Попов Микола Васильович

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук


Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Ім'я при народженні Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Прізвисько Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Псевдо Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Народився Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помер Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
·Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Поховання
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. : 

[[Файл:{{

 #property:p1442}}|140px|alt=зображення місця поховання|center]]
Країна {{#statements:p27}}
Національність Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Місце проживання Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Діяльність Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Галузь Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Відомий завдяки Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Alma mater Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Науковий ступінь Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Вчене звання Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Науковий керівник Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Вчителі Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Відомі учні Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Знання мов Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Заклад Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Учасник Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Членство Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Роки активності Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».
Напрямок Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Жанр Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Magnum opus Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Суспільний стан Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Титул Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Посада Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Військове звання Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Попередник Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Наступник Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Партія Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Конфесія Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Рід Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Батько Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Мати Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Родичі Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Брати, сестри Помилка скрипту: Не існує модуля «collapsible list».
У шлюбі з Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Діти (Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.) Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Вага Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Зріст Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Волосся Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Очі Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Автограф Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Нагороди {{#statements:P166}}
IMDb {{#statements:p345}}
Сторінка в Інтернеті Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
  • s: [{{localurl:Помилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata/Interproject».}}?uselang=uk Роботи] у Вікіджерелах
  • q: [{{localurl:Помилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata/Interproject».}}?uselang=uk Висловлювання] у Вікіцитатах
  • Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Модуль:ListOfProfessions' not found.

Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty». Попов Микола Васильович — один з фундаторів Черкаського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, директор, художній керівник, головний режисер, актор, Заслужений артист УРСР.

М. В. Попов народився 17 січня 1907 року в селі Плоске, Решетилівського району, Полтавської області в сім'ї службовця. Батько працював діловодом в земельному банку, мати — із збіднілих дворян — вела домашнє господарство.

Дружина — Народна артистка України Попова Надія Марківна (1923—1998) — актриса Черкаського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Син — Попов Микола Миколайович (1949 р.) за освітою журналіст і педагог, працює в системі вищої і середньої школи. Син — Попов Євген Миколайович (1951 р.) викладач англійської мови загальноосвітньої школи.

Навчався Попов М. В. в початковій, потім в трудовій школі. З 1924 по 1927 рік на фізико-математичному факультеті інституту народної освіти (ІНО) в м. Полтаві. По закінченні інституту з 1927 по 1929 р. Навчався в театральній студії при 1 українському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка (нині Дніпропетровський драматичний академічний театр ім. Т. Г. Шевченка) на акторському факультеті. Працював в цьому ж театрі як актор-студієць. Трудову діяльність Попов М. В. розпочав в 1925 році, ще будучи студентом інституту. З 1929 по 1931 — актор і помічник режисера пересувного театру ім. 10 річчя ЛКСМУ на Донбасі. З 1931—1932 — актор, режисер Червоноградського пересувного робітничо-колгоспного театру Полтавської області.

В 1933 закінчив режисерські курси при народному комісаріаті освіти УСРР в м. Харкові під керівництвом Леся Курбаса. З 1934 по 1936 рік — актор, режисер Миколаївського українського драматичного театру, а з 1936 по 1937 рік — актор, режисер Вінницького українського драматичного театру ім. В.Блакитного. А в 1937 році Попов М. В. переїздить до Черкас, де спочатку працює актором, потім головним режисером (1938—1941), а з 1940 і аж до початку Німецько-радянської війни очолює драматичний театр як директор.

Саме в Черкасах якнайповніше розкрився яскравий, самобутній талант М. В. Попова, його неабиякі організаторські здібності. В найскладніших умовах існування пересувного театру, він активно працює над удосконаленням роботи творчого колективу, зміцненні художньо-постановочної бази театру, забезпечення її якісним репертуаром. Театр значно зростає мистецькими кадрами, які творчо ростуть і розвиваються, які можуть опанувати складні і відповідальні завдання. Це засвідчила «2-а олімпіада» робітничо-колгоспних театрів Київщини 1937 року, де театр мав схвальні відгуки. І офіційне присвоєння театру в 1939 році (до 125-річчя з дня народження Шевченка) ім'я: «2-й Київський пересувний робітничо-колгоспний театр ім. Т. Г. Шевченка».

Війна застає М. В. Попова в м. Краснодарі, де театр був на гастролях і вже з листопада 1941 року М. В. Попов знаходився у лавах Червоної Армії у складі 242 стрілецької дивізії 38 армії Південного фронту. Почавши війну рядовим бійцем, М. В. Попов пройшов великими воєнними шляхами від оборони Сталінграду до «Курської дуги», форсування Дніпра, до Яссо-Кишинівської операції, перехід через Альпи, штурму Будапешта і до визволення Австрії і Чехословаччини.

З вересня 1943 року його призначають секретарем Військової ради знаменитої 7 Гвардійської Армії під керівництвом генерала-полковника М. С. Шумілова. М. В. Попов отримує звання майора і посаду рівнозначну генеральському званню. В лавах Радянської Армії М. В. Попов прослужив до квітня 1947 року.

Після демобілізації у червні 1947 р. він повертається до Черкас і очолює Черкаський драмтеатр їм. Т. Г. Шевченка як директор, одночасно обіймає посаду головного режисера.

Саме завдяки М. В. Попову в період з 1947 по 1954 рік, аж до створення Черкаської області, Черкаський драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка зберігається як творча одиниця, переростає із простого пересувного робітничо-колгоспного театру в стаціонарний, посідає помітне місце на терені мистецького життя України. Отримавши в листопаді 1954 року схвальні відгуки за результатами міжобласного огляду пересувних театрів України в м. Києві — театр стверджує свій творчий потенціал, який невпинно зростає. В репертуарі театру з'являються різноманітні, яскраві, актуальні п'єси, зміцнюється матеріально-постановочна база, театр поповнюється новими цікавими і талановитими акторами з вищою театральною освітою.

В цей час М. В. Попов плідно працює головним режисером театру, як безпосередній послідовник передачі курбасівських традицій й ідей на черкаській сцені. Його вагомий режисерський доробок позначений невтомним творчим пошуком нових форм, символів, алегорій і сценічних метафор. Кожна його вистава — це нестандартне сценічне вираження. І в кожній з них М. В. Попов оперує складними сценічними структурами, досліджуючи людський характер у його розвитку, шукає філософські узагальнення у навіть добре знайомих класичних творах, знаходячи нові і свіжі думки. Тож не дивно, що такі вистави витримують 150—200 постановок на сцені. Серед них «Маруся Богуславка» М.Старицького, «Безталанна» та «Мартин Боруля» К.Карого, «Машенька» Ф. Афіногенова, «Багряна осінь» В.Собка, «Мораль пані Дульської» Г.Запольської, «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М.Кропивницького, «Калиновий гай» О.Корнійчука, «Земний рай» О.Василева, «Вибачайте, коли ласка» А.Макайонка, «Брехун» Гольдоні.

З утворення Черкаської області у лютому 1954 р. М. В. Попова призначають заступником начальника обласного управління культури, і до лютого 1956 р. він безпосередньо займається справою становлення і розбудови культури Черкащини.

Але з 1 лютого 1956 року і до кінця своїх днів М. В. Попов знову працює провідним актором Черкаського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. В його творчому доробку складний сценічний матеріал класичного та сучасного репертуару, а створені ним образи позначені непересічністю таланту справжнього митця. Це Тарас Бульба (за Гоголем), Денис Зажеря («Замулені джерела» Кропивницького), Мартин Боруля (І.Карпенка-Карого), Батя («Іркутська історія» Арбузова), Рєзодубов («Варвари» Горького), Т.Шевченко («Дума про Кобзаря» Негоди), Платон Кречет (Корнійчука), Гвоздилін («Третя патетична» Погодіна), Добридень («Ключі: від щастя» Корнієнка), Коломійцев («Останні» М.Горького), Іван («Безталанна» І.Карпенка-Карого), Лавро Мамай («Дума про Британку» Ю.Яновського), Таран («Фараони» Коломійця), Дон Педро («З коханням не жартують» Кальдерона), Апраш («Лиха доля» Старицького).

Видатний майстер української сцени, учень корифеїв українського театру Заслуженого артиста УРСР І.Замичковського, Заслуженого артиста УРСР Ф.Левицького, — М. В. Попов сам виховує цілу плеяду своїх учнів, які достойно несуть естафету українського національного театрального мистецтва. Серед них Народні артисти України Г.Канішевський, О.Тарасенко, В.Чечет, Заслужені артисти УРСР П.Вескляров та багато інших.

Актор величезного творчого діапазону, органічності і щирості; виразності і простоти сценічного малюнку; вишуканого смаку, внутрішнього відчуття такту — М. В. Попов однаково талановитий і в героїчних, і в суто комедійних ролях, яких він зіграв на сценах України за 60 років своєї творчої діяльності понад 250.

Відомий М. В. Попов як громадський діяч. Він двічі (1961, 1963 р.) обирався депутатом обласної ради депутатів трудящих, членом ревізійної комісії обкому КПУ (1966, 1968 р.), членом президії обласної спілки працівників культури (1954—1956), головою Черкаського обласного музично-хорового товариства УРСР (1969—1974).

За видатні заслуги в розвитку театрального мистецтва М. В. Попову Президією Верховної Ради УРСР було присвоєно високе звання «Заслужений артист УРСР» (1960 р.). Він був перший актор, удостоєний такого звання на Черкащині. В 1971 році — нагороджений орденом Жовтневої Революції. За бойові заслуги — орденом Червоної Зірки (1942 р.), двома орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (1943, 1985 рр.). Почесною грамотою Верховної Ради України (1982 р.) та 11 медалями.

Помер М. В. Попов 16 січня 1985 року.


This article "Попов Микола Васильович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Попов Микола Васильович.