Відносини Австрія - НАТО
Помилка скрипту: Не існує модуля «Unsubst».
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. |
Відносини між Організацією Північноатлантичного договору та Австрією — це відносини на міжнародному рівні між Австрією і військовим союзом (що складається з 28 держав), який називається НАТО. Відносини між НАТО та Австрією розпочалися в рамках програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ), до якої Австрія приєдналася в 1995 році.
Основні напрямки співпраці[ред.]
Відносини НАТО-Австрія здійснюються в рамках програми «Партнерство заради миру», до якої Австрія приєдналася в 1995 році. НАТО і Австрія активно співпрацюють в операціях з підтримання миру, і розвивають практичну співпрацю в ряді областей, як це передбачено в індивідуальної програми партнерства Австрії (Individual Partnership Programme).
НАТО високо цінує відносини з Австрією. Союзники розглядають Австрію в якості ефективного і активного партнера і учасника міжнародної безпеки, який розділяє ключові цінності, такі як зміцнення міжнародної безпеки, демократії та прав людини. Австрія вибирає області практичного співробітництва з NATO, які відповідають спільним цілям.
Важливим напрямком співробітництва є підтримка операцій під керівництвом НАТО. Австрія працювала пліч-о-пліч з союзниками по забезпеченню безпеки і миротворчих операцій в Герцеговині, Косово і Афганістані.
НАТО і Австрія деталізують напрями співпраці і терміни в індивідуальній програмі партнерства (ІПП), яка узгоджується спільно, на дворічний період. Основні напрямки: безпека і миротворче співробітництво, гуманітарна допомога та допомога в разі стихійних лих, і пошуково-рятувальні операції.
Австрія запускає PfP (партнерство заради миру) навчально-освітній центр. Вона також очолює Балканську регіональну робочу групу в рамках Консорціуму PfP військових академій і інститутів, які вивчають безпеку (добровільне об'єднання, яке працює «в дусі партнерства заради миру», що фінансується Австрією, Німеччиною, Швейцарією та Сполученими Штатами).
Співпраця Австрії з НАТО взаємовигідна і включає:
Нарощування можливостей та взаємодії:
- Будучи офіційним навчально-виховним центром(PfP), Міжнародний центр Збройних сил Австрії (AUTINT) сприяє взаємодії, надаючи можливості для країн-членів та інших країн-партнерів. Курси AUTINT зосереджуються в основному на операціях з реагування на кризи, але він також забезпечує підготовку операцій з підтримки миру.
- Союзники та інші партнери користуються австрійським досв)ідом. Країна вносить свій внесок у програму НАТО з підтримки діяльності з реформування сектору безпеки, з особливим акцентом на Балканському регіоні. Це включає підтримку реформи професійної військової освіти за допомогою Програми підвищення оборонної освіти (DEEP) .
- Процес планування та огляду ПЗМ (PARP) впливає та посилює діяльність з планування Австрії. Через ПАРП Австрія заявила про збільшення кількості сил та можливостей як потенційно доступних для операцій під керівництвом НАТО.
- Починаючи з 2014 року, в рамках Ініціативи взаємодії з партнерством , Австрія бере участь у Платформі інтероперабельності, яка об'єднує союзників з 24 відібраними партнерами, які є активними учасниками операцій НАТО.
Підтримка операцій та місій під керівництвом НАТО:
- Австрія забезпечила доступність декількох підрозділів для потенційних операцій в рамках ПЗМ. У кожному випадку розміщення повинно бути дозволено Радою міністрів Австрії та затверджено Головним комітетом австрійського парламенту.
- З 1996 по 2001 рік Австрія вносила батальйон до миротворчих сил під керівництвом НАТО в Боснії та Герцеговині.
- В даний час Австрія надає механізовану компанію та допоміжні підрозділи до Косовських сил (КФОР) під керівництвом НАТО, чисельністю понад 400 військовослужбовців.
- Австрійські сили приєдналися до Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF) в Афганістані в 2002 році, надаючи експертизу та матеріально-технічну підтримку. Австрія продовжує вносити свій внесок у подальшу місію підтримки рішучої сили (РСМ) для подальшого навчання, надання допомоги та консультування афганським силам безпеки та установам.
Ширша співпраця:
- Австрія зробила внесок у декілька проектів Цільового фонду НАТО в інших країнах-партнерах, надаючи підтримку знищення мін та / або боєприпасів в Албанії, Казахстані, Чорногорії, Сербії та Україні.
- Австрія співпрацює з союзниками по НАТО з питань громадянської готовності, надаючи взаємну підтримку в боротьбі з наслідками великих аварій або катастроф в євроатлантичному просторі. Це може включати боротьбу з наслідками інцидентів, пов'язаних з хімічними, біологічними, радіологічними або ядерними агентами, а також з гуманітарними операціями з ліквідації наслідків катастроф.
- У рамках Програми НАТО « Наука за мир та безпеку» (SPS) вчені Австрії брали участь у численних передових науково-практичних семінарах та семінарах з різних тем, включаючи підготовку до боротьби з тероризмом, посилення готовності до пандемії грипу та нові біологічні загрози.[1]
Сфери співпраці:[ред.]
Співпраця в сфері безпеки
У 1996 році, австрійські війська приєдналися до країн НАТО в забезпеченні миру, досягнутого шляхом переговорів, Дейтонської угоди по Боснії та Герцеговині. Було виділено батальйон для миротворчих сил під керівництвом НАТО до 2001 року. Австрія в даний час виділила механізовану роту і допоміжні підрозділи в очолюваних НАТО миротворчих силах у Косово (KFOR) в кількості близько 600 військовослужбовців. Австрія прийняла командування над багатонаціональної оперативної групою «Південь» (MNTF-s) KFOR на початку 2008 року.
Австрійські війська приєднуються до Міжнародних сил сприяння безпеці (International Security Assistance Force — ISAF) в Афганістані в 2002 році, надаючи свій досвід і матеріально-технічну підтримку. В Протягом 2005 року Австрія ввела війська, щоб працювати в складі очолюваної Німеччиною Провінційної Командою по Відновленню (Provincial Reconstruction Team — PRT) в провінції Кундуз, для забезпечення безпеки парламентських виборів в Афганістані.
Австрія надала ряд підрозділів, доступних для потенційних PfP операцій. У кожному разі розгортання повинно бути санкціоновано австрійським Радою Міністрів і затверджено Головним Комітетом австрійського парламенту.
Реформа сектору оборони і безпеки
Беручи участь в миротворчих операціях, та операціях з підтримання миру спільно з союзниками по НАТО Австрія посилила процес власної військової трансформації. Процес планування та аналізу PfP впливає і зміцнює навички планування. Австрія отримує більше можливостей застосовувати всі велику кількість сил, які, потенційно, можуть бути використані в спільних операціях під керівництвом НАТО.
Союзники і інші партнери також отримують вигоду від австрійського досвіду. Країна вносить свій внесок в програми підтримки реформи сектора безпеки НАТО, з особливим акцентом на Балканський регіон.
Австрія внесла свій вклад в Трастовий Фонд NATO / PfP в інших країнах-партнерах. Поряд з окремими союзниками і партнерами, Австрія внесла свій вклад в добровільні пожертвування, що направляються для знищення мін та / або боєприпасів в Албанії, Казахстані, Чорногорії, Сербії та Україні
Випадок надзвичайних ситуацій цивільного планування
Громадянське планування надзвичайних ситуацій, є одним з основних напрямків співпраці. Метою Австрії є можливість співпрацювати з союзниками по НАТО в наданні взаємної підтримки в боротьбі з наслідками великих аварій або катастроф в євроатлантичному регіоні. Сюди можна віднести ліквідацію наслідків інцидентів із застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної речовини, а також гуманітарної допомоги при лихах.
Наука і довкілля
В рамках програми НАТО «Наука заради миру і безпеки», вчені з Австрії взяли участь у численних науково-дослідних семінарах на різні теми. Починаючи з 2005 року, австрійський персонал взяв участь в більш ніж 20 заходах. В обговорення входили теми готовності до боротьби з біо-тероризмом, посилення готовності можливої пандемії грипу і виникають біологічних загроз.[1]
Історія відносин[ред.]
Не дивлячись на статус постійного нейтралітету Австрія співпрацює з такими організаціями як НАТО, ОБСЄ, ОЕСР, є членом ООН. Дане співробітництво можна розглядати як відхилення країни від «нейтрального вектора», так як деякі з перерахованих організацій мають військову спрямованість, таким чином, піднімається питання про законність цієї співпраці.
10 лютого 1995 року Австрія підписала рамковий договір програма НАТО «Партнерство заради миру», але фактичне співробітництво країни з організацією почалося ще в 1991 році в момент створення Ради Північноатлантичного співробітництва (пізніше Рада Євроатлантичного співробітництва). Варто відзначити, що Організація Північноатлантичного договору або НАТО — це військово-політичний блок, до якого входять всього 28 держав.
Австрія не має права входити в дану організацію, так як членство в НАТО суперечить статусу постійного нейтралітету і порушує статтю 1 федерального конституційного закону про нейтралітет від 26 жовтня 1955 року народження, а саме пункт про невступ до військових союзів. Тим не менше Австрія в рамках свого нейтралітету допускає участь в програмі НАТО «Партнерство заради миру». Дана програма є військовою співпрацею Північноатлантичного альянсу з країнами, що не входять в нього. Число держав-учасників програми час від часу змінюється, але переважно це європейські країни і колишні радянські країни. Cьогодні програма налічує 24 учасника, 22 з яких не є членами НАТО.
Програма «Партнерство заради миру» виникла в січні 1994 прийняттям рамкового документа, в якому описуються цілі і умови програми: "Дане партнерство створюється як вираз спільної переконаності в тому, що стабільність і безпеку в Євро-Атлантичному регіоні можуть бути досягнута тільки шляхом співпраці і спільних дій. Основу програми партнерства складають захист і підтримка основних свобод і прав людини, забезпечення свободи, справедливості і миру шляхом демократії, заснованим на спільних цінностях країн-учасників програми «.
Рамковий документ Ради Північноатлантичного співробітництва „Партнерство заради миру“ від 10-11 січня 1994 року виділяє наступні напрямки програми:
- сприяння прозорості в процесах національного оборонного планування та військового бюджету;
- забезпечення демократичного контролю над збройними силами;
- підтримання здатності та готовності брати участь відповідно до конституційних міркуваннями, в операції під керівництвом ООН та або в рамках відповідальності НБСЄ;
- розвиток військових відносин співробітництва з НАТО з метою спільного планування, навчання і підготовки навчань, з тим щоб зміцнити здатність проводити операції в сфері підтримки миру, пошуку і порятунку, гуманітарних та інших операцій, які можуть бути узгоджені згодом;
- розвиток, в довгостроковій перспективі, сил, які могли б краще взаємодіяти з силами держав-членів Північноатлантичного альянса.
Для реалізації даних напрямів НАТО пропонує учасникам даного партнерства спільні заходи, наприклад, програму навчань. Треба відзначити, що в рамках даного партнерства альянсу прагнути розвивати з кожною окремою державою індивідуальну партнерську програму.
Співпраця відбувається на трьох рівнях: програма індивідуального партнерство — участь в маневрах організації, участь в спільних навчаннях та тренінгах — це перший етап партнерства в рамках програми. Другий рівень (етап) — програма планування процесів і аналізу, яке включає оцінку військової сфер держави з метою планування в подальшому навчань і місій вже на багатонаціональному рівні. Логічним буде припустити, що оцінка військової сфери проводити для подальшої стандартизації збройних сил країни за критеріями альянсу. Третій рівень — план дій iндивидуального партнерства — планування заходів для інтеграції держави в організацію. Таким чином, можна зробити висновок, що кінцевою ідеальною метою програми „Партнерство заради миру“ є членство в НАТО.
У Австрії існує індивідуальний партнерський план відносин з Організацією Північноатлантичного договору. Співпраця з даного плану відбувається лише на першому рівні, тобто країна може сама вибирати дії, які вона буде реалізовувати в рамках програми. Як правило, така співпраця полягає в участі військовослужбовців Австрії в операціях, що проводяться НАТО.
У 1991 році Австрія відкрила свій повітряний простір для польотів літаків альянсу, задіяних у війні в Перській затоці.
У 1996 році австрійські війська взяли участь у військових діях НАТО в Боснії та Герцеговині, за підсумками, яких було укладено Дейтонську угоду про припинення вогню.
У 1997 році відкривається дипломатична місія Австрії при штаб-квартирі НАТО.
У 1999 році Австрія брала участь в операції НАТО проти Сербії — Косівська війна.
У 2001 році Австрійська Республіка надала цілий батальйон для участі в миротворчій операції в Боснії.
У 2002 році країна стала членом Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані в сфері експертизи та логістики, а також забезпечувала порядок і безпеку під час парламентських виборів в Афганістані в тому ж році.
Австрія збільшує чисельність своїх військовослужбовців у складі військ НАТО, а також бере участь в цивільний ініціативах організації.
Треба зауважити, що в рамках програми „Партнерство заради миру“ кожна держава самостійно фінансує свою участь в програмі, при цьому Австрійська республіка фінансує і інші цільові програми альянсу, наприклад, зі знищення військових боєприпасів і мін в Албанії, Казахстані, Сербії, Чорногорії і в деяких інших країнах.
2005 Австрія збільшила кількість підрозділів, заявлених для місій НАТО / PfP. В майбутньому вони будуть включати в себе основу бригади.
У 2008 році Австрійська Республіка взяла на себе командування над Південною оперативною робочою групою в операції в Косово.
Міністр закордонних справ Австрії Міхаель Шпінделеггер говорив про партнерство Австрії з НАТО як про логічне і членствj країни в ЄС. Наводився наступний аргумент: „участь Австрії в“ Партнерство заради миру» принципово важливо для того, щоб країна була повністю залучена у військові аспекти Європейської політики безпеки і оборони, оскільки 21 країна бере участь і в тому, і в іншому процесі".
У 1996 році посилилися дискусії з приводу вступу Австрійської Республіки в Північноатлантичний альянс, що призвело до кризи нейтралітету 2000—2004 років. Австрія могла б стати членом НАТО, від
вступу в альянс її утримує позиція провідних політичних партій країни (зокрема, Соціал-демократичної партії Австрії), яка має перевагу в Національну раду Австрії і виступає проти відмови від статусу постійного нейтралітету.
Під час Югославської конфлікту Австрія, пославшись на свій постійно нейтральний статус, не пропустила американські війська через свою територію, що говорить, про те, що статус постійного нейтралітету дає Австрії більшу маневреність у зовнішньополітичних діях.
Окрім співробітництва з НАТО, Австрія бере участь в миротворчих операціях ООН і ОБСЄ, надаючи їм свої війська.[2][3]
Чому Австрія не вступає в НАТО?[ред.]
Починаючи з 1949 року в НАТО бачили перш за все оборонний союз, який був покликаний захищати своїх членів від будь-якого нападу ззовні. Таким чином, можна зробити висновок, що ті країни які не приєдналися до НАТО або не бачать хоч скількись серйозної зовнішньої загрози або ж здатні підтримувати власну безпеку самотужки. Останнє, щодо Австрії, малоймовірно. Якщо поглянути на карту, то ми побачимо, що Австрія просто оточена членами Альянсу, тому нападати на неї просто нікому. Навіть виходу до моря немає.
У цьому випадку відпадає необхідність:
- псувати відносини з країнами поза блоком НАТО (наприклад, з Росією)
- збільшувати оборонний бюджет, тримаючи його в жорстких рамках в 2 % ВВП
Крім цього є ще й історичні причини чому Австрія не в НАТО. До 1955 року в Австрії перебували окупаційні війська Союзників. До цього часу Німеччину вже поділили на Східну і Західну. Перед австрійцями всерйоз стояла така ж перспектива і вони вирішили піти іншим шляхом. 13 травня 1955 був прийнятий Договір про Незалежність Австрії, в якому був прописаний нейтральний статус Австрії. Це влаштувало всіх союзників і вже 26 жовтня того ж року останній солдат союзників покинув цю країну. Крім цього австрійський парламент прийняв конституційний закон, який, заборонив розміщення іноземних баз на території країни. Після того як Радянський Союз припинив своє існування, деякі домовленості стали забуватися, але не ця. Хоча і тут все не так просто.
Чи є Австрія нейтральною?[ред.]
Уже в 90-ті роки Австрія відкрила свій повітряний простір для авіації НАТО, під час Війни в Перській затоці (1991) і Операції проти Сербії (1999). Крім цього Австрія бере участь в програмі НАТО Партнерство заради миру і її війська брали участь в в місії миротворців в Боснії.
На даний момент, також як і в нейтральній Фінляндії в Австрії на політичному рівні ведуться активні суперечки про приєднання до НАТО.
З іншого, боку, на думку Стенлі Р. Слоана, опублікованому в Віснику НАТО, нейтралітет став вже частиною самосвідомості австрійців і зміни на конституційному рівні зустріне опору основної маси населення.[4]
Примітки[ред.]
Джерела[ред.]
- 1. Режим доступу: https://www.nato.int/cps/en/natohq/topics_48901.htm
- 2. М.с, Русанов; Н.в, Шарапова (2015). Нейтралитет Австрии в контексте сотрудничества с международными организациями. Вестник Московского университета МВД России (11).
- 3. Почему Австрия не в НАТО | vsenato.ru. vsenato.ru. Режим доступу: http://vsenato.ru/pochemu-avstriya-ne-v-nato/
- 4.Австрия — НАТО | vsenato.ru. vsenato.ru. Режим доступу:http://vsenato.ru/avstriya-nato/
- 5.Нейтралитет Австрии в контексте сотрудничества с международными организациями. cyberleninka.ru. Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/v/neytralitet-avstrii-v-kontekste-sotrudnichestva-s-mezhdunarodnymi-organizatsiyami
This article "Відносини Австрія - НАТО" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Відносини Австрія - НАТО.
