозра була знята.

В той же час ряд справ, порушених СБУ, експерти називають замовними. Ось що пише з цього приводу екс-працівник Управління СБУ в Закарпатській області, письменник Темнов Михайло Юрійович: «Нині, на превеликий жаль, СБУ перетворено на політичну поліцейську охранку! Доказом цього є політична справа по редактору газети „Рабоче-крестьянская правда“ Анатолію Маєвському по обвинуваченню в сепаратизмі та розпалюванні міжрелігійної ворожнечі. Його інтереси, по закриттю газети, як правозахисник, я представляв в Ужгородському окружному адміністративному суді. Нині кримінальна справа сиплеться у суді і не має жодних перспектив. Прокурор, усвідомлюючи, що хтось має за це відповісти, терміново пішов на три роки у декретну відпустку… Самі ж співробітники СБУ говорять, що вона була замовлена. Така була вимога на той час… І було сподівання, що він все визнає… і отримає умовно! Але не визнав і не збирається визнавати, бо переконаний, що нічого протизаконного не скоював.»[16].

Наприкінці 2015 року офіційний представник Управління СБУ, діючи в рамках Закону, повідомив про виклик у якості свідків керівникам «Світового конгресу підкарпатських русинів» громадянам України Василю Джугану та Михайлу Тяску, які тривалий час мешкають у Чехії. Джуган став головою так званого «Всесвітнього конгресу підкарпатських русинів» (який є відкрито проросійським проектом та штучно створений для розпорошення поміркованого активу «Світового Конгресу Русинів», який існував ще з кінця минулого століття, та яким керував тривалий час непідконтрольний росіянам громадянин Канади Павло-Роберт Магочі), а заступником голови «Всесвітнього конгресу підкарпатських русинів» було обрано зятя Джугана — жителя села Новоселиця Тячівського району Михайла Тяска. Попередження Джугану та Тяску було вручено у м. Свалява 5 грудня 2015 року на так званому «русинському конгресі», на який прибули два даних громадянина[17]. Оперативну розробку русинського конгресу проводив новостворений Свалявський міжрайонний відділ СБУ, який очолив з 2015 року переведений у Сваляву заступник начальника Мукачівського міжрайонного відділу СБУ в Закарпатській області Анатолій Гурцик. Як заявив з цього приводу Воєводин: «Ми плануємо опитати цих громадян України у справі так званого прем'єр-міністра „Республіки Підкарпатська Русь“ П.Гецка, яку розслідують наші слідчі».[18]. Стосовно Джугана та його однодумця Володимира Безимяного УСБУ в м. Одеса у жовтні 2016 року було розпочато провадження № 22014160000000221 за звинуваченнями у сепаратистських закликах, але Джуган не прибув в Одесу на суд.

Влітку 2015 року неабияк відзначився глава так званої громадянської розвідки країни Янош Лазар. Доповідаючи парламенту про масштабної реорганізації Інформаційного бюро-агентства по збору розвідувальної інформації, Янош Лазар, що має ранг міністра, заявив, що, згідно з україно-російським конфліктом, «угорські шпигуни останнім часом активно працювали в Києві, як і шпигуни інших сусідів по регіону, щоб гарантувати, що політичні лідери можуть просувати інтереси Угорщини». Шеф угорської спецслужби також висловив переконання, що майбутнє угорців, які проживають у Закарпатті, буде серйозною проблемою в найближчі десятиліття, і що його відомство «здійснює діяльність для захисту громадян Угорщини в Карпатському басейні», причому ця «діяльність» відбувається «в повній опозиції до побажань українського уряду».

13 серпня 2016 року слідчими Служби безпеки України в Закарпатській області повідомлено про підозру місцевому сепаратисту, який обвинувачується у вчиненні злочинів проти держави. Підозрюваним виявився Сверлович Владислав Юрійович, 1975 року народження, зареєстрований за адресою: Закарпатська область, Перечинський район, с. Дубриничі, вже засуджений раніше до 3-х років умовно. Сверлович закликав до насильницької зміни і повалення конституційного ладу, агітував за створення в регіоні незаконних воєнізованих формувань[19].

На початку червня 2016 р. попереджений угорський сепаратист Дежев (Дезидерiй) Ковач з м. Берегово. Дежев Ковач був директором благодійного фонду «Приймальна незалежного депутата Європарламенту Бейли Ковача», якому Генеральна прокуратура Угорщини пред'явила звинувачення у шпигунстві на користь Росії та котрий був позбавлений недоторканності Європарламентом. Співробітники СБУ в Закарпатській області встановили, що цей місцевий мешканець всупереч чинному законодавству України оформив собі угорське громадянство. Цього громадянина було офіційно попереджено про кримінальну відповідальність за посягання на територіальну цілісність та недоторканність України. Як йшлося в офіційному повідомленні прес-групи УСБУ в Закарпатській області, Д. Ковач за посередництва лідерів «Йоббік» планував 3 червня 2016 року організувати в регіоні ревізіоністську акцію «Повернення додому. Угорці на Верецькому перевалі», приурочену черговій річниці підписання Тріанонського мирного договору 1920 року [20].

Також СБУ обмежилася повідомленнями про підозру або застереженнями таким закарпатським сепаратистам, як іршавчанин Гегальчий Олександр Вікторович та ужгородець Маровді Василь Васильович (прихильники русинського руху), а також берегівчани Золтан Варю (Varju Zoltán), голова Ради Студентського самоврядування Берегівського інституту, та Нандор Кеві (Kövy Nándor), голова Товариства угорської інтелігенції Закарпаття, та екс-голова молодіжної організації УМДС (Демократичної спілки угорців України); вони обидва зарекомендували себе, як прихильники угорського сепаратизму.[21].

Проти куратора сепаратистського руху на Закарпатті — так званого «прем'єр-міністра Республіки Підкарпатська Русь» Петро Гецко — у червні 2016 року розпочато досудове розслідування. Про це стало відомо з визначення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 червня 2016 року, розміщеного в Єдиному реєстрі судових рішень. Суд задовольнив клопотання начальника обласного управління СБУ Воєводіна про проведення спеціального досудового розслідування.[22].

28 жовтня 2016 року Олег Воєводін заявив, що Служба безпеки України постійно вживає заходів для нейтралізації спроб російських спецслужб розхитати ситуацію на мирних територіях, у тому числі і в Закарпатській області. За його словами: «З початку 2016 року було оголошено понад 20 офіційних застережень місцевим жителям — їх офіційно попередили про кримінальну відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України. В 2014—2016 роках слідчим відділом Управління внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про 25 кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України. 7 кримінальних проваджень цієї категорії направлено до суду, в п'яти з них в законну силу вступили рішення судів». Крім того, зазначив Воєводін, співробітники УСБУ в Закарпатській області зруйнували плани російських спецслужб дестабілізувати обстановку в регіоні і втілити антиукраїнський сценарій створення так званої «Республіки Підкарпатська Русь». Протягом останніх двох років розслідували слідчі управління 18 кримінальних проваджень для з'ясування обставин цієї антиконституційної діяльності.

- Один з фігурантів цих виробництв, так званий прем'єр-міністр фейкової республіки Петро Гецко, підозрюваний за статтями 109, 110, 111 Кримінального кодексу України, тривалий час ховається від правосуддя в РФ. У червні 2016 року обвинувальний акт стосовно нього був направлений до суду для заочного засудження цього громадянина. Судовий розгляд триває, — зазначив Воєводін.

Справа Гецка провадиться за участю старшого слідчого, криміналіста слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області Герзанича Тараса Володимировича, у 2017 р. було почато судовий процес за даним провадженням.

У рамках низки кримінальних проваджень, розпочатих за статтями 109, 110 та 111 Кримінального кодексу України, співробітники Управління викрили та задокументували діяльність агентурної мережі спецслужб Російської Федерації, які вербували закарпатських заробітчан, відпрацьовували для них завдання — проведення акцій протесту під гаслами автономізації Закарпаття, повідомляють в УСБУ Закарпаття. Поки двоє громадян України і один громадянин РФ оголошені в розшук за скоєння злочинів проти основ національної безпеки, говориться в Закарпатській СБУ.

На початку листопада 2016 р. було оприлюднено план «Шатун», де йшлося про нагнiтання напруги на теренах Закарпаття за планом Кремля. У звязку з оприлюдненням цього плану, на допит в СБУ був викликаний екс-працівник спецслужби, активний в минулому член закарпатського обласного товариства російської культури «Русь» Темнов Михайло Юрійович (народився 12 грудня 1960 року в якутському с. Нюрба в РФ, прописаний за адресою: м. Ужгород, вул. Острівна, буд. 18, кв. 16). Про нього, як про борця проти «помаранчевих», ще у 2008 р. позитивно вiдгукувався голова закарпатського обласного товариства російської культури «Русь» Владислав Салтиков[23]. Михайло Темнов, редактор газети «Правозахист», фігурує в плані «Шатун», в якості «інформаційної підтримки». Як і чому він потрапив у цей «документ», — Темнов і сам не знає, але вже сам факт цього став причиною його виклику на допит в УСБУ.[24].

31 грудня 2016 року співробітники Управління СБУ в Закарпатській області оголосили офіційне застереження чоловіку, який біля адмінбудівлі облдержадміністрації в Ужгороді поруч із Державним прапором України вивісив «русинський триколор». Провокатором виявився Данацко Іван Іванович, 1967 року нарордження, мешканець села Анталовці Ужгородського району[25].

В той же час екс-працівник Управління СБУ в Закарпатській області, письменник Темнов Михайло Юрійович виступив на захист Данацко. Темнов написав про справу Данацко наступне: "Після урочистого спуску русинського прапора Івана Данацко запросили в Ужгородський міськвідділ поліції, де склали на нього протокол адміністративного порушення за ст. 186 КУпАП (самоправство). Звідти його забрали в УСБУ в Закарпатській області. Там, зі слів Івана Данацко, начальник управління О. Воєводін став йому кричати, що він йому обіцяв, що посадить його і він це зробить… Крута заява. Я і не знав, що О. Воєводін не тільки орган дізнання, але і навіть суд… Присутній заступник начальника управління СБУ Володимир Гелетей так само висловив свої претензії. Прибіг начальник «Т» (відділу захисту національної державності Департаменту «Т» підполковник Пец В. В.), той був більш відвертий. Мішаючи українську мову з румунською, він незрозумілим суржиком став шантажувати Івана Данацко компроматом. Відверто кажучи, начальник став розповідати йому, чим той займається у вільний час… Реально ж, як пояснює сам Іван, це було чи то третє, чи то четверте за рахунком за останні два роки офіційне застереження… Передостаннє Іван отримав у травні 2016 року, коли вручав керівництву Закарпатського управління СБУ офіційний прапор європейських сексуальних меншин… "[26].

Згодом на вимогу СБУ було почато заочний суд над сепаратистом Владиславом Сверловичем. Як повідомила прес-секретар Закарпатської обласної прокуратури Вікторія Попович, на прохання СБУ «16.03.2017 року прокуратурою Закарпатської області до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надіслано обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно Владислава Сверловича, йому інкримінують ст.338, ч.1 (публічна наруга над державним прапором України) та ст.110 (посягання на територіальну цілісність). За 110-ю статтею Сверлович уже був засуджений в 2015 році, але оскільки на суді він визнав свою вину та обіцяв більше не робити такиїх злочинів, термін покарання йому замінили на умовний. За цей час він виїхав до Росії, там продовжив закликати до сепаратизму. Останнім часом активізувався, став частіше викладати відеозверення із сепаратистськими закликами, останньою краплею стало його відео, де він топче та спалює український прапор», — йдеться у повідомленні.[27].

Прикметно, що стосовно Владислава Сверловича 21 вересня 2016 року Зеленоградським районним судом м. Москви було порушено справу про адміністративне правопорушення першої інстанції № 05-0780/2016 «Порушення іноземним громадянином або особою без громадянства режиму перебування (проживання) в РФ». [28].

4 грудня 2016 року представники організації «Угорська громада Закарпаття» запропонували президенту України Петру Порошенку укласти спеціальний договір про розмежування повноважень, який «дозволить угорському населенню гідно жити в Україні». Керівник ініціативної групи, проугорський діяч Іван Фаркош вимагав 20 % квоти представників угорських громад в Закарпатській облраді, а також телемовлення передач угорською мовою. СБУ порушила кримінальну справу за фактом проведення антиконституційного заходу.

На початку 2017 року заступник начальника Управління СБ України в Закарпатській області Євген Василенков поінформував Громадську раду при УСБУ про заходи української спецслужби з протидії загрозам сепаратизму. Доповідач зауважив, що пік активних дій, спроб зовнішніх сил розхитати ситуацію в області регіональне Управління СБУ фіксувало у 2014 році й успішно протидіяло можливим загрозам. Впродовж 2014—2016 років до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про 29 кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України. 7 проваджень скеровані до суду, у п'ятьох набули законної сили судові рішення. В даний час слідчі регіонального Управління СБУ розслідують 5 кримінальних проваджень цієї категорії. Доповідач також наголосив, що Управління працює на випередження можливих загроз. На сьогодні оголошені 35 офіційних застережень громадянам України — їх попередили про кримінальну відповідальність за злочини проти основ національної безпеки.

Станом на 10 квітня 2017 року слiдчим УСБУ Закарпаття Кіщаком було заявлено підозру у кримінальному провадженні за ознаками вчинення злочину за статтею 110 «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України», до якого виявився причетним громадянин Російської Федерації Кондяков Олександр Володимирович, 15.10.1948 року народження, зареєстрований у м. Клімовськ (Московська обл.). Випускник Московського поліграфічного інституту Олександр Кондяков, який народився в Москві в жовтні 1948 року, в 1992 році став гендиректором PR-агентства «Новоком», яке з тих пір брало участь у різних виборчих кампаніях у Росії і на пострадянському просторі. Зокрема, Кондяков входив у передвиборний штаб зараз вже колишнього президента Молдови Володимира Вороніна. У 2015 р. Кондяков звинувачувався у РФ у шахрайствах, але згодом був виправданий. Кондяков надавав активне сприяння сепаратистам Закарпаття.

19 травня 2017 року співробітники СБУ провели обшуки у активістів угорської громади Закарпаття, яких не було названо поіменно. СБУ підозрює активістів у сепаратизмі. Раніше Берегівська райрада направила звернення на ім'я Президента з вимогою переходу на «договірні відносини» з центральною владою. Також, від імені громади були встановлені вказівні стели на угорській мові на в'їзді в Берегівський і Виноградівський райони. Всього угорська громада встановила 4 стели рідною мовою, повідомляють місцеві ЗМІ.На стелах угорською було написано «Виноградівський район. Угорці вітають вас» та «Берегівський район. Край угорської мови». За словами депутатів Берегівського райради, звернення до Петра Порошенка було направлено з метою захистити права угорців в Україні, а точніше в місцях їх компактного проживання в Закарпатті. Депутати також скаржилися на брак фінансування місцевих громад з боку центральної влади[29][неавторитетне джерело].

Наприкінці червня 2017 року СБУ знову провела обшуки в організаторів провокаційної акції, учасники якої встановили «прикордонні знаки» навколо трьох сіл Берегівського і Виноградівського районів з написами угорською мовою. Співробітники СБУ встановили, що безпосереднім замовником акції є Бузила Артем Iгорович, громадянин України, 1990 року народження, творець і керівник сепаратистської організації «Народна Рада Бессарабії», що ставила задачу відділення від України частини Одеської області, був арещтований у 2015—2016 роках. На даний переховується на території Російської Федерації та активно використовується російськими спецслужбами для проведення підривної діяльності проти України, виконує замовлення на проведення масових політичних акцій в Україні під кураторством першого заступника Суркова — головного радника Управління президента Росії у справах СНД Iнала Ардзінби. [30].

12 листопада 2017 року вулицями Берегова пройшов марш українських націоналістів, приурочений до 79-річчя створення організації Карпатська Січ. Радикально налаштовані активісти ВО Свобода та інших структур докрокували до будівлі Берегівської міськради і зняли угорське червоно-біло-зелене полотнище. Ту саму акцію вони повторили в навколишніх селах, про що написали всі місцеві угорськомовні газети.

Вранці 16 березня 2018 року жителів на вулиці Корятовича у Берегові чекала моторошна несподіванка – уночі хтось потрощив з десяток машин на парковці. Звичайний двір, звичайні люди, автомобілі різні, але всіх об’єднує одне – угорські номери.

Як зазначив начальник управління СБУ в Закарпатській області Олег Воєводін: "Контррозвідники заздалегідь мали оперативну інформацію про підготовку провокацій на 15 березня. В цей день в Ужгороді мали відбутися одразу дві вуличні політичні акції". [31].

Вперше про плани нападу на Угорське товариство в Ужгороді в СБУ дізналися ще в грудні 2017 року. Таке завдання дав своїм українським підлеглим російський куратор Давид Пономарьов. Раніше він також планував спалити румунські школи на Буковині.

На початку лютого 2018 року у вікно угорського культурного товариства у м. Ужгород жбурнули пляшку з молотовим, а в кінці місяця використали запалювальний вибуховий пристрій.

Як зазначив начальник управління СБУ в Закарпатській області: "Особи, які планують акції по дестабілізації обстановки в регіоні, вони не знаходять своєї підтримки серед місцевих мешканців. Я не виключаю, що за великі гроші можна знайти когось із місцевих там. Але в цих випадках ми фіксуємо зовсім інші сценарії".

Участь Закарпатського УСБУ в АТО та антитерористична діяльність[ред.]

У 2015—2016 роках було встановлено особи кількох учасників формувань ДНР-ЛНР родом з Закарпаття. Серед них знаходяться у розшуку: Марфіч Михайло Михайлович (мешканець селища Великий Бичків Рахівського району), Кабацій Володимир Васильович (мешканець м. Мукачево), Маринець Роман Андрійович (1978 року народження, мешканець м. Тячева), та ряд iнших.

Починаючи з 2015 р., сприяння у справах щодо боротьби з сепаратизмом почав надавати уродженець Закарпаття, генерал СБУ Тиводар Богдан Михайлович.

Чимало співробітників закарпатського СБУ пройшли службу в АТО. Зокрема, великих успіхів досягла група, яку в 2014-2015 роках очолював полковник Шумицький Володимир Феліксович.

Серед них особливо відзначився співробітник СБУ Гелетей Андрій Васильович (1991 року народження, уродженець м. Іршава) з Мукачева, який у 2015 р. був переведений на роботу в м. Северодонецьк, в Головний відділ контррозвiдки Управління Служби безпеки України в Луганській області; також у Северодонецьк перейшла на роботу в обласне управління юстиції його дружина. Це призначення в луганське УСБУ, яке затвердив генерал Козловський Олег Анатолійович, було проведено за сприяння його родича Володимира Гелетея, а також за рекомендації Олега Воєводина, як начальника закарпатського УСБУ. Міський голова Мукачевого А. Балога постановив розпорядженням 25.04.2016 р. Гелетей Андрія Васильовича, військовослужбовця Служби Безпеки України, який проходить службу в зоні проведення антитерористичної операції в Луганській області (який на квартирному обліку перебуває в загальному списку черговості з 28.07.2015 року) включити в першочерговий список черговості на отримання житла, як учасника бойових дій в зоні АТО.

Боротьбу з тероризмом ведуть також співробітники УСБУ Галушка Роман Юрійович (народився 24 листопада 1983 року, м. Ужгород), Волошин Василь Васильович (народився 20 квітня 1972 р., мешканець Ужгорода), криміналіст слідчого відділу УСБУ Герзанич Тарас Володимирович (народився 8 січня 1978 р., мешканець Ужгорода), Будюх Дмитро Євгенович (народився 8 жовтня 1976 року, мешканець Ужгорода), Кіщак Олександр Іванович (1978 року народження, мешканець Ужгорода), Жмуркович Роман Антонович (1979 року народження, уродженець села Нелипино), Коновалов Михайло, та ряд інших.

Суди, скандали та розслідування[ред.]

За словами блогера Михайла Темнова, до ряду зловживань, зокрема — до сфабрикованих справ виявилися причетними Пилип Ярослав Юрійович (1987 року народження, уродженець м. Берегово), з 2015 року начальник Виноградівського міжрайонного відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, а також старший уповноважений з особливо важливих справ представництва внутрішньої безпеки при Закарпатському УСБУ (з дислокацією в м. Ужгороді) Управління внутрішньої безпеки СБУ підполковник Яцина Андрій Ернестович, 1987 року народження, мешканець Ужгорода.[32].

6 березня 2017 року Спеціальна антикорупційна прокуратура передала до суду документи, які підтверджують подвійне громадянство відстороненого глави Державної фіскальної служби Романа Насірова. Прокуратура заявила про наявність у Насірова підданства Великої Британії і громадянства Угорщини.[33]. Даною проблемою подвійного громадянства, яка особливо гостра на теренах Закарпаття, почала займатися також СБУ.

На початку березня 2017 року у мережі Інтернет з'явилося відео, на якому, як стверджує автор, заступник мера міста Чоп Оскар Балог, перетинаючи кордон, надає паспорт громадянина Угорщини. Після розповсюдження відео посадовця було запрошено на розмову до місцевого управління СБУ. Там з ним провели профілактичну бесіду та розтлумачили відповідальність за подвійне громадянство. Вже 24 березня 2017 року посадовець написав заяву на звільнення.[34].

10 грудня 2016 року у скандал потрапив співробітник Закарпатського УСБУ полковник Лях Олександр Васильович, 1971 року народження, мешканець Ужгорода, який до 2005 року був начальником Головного відділу захисту національної державності Закарпатського УСБУ. Полковник Лях збив 2 пішоходів. За попередніми ознаками, водій перебував у стані алкогольного сп'яніння [35].

Також прославився уродженець села Довге Іршавського району Порада Іван Іванович, випускник НАСБУ, який влаштувався на роботу в Головне управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, та у жовтні 2015 року побився з репортером телепроекту "Свободи" Михайлом Ткачем. [36].

7 березня 2018 року під час судового засідання у Луцьку розглядалася заява члена Волинського обласного осередку УКРОП, голови ГО "Варта порядку" Олександра Тиводара про відвід слідчих. Його захисник Вадим Матвіїв подав заяву про включення до переліку слідчих, яким його підзахисний заявляє відвід, слідчого першого відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області Сергія Головчака, який у 2017 р. вперше порушив проти Тиводара кримiнальне провадження.

Примітки[ред.]

  1. http://ua1.com.ua/politics/noviy-kerivnik-zakarpatskogo-sbu-zaymavsya-represiyami-pid-chas-maydanu-5816.html/
  2. https://antikor.com.ua/articles/114451-sbu_v_moskve_rasschityvali_na_silovuju_pomoshchj_iz_vengrii_dlja_otdelenija_zakarpatjja/
  3. https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/27658.phtml/
  4. http://politika.ko.net.ua/?p=4522/
  5. https://zka.court.gov.ua/sud0790/pres-centr/news/408329/
  6. http://uzpravda.org/kontrabandu-na-zakarpatti-krishuye-mvs-sbu-ta-prokuratura-oblasti/
  7. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  8. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  9. http://podrobnosti.ua/2049908-separatisty-v-uzhgorode-prikryvalis-obschestvennoj-organizatsiej.html/
  10. http://trubyna.org.ua/novyny/na-zakarpatti-sbu-provela-obshuk-v-obijsti-lidera-peresichnykiv-dokument/
  11. https://www.youtube.com/watch?v=I7f1J8klZM0/
  12. http://prozak.info/Suspil-stvo/SBU-vinesla-poperedzhennya-za-proslavlyannya-LNR-DNR-ne-otcyu-Sidoru/
  13. https://www.youtube.com/watch?v=B_tSXm4hl78/
  14. https://zak.depo.ua/ukr/zak/z-yasuvalosya-scho-zagrozlivogo-viyavilo-sbu-naperedodni-akciyi-peresichnikiv-20170323542168/
  15. https://www.youtube.com/watch?v=vh_SrC0Sc34/
  16. https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/27658.phtml/
  17. https://www.youtube.com/watch?v=Aokb_d7ae3U/
  18. http://ua-reporter.com/novosti/188940/
  19. http://zakarpattya.net.ua/News/159554-Na-Zakarpatti-mistsevomu-separatystu-oholosyly-pro-pidozru-za-zlochyny-proty-derzhavy-FOTO-VIDEO-UTOChNENO/
  20. http://zakarpattya.net.ua/News/156830-Uhorsku-natsionalistychnu-partiiu-Iobbik-neabyiak-sturbuvalo-zasterezhennia-SBU-ikhnomu-predstavnykovi-na-Zakarpatti/
  21. http://zakarpattya.net.ua/News/152206-Na-sluzhbi-u-Putina.-Uhorskyi-natsionalnyi-radykalizm-na-Zakar/
  22. https://antikor.com.ua/articles/114451-sbu_v_moskve_rasschityvali_na_silovuju_pomoshchj_iz_vengrii_dlja_otdelenija_zakarpatjja/
  23. http://vlsaltykov.narod.ru/Temnov_Mikhail.htm/
  24. http://zanews.ru/2016/11/20/zakarpatskiy-shatun-zhal-na-palatku-surkov-deneg-ne-dal-nu-hot-ogurcov-prislal.html/
  25. http://www.mukachevo.net/ua/news/view/185473/
  26. https://www.proza.ru/2017/01/06/847/
  27. https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2197267-spalenna-praporu-ukraini-zakarpatcavtikaca-suditimut-zaocno.html/
  28. http://mosgorsud.nfshost.com/?page=15888/
  29. https://antikor.com.ua/articles/169412-sbu_zaderhala_glavu_beregovskogo_rajonnogo_soveta_po_podozreniju_v_separatizme/
  30. http://zakarpattya.net.ua/News/172402-Zamovnyk-provokatsiinykh-uhorskykh-stel-na-Zakarpatti-perekhovuietsia-v-Rosii---SBU/
  31. https://24tv.ua/tsru_tag5081/
  32. http://vshoke.com.ua/admin/16022/
  33. http://informator.news/plan-stvorennya-uhorskoji-avtonomiji-na-zakarpatti-dokument/
  34. http://mukachevo.today/video/politika/ugorskij_pasport_stav_prichinoju_zvilnennja_zastupnika_golovi_mista_chop/
  35. https://zak.depo.ua/ukr/zak/v-uzhgorodi-p-yaniy-pratsivnik-sbu-zbiv-dvoh-lyudey-10122016061800/
  36. https://tsn.ua/ukrayina/zhurnalisti-upiznali-odnogo-z-napadnikiv-na-znimalnu-grupu-pid-sbu-514594.html/


This article "Воєводин Олег Володимирович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Воєводин Олег Володимирович.



Read or create/edit this page in another language[ред.]