Welcome to EverybodyWiki 😃 ! Nuvola apps kgpg.png Log in or ➕👤 create an account to improve, watchlist or create an article like a 🏭 company page or a 👨👩 bio (yours ?)...

Якименко Іван Андрійович

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук



На Хорольщині Полтавської області між селами Клепачі та Іващенки на мальовничій місцині стояв хутір Якимівка. Саме тут посеред райської краси стояла хата, в якій і народився 12 березня 1922 року Якименко Іван Андрійович.

Від дзвінка до дзвінка пройшов Велику Вітчизняну війну. Калінінський і Західний фронти. А ще був Північний Кавказ і Білоруський фронт.

Уявіть собі високого, але худющого юнака, плечі якого носили на собі 52-кілограмовий «Максим». Шкіра на плечах від того не заживала. Та дух солдатський неабияк гартувався. Влучним стрільцем зарекомендував себе. Знаючим кулеметником.

І весь час доводилось виконувати особливої ваги завдання командування. Так, захоплення командування нацистського табору «Майданек» не обійшлося без Івана Андрійовича. Саме Якименко Іван Андрійович у 1945 році брав участь у боях за Берлін, за Рейхстаг і на його колонах написав: „Іван Якименко з Полтавщини”.[1]

З 1966 року директором Віньковецького сирзаводу був призначений Якименко Іван Андрійович, який пропрацював до 1982 року. За час його керівництва з 1969 по 1971 р.р. була проведена масштабна реконструкція підприємства. Було добудовано сироварний цех і завод змінив назву на сирзавод. Після реорганізації Совнархозів завод відносився до Хмельницького молпрому. І з 1971 року перейшли на випуск твердих сирів. Заготівля молока зросла до 10500 тонн. Виробляли сир жирний,  всього 96  тонн, масло тваринне,цільномолочну продукцію, цукор молочний, морозиво.Чисельність працюючих складала 73 чол. Було встановлено нове технологічне обладнання, механізовано трудомісткі виробничі процеси, котельня переведена на рідке паливо. Зросла продуктивність праці, виробництво стало рентабельним, що дало змогу виділити кошти на захист довкілля, соціальну сферу.

Першим  майстром сироробом стала ветеран підприємства Заганяч Марія Степанівна, яка згодом за успіхи в праці удостоєна ордена  Леніна, стала спеціалістом першого класу. Маслороб заводу Олена Антонівна Мишак була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. Освоював виробництво цукру молочного майстер Кукурудза Ілля Дмитрович, удостоєний ордена “Знак Пошани”. Їх трудову єстафету прийняли і примножили славу свого підприємства  майстер- маслороб Кошай Зіновій Михайлович і приймальник молока  Христофор Іван Гнатович, удостоєні в 1976 році орденів Трудової Слави ІІІ ступеня[2].

Не стало Івана Андрійовича 28 липня 2003 року. Пройшовши крізь пекло війни, зумів Іван Андрійович дожити до 81 року, несучи пам’ять про рідну Хорольщину.

Будуть віра і справедливість - буде вічна пам’ять про таких людей з Хорольщини як Якименко Іван Андрійович і буде ще багато на світі справедливих людей.

Примітки[ред.]


This article "Якименко Іван Андрійович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Якименко Іван Андрійович.



Read or create/edit this page in another language

Куки допомагають нам здійснювати наші сервіси. Використовуючи наші сервіси, Ви погоджуєтесь на використання куків.