Оновлюваність лісової підстилки
 | Ця стаття не має інтервікі-посилань. (21 лютого 2021) |
Оновлюваність лісової підстилки (Помилка скрипту: Не існує модуля «lang».) або оновлюваність решток (Помилка скрипту: Не існує модуля «lang».) — відношення річної кількості опаду до кількості лісової підстилки[1][2]. Цей показник нижчий для хвойних лісів, ніж для листяних[1].
Терміни[ред.]
- Опад або опалі рештки (Помилка скрипту: Не існує модуля «lang».) — відмерлі рослинні рештки, які щороку накопичуються на поверхні ґрунту[3];
- лісова підстилка (Помилка скрипту: Не існує модуля «lang».) — вся органічна речовина, яку утворила лісова рослинність на мінеральній поверхні ґрунту, включно з рештками та неінкорпорованим гумусом[4];
- рештки (Помилка скрипту: Не існує модуля «lang».) — поверхневий шар лісової підстилки, який не перебуває в пізній стадії розкладання та зазвичай складається зі свіжо-опалого листя, хвої, гілок, стебел, кори та плодів[4];
- розкладання (Помилка скрипту: Не існує модуля «lang».) — процес розпаду та розщеплення органічної речовини[5].
Формула[ред.]
Оновлюваність лісової підстилки[1] або оновлюваність решток[2] розраховується за такою формулою:
- .
Ґрунтовий горизонт A0 є лісовою підстилкою.
Особливості[ред.]
Оновлення лісової підстилки забезпечує живлення лісової екосистеми. Оскільки органічно зв'язані поживні речовини безпосередньо не засвоюються рослинами, мікробна активність є вирішальною в розкладанні лісової підстилки. Наприклад, мікоризні гриби сприяють розщепленню органічної речовини до доступних для рослин неорганічних форм, які згодом поглинаються корінням дерев[6].
Деревні види також впливають на розкладання через зміну температури під лісовим наметом. Зокрема встановлено, що оновлюваність решток позитивно корелювала із середньорічними температурами ґрунту. Загалом, температура є нижчою під тіньовитривалими хвойними деревами, ніж під світлолюбними листяними деревами. Таким чином, температура є обмежувальним фактором розкладання й визначає оновлюваність лісової підстилки[1].
Примітки[ред.]
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 Rahman, M. M., & Tsukamoto, J. (2014). Opposing effects of substrate quality and site factors on forest floor turnover rates: an example from the tropics. Forestry, 88(2), 190—199. doi:10.1093/forestry/cpu043
- ↑ 2,0 2,1 Rahman, M. M., & Tsukamoto, J. (2013). Leaf traits, litter decomposability and forest floor dynamics in an evergreen- and a deciduous-broadleaved forest in warm temperate Japan. Forestry, 86(4), 441–451. doi:10.1093/forestry/cpt015
- ↑ O'Geen, A. T., Dahlgren, R. A., Swarowsky, A., Tate, K. W., Lewis, D. J., & Singer, M. J. (2010). Research connects soil hydrology and stream water chemistry in California oak woodlands. California Agriculture, 64(2), 78–84. doi: 10.3733/ca.v064n02p78
- ↑ 4,0 4,1 Soil Science Society of America. (2008). Glossary of Soil Science Terms: 2008. Madison, WI: ASA-CSSA-SSSA.
- ↑ Barton, P. S., Evans, M. J., Foster, C. N., Pechal, J. L., Bump, J. K., Quaggiotto, M.-M., & Benbow, M. E. (2019). Towards Quantifying Carrion Biomass in Ecosystems. Trends in Ecology & Evolution. doi:10.1016/j.tree.2019.06.001
- ↑ Uhlig, D., & von Blanckenburg, F. (2019). How Slow Rock Weathering Balances Nutrient Loss During Fast Forest Floor Turnover in Montane, Temperate Forest Ecosystems. Frontiers in Earth Science, 7. doi: 10.3389/feart.2019.00159
|
Це незавершена стаття про лісівництво. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article "Оновлюваність лісової підстилки" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Оновлюваність лісової підстилки.
