Левицький Юліян Бенедиктович

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук
о. Юліян Левицький
парох с. Жизномир (1878—1900), декан Бучацького деканату Станиславівської єпархії (1893—1900)
О. Ю. Левицький.jpg
Загальна інформація
Народження 6 листопада 1847(1847-11-06)
с. Семаківці
Смерть 6 березня 1900(1900-03-06) (52 роки)
с. Жизномир, нині Чортківський район, Тернопільської области
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Служіння в церкві
Конфесія греко-католик
Рукоположення 7 листопада 1872

Commons-logo.svg [[:commons:Category:{{#property:p373}}|Матеріали до статті]] на Вікісховищі
Рідна сестра о. Юліана — Володимира- Василина з мамою (Антоніною Каратницькою (Левицькою) 1821 — липень 1914), чоловіком о. Євгеном Шухевичем (1847—1924) та дітьми — Євгенією Шухевич і Степаном Шухевичем

о. Юліян Бенедиктович Левицький (6 листопада 1847 — 6 березня 1900, Жизномир) — греко-католицький священник, у 1878—1900 р. парох села Жизномира Бучацького деканату, громадський діяч, москвофіл. Бучацький декан (1893—1900).

Життєпис[ред.]

Народився 6 листопада 1847 р. в священицькій сім'ї о. Бенедикта Левицького (1821 — 10 грудня 1858 р.) та Антоніни з роду Каратницьких (1821 — липень 1914)у с. Семаківці Городенківського повіту в домі свого дідуся по матері о. Василя Каратницького (1799 р.-1861 р.).

Духовну освіту Юліан здобував впродовж 1868—1871 в греко-католицькій семінарії м. Львова. Рукопокладений 6 листопада 1872 року.[1]

22 листопада 1872 — 22 квітня 1873 — сотрудник у с. Переволока Бучацького деканату в час душпастирства о. Климентія Ляховича (1827-1881). Змінив на посаді о. Кипріяна Білінкевича (1845—1911), що виконував функції сотрудника з листопада 1871 до 21 листопада 1872 р.

23 квітня 1873 — 21 серпня 1878 — сотрудник парафії при церкві с. Миколая м. Бучача за душпастирства о. М. Куриловича (1821—1884).

29 серпня 1878 — 6 березня 1900 — парох у с. Жизномир Бучацького деканату.

Відомо, що під час перебування о. Левицького в селі Жизномир стався прикрий випадок: 16 (4 за ст. ст.) березня 1881  р. внаслідок пожежі згоріла місцева дерев'яна церква.[2]

19 грудня 1886—1893 — Бучацький віце-декан.

1887—1900 — ординаріатський комісар у сервітутових справах Бучацького деканату.

1888—1900 — Ординаріатський комісар в шкільних справах Бучацького деканату.

У 1891 р. як представник Бучацького деканату Станиславівської єпархії брав участь у Львівському синоді.[3]Поряд з ним, учасниками синоду також були представники з Бучаччини :

1. Микола Дрогомирецький (1837 — 11 березня 1915), декан Бучацький і парох Стінки

2. Єронім Островерха (1835—1903), ігумен монастиря Чина св. Василія Великого в Бучачі

3. Леонтій Лушпинський (1844—1911), парох у Трибухівцях, віцедекан Чортківський

1893 — перший Бучацький віце-декан

У грудні 1893 р. нагороджений крилошанськими відзнаками.

Впродовж 1893—1900 Бучацький декан, замінивши на посаді пароха с. Стінка — М. Дрогомирецького (1837 — 11 березня 1915).

Після передчасної смерті о. Ю. Левицького Бучацький деканат очолив о. Іван Олесницький(1850 — 3 червня 1926) — парох с. Переволока, рідний брат Євгена Олесницького (1860—1917) — українського правника, політика, громадського діяча, публіциста, письменника, організатора кооперативного руху. Також о. І. Олесницький був однокласником Юліана у час навчання в греко-католицькій семінарії м. Львова у 1868—1871 р.[4]

В час свого життя дотримувався москвофільської орієнтації. Належав до організацій «Руська Рада» та «Товарситва ім. М. Качковського».

Помер 6 березня 1900 р. від запалення легень. Похований у с. Жизномир.

Сім'я[ред.]

Народився 6 листопада 1847 року в священицькій сім'ї о. Бенедикта Левицького (1821 — 10 грудня 1858 р.)[5] та Антоніни з роду Каратницьких (1821  — липень 1914).

Відомо, що його батько впродовж 1841—1845 р. навчався в Львівській духовній семінарії. Висвячений у 1846 р. У 1846—1847 р. працював сотрудником у с. Нирків Заліщицького деканату. На 1848—1851 р. працював сотрудником у с. Бурдяківці Скальського деканату. Одночасно у 1848—1849 р. у с. Більче Скальського деканату був адміністатором парафії. Впродовж 1851—1852 р. був адміністратором парафії с. Цигани Скальського деканату, у 1852—1853 у с. Драганівка Тернопільського деканату . З 1853  і до 1858 р. виконував функції адміністратора, згодом капелана у с. Вертелка Залозецького деканату. Передчасно помер у 37-річному віці внаслідок «білої гарячки» викликаної зловживанням алкоголем.

Його дідом по батькові був Василь Левицький (1797—1890), що мав за дружину Студинську.[6]

Дід по матері — Василь Каратницький (1799 — 16 вересня 1861 р.), парох в Семаківцях(1832—1861) Городенківського деканату. За дружину мав Катерину з роду Козловських.

Рідний брат матері — о. Йосип Каратницький[7](1826 — 14 січня 1904 р.) після смерті батька з 1861 р. і до своєї смерті очолював парафію с. Семаківці Городенківського деканату.[8] Мав сина Омеляна(1850—1899), що також був священником.

Два рідні брати батька — о. Йосип Левицький(1824—1918)[9] та о. Ієронім Левицький(1829—1880)[10], що мав за дружину Анну Барвінську(1841—1864) — рідну сестру Олександра Барвінського(1847—1926) також були священниками. Син Ієроніма, а Юліана двоюрідний брат, Софрон Левицький (1860—1930)був одружений з Євгенією Шухевич (1865—1946). У шлюбі народився син Василь Софронів Левицький(1899—1975) — український письменник, перекладач, режисер-сценарист, журналіст, сатирик-богеміст, редактор. В другій половині життя проживав на еміграції у Канаді. Інший син Володимир Левицький(1888—1980)одружений був на Ользі Гаморак(1888—1956).

В самій сім'ї о. Бенедикта Левицького та Антоніни з роду Каратницьких було троє дітей: Юліан, Антоніна, Володимира-Василина.

Сестра Антоніна стала дружиною о. Іполита Козловського (20.02.1842 — 27.07.1903), пароха с. Стрільче Городенківського деканату в 1873—1903 р., Городенківського віце-декана у 1886—1893 р. У шлюбі народилася дочка Дарія Козловська, що стала дружиною о. Теодора Гаморака (1863—1899).В подружжя був син Нестор (1892—1937) — відомий український ботанік репресований радянською владою.

Друга сестра Володимира-Василина(26 березня 1855  с. Вертелка - 1944 )[11] вийшла заміж за отця Євгена Шухевича (1847—1924) — священника у с. Серафинцях Городенківського повіту (1872—1880), с. Березові Вижнім (1880—1881), с. Красові (1881—1901) та с. Підберізцях коло Львова (1901—1924).[12]В шлюбі народилось троє дітей. Осип, що помер через кілька тижнів після народження, Євгенія(18 березня 1875—1970), що стала дружиною Володимира Герасимовича(1870—1940) та Степан (1877—1945) — український громадський і військовий діяч, отаман УСС (1914—1915), отаман УГА (1918—1919), двоюрідний брат батька Романа Шухевича.

Відомо, що у 1883—1884 р. овдовів.

Примітки[ред.]

  1. ДАІФО — Ф 504, опис 1, справа 330в, с. 103
  2. Діло. — 1881. — Ч. 21 14 (26) марта. — С. 4.
  3. Чинности и Рішеня руского провинціяльного Собора в Галичині, отбувшогося во Львові въ році 1891. — Львів 1896. С. 263
  4. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1871. S.226
  5. ЦДІАЛ - Фонд 201 - Опис 4а - Справа 713(Метрична книга с. Вертелка за 1835-1862 р.(копія))С.48
  6. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  7. Шухевич С. Моє життя: Спогади / С. Шухевич ; вступне слово В. Янева і «Слово» С. Шухевич-Строкон. — Лондон: Видання Української видавничої спілки, 1991. — 619 с С. 27-29
  8. Степан Шухевич у своїх спогадах помилково називає його під іменем — Йоанн
  9. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  10. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  11. ЦДІАЛ - Фонд 201 - Опис 4а - Справа 713(Метрична книга с. Вертелка за 1835-1862 р.(копія))С.34
  12. Варто зазначити, що Євген Шухевич (1847—1924) одночасно був рідним братом Євгенії Шухевич (1865—1946), що стала дружиною Софрона Левицького (1860—1932)

Джерела[ред.]

  • Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — 450 с. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  • Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  • Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проекту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — 400 с. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.
  • ДАІФО — Ф 504 (Станиславівська греко-католицька єпископська консисторія, м. Станиславів Станиславівського повіту Станиславівського воєводства), опис 1, справа 330в (Метрика кліру Станиславівської єпархії).


This article "Левицький Юліян Бенедиктович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Левицький Юліян Бенедиктович.