Вулиця Шнурківська (Слов'янськ)

Вулиця Шнурківська; Слов'янськ
Місцевість	Старе місто
Район	Центральний мікрорайон
Назва на честь	Авксентія Шнуркова
Колишні назви
	Шнуркова, 1 Травня
радянського періоду (російською)	1 Мая
Загальні відомості
Дата початку забудови	1770-ті рр.
Протяжність	1,4 км
Транспорт
Рух	Двосторонній
Покриття	Асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	Старовинні особняки
Забудова	Одноповерхова, двоповерхова
Парки	Сквер на Старобазарній площі
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	{{#property:p1854}}
У проєкті OpenStreetMap	{{#statements:p402}}
Мапа
	Помилка скрипту: Не існує модуля «Mapframe для карток».
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.

Вулиця Шнурківська (колишня вул. Шнурківська, 1 Травня вул.)) — центральна і найстаріша вулиця Слов'янська. Знаходиться на півночі Старого міста, майже на кордоні двох житлових масивів: Цілинного та Центру. Перша назва - Шнурківська, на честь слов'янського мецената, купця І гільдії, Почесного громадянина міста Слов'янська Арсенія Шнуркова. Починається від Банківської, проходить через центр міста і закінчується біля пам'ятника Шевченку. У 1924 році її перейменували на 1 Травня. Історичну назву повернуто 3 червня 2016 року^[1].

Історія[ред.]

У 1775 році наказом царського уряду фортецю Тор було знищено, а козаки, які служили на фортеці, стали селянами. Вони почали обирати землю, на якій можна посадити город. Ця земля лежала вздовж шляху на Ізюм. При Торській фортеці із західних воріт виходила дорога до міста Ізюм. Ця дорога стала початком існування Ізюмського шляху. Саме тут оселилися збіднілі козаки, а під час надання поштових адрес (середина XIX століття), людям, що на ній жили, писали «Староізюмська вулиця». Паралельно цій вулиці безіменна вулиця. Вона простягалася від Старобазарної площі, проходила вздовж Велико-Ковальської вулиці й об'єднувалася із вулицею Харківською.

Наприкінці ХІХ століття на вулиці оселилася родина купців Шнурків. Авксентій Шнурков мав багато коштів, був меценатом. Він спонсорував будівництво школи № 5 (колишнє комерційне училище), будівлі хірургічного відділення ЦМЛ (колишня міська лікарня), інфекційної лікарні, прогімназію і училище для підготовки сільських вчителів і псаломщиків (не збереглася), два притулки і школу для дітей-сиріт, «Зелену» гімназію Тихонової, Комерційне училище Рудської (школа № 5), «Синю» гімназію Янковської (в 1940-і роки - Учительський інститут), побудував Реальне училище, субсидував благоустрій Соборної площі та прилеглих до неї центральних вулиць, будівлі Дворянського (купецького) збору (зараз вул. Університетська 60), яка в усі наступні роки є майданчиком для виступу театральних і інших колективів, а також місцем роботи різних гуртків і секцій.

На честь видатного містянина була названа станція залізничної гілки Слов'янськ-Ріпне — Залізнична станція імені Шнуркова. Згодом, так почали називати район навколо залізничної станції — «Шнурківка», а потім таку назву отримала й вулиця поруч.

У 1920-х роках названо на честь радянського свята 1 Травня. Назву Шнурківська повернуто 3 червня 2016 року^[1].