Хунська навала до Китаю 311-316
| Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty». | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Імперія Цзінь †
|
 Хунну з царства Рання Чжао
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Сима Е († 313) Сима Чі († 316) |
Лю Цун | ||||||
| Військові сили | |||||||
| Невідомо. | Невідомо. | ||||||
| Втрати | |||||||
| 30 000+. | Невідомо. | ||||||
Вторгнення хунну до Китаю 311-316 — найбільша в історії навала варварських племен хунну котра привела до знищення Китаю, тодішньою державою там була імперія Цзінь що керувався родом Сима. Наслідком вторгнення стали захоплення і страта кочівниками останніх двох цзіньських імператорів Сима Е і Сима Чі, різанина солдатів і мирного населення. Представники роду Сима втекли за ріку Янцзи де заснували державу Східна Цзінь. Її володіння обмежувалися досить невеликими територіями на Півдні сучасного Китаю тоді як на історичній Півночі 5 варварських народів (хунну, також - цзун, цзе, ді, мужун) утворили шістнадцять варварських держав.
Таким чином 316 - єдиний рік в письмовій історії Китаю коли державність було фактично втрачено.
Передумови[ред.]
Спочатку імперія Цзінь була могутньою централізованою імперією що утворилася внаслідок війн Троєцарства. Проте, як і імперія Цінь, після смерті засновника-об'єднувача Сима Яня швидко втратила могутність через феодальні конфлікти та палацові інтриги.
За часів його наступника Сима Чжуна прискорився процес розпаду. Усі князі змагалися один з одним в багатстві, купалися в надзвичайній розкоші й без ліку смітили грошима. Імператор був людиною слабкодухою, наближені маніпулювали ним, як хотіли. Самостійно правити він не міг і віддав владу в руки свого міністра Ян Цзюня. Той був людиною здібною, однак він не зумів порозумітися з дружиною Хуей-ді — жорстокою і норовливої імператрицею Цзя. Вона 291 року намовила чуського князя Сима Вея вбити Ян Цзюня та вручила владу жунаньському князю Сима Ляну. Так внутрішні конфлікти набирали розмаху. Тим часом по той бік Великої стіни посилювалися давні суперники Китаю - якийсь час приборкані варвари хунну, а на додаток і інші новоутворені кочові народи на сході Великого Степу.
У 307 році до влади прийшов Сима Чі котрий розуміючи всю скрутність ситуації намагався відновити могутність імперії Цзінь, посилити централізацію влади і послабити вплив місцевих родових князів. Один з таких, Сима Юе, почав боротьбу проти нього і інших 7 князів роду Сима. Через їх боротьбу військові сили Китаю змільчіли настільки що хунну дозволили собі відкритий удар
Хід подій[ред.]
311 року під час бойових дій проти лояльного Сима Чі режиму Сима Юе помер. Його прибічники відступили до Дунхая, спадкового князівства Сима Юе, залишивши Лоян практично незахищеним. Цим скористалися хунну з царства Північна Хань, які захопили цзіньську столицю. Під час штурму міста було вбито близько 30 тисяч китайських солдатів, а під час грабежів хунну вирізали ще до 30 тисяч мирних мешканців і забрали в полон самого імператора. Залишки північних територій втрачено. Деякий час імператор Сима Чі перебував у полоні в хунну, 313 року його було раптово страчено.
Четвертий імператор Сима Е не зміг знищити паніку. Навіть не зважаючи на згас внутрішніх конфліктів і об'єднання уряду проти іноземної загрози слабким місцем стало саме населення. 314 року вдалось відбити напад Північної Хань на столицю Чанань. Проте посилився сепаратизм з боку Сима Бао, князя Наньяна, та Сима Жуя, князя Лан'е. Князі з роду Сима не надали імператорові допомоги. 315 року Сима Бао спробував взяти під контроль території Мін-ді, але марно.
316 року армія Лю Яо, військовика Північної Хань, знову вторглась до виснаженого Китаю. Вони розбили війська Цзінь та взяли в облогу Чанань. Зрештою, внаслідок нестачі харчів Сима Е здався ворогові. Його доставили до володаря Північної Хань — Лю Цуна, який надав Сима Е титул хоу (на кшталт маркиза). Згодом після багатьох образ і принижень 7 лютого 318 року колишнього імператора було страчено.
На цьому рід прямих спадкоємців Сима Яо був перебитий, династію Західна Цзінь повалено. Залишки роду Сима втекли разом з основною масою китайців на Південь сподіваючись що хунну не вдасться здійснити переправу через Янцзи, там вони заснували династію Східну Цзінь.
318 року хунська держава Рання Чжао (Північна Хань) й сама розпалася в наслідок внутрішньої боротьби.
Література[ред.]
- Taskin V.S. Materials on the history of nomadic peoples in China. 3rd — 5th cc. AD. Issue 2. Jie, Moscow, Oriental Literature, 1990, pp. 14-15, ISBN 5-02-016543-3
This article "Хунська навала до Китаю 311-316" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Хунська навала до Китаю 311-316.
