Світ пограниччя
«Світ Пограниччя» — міжнародна літературно-мистецька премія.
Премією відзначають українських і зарубіжних письменників, науковців, перекладачів, митців та людей, які сприяють розвитку національних мистецтв і взаємному обміну культурними цінностями, роблячи їх загальнолюдським набутком.
Історія[ред.]
Премія заснована 2015 року громадськими організаціями «Пам'ять без кордонів» та «Чумацький віз» спільно з Волинською обласною бібліотекою для дітей.
З 2018 року засновниками цієї нагороди є Міжнародна літературно-мистецька академія України та громадська організація «Чумацький віз».
У 2015-2020 роках міжнародне журі очолювала письменниця Наталія Граніч, а з 2021 року голова журі став польський поет і прозаїк Войцех Пестка[1].
Лауреати[ред.]
2022[ред.]
У 2022 році лауреатами стали[1]: 1. Письменник Ігор Гургула (м. Львів) – за книгу оповідань «Мапуче»;
2. Поет, літературознавець і есеїст Богдан Рубчак (посмертно) (США),письменник, перекладач, режисер та видавець Ігор Костецький (посмертно) (Німеччина)і видатна співачка Квітка Цісик (посмертно) (США);
3. Письменник, перекладач Андрій Павлишин (м. Львів) – за видатні досягнення у перекладацькій роботі та побудову простору взаєморозуміння і діалогу між Україною й Польщею;
4. Письменник, головний редактор журналу «Дукля» Іван Яцканин (Словаччина) – за ініціативи, спрямовані на подолання культурних бар’єрів та руйнування стереотипів у відносинах між країнами Центральної та Східної Європи;
5. Письменники, перекладачі, науковці, митці, громадські діячі Princess Lovelyn P. Eyo (Нігерія), Prof. Antonio Imeneo (Італія), Dr. VJE Caroline (Індія), Prince Ivan Gacina (Хорватія), Dr. Raja Rao Pagidipalli (Індія), Dr. Umair Masood (Пакистан), Dr. Emmanuel M. Cabusao (Філіппіни), Wendy Coates (Англія) – за власний творчий доробок і популяризацію української літератури в світі.
2021[ред.]
У 2021 році лауреатами стали:[2]
- Письменник Віктор Терен (м. Київ) — за видатну творчу діяльність;
- Літературознавець Михайлина Коцюбинська (посмертно) (м. Київ), український письменник та перекладач Василь Барка (посмертно) (США), славіст-мовознавець, історик української літератури, професор Юрій Шерех (Шевельов) (посмертно) (США) — за великий внесок в українську і світову літературу;
- Письменниця, перекладач Ольга В'євюра (Польща) — за майстерні переклади творів, які укладені в антологію «Всі птахи, що всередині мене…» та ініціативи, спрямовані на подолання культурних бар'єрів і руйнування стереотипів у відносинах між країнами Центральної та Східної Європи;
- Письменник, перекладач Павел Ляхновіч (Білорусь) — за неперевершені переклади білоруською мовою та популяризацію сучасної літератури сусідніх із Білоруссю народів;
- Письменниця та освітянка Галина Запорожченко (м. Миколаїв) — за високе патріотичне звучання слова та активну громадянську позицію;
- Письменниця Надія Бойко (Львів) — за популяризацію і примноження культурно-духовних надбань України;
- Письменники Абдукаххор Косім (Таджикистан), Сантош Кумар Покхарел (Непал), Алфавзія Нуррахмі (Індонезія), Абдельваххаб Аззаві (Сирія, Німеччина), літературознавець Аль-Хузай Омар (Ірак), генеральний секретар Асоціації індійських письменників, автор більше 150 книжок Ашис Санйал (Індія, Бангладеш) — за визначну творчу діяльність.
2020[ред.]
У 2020 році лауреатами визначені[3]:
- Поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Голобородько (м. Київ) — за видатну творчу діяльність;
- Український літературознавець, перекладач та видавець Анна-Галя Горбач (Німеччина) (посмертно), український художник, мистецтвознавець, поет, перекладач Святослав Гординський (США) (посмертно), український поет, прозаїк і перекладач, співзасновник легендарної Нью-Йоркської групи Богдан Бойчук (США) (посмертно) — за визначний внесок в українську літературу;
- Головний редактор видавництва «Рідна мова» Світлана Крупчан (м. Київ) — за долучення творів світового письменства у контекст української літератури;
- Перекладач Івона Марчук-Василевська (Польща) — за досконалі переклади сучасної української прози польською мовою, зокрема переклади творів Теодозії Зарівни, Василя Слапчука та Івана Джаканіна;
- Літературний редактор Пшемислав Голуховський (Польща) — за редакторську роботу над книжковою серією «Східний Експрес» (Майстерні культури, м. Люблін), що знайомить польських читачів із найважливішими літературними творами письменників Центральної та Східної Європи;
- Письменник, журналіст Микола Будлянський (м. Чернігів) — за значну творчу діяльність;
- Поет, перекладач Олександр Медко (м. Запоріжжя) — за літературне відкриття величного храму Природи козацького краю у фотоальбомі поезій «Прозора межа мови», на сторінках якого представлено філософські роздуми про сутність історичного та сакрального явища Запорозького феномену;
- Фотохудожник Сергій Лавров (м. Запоріжжя) — за унікальне бачення величного храму Природи козацького краю у фотоальбомі поезій «Прозора межа мови», на сторінках якого представлено філософські роздуми про сутність і неповторність феномену Дикого Поля;
- Письменник, громадський діяч і адвокат, проректор з правової роботи — головний юрисконсульт ректорату Класичного приватного університету, голова комітету з юридичної освітньої політики Асоціації адвокатів України Володимир Віхляєв (Запоріжжя) — за вагомий внесок у розвиток літератури, публіцистики та української культури, книжку «Код Шевченка», котра стала індикатором буття українського народу і сучасного світу;
- Білоруська та українська письменниця, перекладач Світлана Новік (м. Чернігів) — за значну міжнародну діяльність, популяризацію української літератури в Білорусі.
2019[ред.]
У 2019 році лауреатами визначені:
- Грузинський та український поет, перекладач, доктор філологічних наук, професор, академік Рауль Чілачава (м. Київ) — за визначний внесок в українську та світову літературу;
- Письменник, перекладач та журналіст Леонід Горлач (м. Київ) — за визначний внесок в українську літературу;
- Письменник, перекладач Михась Пазняков (м. Мінськ, Білорусь) — за визначну творчу діяльність, майстерні переклади білоруською мовою віршів українських поетів, а також популяризацію їх у Білорусі;
- Письменник, перекладач, художник, фотохудожник Ярослав Савчин (Прикарпаття) — за переклади віршів видатного білоруського поета Михася Пазнякова українською мовою та участь у міжнародних літературних проектах;
- Письменниця, перекладач Тетяна Сидоренко (м. Ніжин Чернігівської обл.) — за роман «Ольга, дружина Пікассо»;
- Меценат, депутат Чернігівської обласної ради Віктор Кияновський (м. Ічня Чернігівської обл.) — за визначну благодійну і громадську діяльність.
2018[ред.]
У 2018 році лауреатами визначені:[4][5]
- Письменник, літературознавець, громадський діяч Михайло Слабошпицький (м. Київ) — за книгу спогадів «Протирання дзеркала»;
- Український письменник, перекладач, головний редактор журналу «Порт-Фоліо» Михайло Блехман (Канада) — за значний творчий доробок, високопрофесійні переклади та подвижницьку популяризацію української літератури в світі;
- Письменник, перекладач, громадський і державний діяч, засновник Дому Абая (Лондон), Міжнародного клубу Абая та міжнародного журналу «Аманат» Роллан Сейсенбаєв (Казахстан) — за визначну творчу діяльність та публікації в Україні;
- Поет, науковець, ректор Казахського національного університету імені аль-Фарабі, академік Галимкаір Мутанов (Казахстан) — за визначну творчу та наукову діяльність і популяризацію української літератури в Казахстані;
- Письменник та перекладач Олег Гончаренко (Україна) — за книжку перекладів «Нова Братина» і довготривалу подвижницьку роботу в царині літератури, прокладання культурних містків між народами й державами;
- Письменник, перекладач, громадський діяч, організатор міжнародного фестивалю верхньолужицької культури та літератури в м. Баутцен (Будишин) Бенедикт Дирліх (Німеччина) — за визначний внесок у світову літературу та популяризацію української поезії в Німеччині;
- Поет та перекладач Мілан Грабал (Чехія), перекладач, україніст, доктор мистецтвознавства Петр Каліна (Чехія) — за високохудожні поетичні переклади сучасних українських поетів;
- Письменник, публіцист, кінодраматург, кінорежисер та громадський діяч Станіслав Маринчик (Україна) — за значний творчий доробок і популяризацію української літератури за кордоном;
- Письменник, журналіст, критик Віталій Леус (посмертно) (Україна) — за вагомий творчий доробок та значний внесок у популяризацію української літератури.
2017[ред.]
У 2017 році лауреатами визначені:[6]
- Письменники, перекладачі Тетяна і Сергій Дзюби (Україна, Чернігів) — за визначну перекладацьку діяльність;
- Письменник Іван Корсак (Україна, м. Луцьк) — за відновлення історичної правди про видатних діячів України;
- Письменник, перекладач Анатолій Аврутін (Білорусь) — за зміцнення літературних зв'язків між слов'янськими народами, переклади слов'янських письменників та їх популяризацію в Білорусі;
- Письменник, композитор, автор популярних пісень, громадський діяч Пауль Полідор (Румунія) — за власний творчий доробок і подвижницьку перекладацьку діяльність, популяризацію української літератури в Румунії;
- Письменниця та громадський діяч Олена Ананьєва (Німеччина — Україна, Одеса) — за зміцнення творчих зв'язків між народами.
2016[ред.]
Лауреатами премії «Світ пограниччя» за 2016 рік стали:
- письменниця, перекладачка Анна Багряна (Болгарія) — за високохудожні переклади творів сучасних балканських авторів;
- письменник, перекладач Войцех Пестка (Польща) — за вписування українських письменників у контекст польської літератури засобами перекладу;
- письменник, перекладач Віктор Мельник (м. Вінниця) — за зміцнення літературних зв'язків між слов'янськими народами, переклади слов'янських і германських письменників українською мовою та їх популяризацію.
2015[ред.]
Першими лауреатами премії «Світ пограниччя» стали:[7]
- Рита Кіндлерова, перекладач — за віддану та безкорисну перекладацьку діяльність і оприявлення української літератури чеською мовою;
- Кшиштоф Савіцкі, поет, консул Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку — за організацію та проведення мистецьких проектів, які сприяють зближенню української та польської культур;
- Димитр Христов, поет, перекладач (на фото) — за подвижницьку пропаганду української літератури засобами перекладу на Балканах.
Примітки[ред.]
- ↑ 1,0 1,1 Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
Посилання[ред.]
- Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
This article "Світ пограниччя" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Світ пограниччя.
