Далекосхідна Україна

Самостійна Далекосхідна Українська Республіка Українська Далекосхідна Республіка 1917 – 1922 Прапор Девіз «Всі на захист України!» Гімн Ще не вмерла Україна Розташування Українська Далекосхідна Республіка Мапа Української Далекосхідної Республіки    Територія, на яку поширювався вплив Далекосхідної Української Республіки Столиця Микольськ-Уссурійський (1917—1918) Хабаровськ (1918) Владивосток (1918—1922) Мови Українська Релігії Православ'я Греко-католицтво Форма правління Парламентська республіка Голова Тимчасового Далекосхідного Українського Крайового Комітету (до 12 квітня 1918 року) Голова Українського Далекосхідного Секретаріату  - 24.06.1917 - 04.01.1918 Онисим Ступак  - 04.01.1918 - 12.04.1918 Гаврило Криченко-Могила  - 12.04.1918 - 24.10.1918 Гордій Мелашич  - 24.10.1918 - 05.11.1922 Юрій Глушко-Мова Голова Української Далекосхідної Крайової Ради  - 01.11.1918 - 14.11.1920 Венедикт Яковенко  - 14.11.1920 - 05.11.1922 Юрій Глушко-Мова Історія  - Перший з'їзд 24 червня 1917  - Другий з'їзд 4 січня 1918  - Третій з'їзд 7 квітня 1918  - Четвертий з'їзд 24 жовтня 1918  - Конституція 30 травня 1919  - Більшовицька окупація 10 листопада 1922 Площа  - 1918 2 100 000 км2 Населення  - 1913—1918 60 % українці 20 % корейці 10 % росіяни 10 % корінні народи 1 500 000 осіб Сьогодні є частиною  Росія  КНР Вікісховище має мультимедійні дані за темою: [[:commons:Category:{{#property:p373}}|Далекосхідна Україна]]

Далекосхідна Україна або Українська Далекосхідна Республіка, Держава Зелений Клин та Зелена Україна — проект державного утворення українців, що перебував у стадії формування в 1917—1922 роках на території колишньої Російської імперії в районах Зеленого Клину (Амурщині, Приморщині з Усурійським краєм, Забайкальщині, Камчатці та в «смузі відчуження» маньчжурської залізниці), які були переважно заселені українцями.

Формування української державності на Зеленому Клині розпочалось 11 (24) червня 1917 року, коли голова Далекосхідної Вчительської спілки Онисим Ступак скликав в Микольськ-Уссурійську Перший загальний всеукраїнський з'їзд діячів і громадянства Далекого Сходу. Саме не цьому з'їзді був створений перший виконавчий орган українців на Зеленому Клині — Тимчасовий Далекосхідній Український Крайовий Комітет.

За час українського державницького руху на Зеленому Клині було створено органи національного самоврядування: Українську Далекосхідну Крайову Раду, яка займалася законодавчою діяльністю, Український Далекосхідній Секретаріат, який займався виконанням рішень Ради, та Десять Українських Далекосхідних Окружних Рад, які координували діяльність українців на місцях.

Вищим народним органом українців на Зеленому Клині були Всеукраїнські з'їзди діячів і громадянства Далекого Сходу, на яких вирішувалися питання національної самоорганізації далекосхідних українців та державотворення.

Паралельно зі створенням українських органів самоврядування на Далекому сході почалось формування власного національного війська. З липня по вересень 1917 року у Владивостоці було створено вісім українських сотень, ще одна перебувала у стані формування. Сформовані на Зеленому Клині українські війська були відправлені в 1917—1918 роках на допомогу УНР у війні проти Радянської Росії.

Весь державницький рух українців на Далекому сході очолили місцеві вчителі та громадські діячі: Онисим Ступак, Гордій Мелашич, Гаврило Криченко-Могила та Юрій Глушко-Мова.

Апогеєм всього державницького руху на Зеленому Клині став Третій Український Далекосхідний з’їзд, що відбувся 7 квітня 1918 року. Саме на ньому оголосили про прагнення боротися за створення Самостійної Далекосхідної Української Республіки, та перетворення її на колонію тодішньої Української Народної Республіки. Проголосити державу під назвою Зелена Україна планували на П'ятому Українському Далекосхідному з’їзді, який так і не відбувся через арешт його учасників.

10 листопада 1922 року Українська Далекосхідна Республіка та вся державницька українська діяльність на Зеленому Клині була повністю ліквідована російськими більшовиками, які окупували Далекий Схід, та почали репресії проти українського населення.

Після ліквідації держави вся українська громадська діяльність перемістилась в Харбін, що залишився на території Китаю, там вони залучившись підтримкою Японії у 1935 році створили Українську Національну Колонію, та готували збройне повстання з метою встановлення української влади на Зеленому Клині та відновлення Української далекосхідної держави. Колонією був створений український далекосхідний уряд в екзилі та сформований власний батальйон «Далекосхідна Січ». Але через програш Японії у Другій світовій та окупації червоною армією у 1945 році Харбіна — українська колонія була знищена, а план повстання — не реалізований.

Після розпаду СРСР та незалежності України відбулася ще одна спроба відновити український рух на Далекому Сході, 19 березня 1993 року у Владивостоці відбувся П'ятий Всеукраїнський Далекосхідний з'їзд, на якому було створено об'єднання «Зелений Клин» та обрано новий Секретаріат. З'їзд надіслав звернення до Президента Російської Федерації Бориса Єльцина та органів влади на місцях щодо визнання організації. Однак об'єднання так і не було зареєстроване й фактично не розгорнуло своєї діяльності.

На сьогодні майже все українське населення колишньої Української Далекосхідної Республіки знищене, асимільоване та русифіковане. Відсоток українців на цій території зменшився з 60% в 1913 році до 2,8% у 2010. Останній український громадський діяч Анатолій Кріль, який спробував заснувати на Зеленому Клині українську церкву був забитий росіянами на смерть 1 квітня 2004 року.

Джерела

• Українці: історико-етнографічна монографія / Відп. ред. К. Г. Гуслистий. — К., 1959. — Т. 1 — 830 с.
• Російська економічна експансія в Україні./ Богдан Сікора. — К.: Економіка і право, 2003. — 500 с.
• Smele Jonathan D. Historical Dictionary of the Russian Civil Wars, 1916-1926. Rowman & Littlefield Publishers, 2015. - 1470 p.
• Narratives of Annihilation, Confinement and Survival: Camp Literature in a Transnational Perspective (Culture & Conflict). De Gruyter. 2019. - 288 p.
• Українці за межами України/ О. І. Синиця. - Івано-Франківськ : [б.в.], 2001. - 82 с.
• Соборна Україна : Наукові розвідки і спомини / Тиміш Олесіюк;. В.о. Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка; 11 с.
• Етнополітична карта світу 21 століття: Методичний і предметний коментарі: Жук П., Мазур Н., Соломонюк Р.: 2000, Тернопіль: Мандрівець. - 240 с
• ISBN 966-7872-01-7; Історія української літератури XX ст. К.: Либідь, 1994. - 781 с.
• ISBN 978-617-12-5092-5 Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський. Погляд через 100 років. Галушко К., Осташко Т. 2018. - 336 с.
• Васюта І.К. Політична історія Західної України (1918—1939). — Львів: Каменяр, 2006. — 335 с.
• Попок А.А. Українські поселення на Далекому Сході: Історико-соціологічний нарис. К., 2001

This article "Далекосхідна Україна" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Далекосхідна Україна.

📰 Article(s) of the same category(ies)

• Переходько Максим Сергійович
• Рахівський район (1944—2020)
• Українське Далекосхідне Незалежне Військо
• Українська Далекосхідна Республіка
• Шаблон:Age in years and days/days
• Тячівський район (1946—2020)
• Рахівський район (до 2020 року)

---

 Facebook Page

🐤 Twitter Follow us on Twitter !

<addthis />