You can edit almost every page by Creating an account. Otherwise, see the FAQ.

Зовнішня політика та економічна ситуація в Ісландії

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Зовнішня політика та економічна ситуація в Ісландії[ред.]

Ісландія є парламентською республікою з багатопартійною системою. Главою держави є ПрезидентГвюдні Йоуганнессон (обраний на останніх президентських виборах 25 червня 2016 року, підтриманий 39,1% виборців). Міністром закордонних справ є Гудлаугур Тор Тордарсон (представник Незалежної партії Ісландії). Прем’єр-міністром, після скандалу із Б’ярні Бенедиктссоном, колишнім головою уряду країни, було обрано представника ліво-зелених Катрін Якобсдоуттір[недоступне посилання з серпня 2019] (з 30 листопада 2017 року офіційно вступила на посаду). На сьогоднішній день ісландський уряд представлений вісьмома партіями. За даними опитувань, новий кабінет міністрів, членами якого є п’ять жінок і шість чоловіків, підтримує близько 78% населення. На сучасному етапі Ісландія прагне зміцнити дипломатичні та торгівельні відносини з Великою Британією. 21 листопада відбулась зустріч між главами МЗС держав. За словами міністра закордонних справ Ісландії, існує спільний інтерес у Великої Британії та Ісландії щодо співпраці після Брекситу. Він вважає Британію досить важливим партнером, зокрема в сфері вільної торгівлі. 25 листопада 2017 року МЗС Ісландії опублікувало звіт, в якому розглядаються потенційні наслідки виходу Сполученого Королівства із Європейського Економічного простору[недоступне посилання з серпня 2019] для Ісландії. Основні висновки стосувались наступних питань: вільного доступу до ринків, безпеки продовольства, технічних вимог та стандартів, енергетики, транспорту, інтелектуальної власності, телекомунікацій та ін.

Діяльність Ісландії У програмі розвитку[ред.]

Ісландія бере участь у діяльності Програми Розвитку ООН, ЮНІСЕФ, Близькосхідного агентства ООН для допомоги палестинським біженцям і організації робіт, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Всесвітньої продовольчої програми та Університету ООН. Держава підтримує програми допомоги дітям та жінкам у країнах що розвиваються, особливо в галузях освіти та охорони здоров’я. Ісландія є членом багатьох міжнародних організацій, таких як ООН та її спеціалізованих установ, НАТО, Міжнародного валютного фонду, Світового банку[недоступне посилання з серпня 2019], Ради Європи[недоступне посилання з серпня 2019], Європейської асоціації вільної торгівлі. Ісландія проводить діяльність в рамках Арктичної Ради та Ради країн Балтійського моря, що є важливим аспектом участі держави у вирішенні питань регіонального та міжнародного характеру. Активна співпраця простежується із Сполученими Штатами Америки, які проводять навчання та спільні місії контролю над повітряним простором в Ісландії, одним із яких є «Північний Вікінг». За останніми даними, воєнно-морські сили США очікують на отримання 14 мільйонів доларів від уряду на переобладнання військових ангарів в Ісландії.

Контроль за ракетними технологіями[ред.]

Ісландія разом із Ірландією співголовують в Режимі контролю за ракетними технологіями (Missile Technology Control Regime) в період 2017-2018 рр. Дана асоціація має на меті обмеження розповсюдження технологій, таких як ракетні носії для зброї масового знищення. Ісландія є глибоко інтегрована в ЄС - вона є членом Шенгенської зони вільної торгівлі[недоступне посилання з серпня 2019] та долучена до Спільного ринку Європейського Союзу[недоступне посилання з серпня 2019], хоча її сільське господарство та рибальство не задіяні. Економічна ситуація в країні має позивні тенденції. Проводиться політика, яка допомогла здійснити ряд заходів для відновлення економіки після кризи і, більше того, покращити докризові показники та наблизити державу до європейських стандартів.

Основні позитивні тенденції в економіці держави[ред.]

  • у 2017 році ВВП виріс до 6,0%;
  • Ісландія має найвищу частку залучених на ринку праці, як серед чоловіків, так і жінок;
  • рівень безробіття тримається на позначці 3%, тенденція до його збільшення не спостерігається;
  • за останні 4 роки ВВП зріс на 3,8% і становить близько 60 тис.дол.США в розрахунку на одного жителя;
  • стабільний зовнішній та внутрішній баланс економіки;
  • різке зниження коефіцієнту зовнішньої заборгованості держави;
  • стабільна банківська система – співвідношення капіталу і активів залишається вище 25%;
  • в березні 2017 року значною мірою зменшено обмеження на валютні операції і транскордонне переміщення державної та за
  • кордонних валют;
  • проведено вдалі реформи в галузі туризму (його частка у ВВП зросла до 40%), інтелектуальної власності, сільського господарства, використання відновлювальних енергоресурсів, торгівлі та інвестування;
  • у січні 2017 року близько 90% товарних позицій стали вільними від митного збору (у порівнянні із 70% у 2012 році);
  • спостерігаються сприятливі економічні перспективи для країни в майбутньому, зокрема зростання її фінансового потенціалу, залучення нових інвестицій та розвиток високотехнологічних галузей.

Джерело[ред.]

https://www.government.is/ministries/ministry-for-foreign-affairs/[ред.]



This article "Зовнішня політика та економічна ситуація в Ісландії" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Зовнішня політика та економічна ситуація в Ісландії.



Read or create/edit this page in another language[ред.]