You can edit almost every page by Creating an account. Otherwise, see the FAQ.

Дигітальна журналістика

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Дигітальна журналістика — (“цифрова журналістика) це новий вид журналістики, визначальною рисою котрого є дигітальність, а це означає, що аналогові медіажанри переходять на цифрові платформи (проте можуть існувати і в класичному вияві та вільно комбінуватися із цифровими форматами); термін, що використовується для позначення журналістики, заснованої на використанні інтернет-платформ.

Цифрова журналістика – результат співпраці між ключовими ділянками експертизи: 1) редакційною; 2) технічною/кодуванням; 3) дизайном в інтересах користувачів (UX). Вона передбачає використання Інтернету для пошуку інформації (блоги, новинні сайти), а також для створення медіа продукту. (наприклад, подкасти)

Основні характеристики дигітальної журналістики[ред.]

  • інтерактивність
  • спрощення роботи з інформацією
  • різноманітність інструментів створення медіаконтенту
  • конвергентність - мультимедійна подача контенту (аудіо, відео, текст, фотографії) і поширення його різними медіаплатформами
  • можливість оновлювати інформацію в режимі реального часу

Історія[ред.]

Дигітальна журналістика безпосередньо пов'язана з розвитком Інтернету. Він разом з технічною еволюцією став рушійною силою медіареволюції. Велика частина аудиторії медіа перетворилась на цифрових споживачів, які шукають продукти та послуги не в жовтих сторінкових каталогах, а в пошукових системах. Смартфони докорінно змінили пошук журналістської інформації і стали життєво необхідним знаряддям пошуку і легкої трансляції інформації з місця.

У сучасному світі постерігаються різні течії дигіталізації: дигіталізація бізнесу, освіти, професій, економіки і у тому числі журналістики.

Маршалл Маклуен зазначав, що глобальна історія поділяється на чотири основні етапи, а саме: усна племінна культура, писемна манускриптна культура, епоха (або галактика) Гутенберга, електронна епоха. На кожному з цих етапів створюються нові різновиди медіа, які замінюють старі. [1] Саме електронна епоха пов'язана з дигіталізацією – тобто переведенням будь-яких даних до цифрового формату. Варто сказати, що електронна епоха дозволила поєднати усі попередні різновиди медіа та встановити зв'язки між ними. Проте, тенденція дигіталізації спричинила поглинання традиційних ЗМІ цифровими. За останні роки деякі ЗМІ почали повністю переходити до цифрового формату. Особливої популярності ця тенденція набула серед друкованих видань. Так, у 2016 році британська газета Independent повністю перейшла онлайн. Велика кількість рекламних прибутків також перейшла до Інтернету (в Україні на 2019р. – 61%, 36.5% з яких припадає на соціальні мережі та месенджери [2])

Поняття дигіталізації тісно пов'язане з іншою тенденцією сучасних ЗМІ, а саме – конвергенцією [3], яка з'явилась завдяки невпинному технологічному прогресові. Це призвело до появи нових медійних форм та форматів.

Значення[ред.]

Дигіталізація медіа вплинула на швидке розростання медійної сфери, а отже і появу значної конкуренції серед неї. Інтернет зробив журналістику більш амбіційною, демократичною та різнобічною. За аналогової доби створення медіаконтенту було покладене суто на професіональних журналістів. Ситуація змінилась з приходом дигіталізації. Вона відкрила нові можливості як для авторів, так і для користувачів. Однією з таких стала можливість залучення користувачів до виготовлення медіапродукту.

Поява нових медіа змінила і поведінку аудиторії, звички реципієнтів та саму культуру споживання медіапродукту. Користувачі мушені шукати якісні медіаплатформи та обробляти набагато більшу кількість інформації. Велика кількість ресурсів та інформації призвели до стрімкого розвитку медіаосвіти. Новою опцією для аудиторії стала фрагментація контенту. Споживачі все більшою мірою вважають за краще отримувати "кастомізовані" під їх індивідуальні інтереси фрагменти газет чи телевізійних програм, причому одночасно з багатьох джерел замість того, щоб самим отримувати цікаву для них інформацію з повних випусків.

Дигітальна журналістика спричинила виникнення багатоканальності передачі медіаконтенту: аналогове, супутникове, цифрове телебачення, високошвидкісний кабельний Інтернет та бездротові канали Wi-Fi. Це поняття межує з крос-медійною журналістикою; кроссмедійний контент доставляється на різні пристрої, такі як: КПК, мобільний телефон, телевізор. Суть крос-медіа в тому, що один і той же контент може поширюватися по різних платформ.

Криза якісної журналістики[ред.]

Дигіталізація істотно змінила погляд на журналістику та її якість. У першу чергу криза позначилась на фаховій журналістиці, адже вона, з одного боку, намагається зберегти професійні й етичні засади своєї діяльності, а з іншого – відкриває нові можливості для участі користувача в продукуванні контенту або партиципації.[4] Через залучення непрофесіоналів до створення контенту з'явилась загроза посилення неякісної журналістики. Аналізуючи цей аспект, неможливо оминути той факт, що журналістика впливає на важливі сфери людського життя, зокрема соціальну та політичну. Отже зниження якості однієї сфери несе за собою проблеми іншої.

Важкішим виготовлення якісних медіа матеріалів зробила швидкість поширення інформації цифровими медіа, а отже і більші вимоги щодо швидкості створення повідомлень з цією інформацією.

Невпинний розвиток технічних засобів робить все складнішим визначення конкретних критеріїв якості журналістського продукту. Тому визначення якості та професійності ЗМІ зараз покладений на саму аудиторію.

Тренди дигіталізації[ред.]

  • революція аналітики: Компанії Microsoft, IBM, SAS і SAP активно інвестують в Google Analytics, особливо в IoT Analytics, тому що бачать перспективи в просуванні нових бізнес-ідей
  • Можливість підключення 5G. Перехід не відбудеться відразу, проте ми вже спостерігаємо Gigabit LTE (ступінь між LTE і 5G), що допомагає взаємодіяти з пристроями Samsung і Sony
  • Масове впровадження штучного інтелекту. Уже зараз ми спостерігаємо вдалі приклади такі, як IBM Watson, SAP Leonardo і Salesforce Einstein.

Посилання[ред.]

This article "Дигітальна журналістика" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Дигітальна журналістика.

  1. MacLuhan, M. (2011). The Gutenberg galaxy. Toronto: University of Torornto Press
  2. https://delo.ua/business/ukrainskij-rynok-internet-reklamy-vyros-pochti-vd-357165/
  3. https://stud.com.ua/55852/zhurnalistika/zhurnalistika_konvergentnaya_kros_mediyna_multimediyna_tsifrova
  4. Г. Сарміна/ Проблема якісної журналістики періоду дигітальної ери масової комунікації, Діалог: Медіастудії, №23, 2017р.


Read or create/edit this page in another language[ред.]