Стефурак Іван Миколайович
Стефурáк Івáн Миколáйович (19 серпня 1948, Великий Ключів, Коломийський район, Івано-Франківська обл.) — економіст, український поет.
Біографія[ред.]
Народився 19 серпня 1948 року, в селі Великий Ключів, Івано-Франківська обл.
Тато — Стефурак Микола Томович — був майстром по дереву, а мати — Стефак Анна Іванівна — кругла відмінниця семикласної школи за Польщі, довгі роки гарувала майже за безцінь на польових роботах у колгоспі. Іван після закінчення середньої школи вчився в Коломийському технічному училищі (1966—1968), де отримав спеціальність слюсаря-інструментальника. Кілька місяців працював слюсарем на заводі сільгоспмашин (1968). Пізніше працював економістом державних доходів у Коломийському райфінвідділі (1969—1972).
В 1972 році закінчив економічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. Один рік працював інженером-економістом в Коломийському лісокомбінаті (1972—1973), звідки був призваний в армію (1973—1974). Після армії влаштувався на роботу в Коломийський пункт Будбанку. В банківській системі(Коломийське відділення Промбудбанку, відділення Промінвестбанку, філія «Національний кредит» в м. Коломия) відпрацював 33 роки (1974—2008). Виступав із дописами у місцевій пресі, в "Голосі України" під рубрикою "Як швидше вийти з економічної кризи" (09.09.1994. №171), вів діалог про оживлення економіки в газеті "Демократична Україна" з назвою "Мильна булька гріє лише її творців" (02.11.1995.№123).
Зараз живе у рідному селі, трудиться в домашньому господарстві.
Вірші почав писати ще в шкільні роки. Свого першого надрукованого вірша в районній газеті побачив випускником школи (1966).
Перша збірка поезії «Словник трави» вийшла у видавництві «Карпати» (м. Ужгород) в 1991 році. Видав 11 власних поетичних збірок, є автором однієї колективної книжки поезії «Хвиля» (видавництво «Український письменник» м. Київ, 1992 р.) та однієї автобіографічної книжки «Повертають дороги з доріг» (2016), де також вміщено авторську добірку афоризмів.
ПУБЛІКАЦІЇ В ЖУРНАЛАХ, ГАЗЕТАХ[ред.]
- "Ранок" (№ 9, 1979),
- "Україна" (№ 17, 1989),
- "Перевал" (№ 1, 1991, № 2-3,2000, № 1-2, 2017),
- "Чорногора" (1991, Коломия),
- "Буковинський журнал" ( № 1, 2003),
- " Дзвін" (№ 4, 2012),
- "Склянка часу" (№ 68, 2013),
- "Літературна Україна" ( № 35-36, 2019).
ПУБЛІКАЦІЇ В АЛЬМАНАХАХ, КОЛЕКТИВНИХ ЗБІРКАХ[ред.]
- "Ранковий клич"( 1981, видавництво «Карпати"),
- "Витоки" (1988, видавництво " Карпати"),
- "Вітрила" -89 (видавництво" Молодь"),
- " На спустілому полі" (1993, "Преса України"),
- "Антологія духовної поезії України" (1999, видавництво "Світ"),
- "Коломийська хвиля" (2000,м. Коломия),
- "Антологія української поезії другої половини ХХ ст. ( 2001, видавництво" Гранослов"),
- "Діл" (№ 1, 2005, Коломия).
Видані збірки поезій[ред.]
- Словник трави (м. Ужгород, видавництво «Карпати, 1991);
- Дорога мурашки, 1992 ( м.Коломия, бібліотека « Агро», 1992);
- Ранок подорожнього (книжка у книжці «Хвиля», м. Київ, «Український письменник», 1992);
- Горіхове листя (м. Коломия, видавництво «Світ», 1993);
- Зелений шум ( м. Коломия, КЛТ «Плин», 1993);
- Світлини ( м.Коломия, ВПТ «Вік», 1994);
- Живий вогонь ( м. Коломия,ВПТ «Вік»,1996);
- Причастя стеблини ( м. Коломия, ВПТ «Вік», 1998);
- Спориш (м.Коломия, ТзОВ « ЗР - Інформ», 2002);
- Ключі Великого Ключева (м. Івано-Франківськ, видавництво «Гостинець», 2007);
- Світло живих світильників (м. Коломия, ВПТ «Вік», 2009);
- Листя і лиця (м. Коломия,друкарня «ЮКС», 2012).
Автобіографічна проза[ред.]
- Повертають дороги з доріг (м. Косів, видавництво "Писаний Камінь", 2016).
Лауреат літературної премії Національної Спілки письменників України "Благовіст"за книжку «Причастя стеблини»(2001).
Джерела[ред.]
- Стефурак Іван // Хата-читальня Прикарпаття
- Письменники Івано-Франківської області // Освіта.ua
This article "Стефурак Іван Миколайович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Стефурак Іван Миколайович.