You can edit almost every page by Creating an account. Otherwise, see the FAQ.

Методій (Ворончак)

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Єромонах-великосхимник Методій Ворончак (у світі Модест (Михаїл)[1] Ворончак; *1910 - †2 червня 1991) - священник з підпілля УГКЦ, монах Студійського уставу.

Біографія[ред.]

Про дитинство, навчання й молоді роки Модеста Ворончака бракує історично достовірних відомостей.

У часі Другої світової війни брат Модест уже був монахом Унівської лаври й був зайнятий роботою в кравецькій та столярній майстернях. Про нього згадує Курт Левін, син львівського рабина Єзекиїла Левіна, убитого нацистами. Андрей Шептицький врятував життя Курту й багатьом іншим єврейським дітям, надавши їм сховок, зокрема й всередині Унівського монастиря. Ось як Курт Левін відгукується про брата Модеста Ворончака:

Столяр брат Модест Ворончак, мабуть, також мав років під 30. Він був порядним, добрим і турботливим. Його переважно можна було застати за підготовкою модринових дощок для виробництва меблів або вуликів. Час від часу я заходив до нього, щоб поговорити, довідатися про його родину,обмінятися думками про поточні події.

Коли брат Ігнатій[2] поранив руку, мені доручили доїти корів. Я ніколи не робив того раніше і незабаром мої долоні розпухли й почали дуже боліти. Коли вранці я пішов на кухню по відра для доїння, то, на мій подив, побачив, що молоко вже на столі. Це повторювалося щодня. Мені стало цікаво, тому я прокинувся раніше і застав брата Модеста за доїнням. Він усміхнувся і сказав, що оскільки я не призвичаєний доїти корів, то він вранці робить це замість мене, щоб мої руки могли відпочити[3]

Файл:Voronchak tomb.jpg
Могила о. Методія Ворончака (по центру) поміж могил інших монахів Студійського уставу. Янівський цвинтар, поле №40.

Після війни бр. Модест отримує священиче рукоположення й займається душпастирською діяльністю, зокрема, він був закріплений за жіночим монастирем, розташованим неподалік від Лаври, як духівник монахинь[4]. Його родич Павло Гладій також вступає до монастиря й незабаром стає єромонахом Петром[5].

Довгий час, перебуваючи у підпіллі Української греко-католицької Церкви, мешкав у Львові, де також здобув вищу освіту[6].

Дожив до виходу УГКЦ із підпілля. Незадовго до смерті прийняв велику схиму й імʼя Методій. Помер 2 червня 1991 року. Похований на Янівському кладовищі, на полі під номером 40, поряд із іншими монахами-студитами.

Примітки[ред.]

  1. У більшості історичних джерел його світське імʼя - Модест, проте на надмогильному памʼятнику написане імʼя Михаїл.
  2. Рясофор Ігнатій (Стасишин), котрий згодом відмовився приймати вічні обіти.
  3. К. Левін, Мандрівка крізь ілюзії, ст. 90
  4. Архів Свято-Успенської Унівської Лаври (АСУЛ), ф. 15, спр. 6, т. 7, арк. 37.
  5. АСУЛ, ф. 15, спр. 6, т. 7, арк. 17.
  6. єрм. М. Пишкович, Історія Студійського чернецтва, ст. 152

Джерела[ред.]

  • Пишкович Мануїл (єромонах), Історія студійського чернецтва Української Греко-Католицької Церкви у 1950–1990 роках / Мануїл Пишкович // Acta studiosa: Богословський науковий збірник. – 2017. – Ч. 9. – С. 139-160.
  • Левін Курт, Мандрівка крізь ілюзії, Львів: Свічадо 2007.


This article "Методій (Ворончак)" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Методій (Ворончак).



Read or create/edit this page in another language[ред.]