You can edit almost every page by Creating an account. Otherwise, see the FAQ.

Київська область (ЗСПР)

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Помилка скрипту: Не існує модуля «Universal infocard». Київська область (ЗСПР) — адміністративно-територіальна одиниця Півдня Росії під час Громадянської війни в Росії з центром у місті Київ. Створення області було затверджено Головкомом Збройних сил Півдня Росії (ЗСПР) за поданням Особливої Наради 25 серпня 1919 року. Область була скасована на початку січня 1920 року після переходу всієї її території під контроль Радянської Росії в ході наступу Червоної армії.

Передісторія. Ідея «обласництва»[ред.]

Модель «обласного ладу» як заміна унітарної самодержавної влади була запропонована ще восени 1917 року «Юридичною Нарадою Тимчасового уряду», яке бачило майбутню Росію як «Державу Російську єдину і нероздільну …» але при цьому «… в Державі Російській буде введена обласна автономія». Така модель державного устрою була вироблена замість «федералізації», на яку багато політиків дивилися як на неможливу для Росії, оскільки, на їхню думку, «федералізація» передбачала об'єднання розділених раніше територій, а в Росії навпаки — околиці, які прагнуть більшої самостійності, вже перебували в єдиній державі.

Історики В. Кулаков і Є. Каширіна пишуть, що із захопленням України і Криму у білих з'явилася необхідність юридично обґрунтувати державний суверенітет областей, що перебувають під їхнім контролем. У серпні 1919 року Головнокомандувач ЗСПР Денікін звернувся до «населення Малоросії» з обіцянкою, що «в основу улаштування областей Півдня Росії буде покладено самоврядування і децентралізації при неодмінній повазі до життєвих особливостей місцевого побуту»[1].

У 1919 році, у міру розширення територій, контрольованих Збройними силами на Півдні Росії, командування ЗСПР було серйозно стурбоване пошуком найкращої моделі побудови твердої місцевої влади, від чого залежало облаштування тилу воюючої армії і заспокоєння мирного населення, яке постраждало в ході громадянської війни. При цьому доводилося брати до уваги перш за все дві особливості: по-перше, необхідність повного знищення структур місцевого самоврядування, створених радянською владою, що обумовлювалося характером громадянської війни, спрямованої на повне взаємовиключення політико-правових систем, які боролись між собою; і, по-друге, необхідність подолання сепаратизму національних околиць колишньої Російської імперії, який помітно посилився в той час, що розглядалося як закономірна реакція на прихід до влади більшовиків в Центральній Росії:212.

В результаті було вирішено зупинитися на обласній моделі адміністративно-територіального поділу. За основу був узятий «Наказ» від Київської губернії Установчих зборів, підготовлений професором А. Д. Білімовичем і за яким за основу поділу майбутньої Росії бралася «область», складена на основі загальних «фізико-географічних, етнографічних, економічних та історико-політичних ознак», але на перше місце ставився принцип економічної спільності об'єднуваних в область територій. З цього «Наказу» Південну Росію пропонувалося розділити на три області: «Південно-Західну», «Лівобережну Малоросію» і «Південну Степову».

Межі області та адміністративний устрій[ред.]

Київська область була однією з чотирьох областей, утворених 25 серпня 1919 року наказом Головкому ЗСПР на зайнятих територіях, поряд з Новоросійською, Харківською і областю Північного Кавказу. В область були об'єднані три губернії колишньої Російської імперії: Київська , Чернігівська і Подільська. Область ділилась на губернії, губернії на повіти, повіти на волості.

Модель управління[ред.]

Області очолювали головні начальники, що призначалися Головнокомандувачем ЗСПР і були наділені «повнотою військової і цивільної влади»:218. Головним начальником Київської області був призначений генерал від кавалерії А. М. Драгомиров, який був родом з Чернігівської губернії, особистість вкрай відома і популярна:220.

Для зняття з центральних установ ЗСПР необхідності вирішувати завдання місцевого самоврядування передбачалося, що в областях ЗСПР будуть обрані «обласні парламенти» (Обласна Дума) — але з огляду на хиткість воєнного стану і нетривалість існування самої області плани не були здійснені, а функції громадянського уряду буде здійснювати «Рада начальників управлінь», створена при головноуправляючому.:218 Члени Ради також затверджувалися Головкомом ЗСПР за поданням начальників відповідних відділів Особливої Наради. Відповідно до «Тимчасового положення про управління Областю» в члени Ради призначалися: помічники головноуправляючого військовою і цивільною частиною, прокурор місцевої судової палати, куратор навчального округу і представники відомств (управлінь внутрішніх справ, землеробства і землеустрою, продовольства, торгівлі і промисловості, фінансів, шляхів сполучення і державного контролю). Структура Ради дублювала структуру Особливої Наради, але на обласному рівні. Таким чином вибудовувалася вертикаль влади:222.

Виконавчими органами влади повинні були стати «обласні управи». Оскільки губернські органи управління, як і самі губернії, не скасовувалися, то обласна влада була таким собі додатковим проміжною ланкою між центральним і губернським рівнями, що породжувало небезпеку «обласного бюрократизму»:217.

Історія[ред.]

Командування ЗСПР розглядало Київську область як центр боротьби за загальноросійське начало в Малоросії на противагу «українському сепаратизму» і планувало восени 1919 року перенесення до Києва Ставки Головкому ЗСПР і Особливої Наради. Державне будівництво в Київській області розглядалося як «піддослідне поле» для майбутнього адміністративного устрою всієї оновленої Росії.

В області були швидко (протягом перших кількох тижнів після захоплення територій) сформовані корпуси губернських, повітових і волосних відділень Державної варти, причому в її ряди на волосних рівнях увійшли переважно не колишні чини поліції, а представники селянства.

Примітки[ред.]

  1. Кулаков В. В., Каширина Е. И. .[недоступне посилання з Июль 2018]

Див. також[ред.]

Література[ред.]

  • Цветков В. Ж.. Белое дело в России. 1919 г. (формирование и эволюция политических структур Белого движения в России). — 250 прим. — ISBN 978-5-85824-184-3.


This article "Київська область (ЗСПР)" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Київська область (ЗСПР).



Read or create/edit this page in another language[ред.]