Welcome to EverybodyWiki 😃 ! Nuvola apps kgpg.png Log in or ➕👤 create an account to improve, watchlist or create an article like a 🏭 company page or a 👨👩 bio (yours ?)...

Семенівський навчально-виховний комплекс

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук
Помилка скрипту: Не існує модуля «Transclude».
Помилка скрипту: Не існує модуля «Check for unknown parameters».
Семенівський навчально-виховний комплекс І-ІІІ ступенів
Назва на честь: Помилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata».
Помилка скрипту: Не існує модуля «InfoboxImage».
Помилка скрипту: Не існує модуля «InfoboxImage».
Помилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata».Помилка виразу: неочікуваний оператор <

Семенівський навчально-виховний комплекс І-ІІІ ступенів — навчальний заклад у селі Семенівка Херсонської області. Заснована у 1927 році (як початкова школа), з роками зростала й в 2000 роках отримала статус — загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Найвідомішим її випускником став Братан Микола Іванович, український письменник, поет, Заслужений діяч мистецтв України

Історія школи[ред.]

Школа в селі Семенівка стала для селян найбільшим освітянсько-культурним закладом. Майже, як за 100 років свого існування школярський заклад вивчав більшість дітей-учнів села та його округи. За партами цього закладу сиділи майбутні лікарі, педагоги, голови держадміністрацій, а найбільшим авторитетом став її випускник - письменник та поет Братан Микола Іванович.

Зачатки шкільництва в Семенівці[ред.]

Саме село Семенівка на початках 20 століття було невеличким, майже хутором, і заселялось з 1921 року поселенцями з села Новомаячка. Через невлаштованість, нестатки, відсутність одягу, взуття, професійних вчителів у школі не було.

До 1927 року діти навчались у сусідньому селі Наталівка, за 7 кілометрів - в Наталівській початковій школі, яка була створена ще в 1899 році, як церковно-приходська. В 1919 році, вже за радянських часів, вона була перейменована у трудову школу. Першою вчителькою стала Нікольська Поліна, а в 1923 році Сухомлин Сергій Матвійович був призначеним сільінструктором по всеобучу допризовної молоді. Саме ці двоє вчителів стали натхненниками для заснування в сусідньому селі окремого шкільного закладу.

І в 1927 році в селі Семенівка, в окремій хатинці, була створена початкова школа. У ній навчались переростки (старші діти), а ввечері — дорослі. Саме по приїзду в село молодої вчительки - Чебукіної Ликерії Якимівни вдалося розпочати навчання селян, а сама Ликерія Якимівна стала легендою округи - віддавши вчительській праці більше як 40 років.

Школа-семирічка в Семенівці[ред.]

З 1933 року початкову Семенівську школу очолили вчителі: Семилетові Ганна Сергіївна і Зіна Миколаївна (мати й дочка). Це були надзвичайно інтелігентні люди і попри те, що в побуті послуговувалися часто російською мовою, проте уроки вели українською (зважаючи на чисельну кількість українців-селян в школі). До 1936 року в Семенівській школі навчались діти з 4 навколишніх сіл/ а очолював учительський корпус - директор Гребенюк Павло Іванович, який ще й був учителем географії та російської мови.

У 1937—1938 роках школа отримала статус семирічки. У школі, на той час, навчалися учні уже з 12 довколішніх сіл: було два 5-х класів, 6 клас і 7 клас. У випускному класі було 23 учні від 1922 року до 1926 року народження. На початках 40-х років чолював школу Наумов Володимир Федотович, який також викладав географію, історію і Конституцію СРСР. В старших класах працювало уже 5 вчителів, зрештою, учительський корпус тих часів складався зі сподвижників шкільництва - вони навіть намагалися забезпечити всіх учнів підручниками та зошитами, а чорнило робили з хімічного олівця. У школі ведася велика гурткова робота, там були гітари, мандоліни, балалайки, завдяки яким навчали учнів грі на цих інструментах. Тому серед школярів, майже кожний грав на певному музичному інструменті.

З початком 2-ї світової Війни (Німецько-радянської) старші діти (переростки) до школи не пішли (фронт, заводи Сибіру). А вчителі: роз'їхались по домівках, окремі (старші за віком) евакуювались, функціонувала лише початкова школа. Залишились лише деякі вчителі, з них відомі, Тузник Євдокія Іллівна і Мимрик Олександра Іванівна. Напочатках війни та окупації щкола не працювала взагалі, оскільки лише кожен 4-й учень мав змогу її систематично відвідувати.

З 1947 року був відновлений статус семирічної школи, директоромом було призначено Дмитра Даниловича Тютюнова. У школі навчалось 209 учнів уже з 11 сіл: Семенівки, Чорноморівки, Зелених Лагерів, Шляхів, Зірки, Іванівки, Богданівки, Костогризівки, Наталівки, Павлівки, Дудчино і Мар'янівки. Наказом райвно відмічалась зразкова робота директора семирічки. Учні старших класів були різного віку.

Школа виступала з ініціативою — озеленити шкільні двори, вулиці села і приватні двори. Правління артілі ім. Сталіна (колгосп «Україна») виділило 4 га землі під підсобне господарство і дослідне поле школи. Юннати посіяли 0,5 га озимої пшениці, а для удобрення ділянки збирали курячий послід.

У 1948 році в газеті «Зоря Кахівщини» була видрукована ціла низка репортажів зі шкільного, тогочасного життя:

  • стаття «За прикладом молоді Семенівки». У ній розповідалось про те, що учні і вчителі міста Каховки зобов'язались теж посадити 0,5 га фруктових і 3000 декоративних дерев та 0,2 га плодово-ягідних кущів. Крім того кожен учень району посадив у себе дома не менше 5 фруктових і декоративних дерев. Учитель ветеран школи Зімодра Варвара Герасимівна(вчитель української і німецької мов), яка працювала в школі з 1948 по 1974 рік, разом зі своїми учнями перед школою висадила клени і ці три клени ростуть біля школи і по-сьогодні.
  • у 1948 році газета «Колгоспник Кахівщини» відмічала 25-річчя педагогічної діяльності завідуючої початкової школи Каховки. Батьківщина вже на той час високо оцінила працю Ликерії Якимівни — вона була нагороджена 2 орденами Орден Трудового Червоного Прапора. Прожила Ликерія Якимівна 94 роки, успішно працюючи в школах міста Каховка.
  • в 1948 році - директором семирічки було призначено Загребаєва Григорія Єгоровича. Біля школи висадили сад, виноградник, сажанці для яких привозили з Кринок. Парт у школі було недостатньо. Учні навчались за саморобними столами. У стінній ніші були влаштовані полички з бібліотекою, якою завідувала вчителька російської мови Баранова (Філь) Євгенія Іванівна. Математику викладав Баранов Гаврило Гаврилович, співи — працівник сільського клубу Собко Марія Іванівна. Учнів молодших класів навчала дружина директора школи Загребаєва Мотя Антонівна і колишня учениця школи Гузенко Євдокія Петрівна (учасниця Другої Світової війни, Сталінградської битви, має державні нагороди).
  • районна газета від 5 лютого 1948 року повідомляла про те, що учні Семенівської школи надають значну допомогу державі, зокрема колгоспу, виловлюючи ховрахів. Так, учень 5 класу Ляшенко Іван за 1947 рік виловив і здав шкурки з 3700 ховрахів. Учні школи Єложенки Іван і Григорій, Дем'яненко Георгій і Анатолій біли визнані переможцями району. Як премії їм вручили велосипеди, мисливські гвинтівки, цукор, а ще, учні школи допомагали колгоспу, батькам, збирали колоски, качани кукурудзи, насіння дикоростучих дерев, бавовну.
  • 31 жовтня 1948 року піонерській організації району був вручений червоний прапор, така новина впричинилаьдо активізування руху піонерів і в школі. Небагато учнів мали можливість носити краваткии — їх шили власноруч, рідко купували краватки в містах.
  • на початку 1950-х років директор школи Загребаєв привіз до школи піонерський прапор з вишитим значком (який і понині зберігається у шкільному музеї). А через плинність кадрів, і відсутності зимового одягу в учнів спостерігались: часті пропуски уроків, спізнення, а тому з 209 учнів 73 були невстигаючими.

У 1960-х роках на роботі шкіл значно позначилось керівництво Комуністичної партії. На школу і вчителів покладались зобов'язання не властиві їх призначенню. Наприклад, включатися в змагання колгоспів і радгоспів у здійснення завдання — в найближчі роки наздогнати США по виробництву м'яса, молока і масла на душу населення. у кожній середній школі мав бути створений крільчатник на 30-40 кліток, у семирічній — 20-25, а потім маточне поголів'я потрібно було передавати в колгосп. При школах також організовувались вирощування молодняка с/г птиці (100 шт. для 7-річної школи). По досягненню 3-4 тижні птиця здавалася в колгосп. До школи був доведений план реалізації політичної літератури на 300 карбованців.

Учні школи (юнаки) із брали участь у соціалістичному змаганні комсомольських організацій колгоспів та шкіл по боротьбі зі шкідниками сільськогосподарських культур. 6 квітня 1957 року Каховський міськком комсомолу оголосив умови змагання, згідно з якими комсомольські організації зобов'язувались виловлювати ховрахів. Було встановлено 5 перших індивідуальних премій по 250 крб. кожна, при умові, що до 15 травня (1,5 місяці) буде здано 3000 шкір, а до 1 серпня 5000 штук.

Школа-восьмирічка в Семенівці[ред.]

Посилання[ред.]


This article "Семенівський навчально-виховний комплекс" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Семенівський навчально-виховний комплекс.



Read or create/edit this page in another language

Куки допомагають нам здійснювати наші сервіси. Використовуючи наші сервіси, Ви погоджуєтесь на використання куків.