Козуб Іван Гнатович

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук
Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Ім'я при народженні Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Прізвисько Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Псевдо Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Народився Помилка скрипту: Не існує модуля «Infocards».
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помер Помилка скрипту: Не існує модуля «Infocards».
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
·Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Поховання
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. : 

[[Файл:{{

 #property:p1442}}|140px|alt=зображення місця поховання|center]]
Країна {{#statements:p27}}
Національність Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Місце проживання Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Діяльність Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Галузь Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Відомий завдяки Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Alma mater Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Науковий ступінь Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Вчене звання Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Науковий керівник Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Вчителі Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Відомі учні Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Знання мов Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Заклад Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Учасник Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Членство Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Роки активності Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».
Напрямок Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Жанр Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Magnum opus Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Суспільний стан Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Титул Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Посада Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Військове звання Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Попередник Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Наступник Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Партія Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Конфесія Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Рід Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Батько Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Мати Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Родичі Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Брати, сестри Помилка скрипту: Не існує модуля «collapsible list».
У шлюбі з Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Діти (Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.) Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Вага Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Зріст Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Волосся Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Очі Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Автограф Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Нагороди {{#statements:P166}}
IMDb {{#statements:p345}}
Сторінка в Інтернеті Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
  • s: [{{localurl:Помилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata/Interproject».}}?uselang=uk Роботи] у Вікіджерелах
  • q: [{{localurl:Помилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata/Interproject».}}?uselang=uk Висловлювання] у Вікіцитатах
  • Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Модуль:ListOfProfessions' not found.

Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».

Іван Гнатович Козуб або дореволюційне Іван Гнатович Кузуб (Сторінка Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.нар. 25 травня 1896, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 1985, Київ, УРСР, СРСР) — український красний, вільний і червоний козак-революціонер, науковець, суспільний, військовий і партійний діяч, письменник і краєзнавець, в'язень ГУЛАГу. Нащадок старих козацько-християнських родів краю, воїнів Христових, людей вільної України і святої Русі з діда-прадіда.

Автор відомої книги «Доба і доля»[1] популярної серед жителів Яготинського і Драбівського районів про життя місцевого українського села і його людей в 1880—1950х рр. В 1917—1919 рр. один з організаторів загону самооборони вільного і червоного козацтва у рідному селі. Сучасник, земляк, соратник і противник таких людей округи, учасників боротьби за народовладдя під різними гаслами і прапорами 1917—1920 рр. як Борис Добровольський, Григорій Васенко, Данило Васильович Кулінський та інші. Рідний брат українського дослідника і літературознавця Сергія Гнатовича Козуба (1897—1938), одного з діячів Розстріляного Відродження, страченого на Колимі у 1938 році. Крім усього іншого у підлітковому віці був козачком у відомого українського революціонера, народника і народовольця, поміщика Пирятинського повіту Павла Петровича Бохановського.

Життєпис[ред.]

Народився 25 травня 1896 року у родині трудових козаків-християн Київської Русі-України з діда-прадіда, приписних козаків села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Російської імперії Ігната Васильовича Козуба (28.01.1861-19.11.1919) і Марії Федорівни Куліш (1862-24.04.1906).

Охрещений по православному обряду у сільській церкві на честь Архістратига Михаїла отцем Григорієм Білінським.

Двоюрідний брат українського козака-революціонера і одного з організаторів загонів вільного і червоного козацтва у Пирятинському повіті Петра Аврамовича Куліша (1890—1936).

Навчався у церковно-приходській школі села, в якій Закон Божий викладав отець Григорій Білінський.

У 1914-1915 рр. служив козачком, виховувався і спілкувався, читав книжки і супроводжував у справах відомого українського революціонера, народника і народовольця, поміщика Пирятинського повіту Павла Петровича Бохановського. Служба у Павла Петровича справила на нього незабутнє враження, добра пам'ять про цю непересічну людину збереглась у нього на все життя, про що згодом він напише у своїй книзі спогадів "Доба і доля". Так само як і в родині наступного козачка Павла Петровича, майбутнього українського вільного і красного козака-революціонера Кузьми Бублика (1901-1925), односельця і сусіда Івана Гнатовича.

У 1915 році призваний на фронт Першої Світової Війни. Служив рядовим у 10-му Фінляндському стрілковому полку[2].

Повернувшись у 1917 році в рідне село бере участь у боротьбі за правду, свободу і комунальне народовладдя, яка точилася в регіоні під різними гаслами і прапорами. Зокрема бере участь в організації козацького загону самооборони села, за своїми поглядами збірного загону місцевих революційно-налаштованих вільних козаків-самостійників і червоних козаків-інтернаціоналістів під синьожовтими і червоними прапорами, разом Петром Аврамовичем Кулішем, Борисом Семеновичем Добровольським та іншими, бере участь у боротьбі проти німецької окупаційної влади і влади гетьмана Павла Скоропадського і його прибічників, проти денікінців, взятті об'єднаними вільнокозацькими і червонокозацькими повстансько-партизанськими загонами Переяслава.

В 1919 році денікінці страчують рідного батька Івана Гнатовича, простого українського сільського трудового козака-християнина Гната Васильовича.

У 1919 році на чолі об'єднаних вільнокозацьких і червонокозацьких повстансько-партизанських загонів місцевого селянства бере участь у штурмі Переяслава захопленого денікінцями.

В 1920х бере участь в організації Капустинського волвиконкому, Бориспільського райвиконкому[3], працює у ВЧК, організації структур влади на місцях. Цілком можливо, що у цей час спілкувався з такими своїми земляками як Григорій Васенко і Данило Кулінський.

У вересні 1920 року стає начальником транспортного відділу повіткому, в лютому 1921-го направлений на партроботу в апарат повіткому, завідувати відділом роботи на селі, а в квітні відкликаний у розпорядження Полтавського губкому партії. Звідти направлений до Полтавського губернського ЧК для підсилення апарату чекістів[4].

У середині січня 1922 року потрапляє до Борисполя.

У 1920—1930х вчиться у Київському Інституті Народного Господарства.

У 1930х разом з земляками і односельцями переживає і стає свідком голодомору, який охопив країну.

У 1930х їде працювати до Москви. 23 квітня 1935 року арештовується і потрапляє до ГУЛАГу[5].

Після більш ніж десяти років перебування в ГУЛАЗі повертається до Києва, поновлюється в партії, збирає матеріалии автобіографічного і краєзнавчого характеру, спілкується з земляками, пише книгу спогадів «Доба і доля».

Помер у Києві у 1985 році.

Його книга спогадів стала дуже популярною серед земляків у 2000х роках, після видання її видавництвом «Таксон». На цю книгу у своїх дослідженнях зокрема посилалися місцеві краєзнавці Володимир Щерба і Василь Яременко.

Посилання[ред.]

Джерела[ред.]


This article "Козуб Іван Гнатович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Козуб Іван Гнатович.