Welcome to EverybodyWiki 😃 ! Nuvola apps kgpg.png Log in or ➕👤 create an account to improve, watchlist or create an article like a 🏭 company page or a 👨👩 bio (yours ?)...

Магічна формула

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук
Магічна формула Олеся Барліга

Магічна формула — візуально відтворене знакове повідомлення, що згідно певних світоглядних переконань може впливати на причинно-наслідкові зв'язки без прямого фізичного контакту. Часто розглядається як звернення (вимога, наказ, прохання, молитва тощо) до суб'єкта, або метафізичних сил (Бога, божеств, стихій, померлих пращурів та інш). Може використовувати у своїй основі різні форми писемності (піктографічну, ієрогліфічну, алфавітну тощо), орнаменту, візерунку, малюнку, або комбінувати в собі кілька таких ознак.

Загальні ознаки[ред.]

За різних обставин магічні формули є складовою релігійної, календарної, родинної, військової, поховальної, шлюбної та іншої обрядовості. Зображуються написанням, вишивкою, фарбуванням, видряпуванням, нанесенням на кераміку, зброю, прикраси, мистецькі об'єкти. Серед можливих особливостей — симетричність у відтворенні[1]. Часом дублюється усно. Найпоширенішою формою втілення є графема. Як вважає Гарольд Лассвел разом із заклинаннями формули були невід'ємним елементом магічного обряду із діями над матеріальними предметами[2].

У стародавньому світі[ред.]

Первісна людина кожне слово наділяла магічним змістом, а малюнок прирівнювався до слова. Таким чином формувалися словесні та графічні магічні формули[3].

Давній Єгипет[ред.]

В Стародавньому Єгипті стіни саркофагів і гробниць фараонів прикрашались численними сценами з реального і міфічного життя царя, які разом зі священними письменами і магічними формулами утворювали образотворчий літопис вічного життя[4].

Ці тексти стали прототипом для «Книги мертвих» — умовної назви стародавніх текстів, гімнів, заклинань, які були обов'язковим атрибутом в поховальних ритуалах у єгиптян. Назва зумовлена тим, що саме в гробницях фіванського некрополя було знайдено більшість копій. Папірусні сувої з поховальними текстами вкладалися в саркофаги поряд з покійним і служили своєрідним дороговказом «душі» у потойбічному світі[5]. Також формули входили до медичних рецептів і побутовій магії з очищення води, замовлянь проти хвороб і отрут, наведення сприятливих снів, подолання ворогів[6]

Рунічні практики[ред.]

Рунічний знак як засіб фіксації інформації відомий протягом понад двох тисячоліть, за цей час він став елементом багатьох знакових систем. У процесі комунікації руна використовується як знак-фонема, знак-символ, знак-склад, знак-цифра; рунічна формула — як обереговий орнамент. Найпоширенішого використання «руна» набуває саме як графічний знак-символ[7].

Одна з найдавніших функцій рунічного футарку — мантична (уміння вгадувати волю богів). Руни використанню для аналізу внутрішніх переживань людини та прогнозування подій, які відбудуться в майбутньому[8].

Магічні властивості восьми груп рун описано в піснях «Старшої Едди». Кожна з них має свою назву, певну послідовність символів і прагматичну спрямованість повідомлення: руни перемоги; руни пива (для захисту від отруєння); руни волшби (захист та звільнення від фізичного та ментального полону); повивальні руни (для полегшення фізичних та психічних процесів під час і після пологів); руни прибою (для безпеки морських плавань і швидкого прибуття до берега); цілющі руни; руни спілкування (для переконливих доповідей); руни думки (сприяння розумовій концентрації та підвищення метальної сили, набуття мудрості)[9].

Використовуючи руни Старшого футарку, створювали формули, які здебільшого уміщували на амулетах. Рунічний талісман може мати вигляд руноскрипту або складної бінд-руни. Головна відмінність між ними полягає в тому, що замість рунічного запису в рядок, який використовується в руноскрипті, складні руни утворюються з кількох рун, гармонійно накладених одна на одну. У бінд-руні (рунній в'язці) руни зв'язуються в компактний графічний контент, в якому лише фахівець здатний визначити, з яких рун він складений. Завдяки поєднанню основних ліній у такій в'язці можуть створюватися й нові руни. Рунов'яз формується з двох або більше рун, які добираються залежно від життєвої ситуації, на яку потрібно вплинути за їхньою допомогою. Так виникали семаграми — таємні повідомлення, в яких шифром виступають будь-які символи, крім букв і цифр[10]. Прикладом цього може слугувати гальдрастав — компактний рунічний символ, який формувався з кількох рун для ущільнення інформаційної ємності. Гальдрастави бувають лінійні й в'язані, у найдавніші часи вони використовувалися для магічних заклинань та інформаційних повідомлень на поминальних каменях[11].

Середньовіччя[ред.]

В середньовічній культурі вага слова мала надзвичайно велике значення. Тогочасний менталітет формував молитви, що сприймалися функціонально як заклинання, проповіді, біблійні сюжети, магічні формули. Тогочасні люди звикли сприймати навколишню дійсність, як систему символів, які містять вищий сенс. Ці символи-слова треба було вміти розпізнавати і вилучати з них божественний зміст[12].

В епоху Відродження переосмислюються знання античних вчених, які пояснювали основні закони всесвіту за допомогою чисел та формул і використовували мову математики для розуміння цих законів. Актуалізується знання піфагорійців і Платона, що спирався на отримані від єгипетських жерців відомості, зокрема мову ірогліфів. Таким чином предметом особливого інтересу гуманістів та вчених Відродження стала розробка певних способів і систем роботи з природою, свого роду новий герметизм[13].

Так, описуючи магічні літери Парацельс у своєму творі «Astronomia Magna», стверджував, що накреслені знаки або букви володіють тією ж самою владою, що й мова. Імена або слова, що формуються за допомогою таких криптографічних дій, самі по собі є векторами, невіддільними від суті істот або ангелів, до яких вони належать, і володіють магічними силами[14]. Виходячи з цих уявлень, знак, написаний магом, згідно з власними ж властивостями пов'язаний із закликанням небесних істот або з небесним тілом, яке є ніби посудом, в якому ця істота міститься. Таким чином, знак — це прояв або безпосереднє вираженням ангела[15]. Зі схожий уявлень виникла енохіанська мова.

Ймовірно, написання магічних формул у Середньовіччі також пов'язане із алхімічною та гримуарною традиціями.

Юдаїзм[ред.]

У період діаспори в Середні віки в Західній Європі виникла Кабала. Сутність її головного твору Зоару полягала в уявленні про Бога як безкінечної істоти, позбавленої будь-яких атрибутів. Наблизитися до його пізнання людина може через таємне значення імен, літер, що складають імена, та чисел, що відповідають цим літерам. Тому кабалісти займалися комбінуванням чисел, магічних формул тощо[16].

В іудейський традиції важливими є не тільки магічні символи, але й магія слова. Існують різноманітні поєднання букв і слів, віднайдені археологами. Спочатку вважалося, що це чернетки давніх письменників. Але специфічна послідовність у використанні літер дала підставу вченим говорити про магічність цих поєднань. Адже сполучення букв та слів івриту з певною магічною метою здатне покликати на допомогу «вищі сили». Також є книги, які містять конкретні магічні рецепти: як закохати в себе, як посварити і як помирити подружню пару, як лікувати і насилати хвороби тощо. Наприклад: «Щоб привернути кохання, напиши ім'я на яйці і кинь його у вогонь, і нехай, як цей вогонь спалює яйце, також запалає кохання такої-то до такого-то, і не буде їй спокою, і ні на кого поглянути вона не зможе, допоки не запалає в її серці вогонь кохання»[17]

Особливого захисту потребувала оселя. Щоб потрапити всередину, необхідно було переступити через глиняні миски, які помережані спіралеподібним письмом і перевернуті догори дном. Вони слугували пасткою для злих духів. Закляття записувалися у формі витків, від центру до зовнішнього краю чаші. Існує припущення, що таким чином закляття викликало у нечисті запаморочення. На багатьох чашах присутні зображення злих духів зі зв'язаними руками, інколи й ногами. Таким чином захисне чаклунство містить елементи агресивного чаклунства, зокрема імітаційного[18].

Також є талісман, написаний на папері з «йменням святих ангелів», який покликаний відводити всі види зурочення. Зазвичай він вішався на стіні будинку або в чотирьох варіантах на всіх чотирьох стінах. Магія, що мусила захищати матір та дитину, в давні віки була найбільш розвинута у зв'язку з різнорідністю проблем, що супроводжували процес продовження роду. Найбільшим ворогом матері і дитини, за переконаннями євреїв, є Ліліт, перша дружина Адама, котра після розлучення з чоловіком поклялася шкодити немовлятам. На всіх оберегах, що оберігають материнство, Ліліт зображена зі зв'язаними руками. Навколо малюнка написані замовляння і закликання різних ангелів, що мають захищати людей. Серед них: Саной, Сансаной, Самангалоф[19].

У сефардських громадах магічною дією для полегшення пологів наділяли стрічки, якими перев'язували Сувої Тори. Донаторські написи на чохлах для Сувоїв Тори в окремих випадках укладалися згідно з ученням кабали, і їхні абревіатури теж мали глибоке магічне значення[20]

В Україні[ред.]

Зразки можливих магічних формул були знайдені археологами на території сучасної України. Зокрема, це урицькі наскельні зображення біля села Урич Львівської області. Ці знаки ймовірно мали астрономічне значення і були пов'язані з релігійними культами того часу. Дослідники припускають, що вони могли виконувати роль магічних формул сонячного циклу, а численними знаками іншого вигляду послуговувалися як календарем[21].

Вважається, що до ІХ–Х ст. склався впливовий стан жерців (волхвів), котрі керували відправою обрядів, зберігали стародавню міфологію, розробили аґрарно-заклинальну магічну символіку. Їхні функції виконував зазвичай старший у роді. Сліди цього простежуються в ролі батьків у весільному обряді, а також у традиціях святвечора[22].

На думку дослідниці Юлії Нікішенко початковий зміст давніх графем, що були частиною магічної обрядовості, поступово забувався, однак зберігалося їхнє точне відтворення, як складова колективної пам'яті про сакральні вірування. В результаті на перший план вийшло суто естетичне їхнє сприйняття, і вони стали застосовуватись не лише як магічні знаки, а і як прикраси. Залишаючись графічно зафіксованими моліннями, зверненнями до вищих сил вони переосмислювалися у зв'язку зі змінами культових уявлень. Ілюстрацією до цього є орнаменти. Найбільш стійкими до впливів часу в орнаментах багатьох народів, в тому числі й українців, зберігаються геометричні мотиви, які зустрічаються у вишивці[23].

Широко вживаним в традиційній і сучасній українській орнаменталістиці лишається сварґа (свастика), яка нерідко розглядається як обереговий символ, магічна формула. Мотив цього згадується у вірші Богдана-Ігора Антонича «Молитва», написаному 14 березня 1936 року:

«…Хай сонце – прабог всіх релігій –

золотопере й життєсійне,

благословить мій дім крилатий.

Накреслю взір його неземний,

святий, арійський знак таємний,

накреслю свастику на хаті,

і буду спати вже спокійний»[24]

Сучасне побутування[ред.]

Завдяки як стихійному, так і інститутизованому (в межах офіційних видань, лекцій тощо) поширенню популярними лишаються найрізноманітніші практики із рунами. Крім того вони стали упізнаваним образом популярної культури в кінематографі, художній літературі, кліпах, світлинах. Руни надихали Джона Толкіна на створення у вигаданому світі Арда один з видів писемності, яким послуговувалися одні з тамтешніх мешканців[25][26]. В циклі романів жанру міське фентезі «Знаряддя смерті письменниці Кассандри Клер персонажі послуговуються магічними знаками схожими на руни, що допомагають їм протистояти демонічним силам.

Попри те, що серед науковців тема слов'янських рун лишається дискутивною — медіа активно використовують її у своїх матеріалах. Ці зразки мають різні назви та варіації: «руни роду»[27], «руни Макоші»[28], «силабарія рун»[29] тощо. Їх виводять із писемності, що начебто була у Київській Русі до прийняття християнства і пов'язують із язичницьким пантеоном.

Із популяризацією альтернативної медицини Рейкі широкої відомості набрала спеціальна знакова система, яка, як вважають її практики, концентрує космічну енергію, залучає гроші, приваблює удачу і щастя, фокусує силу і направляє її на певні аспекти буття[30].

Див. також[ред.]

  • Мова
  • Писемність
  • Таємна мова
  • Окультизм
  • Езотерика
  • Магія в Стародавньому Єгипті
  • Малий ключ Соломона
  • Магічне мислення
  • Рукопис Войнича
  • Codex Seraphinianus

Примітки[ред.]

  1. Фоносемантична характеристика українських замовлянь / О. В. Кривенко // Культура народов Причерноморья. — 2014. — № 277. — С. 156—158. — Бібліогр.:8 назв. — укр.
  2. Гарольд Дуайт Лассуелл, «Мова влади»
  3. Механіка магії: [амулети-обереги] [Текст] / Оксана Самара // Світогляд. — К. : Академперіодика, 2008. — № 6. — С. 15-17.
  4. Гаврюшенко О. А., Шейко В. М., Кравченко О. В., «Історія світової культури» (Навч. посібник / Наук. ред. В. М. Шейко. — К.: Кондор, 2006. — 404 с.)
  5. «Загадки стародавнього сувою» Музей книги. ХОУНБ ім. Олеся Гончара
  6. Н. В. Кондратюк, «Методика вивчення книжкової графіки на уроках образотворчого мистецтва» (Програма творчої майстерні. Департамент освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради. Черкаси ЧОІПОПП, 2013)
  7. [Чекштуріна В. М., «Феноменологія рунічного знака як засобу комунікації»] (Наукові записки [Української академії друкарства]. Серія: Соціальні комунікації. — 2015. — № 1. — С. 131—138)
  8. [Чекштуріна В. М., «Рунічний футарк як знаково-символьна система: соціокомунікативний аспект»] (Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. — 2014. — № 4. — С. 37-41)
  9. [Чекштуріна В. М., «Рунічний футарк як знаково-символьна система: соціокомунікативний аспект»] (Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. — 2014. — № 4. — С. 37-41)
  10. [Вікторія Чекштуріна, «Криптографія та стеганографія як методи захисту інформації в рунічній комунікації»] (Вісник Книжкової палати: наук.-практ. журн. / Книжкова палата України. — Київ: Книжкова палата України, 2015. № 10)
  11. [Шкуркіна В., «Особливості виникнення огамічної та рунічної знакових систем як засобів символьної комунікації»] (Вісник Книжкової палати. — 2014. — № 3. — С. 45-48)
  12. «Періодизація і головні риси середньовічної культури Західної Європи» (навчальний курс з культурології кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін Національного університету цивільного захисту України)
  13. Делія Стейнберг Гусман, «Магія і алхімія епохи Відродження», Новий акрополь
  14. [ http://www. teurgia.org/index.php?option=com_content&view= article&id=995:l–r– &catid=18:2009–12–21–14–45–31&Itemid=7 Жиль де Поп, «Криптография в Западном эзотеризме»]
  15. Михальчук А. О, Проблема криптографії: семіотичний аспект / А. О. Михальчук // Гілея: науковий вісник. — 2015. — Вип. 101. — С. 298—300
  16. Кислюк К. В., Кучер О. М. «Релігієзнавство: Підручник для студентів вузів» / Народ. укр. акад. — 5є вид., виправ. і доп. — К., 2005. — 636 с.
  17. Т. Є. Клименко, «Місце чаклунства в звичаях євреїв та українців»
  18. Т. Є. Клименко, «Місце чаклунства в звичаях євреїв та українців»
  19. Т. Є. Клименко, «Місце чаклунства в звичаях євреїв та українців»
  20. [Наталія Левкович, «Рімоніми Галичини XVIII — першої третини хх ст.: художні особливості та типологія»] Вісник КНУКіМ: зб. наук. праць. — Вип. 32 / Київський національний університет культури і мистецтв. — Київ, 2015. — 156 с. — Серія «Мистецтвознавство»
  21. М.Бандрівський, «Свідчення про найдавніші астрономічні знання на заході Українського Лісостепу» Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні: збірник наукових праць / за заг. ред. О. Петрука. — Львів: Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, 2014. — 767 с.
  22. [1] Архиєпископ Харківський і Полтавський Ігор (Ісіченко), «Українське Середньовіччя (кінець X — середина XV ст.)»)
  23. Нікішенко Юлія Ігорівна. Символіка окремих геометричних орнаментів української вишивки / Ю. І. Нікішенко // Наукові записки НаУКМА: Теорія та історія культури. — 2002. — Т. 20-21. — 76-80
  24. Богдан-Ігор Антонич, «Молитва», сайт «Мислене древо»
  25. Michael D. C. Drout Languages invented by Tolkien // J.R.R. Tolkien Encyclopedia: Scholarship and Critical Assessment. — Routledge, 2006. — С. 12.
  26. «Руны Толкина» («Rbardalzo», сайт Ивана Карасева)
  27. «Руни Рода у слов'ян» Містика — 2019
  28. Шкуркіна В. М., «Гальдрастав як спосіб кодування великих об'ємів інформації у складний рунічний знак» // Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Science. — 2013. — Iss. 12, I (2). — C. 235—239. — Бібліогр.: 22 назви
  29. В. А. Чудинов, «Силлабарий руницы или рун Макоши»
  30. «Магічні символи для залучення грошей — знаки багатства і благополуччя», інформаційний портал «Billing 4»


This article "Магічна формула" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Магічна формула.



Read or create/edit this page in another language

Куки допомагають нам здійснювати наші сервіси. Використовуючи наші сервіси, Ви погоджуєтесь на використання куків.