You can edit almost every page by Creating an account. Otherwise, see the FAQ.

Реставраційно-консервативні роботи в замку Пфальцграфенштайн

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

Етапи розвитку замку до його реставрації[ред.]

Зручно розташований серед Рейну, замок Пфальграфенштайн схожий на корабель. В 1326 р. її повністю легітимним образом отримав Людвиг V Баварський, і скоро за білосніжними стінками появилась башня. До винекнення баварського курфюрста правом збирати на цій ділянці податкові збори володіли архієпископи Тріра та Майнці. Будівельна активність Людвига не сподобалась архієпископам. Но відповіддю на вимоги пошкодити вежу послужила ще одна товста стіна, побудована навколо спірної будівлі між 1338 і 1340 рр. Посередині ХV ст. світські володарі замку вирішили в кінці кінців вибудувати 4 поверховий бергфрід, а в 1477р. замок перейшов в якості завдатку до графів Катценелнбоген. Двісті років пізніше в 1607 р. південний кінець стінки була укріплена і захищена артилеристською батареєю. Було влаштовано два поверха – на першому склад пороху і озброєння, на другому фактично батарея знарядь.

Парадні ворота замку розташовувались на схіній стороні і були облаштовані решіткою, механізмом підйому, який розташовувався на верхній галереї. Сам замок в плані представляв собою витягнутий шестикутник з окружною стінкою, досягающою у висоту 12м. Південний, напрямлений проти течіння Рейна кут весною боровся з льодоходом власної сильною кам’яною кладкою. Площадки на консолях захищали чотири кута стінки в найдовших її частинах. Таким же методом будівельники зробили галереї з бійницями, влаштовані в 2 ряда, при цьому поверхня була додатково укріплена низькою внутрішньою стіною. Довжина заму становить 47 м, а ширина 21 м. Висота донжона з дахом 37 м, а довжина галерей 25 метрів. Товщина стінок становить 2,6 м. Бергфрід пятикутний, довжина 9,5 м., ширина 8,5 м. В онжоні 6 поверхів, на 3-ому і 5-ом поверхах склепіння стель, а інші прості. Вхід знаходиться на 3-ому поверсі. В основі вежі, зі сторони воріт, знаходяться дві бійниці на рівні землі.[1]

Майже у всіх пізносередньовічних замках вмерли розташовані бійниці при ближньому розгляді виявились недопустимими для оборони. Підйомні решітки, мости, еркери були деталями еффективними, но не повністю багатофункціональними. Будучи атрибутами замку, вони відносились до дворянської символіки і в такій якості отримали власне поняття. Рахувалось, що якщо споруди в XVст. укріплення володіло старомодними бійницями у вигляді замкових сважин і маленьким рвом. Не враховуючи того, схожим образом він показував свої привілегії: будівництво укріплень завжди досягалось погодженнями. Схожим методом і користувались аббати, які споруджували анахронічні замки, без всякиої причини оточеня штучними озерами. Рейнські аристократи просто жертвували функціональністю заради сімволіки, що , взагалі, було нормальним для людей Середньовіччя. Найліпшим прикладом тому служать замкові вежі: з підйомомвисоти вони втрачали оборономожливість, так як дуже великий кут обстрілу і широка мертва зона залишали беззахистною основу. Інша картина спостерігалась в Пфальцграфенштайні під час штурму « лучники займали оборонну позицію в нижньому ярусі бергфрида, при самій основі, де дві бійниці на рівні землі дозоляли стрілети в тих, хто проривався до неї, зумівши зломати ворота.» [2]

У 1814 р півострів вживався для переправи прусських військ під проводом Гебхарда фон Блюхера (нім. Gebhard Leberecht von Blucher), коли він переслідував Наполеона.

У 1866 р замок був придбаний Пруссією, а в 1876 він закінчив робити митні функції. Далі практично 100 років він вживався як маяк. У 1946 р замок перейшов у володіння землі Рейнланд-Пфальц (нім. Rheinland-Pfalz) і Замок Пфальцграфенштайн перетворили в музей і повернули забарвлення барочного періоду. В наші дні Замок Пфальцграфенштайн відображає свій стан в XIV в. Дістатися до нього можна на поромі від міста Кауб, якщо дозволяють погодні умови і рівень річки.

Роботи які були проведені в замку Пфальцграфенштайн[ред.]

У середині XV століття власники фортеці побудували 4-поверховий берґфрід, а в 1477 році власниками фортеці стали графи Катцеленбогени. У 1607 році південна стіна була укріплена і захищена артилерійською батареєю. Було зроблено два поверхи, на першому розташовувався склад пороху та амуніції, а на другому — батарея.[3] Після пожежі в 1756 році у фортеці побудували дах в стилі бароко. У 1814 році фортецю використовували для переправи прусських військ Гебхарда фон Блюхера, який переслідував Наполеона. У 1866 році фортецю придбала Пруссія і з 1876 року вона перестала виконувати митні функції. Після цього протягом майже ста років фортецю використовували як маяк. У 1946 році фортеця перейшла у володіння землі Рейнланд-Пфальц, її відновили і зробили музей.[4]

Примітки[ред.]

  1. http://dieburgpfalzgrafenstein.de/
  2. http://rusintour.com/zamki-germanii/zamok-pfalcgrafenshtajn/
  3. Michael Fuhr: «Wer will des Stromes Hüter sein?» 40 Burgen und Schlösser am Mittelrhein. 1. Auflage. Schnell & Steiner, Regensburg 2002, ISBN 3-7954-1460-1, S.112-115.
  4. Magnus Backes: Burg Pfalzgrafenstein und der Rheinzoll. 1. Auflage. Schnell & Steiner, Regensburg 2003, ISBN 3-7954-1567-5


This article "Реставраційно-консервативні роботи в замку Пфальцграфенштайн" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Реставраційно-консервативні роботи в замку Пфальцграфенштайн.