Роман Сеньків
Цю статтю запропоновано швидко вилучити. Причиною вказано: занадто коротка стаття: не доопрацьована після трьох днів.
Якщо Ви не згодні, що ця стаття відповідає критеріям швидкого вилучення, а особливо, якщо ви маєте намір невідкладно виправити її недоліки, хоча не ви її створили, ви можете просто прибрати це повідомлення зі сторінки і почати редагувати. Не прибирайте це повідомлення зі сторінок, які Ви самі створили! Якщо Ви не підтримуєте запропоноване швидке вилучення, Ви можете лише додати {{hangon}} зверху цієї статті, а потім обов'язково поясніть на сторінці обговорення, чому Ви вважаєте, що цю статтю не треба вилучати. Це приверне увагу адміністраторів і дасть вам можливість опротестувати швидке вилучення. До уваги адміністраторів: прохання ретельно перевірити посилання на цю статтю, історію сторінки (останнє редагування), журнал та останні зміни КШВ перед тим, як вилучати або залишити цю статтю. Останнє редагування зроблено користувачем WikiMasterBot2 (внесок, журнали) о 14:21 UTC (2640710 хвилин тому). |
«Роман Сеньків син Теодора і Софії. Народився 15 квітня 1909 р. у Львові, там закінчив гімназію, а згодом перейшов на малярський відділ Технічної школи у Львові, яку закінчив у 1934 році. Член ОУН з початку 1930-х років. Увійшов в історію ОУН тим, що був талановитим художником. У жовтні 1933 року за завданням ОУН Роман Сеньків з пам'яті намалював портрет радянського консуля у Львові Голубова, якого мав згодом вбити Микола Лемик. Романа судили на відомому львівському процесі Степана Бандери у 1936 р. Заарештований в справі вбивства 23 жовтня 1933 року М. Лемиком секретаря консуляту Майлова, а в 1936 – за участь в атентаті на Якова Бачинського, а також за те, що намалював плян російського консуляту та портрети секретаря консуляту Алексея Майлова і возного Івана Джугая. До речі, цими інформаціями у 1933 р. користувався при атентаті Микола Лемик.
Роман Сеньків був ув'язнений в тюрмі «Свенти кшиж» («Святий хрест»), потім – у Равіцькій в'язниці, де познайомився з Іваном Климовим, Володимиром Макаром, Зеноном Матлою, Дмитром Мироном, Ярославом Раком, Миколою Лемиком, Олександром Бунієм, а також з Богданом Казанівським «Щетиною», родом з Нивиць, з яким сидів в одній камері навесні 1939 р. Там намалював портрет Зенона Матли.
Він вийшов на волю у 1939-му, а у 1939–1941 роках перебував у Кракові, був членом мистецького гуртка «Зарево» і працював у канцелярії революційної ОУН.
У час німецької окупації проживав у Львові, а згодом перейшов у підпілля, перебував у селі Топорів Буського району. Там одружився.
Роман Сеньків був вояком відділу Української Національної Самооборони. Загинув 27 січня 1944 року, перебуваючи у складі підрозділу Володимира Феденишина – «Рудого», який заатакував радянських партизанів медвєдєвців під час їх постою в Нивицях»."Шляхом «Леґенди»" автора Казанівський Богдан
This article "Роман Сеньків" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Роман Сеньків.