Бористен

Скорочена назва
На честь
Логотип журналу
Країна видання
Місце публікації
Історичний період
Тематика
Періодичність виходу
Мова
Адреса редакції
Головний редактор
Редактор
Власник
Видавець
Місце заснування
Засновник
Засновано	[[Категорія:«delink».]]
Дата закриття
Обіг
Наклад
ISSN
OCLC
Рецензії
[{{localurl:}}?uselang=uk Читати] у Вікіджерелах

«Бористен (Борисфен)» — незалежний і недержавний український науково-популярний щомісячник, який висвітлює наукові, культурні, соціальні, історичні події. Видавцем і засновником часопису є Дніпровська міська громадська організація «Товариство шанувальників журналу „Бористен“», голова правління письменник і видавець Фідель Сухоніс.

Історія

У липні 1991 року побачило світ перше число літературно-мистецького, публіцистичного та науково-популярного «Бористен». У 1994 році цілим рядом творчих, громадських та наукових організацій країни журнал було висунуто на здобуття Державної премії України імені Т. Шевченко у галузі літератури. За роки свого існування журнал став трибуною наукових і творчих сил не лише країни, а й світової української діаспори. «Бористен» надходить у 33 держави світу. Часопис зареєстровано Вищою атестаційною комісією при Кабінеті Міністрів України України від 9 квітня 2008 року за № 1-05/4 як фахове видання із спеціальностей: «Історія», «Філологія», «Політичні науки», «Мистецтвознавство» та «Культорологія». У 2002 році щомісячник став переможцем у конкурсі «Світоч Придніпров'я» в номінації «Найкращий журнал регіону». А у 2003 році журнал визнано дипломантом Всеукраїнського конкурсу Національної Спілки журналістів України «Українська мова — мова єднання». Часопис був одним з перших, хто закликав громадськість спорудити пам'ятник легендарному батькові запорізького козацтва Дмитру Яворницькому в Дніпропетровську, завдяки клопотанням бористенівців було прийнято рішення про охорону державного меморіального будинку — музею О. Т. Гончара на вулиці Клубній обласного центру та названа вулиця його імені. З вересня 2002 року виходить релігійний додаток до журналу «Бористен» бюлетень «Наша Церква — Київський Патріархат». Видання благословив Патріарх УПЦ КП Філарет. Бюлетень відіграє важливу роль в регіоні та Україні по наверненню населення до духовних витоків нації та релігійності. З 2004 року при редакція почало активно діяти Січеславське відділення Фундації Багряного. Культурологічне об'єднання патріотично налаштованої творчої інтелігенції та представників громадськості. У 2009 році редакція започаткувала щорічний конкурс творчої молоді імені Марусі та Івана Гнип (США). В ході якого визначаються переможці та лауреати в чотирьох номінаціях: «Музика», «Образотворче мистецтво», «Театр» та «Література».

Автограф — побажання від Олеся Гончара

Конкурс імені Олеся Гончара

Починаючи з 2009 редакція журналу «Бористен» провадить конкурс творчої молоді українських меценатів з США Івана та Марусі Гнип

Творче змагання започатковане у 2003 році. Таким кроком редакція журналу «Бористен» засвідчувала свою повагу та шану до класика української літератури Олеся Терентійовича Гончара. Свого часу автор «Собору» благословив появу січеславського щомісячника, мав листування із засновником та видавцем журналу Фіделем Сухоносом, разом з дружиною пані Валентиною приймав його на своїй заміській оселі під Києвом. Згодом журнал «Бористен» виступить однім з ініціаторів надання вулиці імені О. Гончара в Дніпропетровську. Головною метою конкурсу є передусім вияв нових літературних та журналістських обдарувань, науковців, людей творчих, небайдужих до дня минулого і сьогодення. Традиційно мистецьке змагання провадиться за підтримки Національного Гірничого Університету, де у Центрі культури української мови ім. О. Гончара в лютому місяці, відбуваються щорічні віншування переможців конкурсу за минулий рік. Нагородженим вручаються почесні дипломи та пам'ятні подарунки. Майже як за десять років існування цього змагання інтелектуалів його переможцями та лауреатами ставали автори не лише з України, а й діаспори. Нижче перелік відзначених учасників конкурсу імені Олеся Гончара на найкращу публікацію на сторінках журналу «Бористен» у хронологічній послідовності.

2003 рік

В номінації «Наукова публікація» нагороджено Анатолія Поуха (м. Дніпропетровськ) за науково-публіцистичну статтю «Чи знав козак державну мову?». У номінації «Публіцистика» відзначено Олексія Коновала (США) — за статті патріотичного та державотворчого спрямування, опубліковані протягом року. У номінації «Поезія» нагороджена Ольга Афанасьєва (м. Дніпропетровськ, посмертно) — за вірші надруковані протягом останніх років. Заохочувальною відзнакою було нагороджено Світлану Падун (м. Дніпропетровськ) — за науково-публіцистичну розвідку «Наукова діяльність кафедр українознавства катеринославського інституту народної освіти (1921—1934 роки)», вміщену в першому номері.

2004 рік

У номінації «Наукова публікація» Оксана Данилевська (м. Київ) — за науково-публіцистичну статтю «Втілення засад мовної політики урядів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР у тогочасних підручниках з української мови». В номінації «Публіцистика» Наталя Старюк (м. Дніпропетровськ) за статтю «Козак у присмерку доби». Номінація «Проза» Роксолана Клин (США) за оповідання «Спрут».

2005 рік

В номінації «Наукова» — Віталій Василенко (м, Дніпропетровськ), за науково-публіцистичні статті з історії України. Номінація «Публіцистика» Лариса Охотник (село Межиріч, Дніпропетровщина), за статтю «Велич степових пірамід». У номінації «Поезія» Оксана Маковець (США) за високохудожні поезії патріотичного спрямування. Заохочувальна премія «Молодий поступ» Ліна Зеленська (студентка ДНУ) за вірші й статті, вміщені в рубриці «Мова калинова».

2006 рік

Влітку 2012 року світ побачило 250 число журналу «Бористен». На світлині організатори та гості святкової імпрези з цієї нагоди

Номінація «Публіцистика» — Олексій Воскобійник (США), за уривки з книги «Мемуарів» «Повість моїх літ». «Науково-краєзнавча публікація» — Володимир Панченко (посмертно), за науково — публіцистичну статтю «Кодацькі запорожці в історії Канади». В номінації «Поезія» Юрій Завгородній (м. Київ) за вірші з майбутньої книги «Попелище дикого степу». Заохочувальна премія «Молодий поступ» — літературно-мистецький клуб «Віварт» (м. Дніпродзержинськ, керівник Марія Дружко), за вірші й статті членів клубу.

2007 рік

Номінація «Публіцистика» — Олексій Коновал (Чикаго, США), за статті присвячені громадським і політичним діячам західної української діаспори. «Науково-популярна публікація» — Іван Стороженко (м. Новомосковськ, Україна), за статті «Чому Богдан Хмельницький відродив Запорізьку Січ» «Та чи була на Микитиному Розі Запорізька Січ?» Номінація «Поезія» — Віра Вовк (Віра Селянська) (Ріо-де-Жанейро, Бразилія), за віршовану добірку «Мистецька палітра Віри Вовк».

2008 рік

«Публіцистика» — Олег Чорногуз (м. Київ) за дописи спрямовані на утвердження української державності та розвінчання великодержавного російського шовінізму в Україні. «Поезія» — Сергій Бурлаков (м. Дніпропетровськ) за віршовану добірку вміщену в травневому числі. «Науково-популярна публікація» — Віктор Сиченко (м. Дніпропетровськ) за статті, присвячені темі геноцидного голоду в Україні 1932—1933 рр. Номінація «Найкраща галузева публікація» — Василь Перетятько (м. Дніпропетровськ) за статті, присвячені аграрному сектору української економіки.

2009 рік

Номінація «Публіцистика» Роман Воронка (м. Мейпелвуд, США) — за документальні оповіді «Моє дитинство на планеті Ді-Пі» (грудень 2008 року, січень 2009 року) та «Як це було..» (вересень — жовтень 2009 року), присвячені історії західної української діаспори. Леся Храплива-Щур (м. Лондон, Канада) — за перемогу у номінації «Найкраща патріотично-освітня публікація» (статті, присвячені Конотопській битві й гетьману Івану Мазепі, вміщені на сторінках часопису протягом року). Премії було вручено Олені Швець-Васіній (Дніпропетровськ, Україна) у номінації «Поезія» за високохудожні віршовані добірки останніх років та у зв'язку з особистим ювілеєм і Валентині Шабеті (Дніпропетровськ, Україна), редактору газети «Вісник НГУ» у номінації «Журналістика» за високопрофесійні статті, інтерв'ю, нариси, замальовки, присвячені Національному гірничому університету.

2010 рік

• Номінація «Публіцистика» — Микола Дупляк (Сіракузи, США), за дописи присвячені історії та культурологічним здобуткам західної української діаспори, друковані протягом року. Номінація «Найкраща журналістська публікація» — Еліна Заржицька (Дніпропетровське, Україна) за високопрофесійні статті, інтерв'ю, нариси, замальовки останніх років, присвячені проблемам та здобуткам освітян регіону.
• Номінація «Поезія» — Олександра Мудра (Чикаго, США), за віршовану добірку «Створення світу» в рубриці «Даринка» (вересень 2010 року), спрямовану на духовне та патріотичне виховання української юні.
• Номінація «Найкраща патріотично — освітня публікація» — Євген Бадін (Дніпропетровськ, Україна), за статті присвячені українській національній звичаєвості та моральності, вміщені на сторінках часопису протягом року.

2011 рік

• Номінація «Проза» — Іван Данилюк (селище ВасильківкаДніпропетровськоїобласті) за оповідання «Яблуко з рай-дерева», вміщене у лютневому номері журналу.
• номінація « Поезія» — Володимир Лендич (м. Дніпропетровськ) за добірку «Поетичний розмай» надруковану в травневому номері журналу.
• номінація «Публіцистика» — Микола Воротиленко (Едмонтон, Канада) за історично — публіцистичну книгу «Голодомор в Україні мовою фактів,
• Або як сучасна офіційна Московська статистика підтверджує факт Голодомору
• в Україні в 1933 році», котра побачила світ у видавництві журналу «Бористен».
• номінація «Найкраща науково-популярна розвідка» — Світлана Ігнатьєва (м. Дніпропетровськ) за публікації (протягом року) присвячені проблемам впровадження української мови в навчальний процес вищої школи та її поширенню серед студентської молоді.

2012 рік

• У номінації «Науково-публіцистична розвідка» Ніна Степаненко (м. Полтава) — за статтю «Велика українка своєї доби», котра вміщена в серпневому номері.
• У номінації «Література» Марина Ганієва — Музика (м. Дніпропетровськ) за оповідання «Марта — ласунка» присвячене Голодомору 1932—1933 років, вміщене у листопадовому числі щомісячника.
• У номінації «Публіцистика» Іван Буртик (США) за публікації останніх років, котрі присвячені розповідям про трагедію радянського табору особливого режиму Кінгір та статті про українську громаду Казахстану.
• У номінації «Найкраща новація» Іван Лазаренко (м. Дніпропетровськ) за впровадження на шпальтах журналу «Бористен» рубрики «Голос землі», присвяченої перспективній галузі сільського господарства України — природному землеробству.

2013 рік

Переможцями, ювілейного десятого, традиційного щорічного конкурсу імені Олеся Гончара на найкращу публікацію на сторінках журналу «Бористен» у 2013 році визнані:

• У номінації «До 80-ї річниці геноцидного голодомору в Україні» Микола Степаненко (м. Полтава) — за статтю «Болять гіркими бабусиними споминами мої груди», котра вміщена в квітневому номері щомісячника.
• У номінації «Література» Віктор Веретенников (м. Дніпропетровськ) за уривок кінороману «Гетьман», надрукованому в серпневому числі.
• У номінації «Публіцистика» Йосип Сірка (Торонто, Канада) за публікації останніх років, присвячені розповідям про героїчні й трагічні сторінки української вітчизняної історії.
• У номінації «Найкраща новація» Василь Клешня (м. Дніпропетровськ) за впровадження на шпальтах журналу «Бористен» рубрики « Захисти зеленого друга», присвяченої лісовій галузі сільського господарства України.

2014 рік

Переможцями традиційного щорічного конкурсу імені Олеся Гончара журналу «Бористен» у 2014 році визнані:

• Іван та Маруся Гнип (Каліфорнія, США) — за багаторічний патронат у проведенні молодіжного патріотичного конкурсу свого імені на шпальтах щомісячника «Бористен».
• Микола Миколаєнко (м. Дніпропетровськ) — за численні прозові і поетичні публікації та з нагоди дев'яносторіччя.
• Віктор Бабанський (Ню-Джерзі, США) — за системні публікації про життя західної української діаспори.
• Світлана Талан (м. Сєвєродонецьк, Луганська область) — за вагомий внесок в розвиток сучасної вітчизняної літератури та високохудожні твори, спрямовані на духовне та патріотичне виховання української юні.
• Наталя Девятко (м. Дніпропетровськ) — за цикл літературознавчих критичних статей і рецензій.

2015 рік

• В. С. Білецький та Г. І. Гайко — за цикл статей «Постаті» про видатних людей Донбасу ХІХ-ХХІ ст., — поетів і науковців, композиторів і співаків, геологів і економістів, управлінців і політиків, журналістів і правозахисників, — які в різні часи суттєво вплинули на постання і розвиток Донбасу як промислового і культурного центру Східної України.
• Іларіон Хейлик та Раїса Хейлик (Ню-Джерзі, США) — за багаторічні дописи присвячені життю та побуту західної української діаспори, зокрема, за цикл художньо-публіцистичних нотаток «Трикутник», який розповідає про історію становлення української громади Венесуели. А також за цікаві та високохудожні фоторепортажі, що ілюструють природу тропічних широт.
• Володимир Могучий (Ню- Джерзі, США) — за багаторічну працю по утвердженню Української Православної Церкви Київського Патріархату в США та Канаді, а також за патронат над релігійним додатком журналу «Бористен» бюлетенем «Наша Церква — Київський Патріархат».
• Ольга Рєпіна (м. Дніпропетровськ) — за цикл літературознавчих статей та рецензій на книги українських авторів.
• Христина Лукащук (м. Львів) — за високохудожні твори, спрямовані на духовне та патріотичне виховання дітей та юнацтва.

Серія «Бібліотека журналу „Бористен“» та гуманітарна діяльність редакції.

З 1992 року виходять книги у серії «Бібліотека журналу „Бористен“». За цей час побачило світ понад п'ять десятків видань української тематики у різноманітних жанрах. Серед авторів цих книг як і відомі письменники, так і літератори-початківці, представники діаспори. Нижче перелік основних видань серії «Бібліотека журналу „Бористен“».

1. Фідель Сухоніс «Три колонки редактора». Художньо-публіцистичний збірник.
2. Фідель Сухоніс «Витоки». Нариси та оповідання.
3. Володимир Васьків «Повстанець Шугай». Художня повість.
4. Фідель Сухоніс «Втеча у небі». Оповідання.
5. Фідель Сухоніс «Українська Америка зблизька». Художньо-публіцистичні нотатки.
6. Любов Овсянникова. «Знайомі таємниці». Дитячі оповідання.
7. Любов Овсянникова. «Цей дивний світ». Дитячі казки.
8. «Молода муза Січеславщини». Збірка поезій.
9. «Молода Муза Січеславщини — два». Збірка поезій.
10. Фідель Сухоніс «Україна за Атлантикою». Художньо — публіцистичний збірник.
11. Ігор Кошман. «Спогади». Мемуари.
12. Фідель Сухоніс «Лелека вертає додому». Публіцистичний збірник.
13. Упорядник Фідель Сухоніс. «Українізація чи продовження русифікації». Художньо-публіцистичний збірник.
14. Олена Швець-Васіна «Лети крізь час, лети!». Поезії.
15. «Ярмарок наддніпрянського сміху». Колективний гумористичний збірник.
16. Ігор Копотієнко «Нас, українців, убивали лише за те, що ми брахіцефали». Збірка публіцистичних поезій.
17. Ігор Копотієнко «Per aspera ad astra». Поезії.
18. Упорядник Фідель Сухоніс. «349-й рік Росії в Україні». Колективний художньо-публіцистичний збірник.
19. Валентин Чемерис. «Життя і смерть Володимира Глібовича, князя переяславського, за яким Україна багато потужила». Повість.
20. Валентин Чемерис. «Да святиться ім'я твоє або бомба для Патріарха». Художня публіцистика.
21. Андрій Коцюбинський. «Хто сміється?». Збірник гуморесок.
22. Валентин Чемерис. «Убивство на хуторі біля Диканьки». Художня проза.
23. Анізія та Ярослав Стех. Художні та публіцистичні есе, науково-популярні розвідки.
24. Ігор Копотієнко. «Розбійники в хаті». Публіцистична поезія.
25. Молитовник. З благословення Патріарха УПЦ КП Філарета.
26. Валентин Чемерис. «Три шаблі над скарбом». Художня проза.
27. Фідель Сухоніс. «Україна починається….». Художньо — публіцистичний збірник.
28. Володимир Сіренко. «Велика зона злочинного режиму» . Документальна публіцистика.
29. Роксолана Клин. «Моя ти, земле». Поетичний збірник.
30. Публіцистично — документальний альманах «Добро долає відстань».
31. Анатолій Сухоніс. «Грудневі парости». Документальна публіцистика.
32. Анна Кульчицька. «Юні українські остарбайтери з Галичини». Мемуари, поезії.
33. Валентин Чемерис. « В сузір'ї Дракона». Художня проза.
34. Дарина Сухоніс. «Світ моїх мрій» . Оповідання, есе, нариси.
35. Андрій Коцюбинський. «П'ята колона». Гумористичний збірник.
36. Фідель Сухоніс. «Портрети з рідного кореня». Художня проза, публіцистика.
37. Упорядник Фідель Сухоніс. «Січеславці про Багряного». Художня проза, поезії, публіцистика.
38. Василь Барка. «Кавказ». Драматична поема.
39. Фідель Сухоніс. «Помаранчеві оповідання». Художня проза. 2004 рік. Видавництво «Пороги»
40. Віра Вовк. «Ромен — зілля». Поезії. «Пороги» . 2007 рік
41. Олена Швець — Васіна. «Портрети серця». Поезії, публіцистика.
42. Іван Головацький. «Пізнання правди про життя ради життя». Публіцистичні статті. 2008 рік.
43. Упорядник Фідель Сухоніс. «Не підлягає забуттю». Художня проза, поезії, публіцистика, науково — популярні розвідки. 2008 рік. Пороги в-во.
44. Віра Крива «Україна далека і близька» Поезії. 2008 рік. Видавництво «Пороги»
45. Анна Кульчицька . Альбом — робіт вишивок авторки з США (Чикаго) . 2008 рік. Видавництво «Пороги»
46. «Про голодомор вустами молодих». Художньо-публіцистичний збірник . 2009 рік. Вид-во «Пороги»
47. «Українська Перемога — Конотопська битва». Науковий та художньо-публіцистичний збірник. 2009 рік. Видавництво «Пороги»
48. Фідель Сухоніс. «Ріо-де-Україна». Художньо-публіцистичний збірник. 2010 рік. Видавництво «Пороги»
49. Віра Вовк «Обарінки». Поезії. Видавництво «Пороги» 2010 рік.
50. Микола Воротиленко (Едмонтон, Канада). «Голодомор в Україні мовою фактів, або як сучасна офіційна московська статистика підтверджує факт Голодомору в Україні в 1933 році». «Пороги» 2011 рік
51. Леся Храплива — Щур (Лондон, Канада). «У темряві». Нариси. Видання друге, доповнене. «Пороги» 2011 рік
52. Альманах «З душі та серця». Упорядник Фідель Сухоніс. Колективний художній збірник про голодомор в Україні 1932—1933 років . Видавництво «Пороги» 2011 рік.
53. Фідель Сухоніс «І знову я в Америці». Художні нотатки. Видавництво «Пороги» 2011 рік.
54. «Християнська сторінка». Леонід Якобчук, Лев Хмельковський. Збірник статей за матеріалами однойменної рубрики журналу «Бористен» . 2012 рік.
55. «Вірші особливого літа». О.Маковець. Поезії. 2012 рік
56. «Загублений аршин». В. Перетятько. Вірші, поезії, публіцистика. 2012 рік.

Капличка УПЦ КП збудована на кошти організовані редакцією журналу «Бористен» в сиротинці Дніпропетровська

Редакція щомісячника провадить значну гуманітарну діяльність. Так довголітня дружба єднає журналістів «Бористену» з вихованцями Дніпропетровського обласного дитячого будинку для дітей з вродженими та придбаними фізичними вадами. Завдяки організованим журналом спонсорам у сиротинці обладнано спортивний реабілітаційний зал, придбано чимало побутової та навчальної оргтехніки. А наприкінці 2005 року споруджено капличку Української Православної Церкви Київського Патріархату. Суспільно — громадське значення журналу «Бористен» . У 2013 році журнал «Бористен» додано до Гуверівського архіву Стендфордського університету. У 2013 році журнал було додано до Гуверівського архіву Стендфордського університету. Згадана інституція була створена у 1919 році тридцять першим президентом США Гербертом Гувером, як дослідницький інститут для вивчення проблем міжнародних відносин, конфліктів і політичних змін. Майже за 100 літню діяльність Гуверівським інститутом при Стенфордському університеті в США зібрано колосальний матеріал про події в Російській імперії, СРСР і Східній Європі за все XX століття.

Сертифіка гуверівського архіву

Журнал «Бористен» на думку багатьох його шанувальників є осередком народного духу, справжнім джерелом української культури. Часопис має довгу і цікаву історію. Створений як літературно-мистецький вісник, «Бористен» зараз перетворився на впливове науково-популярне публіцистичне видання із широкою тематикою. Серед авторів щомісячника — представники регіональної, наукової та мистецької еліти, а також літератори і журналісти з-за кордону. Дніпропетровський журнал називають справжньою трибуною світового українства. Дійсно: на його сторінках єднаються думки української громади з різних країн і, навіть, частин світу. Як вважає незмінний шеф-редактор «Бористену» Фідель Сухоніс видання має особливу місію, яка полягає у тому, щоб ліквідувати прогалину браку духовності та низького рівня морально-етичних норм, що залишається дуже актуальним для сьогодення. Журнал є спробою створити осередок для тих людей, яких цікавлять проблеми історії, культури краю і видавничої діяльності. Засновником і незмінним редактором журналу «Бористен» є письменник, тележурналіст Фідель Сухоніс. Серед членів редакційної колегії видання знані в Наддніпрянщині та Україні вчені, письменники та громадські діячі. Видавцями журналу є департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Національний гірничий університет, Дніпропетровський Національний Університет імені О.Гончара. Партнерами журналу в спільних проектах виступають Фундація імені Івана Багряного (США), Національна спілка письменників України, Національна спілка журналістів України, УПЦ КП, Тижневик «Міст», BOLETIM INFORMATIVO DA SOCIEDADE UCRANIANA DO BRASIL — Інформативний бюлетень Українського Товариства Бразилії, Тижневик «Час і події» (м. Чикаго, США), Журнал «Всесміх» (Торонто, Канада), УПЦ КП в США і Канаді, Газета UkrainianWeeklyTheFreeThought, Дніпропетровський общинний фонд «Дніпровські пороги», Журнал «Універсум» (м. Львів, Україна), КМБО «Світанок» (м. Конотоп, Сумщина)

Див. також

• Сухоніс Фідель Анатолійович — редактор журналу

Посилання

• Літературна Дніпропетровщина
• Наукова періодика України

This article "Бористен" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Бористен.

📰 Article(s) of the same category(ies)

• Руське Поле (футбольний клуб)
• Українське відділення Міжнародної асоціації студентів (молодих) політологів
• Паллаг Сергій Юрійович
• Інститут аеропортів Національного авіаційного університету
• Сурженко Микола Андрійович
• Колібабчук Михайло Олексійович
• Кроу Айленд

---

 Facebook Page

🐤 Twitter Follow us on Twitter !

Read or create/edit this page in another language

• Бористен in English