Левицький Юліан Бенедиктович
| о. Юліан Левицький | |
|---|---|
| Парох с. Жизномир (1878—1900), декан Бучацького деканату Станиславівської єпархії (1893—1900) | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
6 листопада 1847, правдоподібно с. Нирків |
| Смерть |
6 березня 1900 с. Жизномир, нині Чортківський район, Тернопільської области |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Служіння в церкві | |
| Конфесія | УГКЦ |
| Рукоположення | 6 листопада 1872 |
 [[:commons:Category:{{#property:p373}}|Матеріали до статті]] на Вікісховищі | |
о. Левицький Юліан (06 листопада 1847 – 06 березня 1900,Жизномир) - священник УГКЦ, у 1878-1900 р. парох села Жизномир Бучацького деканату, громадський діяч, москвофіл.Впродовж 1893-1900 р. Бучацький декан.
Життєпис[ред.]
Народився 6 листопада 1847 року правдоподібно у с. Нирків Заліщицького повіту в священицькій сім’ї о. Бенедикта Левицького(1821-11 листопада 1858 р.) та Антоніни з роду Каратницьких(1821 -липень 1914).
Духовну освіту Юліан здобував впродовж 1868-1871 в греко-католицькій семінарії м. Львова. Рукопокладений 6 листопада 1872 року.[1]
22 листопада 1872 – 22 квітня 1873 - сотрудник в с. Переволока Бучацького деканату в час душпастирства о. Климентія Ляховича(1827- ).Змінив на посаді о. Кипріяна Білінкевича(1845-1911), що виконував функції сотрудника з листопада 1871 до 21 листопада 1872 р.
23 квітня 1873-21 серпня 1878 – сотрудник в церкві с. Миколая м. Бучача за душпастирства о. М. Куриловича.(1821-1884).
29 серпня 1878 – 06 березня 1900 – парох в с. Жизномир Бучацького деканату.
Відомо, що під час пербування о. Левицького в селі Жизномир стався прикрий випадок, 4(16) березня внаслідок пожежі згоріла місцева дерев"яна церква.[2]
19 грудня 1886 – 1893 Бучацький віце-декан
1887 – 1900 Ординаріатський комісар у сервітутових справах Бучацького деканату.
1888 – 1900 - Ординаріатський комісар в шкільних справах Бучацького деканату.
У 1891 р. як представник Бучацького деканату Станиславівської єпархії брав участь у Львівському синоді.[3]Поряд з ним, учасниками синоду також були представники з Бучаччини :
1. Микола Дрогомирецький(1837-11 березня 1915), декан Бучацький і парох Стінки
2. Єронім Островерха(1835-1903), ігумен монастиря Чина св. Василія Великого в Бучачі
3. Леонтій Лушпинський(1844-1911), парох у Трибухівцях, віцедекан Чортківський
1893 - перший Бучацький віце-декан
У грудні 1893 р. нагороджений крилошанськими відзнаками.
Впродовж 1893 – 1900 Бучацький декан, замінивши на посаді пароха с. Стінка - М. Дрогомирецького (1837-11 березня 1915).
Після передчасної смерті о. Ю. Левицького Бучацький деканат очолив о. Іван Олесницький(1850-3 червня 1926 ) – парох с. Переволока, рідний брат Євгена Олесницького(1860-1917) - українського правника, політика, громадського діяча, публіциста, письменника, організатора кооперативного руху. Також о. І. Олесницький був однокласником Юліана у час навчання в греко-католицькій семінарії м. Львова у 1868-1871 р.[4]
В час свого життя дотримувався москвофільської орієнтації. Належав до організацій «Руська Рада» та «Товарситва ім. М. Качковського».
Помер 6 березня 1900 р. від запалення легень. Похований у с. Жизномир.
Сім’я[ред.]
Народився 6 листопада 1847 року в священицькій сім’ї о. Бенедикта Левицького(1821-11 листопада 1858 р.) та Антоніни з роду Каратницьких(1821 -липень 1914).
Відомо, що його батько впродовж 1841-1845 р. навчався в Львівській духовній семінарії. Висвячений у 1846 р.У 1846-1847 р. працював сотрудником у с. Нирків Задіщицького деканату. На 1848-1851 р. працював сотрудником у с. Бурдяківці Скальського деканату. Відомо також, що батько впродовж 1855-1858 років виконував функції капелана у с. Вертелка Залозецького деканату.На 1848-1851 р. працював сотрудником у с. Бурдяківці Скальського деканату, одночасно у 1848-1849 р. у с. Більче Скальського деканату був адміністатором парафії. Відомо також, що батько впродовж 1851-1852 р. був адміністратором парафії с. Цигани Скальського деканату , у 1852-1853 у с. Драганівка Тернопільського деканату . З 1853 р. у с. виконував функції адміністратора, згодом капелана у с. Вертелка Залозецького деканату. Передчасно помер у 37-річному віці внаслідок «білої гарячки» викликаної зловживанням алкоголем.
Його дідом по батькові був Василь Левицький(1797-1890), що мав за дружину Студинську.[5]
Дід по матері - Василь Каратницький(1799-16 вересня 1861 р. ), парох в Семаківцях(1832-1861) Городенківського деканату. За дружину мав Катерину з роду Козловських.
Рідний брат матері – о. Йосип Каратницький [6](1826-14 січня 1904 р.) після смерті батька з 1861 р. і до своєї смерті очолював парафію с. Семаківці Городенківського деканату.[7] Мав сина Омеляна(1850-1899), що також був священником.
Два рідні брати батька - о. Йосип Левицький(1824-1918)[8] та о. Ієронім Левицький(1829-1880)[9], що мав за дружину Анну Барвінську(1841-1864) – рідну сестру Олександра Барвінського(1847-1926) також були священниками.Син Ієроніма, а Юліана двоюрідний брат, Софрон Левицький(1860-1930)був одружений з Євгенією Шухевич(1865-1946). У шлюбі народився син Василь Софронів Левицький(1899-1975) - український письменник, перекладач, режисер-сценарист, журналіст, сатирик-богеміст, редактор.В другій половині життя проживав на еміграції у Канаді.Інший син Володимир Левицький(1888-1980)одружений був на Ользі Гаморак(1888-1956).
В самій сім’ї о. Бенедикта Левицького та Антоніни з роду Каратницьких було троє дітей: Юліан, Антоніна, Володимира-Василина.
Сестра Антоніна стала дружиною о. Іполита Козловського (20.02. 1842 – 27.07.1903), пароха с. Стрільче Городенківського деканату в 1873-1903 р., Городенківського віце-декана у 1886-1893р. У шлюбі народилася дочка Дарія Козловська, що стала дружиною о. Теодора Гаморака(1863-1899).В подружжя був син Нестор(1892-1937) – відомий український ботанік репресований радянською владою.
Друга сестра Володимира-Василина вийшла заміж за отця Євгена Шухевича(1847-1924) - священника у с. Серафинцях Городенківського повіту (1872—1880), с. Березові Вижнім (1880—1881), с. Красові (1881—1901) та с. Підберізцях коло Львова (1901—1924). [10]В шлюбі народилось троє дітей. Осип, що помер через кілька тижнів після народження, Євгенія(18 березня 1875-1970), що стала дружиною Володимира Герасимовича(1870-1940) та Степан(1877-1945) - український громадський і військовий діяч, отаман УСС (1914–1915), отаман УГА (1918–1919), двоюрідний брат батька Романа Шухевича.
Відомо, що на 1888 р. був вдівцем.
Джерела[ред.]
- Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — 450 с. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
- Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ : КМ Академія, 2004. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0.
- ДАІФО – Ф 504(Станіславівська греко-католицька єпископська консисторія, м. Станіславів Станіславівського повіту Станіславівського воєводства), опис 1, справа 330в(Метрика кліру Станиславівської єпархії).
- Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проекту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — 400 с. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.
Примітки[ред.]
This article "Левицький Юліан Бенедиктович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Левицький Юліан Бенедиктович.
- ↑ ДАІФО – Ф 504, опис 1, справа 330в, с. 103
- ↑ Діло Ч. 26 14(26)марта 1881 С.3
- ↑ Чинности и Рішеня руского провинціяльного Собора в Галичині, отбувшогося во Львові въ році 1891. — Львів 1896. С. 263
- ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1871. S.226
- ↑ https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:771070
- ↑ Шухевич С. Моє життя: Спогади / С. Шухевич ; вступне слово В. Янева і «Слово» С. Шухевич-Строкон. – Лондон : Видання Української видавничої спілки, 1991. – 619 с С. 27-29
- ↑ Степан Шухевич у своїх спогадах помилково називає його під іменем - Йоанн
- ↑ https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:771072
- ↑ https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:770980
- ↑ Варто зазначити, що Євген Шухевич(1847-1924) одночасно був рідним братом Євгенії Шухевич(1865-1946), що стала дружиною Софрона Левицького(1860-1932)
