Моноцерос
 | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. |
Моноцерос - древня міфологічна істота, більш відома як "єдиноріг" або "цілінь"[1]. Перша згадка датується ІІІ-ІІ тис. до н. е.
Міфологія[ред.]
У міфах різних народів світу моноцероси згадуються доволі часто. Моноцерос згадується в ряду значимих священних символів в «Атхарваведі» і «Махабхараті». З давньої індійської традицією пов'язується поява образу моноцероса в близькосхідних та європейських образотворчих системах. Грецькі і римські автори розглядали моноцероса як реально існуючого звіра. Пліній Старший пише: «Найбільш лютий і безжалісний звір з усіх - це єдиноріг, або" моноцерос "; тулубом він схожий з конем, головою з оленем, ноги, як у слона, а хвіст кабанячий, ірже він огидним голосом, посеред чола стирчить чорний ріг завдовжки в два ліктя; кажуть, що цього дикого звіра неможливо зловити живцем (VIII, 21)».[2] «Біла конячка з передніми ногами антилопи, цапиною бородою і довгим, що стирчить на лобі гвинтоподібним рогом (таке звичайне зображення цього фантастичного звіра)», як зазначає X.Л. Борхес, з'явиться тільки в XIV ст. У геральдичному бестіарії середньовічної Європи серед монстрів і химерних тварин такий моцерос - один з найбільш часто зустрічаємих персонажів.[3] Витоки образу моноцероса можуть бути у всіх спільні, але у китайського моноцероса свої життя і легенда, що відрізняють його від європейського. Китайський ємоноцерос називається цилінь. Іноді назва «цилінь» трактується як поєднання двох слів: «ци» - самець, «лин» - самка. Є припущення про те, що ця назва запозичена в тохарском мовою. Центрально-азіатський народ тохари вже в I тис. До н.е. мав контакти з древніми китайцями, за їх посередництвом індійський образ моноцероса проникнути в Китай.
Перша згадка[ред.]
Моноцерос (єдиноріг) - нова фігура серед зображень тварин, відомих за знахідками з пам'ятників хунну. Образ моноцероса губиться в глибині століть. Його першим втіленням вважають зображення однорогого бика на печатках стародавніх міст в долині Інду - Мохенджо-Даро і Хараппи (III тис. До н.е.). [3]
Публікації у пресі[ред.]
У газеті "Прапор комунізму"[4] за 1959 рік була надрукована стаття "Загадка села Монастириха", в якій описується як старший лісник - Іван Загороднюк, що проводив обхід території своєї ділянки помітив загадкових істот. За його описом вони ( а їх було чотири ) були схожими на конів з головою оленя і мали великий ріг. Двоє дорослих побачивши його видали жахливий звук, наче помираючий клич та стали наближатися до нього. Злякавшись чоловік почав утікати та вже по наближенню до села побачив що за ним ніхто не женеться. Розповіши про це все у селі він став посміховиськом, тому щоб довести що це є правда лісник прийшов у редакцію газети. Написати статтю доручили молодому журналісту який і виїхав у село, де вони разом із Загороднюком пішли на міце події. Але там вони нічого не знайши. Через деякий час житель окраїни села розповів що уже яку ніч чує мотошні звуки ні на що не схожі. А на ранок біля хати він побачив дивні сліди. Усе це було написано у статті, але увага на неї ніхто не звернув.
Примітки[ред.]
This article "Моноцерос" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Моноцерос.
