Ліси Азії
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (грудень 2018) |
До складу Південної Азії входять держави на п-ові Індостан: Пакистан, Індія, Бангладеш, а також розташовані на схилах Гімалаїв Непал і Бутан і острівна держава Шрі Ланка.
Ліси Пакистану
Територія – 806,5 тис. км². Населення – 190,3 млн. чоловік. Північна і північно-західна частини країни зайняті переважно горами і височинами; схід і південний схід – низинна, плоска рівнина р. Інду. Клімат на більшій частині території тропічний, на північному заході субтропічний, переважно сухий, континентальний. Опадів на узбережжі і в долинах випадає від 250 до 400 мм на рік, в передгір’ях – 350-500 мм, в горах на півночі країни – від 1000 до 1500 мм.
Переважає рослинність саван, напівпустель і пустель. У заплавах річок поширені деревно-чагарникові спільноти – тугаи. У дельті Інду значну площу займають мангрові ліси. Основні лісу зосереджені в горах. Колись країна була в значній мірі покрита лісами, потім, у зв’язку з посиленими рубками і розкорчування території під сільськогосподарські культури, лісистість її сильно скоротилася. В даний час площа лісового фонду країни – 2300 тис. га, у тому числі під зімкнутими лісами – 1500 тис. і Редіна -800 тис. га. Лісистість – 3%, а по зімкнутим лісах-менш 2%.
По складу порід у лісах Пакистану переважають листяні деревостани (бл. 70%). На частку зімкнутих хвойних лісів припадає приблизно 160 тис. га. Цінних у господарському відношенні лісів дуже мало. Всі збережені лісу можна розділити на такі групи:
1. Гірські ліси півночі і північного заходу країни (бл. 140 тис. га) займають гірські схили на висоті від 900 до 3000 м. У них переважають кедр гімалайський (Cedrus deodara), сосна гімалайська, або Гріффіта (Pinus griffithii), ялина гімалайська (Picea smithiana), ялиця западногімалайская (Abies pindrow), в нижніх частинах південних схилів – сосна дліннохвойной, або Роксбурга (Pinus roxburghii), і різні широколисті породи: дуб сивий (Quercus incana), кінський каштан, волоський горіх, а також береза срібляста і ін.
2. Ліси по східних схилах окраїнних хребтів Іранського нагір’я (бл. 200 тис. га) представлені рідкісними деревостанами, в яких беруть участь: у верхній частині схилів, на висоті 700-900 м, – сосна Роксбурга; в середній частині – різні акації (Acacia modesta і др), дика маслина (Olea cuspidata), додонея липка (Dodonea viscosa) та ін
3. Гірські ліси Белуджістана займають приблизно 20 тис. га. Це ксерофильние ліси, розташовані на висоті від 1500 до 3000 м. Основна порода – сосна Жерарда (Pinus gerardiana), в домішки ялівець багатоплідний (Juniperus polycarpos).
4. Прирічні (заплавні) ліси (бл. 360 тис. га). В основному це ліси узбереж Інду, місцева назва їх «білого». Вони складаються з акації аравійської (Acacia arabica), дальбергії Сіссе (Dalbergia sissoo); зустрічаються також прозопис метелконосний (Prosopis spicigera), тамарикс, тополя Євфратський та ін 5. Колючі ксерофильние чагарники і дерева. Носять місцева назва «Ракхи», розташовані на рівнинах Пенджабу. У них переважають прозопис метелконосний, акації, тамариксом, додонея та інші ксерофіти.
Крім перерахованих груп природних лісів є штучні зрошувані насадження, які зосереджені в основному в Пенджабі. Зустрічаються вони і в Сінді, і в Північно-Західній Прикордонній провінції. Вони складаються переважно з шовковиці білої (Morus alba), дальбергії Сіссі і частково з різних видів акацій. Всі ліси країни, за винятком невеликих площ в Північно-Західній Прикордонній провінції, належать державі. Управління державними лісами здійснює Департамент лісового господарства. Однак нагляд за чагарниковими лісами Пенджабу і за пастьбой худоби в лісах Белуджістана проводиться Податковим департаментом. Основне завдання органів лісового господарства – задоволення потреб населення, особливо в сільській місцевості. Однак сучасні лісу Пакистану невеликі за площею і нерівномірно розміщені, тому забезпечити потреби країни в деревині вони не можуть.
Лісозаготівлі значно перевищують приріст деревини. Незважаючи на виснаження лісів, обсяг лісозаготівель весь час наростає. За оцінкою ФАО ООН, в 2008 р. в Пакистані було заготовлено 8513 тис. м3 деревини, в тому числі 568 тис. м3-діловий. Імпорт ділової деревини склав близько 450 тис. м3. Лісовідновлювальні роботи проводяться в незначних розмірах. Крім лісовідновлення на вирубаних площах намічено збільшити відсоток лісистості шляхом створення штучних насаджень для захисту полів від вітрів і рухомих дюн. Площа штучних лісів (2008) становить приблизно 300 тис. га. Щорічні посадки виробляються на площі від 9 до 30 тис. га.
Проводиться дослідницька робота з вивчення продуктивності лісів та їх охороні. Департамент лісового господарства в 1948 р. організував спеціальний науково-дослідний інститут з відділеннями: лісових культур, використання лісів, ентомології, лісової ботаніки та лісохімії. На основі Закону про ліси в країні створено п’ять національних парків (44 тис. га) і один заповідник (27 тис. га).
This article "Ліси Азії" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Ліси Азії.
