Україна та країни Південно Східної Азії
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (лютий 2019) |
Зовнішня політика України завжди характеризується багатовекторністю, та прагненням розвивати відносини з ключовими гравцями сучасного багатополярного світу. Окрім традиційного європейського вектора, у зовнішній політиці України поступово розвивається і інші перспективні напрямки.
На перший погляд, Україна має мало спільного з країнами-членами АСЕАН. Однак нині зростає інтерес, який зумовлений глобалізацією, до інтеграційних процесів в інших регіонах світу, наприклад, на Південному Сході Азії. Відносини України з країнами Південно-Східної Азії регулюються законодавчими актами, такими як «Основні напрями зовнішньої політики України», 1993 року, а також концепціями українсько-азійського співробітництва.
Підвищення важливості азійського напряму зовнішньої політики України зумовлене[ред.]
1) переміщенням центру політичної та економічної активності з Північної Америки та Європи до Азії;
2) азійський напрям — один з найважливіших у стратегічних планах трансатлантичної спільноти.[1]
Можна виділити ряд факторів, які можуть свідчити про об'єктивність проникнення України до країн Далекого Сходу, Південно-Східної та Південної Азії[ред.]
1. Ринок регіону характеризується імпортним потенціалом. КНР при населенні 1,5 млрд чол. і ВВП в 8,4 трлн. $, Імпортував в 2011 р продукції залізної руди, машинобудування, с / г сировини, хімпрому на 1,7 трлн. $.Також, Україна зацікавлена у національному ринку Індії, яка при населенні 1,2 млрд. І ВВП в 1,8 трлн. $ Імпортувала в 2011 р продукції на 451 млрд. $ Перспективним для України також є, проникнення на внутрішній ринок інтеграційного об'єднання АСЕАН. При сукупному населенні в 593 млн чол., АСЕАН в сукупності приносить до 3,120 трлн. $ Світового ВВП. Також, Україна як джерело сучасних технологій та продукції машинобудування могла б долучитися до реконструкції і модернізації об'єктів, будівництва енергетичних об'єктів у В'єтнамі, Лаосі та Камбоджі.[2]
2. Перспективною для України також була б участь українських підприємств у переобладнанні та реконструкції діючих промислових об'єктів та комунікацій у В'єтнамі, Камбоджі, Лаосі, М'янмі за фінансової підтримки Японії. Українських підприємців також може зацікавити Програма промислового співробітництва в рамках АСЕАН, що покликана стимулювати розвиток країн в середині організації шляхом розширення виробничої кооперації між державними компаніями. Це, передбачає надання компаніям тарифів та інших пільг в рамках Зони вільної торгівлі АСЕАН.
3. Зазначені азійські держави — це великі інвестори в промислові та сировинні сектори (з Малайзії, Сингапуру, Таїланду та ін.) При низькому інвестиційному кліматі в Україні, перспективним також є залучення фінансів азійських держав в с/г та сировинні сектори, а також в сферу транспорту, інфраструктурних проектів.
4.Покращання балансу зовнішньої-економічної торгівлі України шляхом збільшення українського експорту до країн АСЕАН.
5. Політичний фактор зближення України і азійських держав. Оскільки, зовнішньополітична стратегія України, статус позаблоковості, дещо схожа з 8 принципами АСЕАН, принципами зовнішньої-політичної стратегії КНР, Індії, які роблять ставку на розвиток багатовекторності та залучення інвестицій.[3]
Об'єктивні бар'єри реалізації взаємовідносин з країнами АСЕАН[ред.]
1. Велику роль відіграє російський фактор. Оскільки, РФ прагне досягти монополії на рику АСЕАН, авіабудування КНР, Індії.
2. У відносинах з В'єтнамом доцільно враховувати, що російська сторона під час проведення двосторонніх заходів, підтримує російську сторону.
3. Співробітництво з Сінгапуром у науково-технічній сфері не має системного характеру через відсутність необхідної договірно-правової бази.
4. Існує маса протиріч між самими азійськими державами. Протистояння КНР та Індії щодо прикордонних і територіальних суперечок, економічна конкуренція в малих країнах Південної Азії, в таких, як Непал, Бутан, М'янму Бангладеш. Протиріччя між КНР і країнами АСЕАН
5. Проблеми існують і в Україні. Депресивний характер с / г, також застосування застарілих технологій негативно позначається на кількості та якості експортної продукції.[4]
Висновки[ред.]
Сучасний світовий розвиток характеризується істотним посиленням позицій азійських держав в політичній, економічній, науково- технологічній сферах та фінансово-інвестиційній. У політичному вимірі Індія і КНР — це претендентами на світовий вплив. У фінансово-економічному плані КНР, Індія, Японія та Південна Корея — це світові гравці. Спільнота АСЕАН може претендувати на певну вагу у світі, адже навколо неї формується велика кількість форумів і об'єднань — і вони, не лише суто азійського характеру (лише країни Азії), але і загальноазійського масштабу (в тому числі із залученням США, Нової Зеландії, Австралії). Отже, розглянуті сприятливі фактори, а також тенденції активізації торгово-економічних відносин говорять про реальну можливість України співпрацювати з ринками азійських країн.
Примітки[ред.]
This article "Україна та країни Південно Східної Азії" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Україна та країни Південно Східної Азії.
