You can edit almost every page by Creating an account. Otherwise, see the FAQ.

Нерудні корисні копалини України

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

До неру́дної сировини́ відноситься: каменесамоцвітна сировина, первинні каоліни, вапняки, глауконіт, барит.

Каменесамоцвітна сировина[ред.]

Природне кольорове каміння (дорогоцінне, напівдорогоцінне та виробне) у ринкових умовах може бути однією з найвигідніших корисних копалин. Окремі види і родовища цього каміння можуть давати значний прибуток при відносно невеликих затратах часу і коштів на їх розвідку і освоєння.

Традиційні для України каміння: бурштин, топаз, берил, гірський кришталь.

В межах України виявлено також прояви смарагду, аквамарину, рубіну, сапфіру, гранату, аметисту та різноманітного ювелірно-виробного каміння, але перспективи їх не з'ясовано.

Із усіх видів природного кольорового каміння України бурштин є найбільш конкурентоспроможним.

Проблеми і завдання[ред.]

Основними завданнями цього напряму є:

  • проведення пошуку та розвідки родовищ бурштину в центральному та західному регіонах України,
  • оцінка площ, перспективних на виявлення родовищ опалу та мармурового оніксу в межах західного регіону України.

Первинні каоліни[ред.]

Територія України є однією з провідних каолінових провінцій світу, найбагатшою в Європі. Ще з минулого століття український каолін постачався для виробництва найкращих сортів порцеляни і паперу.

Досвід розвинутих країн свідчить, що ефективний видобуток високих сортів здійснюється на малих родовищах, що залягають у простих гірничо-геологічних умовах. Пошук і розвідка таких родовищ у перспективних районах Українського щита є актуальним завданням.

Проблеми і завдання[ред.]

Основним завданням цього напряму є проведення розвідки Бежбайрацького та Оксанинського родовищ високосортних первинних каолінів, що знаходяться у центральній частині України.

Вапняки для цукрової промисловості[ред.]

В Україні працює 192 цукрових заводи. Для потреб цукрової промисловості розробляється 10 родовищ. Ці запаси можуть забезпечити роботу цукрових підприємств на 17 років. Якщо ж план збереження Подільських Товтр, де розташовані родовища вапняків високої якості, буде реалізовано в повному обсязі, то запасів вапняків теоретично вистачить на 13 — 15 років.

Проблеми і завдання[ред.]

Основними завданнями цього напряму є:

  • розвідка родовищ Івано-Франківської області;
  • пошук і розвідка родовищ вапняків для цукрової промисловості за межами Товтрового пасма та у Передгірському Криму із запасами 240 млн тонн.

Глауконіт[ред.]

Важливим природним адсорбентом серед інших є звичайний глауконіт як супутній компонент фосфоритових руд і у самостійних родовищах. Кварц-глауконітові піски є комплексною агрономічною рудою.

Іншим напрямом споживання глауконіту значним за обсягом може бути екологічний — рекультивація забруднених радіонуклідами ґрунтів.

Проблеми і завдання[ред.]

Розвіданих родовищ глауконіту в Україні немає, але в ряді регіонів поширені кварц-глауконітові піски із вмістом глауконіту до 40 — 60%.

Основним завданням цього напряму є проведення геологорозвідувальних робіт на глауконіт у межах Середнього та Лівобережного Придністров'я, Криму та Луганської області.

Барит[ред.]

Збагачений барит широко використовується у хімічній, лакофарбовій, електротехнічній, нафто- та газодобувній галузях промисловості.

Баритові руди Закарпаття знаходяться у двох родовищах — Берегівському та Біганьському, але оцінені їх запаси невеликі. Наявність власної сировинної бази баритових руд стала особливо актуальною в останні 3—5 років, у зв'язку з виснаженням запасів цих руд на родовищах Росії, звідки Україна імпортувала сировину.

Проблеми і завдання[ред.]

Основним завданням цього напряму є проведення пошукових робіт на флангах Біганьського родовища для виявлення додаткових рудних покладів з метою створення власної сировинної бази.

Література[ред.]

  • Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року».


This article "Нерудні корисні копалини України" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Нерудні корисні копалини України.



Read or create/edit this page in another language[ред.]