Дорожний бетон

Доро́жний бето́н — багатокомпонентний, штучно отриманий каменеподібний матеріал, який являє собою затверділу суміш в'яжучого (цементу), заповнювачів, води та необхідних домішок, що застосовується при будівництві дорожнього полотна, а також аеродромного покриття. Відмінною особливістю є експлуатація в досить важких умовах. Дорожні бетони не тільки мають регулярні навантаження в кілька тонн від проїжджаючого по ньому транспорту, а й можуть часто заливатися водою, наприклад, в ході тривалих дощів чи танення снігу. Це — одна з основних причин, по яким дорожний бетон виділяють в окремий підклас^[1].

Особливості[ред.]

Основні відмінності дорожного бетону від інших видів бетону:

Рівень утворення мікротріщин. Дорожні роботи часто проводяться при досить несприятливих умовах, тому ризик виникнення мікроскопічних пошкоджень структури досить великий протягом всього процесу твердіння матеріалу.
Міцність при розтягуванні. Дорожні бетони відрізняються від звичайних тим, що істотна частина навантаження доводиться не стільки на стиснення, скільки на розтягнення.
Стійкість до динамічних впливів. Дозволяє переносити регулярну вібрацію, створювану при проходженні великої кількості транспортних засобів по магістралі.
Вищий рівень хімічної стійкості. Для видалення льоду з поверхні трас часто використовують досить шкідливі для будматеріалів реагенти, тому дорожний бетон має справлятись з подібними впливами^[1].