Аерокосмічний інститут Національного авіаційного університету

|Директор
Файл:Емблема АКІ НАУ.png
Тип
Країна
Розташування
Гасло
Назва на честь
Засновано
Закрито
Засновник
Президент
Ректор
Директор
Студентів
Співробітників
Приналежність
Членство у
Складається з
Мова викладання
Випускники	[[:]]
Штаб-квартира
Адреса
Сайт
Нагороди

Аерокосмічний інститут — провідний навчально-науковий підрозділ Національного авіаційного університету, створений у 2003 році на базі механічного факультету, історія якого розпочалася у 1933 році в структурі Київського авіаційного інституту. За 80 років існування колектив підготував десятки тисяч авіаційних інженерів, які працюють в авіакомпаніях, підприємствах авіаційної промисловості, газотранспортної системи, навчальних та наукових закладах України та інших країн. Випускники інституту є гордістю колективу, серед них декілька поколінь авіаційних інженерів, відомі вчені, керівники підприємств, науково-педагогічні працівники, державні діячі.

Загальні відомості

Сьогодні Аерокосмічний інститут має у своєму складі два факультети: літальних апаратів (ФЛА) та механіко-енергетичний (МЕФ), на яких навчаються близько 1500 студентів денної форми навчання за напрямами «Авіа- та ракетобудування», «Обслуговування повітряних суден», «Автоматики та комп'ютерно-інтегровані технології», «Енергомашинобудування», «Електротехніка та електротехнології», «Прикладна фізика», «Специфічні категорії». Після закінчення навчання випускники отримують кваліфікацію авіаційних спеціалістів «бакалавр» (4 роки), «спеціаліст», «магістр» (5 або 5,5 років) за напрямами підготовки.

Навчальний процес забезпечують близько 200 кваліфікованих викладачів, у тому числі 46 професорів, 30 докторів наук, понад 100 кандидатів наук. На 11 кафедрах інституту створено унікальну навчальну базу, в складі якої — навчальний аеродром, ангарний комплекс з натурними літаками, вертольотами, спеціалізовані лабораторії сучасних літаків, авіаційних двигунів, функціональних систем літальних апаратів, аеродинамічні труби, тренажери, комп'ютерні класи та інше. До складу інституту входить «Державний музей авіації», експонати якого також використовуються як навчальна база.

Високу якість підготовки забезпечує тісна співпраця кафедр інституту з промисловими підприємствами, науковими закладами, конструкторськими бюро, авіакомпаніями, де студенти проходять виробничі практики, навчання зі спеціальних предметів, виконують та захищають дипломні проекти. У більшості випадків після завершення навчання вони залишаються працювати на цих підприємствах.

Історія

Активний розвиток авіації вимагав великої кількості авіаційних інженерів. У 1931 році при Київському машинобудівельному інституті, (тодішня назва КПІ) був відкритий авіаційний факультет, який розпочав підготовку спеціалістів з літакобудування, моторобудування, аеродромних споруд та експлуатації літаків і двигунів.

25 серпня 1933 р. Постановою Ради Народних Комісарів Союзу РСР на базі авіаційного факультету було створено Київський авіаційний інститут (КАІ). Інститут мав чотири факультети: моторобудування, літакобудування, експлуатаційний та наземних будівель, в складі яких було започатковано 10 кафедр.

Складовою частиною навчальної бази експлуатаційного факультету був навчальний аеродром. Саме тут студенти набували практичних знань з технічного обслуговування літаків та двигунів.

Інститут розвивався, так на перше січня 1939 р. в інституті працювало 36 штатних та позаштатних викладачів. До штату викладачів увійшов випускник КАІ Челомей В. М., майбутній генеральний конструктор ракетної техніки.

На цей час КАІ у своєму складі мав один факультет — технічної експлуатації, до якого входило 19 кафедр. Всього за довоєнні роки інститут підготував 810 інженерів.

21 червня 1941 р. розпочалася Велика Вітчизняна війна, а вже 9 липня 1941 року було отримано розпорядження керівництва Аерофлоту про призупинення навчального процесу, евакуацію інституту і відправку студентів у навчальні заклади Військово- Повітряних сил.

Восени 1941 р. силами евакуйованого викладацького та інженерно-технічного складу інституту навчальна база була розгорнута у м. Актюбінськ (Казахська РСР) і на цих потужностях сформувалась 46 навчально-технічна ескадрилья ЦПФ. Перед нею було поставлено завдання готувати молодих авіаційних спеціалістів з експлуатації літаків У-2 та

П-5. На початку 1943 р. ескадрилья була перетворена у школу технічного складу ЦПФ.

6 листопада 1943 р. Київ був звільнений від німецько-фашистських загарбників і вже в середині 1944 р. школа була передислокована до Києва. Була оперативно розгорнута робота з підготовки авіаційних спеціалістів для ВПС та ЦПФ, яких за роки війни було підготовлено декілька сотень.

В перші післявоєнні роки, з розширенням повітряних перевезень, збільшенням кількості літаків значно збільшилась потреба в кадрах льотного і інженерно технічного складу. Розв'язати цю проблему було можливо шляхом відновлення діяльності Київського інституту ЦПФ, створенню технічних училищ та інших авіаційних навчальних закладів.

12 лютого 1947 р. Міністр вищої освіти СРСР і начальник ГУ ЦПФ при Раді Міністрів СРСР підписали спільний наказ про відновлення діяльності Київського інституту ЦПФ. Начальником інституту був призначений Подчасов П. Г.

Вся робота відновленого інституту проводилась в приміщенні колишнього гуртожитку КАІ по вул. Польовій, 103-б.

Був організований навчальний аеродром який став однією із складових практичної підготовки майбутніх інженерів, а також перепідготовки інженерних кадрів для обслуговування літаків нових типів, які надходили в експлуатацію.

Деканом єдиного механічного факультету був призначений Челноков А. П., який працював з 1951 по 1952 рр.

У січні 1954 році начальником інституту був призначений випускник Київського авіаційного інституту М. Л. Голего, який до того працював начальником одного із заводів Аерофлоту. Більш ніж за 20 років роботи начальником, а потім ректором інституту, він віддав багато зусиль і організаторського таланту будівництву інституту, створенню і розвитку матеріально-технічної бази, формуванню колективу вчених і викладачів.

З 1955 року почалось будівництво інституту по вулиці Борщагівській — нині проспект Любомира Гузара. Тут розвернулося будівництво цілого комплексу навчальних і лабораторних корпусів, гуртожитків і спортивних споруд, поліклініки, будинків для співробітників. Головний корпус інституту був відкритий у 1960 році.

В 60-70-ті роки були створені нові галузеві наукові лабораторії: аеродинамічних досліджень і механізації крила, фізичних методів дефектоскопії та інші. Тільки у 1967/68 навчальному році було створено 18 лабораторій і кабінетів.

Наприкінці 1975 року ректором був призначений авторитетний педагог, вчений і організатор, випускник інституту О. Ф. Аксьонов. В цьому ж році була введена до експлуатації перша черга аеродинамічного комплексу. У 1976—1980 роках в навчальний процес широко впроваджувалась обчислювальна техніка. В інституті був створений студентський обчислювальний зал, впроваджена телевізійна система представлення навчальної інформації на лекціях і практичних заняттях.

У 80-90 — ті роки продовжується будівництво. В ці роки введені до експлуатації корпус конструкції та міцності літальних апаратів з ангаром, гараж, три гуртожитки, спортивно-оздоровчий табір на Десні. В 1988 році з механічного факультету був виділений факультет льотної експлуатації повітряних суден на основі десятирічного досвіду підготовки бортінженерів.

В різні роки значний внесок у розвиток механічного факультету внесли декани: В. Я. Шипіль (1952 р.-1956 р.), Т. М. Башта (1956 р.-1958 р.), Ю. І. Швець (1958 р.-1960 р.), А. Я. Аляб'єв (1960 р.-1965 р.), Л. П. Лозицький (1965 р.-1967 р.), І. Г. Павлов (1967 р.-1973 р.), М. О. Молочков (1973 р.-1976 р.), А. М. Гузій (1976 р.-1980 р.), В. В. Ушаков (1980 р.-1986 р.), Ж. С. Черненко (1986 р.-1994 р.), В. С. Шевчук (1994 р.-2003 р.).

У 2003 році, у зв'язку з реорганізацією НАУ, механічний факультет був перейменований в аерокосмічний факультет НАУ. В тому ж році він був перетворений у Аерокосмічний інститут НАУ, директором якого став Шмаров В. М. До інституту увійшли два факультети: літальних апаратів та механіко-енергетичний. Факультет літальних апаратів очолив Ігнатович С. Р., механіко-енергетичний — Панін В. В.

В інституті зусиллями провідних вчених створені та продовжують розвиватись наукові школи. Ведеться значна робота з підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

У теперішній час на факультетах інституту на денній формі навчання навчається близько 1500 студентів. Випускники факультетів — це сучасні фахівці, мають глибокі знання з фундаментальних та профорієнтованих дисциплін. Студенти, що мають достатню підготовку мають можливість навчатись у спеціалізованих групах, в яких починаючи з першого курсу, заняття з усіх предметів ведуться англійською мовою. Авіакомпанії, підприємства з виробництва та ремонту авіаційної техніки, газотранспортна система України із задоволенням запрошують наших випускників, тому що їх рівень підготовки відповідає міжнародному рівню, що засвідчується, як дипломом державного зразка, так і міжнародним сертифікатом ІСАО.

Структура

Директором інституту є д.т.н.,проф. Шмаров В.М.. До інституту входять два факультети: літальних апаратів та механіко-енергетичний. Факультет літальних апаратів очолює д.т.н., проф. Ігнатович С. Р. Механіко-енергетичний факультет д.т.н., проф. Самков О. В.

До складу факультету літальних апаратів входять кафедри:

• Збереження льотної придатності авіаційної техніки (була створена у 2002 році на базі кафедри Технічної експлуатації ЛА та АД), завідувач кафедри д.т.н., проф. Дмитрієв С. О. Кафедра була заснована в 1934 році, як кафедра технічної експлуатації та ремонту літаків і авіадвигунів. При кафедрі працює Центр експлуатаційної надійності авіаційної техніки (ЦЕНАТ);
• Технологій виробництва та відновлення авіаційної техніки, завідувач кафедри проф. Кудрін А. П. (була створена в 2003 році на базі кафедри виробництва і ремонту літальних апаратів та авіаційного матеріалознавства).
• Конструкції літальних апаратів, завідувач кафедри д.т.н., проф. Ігнатович С. Р. Кафедра розпочала свою історію з 1933 року. До структури кафедри входять: навчальний ангар та авіаційний навчальний центр з аварійних ситуацій;
• Гідрогазових систем, завідувач кафедри д.т.н., проф. Зайончковський Г. Й. (була створена в 1955 році);
• Аеродинаміки та безпеки польотів літальних апаратів, завідувач кафедри д.т.н., проф. Іщенко С. О. (була створена в 1947 році, як кафедра Аеродинаміки та конструкції літаків).
• Технологій аеропортів, завідувач кафедри д.т.н., проф. Тамаргазін О. А. (була створена у 2000 році.). З 1977 до 2000 року мала назву Технічна експлуатація засобів спецавтотранспорту і механізації аеропортів.

До складу механіко-енергетичного факультету входять кафедри:

• Авіаційних двигунів, завідувач кафедри д.т.н., проф. Микола Кулик (створена в 1933 році на моторному факультеті Київського авіаційного інституту). При кафедрі працює науково-дослідний центр «Інформаційне супроводження експлуатації авіаційної техніки та газотранспортного обладнання»;
• Механіки, завідувач кафедри д.т.н., проф. В'ячеслав Астанін (була створена в 2001 році на базі кафедр опору матеріалів і теоретичної механіки.
• Машинознавства, завідувач кафедри д.т.н., проф. Кіндрачук М. В. (створена в 2001 році на базі кафедри теорії машин і механізмів та деталей машин).
• Автоматизації та енергоменеджменту, завідувач кафедри д.т.н., проф. Шмаров В. М. (створена в 2000 році на базі кафедр Електрообладнання ЛА та Електрообладнання аеропортів).
• Теоретичної та прикладної фізики, завідувач кафедри д.п.н., проф. Кузнєцова О. Я. Кафедра фізики була організована в 1947 році.

До складу Аерокосмічного інституту входить Навчально-науковий центр «Державний музей авіації» (ННЦ «ДМА»), директор центру д.т.н., проф. Зіатдинов Ю. К. Центр створений у 2003 році на основі навчальної авіаційно-технічної бази університету.

Аерокосмічний інститут має 8 філій кафедр:

• на Державному підприємстві «АНТОНОВ";
• на серійному заводі ДП «АНТОНОВ»;
• на Конотопському авіаремонтному заводі «АВІАКОН»;
• на Державному підприємстві авіаційному заводі № 410 ЦА;
• при інституті кібернетики НАН України;
• при Державному Київському конструкторському бюро «Луч»;
• при Державній акціонерній холдінговій компанії «Артем».

Напрями підготовки

Інститут проводить підготовку фахівців за такими галузями, напрямами та спеціальностями:

• Галузь знань 0402 «Фізико-математичні науки» напрям 6.040204 «Прикладна фізика»: спеціальність 7(8).04020401 «Прикладна фізика»;

Готуються науковці з фізики наноструктур та нанотехнологій, фізики сучасних енергетичних систем, комп'ютерного моделювання фізичних процесів.

• Галузь знань 0502 «Автоматика та управління»

напрям 6.050202 «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології»: спеціальність 7(8).05020203, «Автоматика та автоматизація на транспорті (за видами транспорту)», де підготовка спеціалістів здійснюється за двома спеціалізаціями:

7.05020203.01 «Автоматика та автоматизація на транспорті (авіаційний транспорт)»; Підготовка фахівців з автоматики та автоматизації на авіаційному транспорті є сучасні технології автоматизації управління вантажними та пасажирськими перевезеннями: обробки вантажу, аеропортового, інженерно-технічного та перонного забезпечення, управління фінансовими, матеріально-технічними та льотно-технічними ресурсами.

7.05020203.02 «Автоматика та автоматизація на транспорті (трубопровідний транспорт)». Підготовка фахівців з автоматики та автоматизації на трубопровідному транспорті з технологій автоматизації управління виробничими процесами та експлуатація автоматизованих систем керування трубопровідним транспортом на підприємствах нафтогазової промисловості.

• Галузь знань 0506 «Енергетика та енергетичне машинобудування»

напрям 6.050604 «Енергомашинобудування»: спеціальність 7(8).05060406 «Газотурбінні установки і компресорні станції».

Готуються фахівці для експлуатації газотранспортної системи країни, охоплюючи такі об'єкти, як газоперекачувальні агрегати та системи компресорних станцій магістральних газопроводів, газорозподільні станції, автомобільні газонаповнювальні компресорні станції.

• Галузь знань 0507 «Електротехніка та електромеханіка»

напрям 6.050701 «Електротехніка та електротехнології»: спеціальність 7(8).05070108 «Енергетичний менеджмент».

Готуються фахівці з управління енергетичними ресурсами підприємств різних галузей з метою їх раціонального використання, сучасні технології енергозбереження; проведення енергетичного аудиту, розробка рекомендацій щодо економного використання енергоресурсів.

• Галузь знань 1801 «Специфічні категорії»

напрям «Специфічні категорії»: спеціальність 7(8).18010010 «Якість, стандартизація та сертифікація».

• Галузь: 0511 «АВІАЦІЙНА ТА РАКЕТНО-КОСМІЧНА ТЕХНІКА»:

напрям 6.051101 «Авіа-та ракетобудування». спеціальності: 7(8).05110101 Літаки і вертольоти; 7(8).05110103 Обладнання повітряних суден

Готуються висококваліфіковані фахівці з проектування та виготовлення сучасних літальних апаратів та їх систем, які працевлаштовуються на АНТК ім. Антонова і можуть працювати на посадах конструкторів в конструкторських бюро.

• Галузь 0701 «ТРАНСПОРТ І ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА»:

напрям 6.070103 «Обслуговування повітряних суден». спеціальність: 7(8). 07010301 Технічне обслуговування та ремонт повітряних суден і авіадвигунів, де підготовка спеціалістів здійснюється за спеціалізаціями: 7.07010301.01 «Технічне обслуговування повітряних суден»; 7.07010301.02 «Технічна діагностика повітряних суден»; 7.07010301.03 «Сертифікація повітряних суден»; 7.07010301.04 «Технології виробництва та відновлення авіаційної техніки». Спеціальність: (8). 07010303 Технології робіт та технологічне обладнання аеропортів.

Готуються висококваліфіковані фахівці: — з технічного обслуговування та ремонту повітряних суден та авіадвигунів, з технічної діагностики та неруйнуючих методів контролю техніки, сертифікації авіаційної техніки; — з технічної експлуатації та ремонту наземного транспорту, засобів механізації і автоматизації аеропортів, збереження, транспортування, заправки та контролю якості паливно-мастильних матеріалів.

Форми і терміни навчання

За всіма спеціальностями інституту: Форми навчання — очна, заочна. Терміни навчання — бакалавр — 4 роки; спеціаліст, магістр — 1,5 роки (після закінчення бакалаврату).

Професорсько–викладацький склад

Навчальний процес забезпечують близько 200 кваліфікованих викладачів: -професорів — 46, у тому числі 30 докторів наук; -доцентів, кандидатів наук — понад 100; -старших викладачів — 10; -асистентів — 24.

Студентське життя

В Аерокосмічному інституті діє студентське самоврядування, яке координує наукову, культурну, спортивну, соціальну діяльність студентів. У рамках студентського самоврядування на постійній основі проводяться студентські культурно-масові заходи: «Березневі паростки», «Студентська весна» тощо; організовуються зустрічі з відомими людьми, експертами в своїй галузі; функціонують різнопрофільні клуби; систематично проводять благодійні акції щодо надання допомоги дітям — сиротам. Команда КВК інституту успішно виступає на загальноуніверситетських змаганнях. В інституті діють наукові студентські гуртки при кафедрах.

Студентське самоврядування включає представників Наукового товариства студентів та аспірантів (НТСА), студентську раду інституту, студентську раду гуртожитку, профбюро.

Примітки

This article "Аерокосмічний інститут Національного авіаційного університету" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Аерокосмічний інститут Національного авіаційного університету.

📰 Article(s) of the same category(ies)

• Дубровський Михайло Левович
• Манматха
• Чижик Костянтин Григорович
• Макухін Олексій Олександрович
• Жусєв-Полтавський Іван
• Корі Купер
• Санжаровський Максим Сергійович

---

 Facebook Page

🐤 Twitter Follow us on Twitter !

Read or create/edit this page in another language

• Аерокосмічний інститут Національного авіаційного університету in English