Будинок компактного проживання
Example.jpg|Опис1 Example.jpg|Опис2 Example.jpg|Опис2 [[
]]
</gallery>
БУДИНОК КОМПАКТНОГО ПРОЖИВАННЯ (БКП) – це висотна споруда, зведена над проїжджою частиною великої автодороги (автомагістралі), яка сполучає великі міста, для комфортного проживання у сільській місцевості кількох десятків тисяч людей з усіма зручностями міського житла у поєднані під одним дахом з усіма органами міської влади та інфраструктурами, що забезпечують життя людей у сучасному великому місті – житло з усіма зручностями, соціальні, освітні, спортивні, культурно-розважальні заклади, системи забезпечення життєдіяльності людей і самого будинку, різноманітні служби (пожежну, медичної допомоги, охорони, поліцію, власні системи водопостачання і водовідведення, утилізації відходів), а також виробничу сферу у вигляді закладів, що обслуговують дорогу і подорожуючих, офісів, готелів, закладів торгівлі, легкої, м”ясо-молочної, хлібо-булочної промисловості та інш. нешкідливих виробництв. Такий будинок є містом у мініатюрі, в якому реалізується принцип раціонального способу життя, близького до того, що існує сьогодні на великих океанських круїзних лайнерах - мінімальні витрати часу при максимальному задоволенні потреб людини. Принципова схема устрою будинку компактного проживання (БКП) зображена на рис. 1, Місце розташування будинку визначає його основні параметри – він має ширину, близької до ширини ділянки землі (близько 100-150 м), відведену державою для автомобільного шляху. Довжина і висота будинку обмежені лише потребами замовника і можливостями будівельника. БКП містить щонайменше чотири зони, де розміщуються інфраструктури, що забезпечують життя людей і функціонування міста як автономного утворення: житлову соціальну, виробничу та транспортну (магістральну автотрасу, підприємства логістики тощо). Завдяки розташуванню житлової інфраструктури по граням будинку остання утворює у його середині об”єм, поділений міжповерховими перекриттями на окремі частини, в яких розміщуються заклади різних інфраструктур - ринки, торгові центри, кінотеатри, спортзали, готелі, паркінги, склади. Як видно із рис. 2, де показано зовнішній вигляд БКП, житло мешканців БКП розташовано на зовнішніх гранях будинку уступами, що забезпечує 100-відсоткову інсоляцію квартир та запобігає смертельному травмуванню людей при їх випадінні з балкону. Верхня частина БКП спирається на транспортний поверх, який містить тунелі для руху транзитного транспорту, а також зону для розміщення закладів виробничої інфраструктури (рис.3). Завдяки такому архітектурному рішенню автомагістраль, не змінюючи свого напряму і ширини, проходить наскрізь БКП у двох тунелях, утворених трьома фундаментними стінами будинку і перекриттям транспортного поверху. Для під”їзду обслуговуючого БКП і маршрутного транспорту БКП має окремі в”їзди з автодороги. ПЕРЕВАГИ БКП перед звичайним містом: 1. БКП реалізує концепцію транзитного простору, яку вже почали сповідувати закордонні світові архітектори. Вона передбачає розселення людей у містах, розміщених вздовж існуючих між великими містами транспортних магістралей, або у великих висотних житлових комплексах з усіма перевагами міського життя, але наближеного завдяки сучасним технологіям до природного середовища. У нашому випадку пропонується для зведення БКП використати проїжджу частину автодороги, тобто землю, непридатну для будь-якого іншого застосування, крім дорожнього будівництва.Це суттєво економить землю. Так, сучасний мікрорайон на 25 тис осіб розташовується на площі майже в 2 км2 , БКП на таку ж кількість мешканців займає лише 0,12 км2 . 2. Відсутність транспортних проблем, оскільки транспортний потік розділений на транзитний, що рухається через БКП по двом тунелям без зупинок, і місцевий - для обслуговування БКП або користування послугами останнього\ Таким чином транспортні потоки у БКП не пересікаються не між собою, ні з пішоходами, тому відсутні переходи, перехрестя і, відповідно, всі проблеми, обумовлені ними проблеми. Вирішена проблема з паркуванням власним авто, як видн на рис. 3. Особливо це важливо для збереження і заряджання електромобілей 3. Підвищена безпека і комфорт проживання: - відсутність впливу природних явищ (холоду, снігу, дощу, буревіїв, спеки, смогу) на людину; - відсутність небезпечного впливу транспортних засобів на мешканців в межах БКП; - скорочення потреби людей у користуванні власним автомобілем, оскільки мешканці БКП мають змогу задовольнити свої потреби у продуктах харчування, товарів першої необхідності, у послугах медичних, освітніх, банківських та інш. в межах БКП, а ті з них, хто має місце роботи в іншому місці можуть користуватись транзитним або маршрутним транспортом; - безпека перебування людини на балконі, оскільки навіть при випадінні висота падіння не більше 3-х метрів; кут безпеки цього БКП не більше 73 градусів; 4. БКП є теплозберігаючим будинком, оскільки його конструкція забезпечує збереження тепла завдяки розташуванню житлових приміщень по граням будинку таким чином, що їх зовнішні і внутрішні стіни утворюють подвійну теплозахисну оболонку будинку, яка утримує тепло від усіх джерел, розміщених у внутрішній зоні БКП - теплопунктів, труб теплового водопостачання, батарей, тощо. Відомо, що для компенсації теплових втрат через стіни і вікна існуючих будівель необхідно спалювати щорічно 12,5 млрд м3 газу. Для сучасного мікрорайону на 25 тис осіб потреба у газі складає близько 7,3 млн м3. Опалення БКП з такою ж кількістю мешканців потребує газу вдвічі менше, до 3,6 млн м3, завдяки зменшенню площі випромінювання тепла (а це стіни, вікна, дахи) на 50 % і більше .
5. БКП з усіх сторін відкритий сонцю і вітру, тому дозволяє у широко використовувати сонячну і вітрову енергію.
Таким чином, вирішуються такі нагальні проблеми як: - доступність дешевого комфортного житла і земельних ділянок для його зведення; - забезпечення робочими місцями або щонайменше поліпшення транспортних можливостей людини в пошуку роботи; - скорочення до мінімуму витрат часу на дорогу до соціальних закладів або робочого місця; - захист життя і здоров’я людини як від негативного впливу природних явищ (холодів, буревіїв, тощо), так і завдяки майже повному виключенню вуличного травматизму і автопригод та підвищенню пожежної безпеки проживання у висотних будівлях завдяки конструктивним особливостям БКП; - 100-відсоткове забезпечення паркувальними місцями автомототранспорту; - суттєве зниження втрат тепла (до 60-70 %) на опалення; - поліпшення екологічної ситуації; - створення найліпших умов для енергозбереження, використання відновлюваних джерел енергії, а також електромобілів. Крім того, вирішуються такі складні питання, як: - виділення землі під будівництво; - зниження вартості будівництва і утримання як самого будинку, так і соціальних закладів, в т.ч. шкіл, поліклінік, торгівлі, різноманітного виробництва; - більш ефективне використання земельної ділянки (як автодороги, так і містечка для проживання 20-30 тис мешканців); - зниження антропогенного впливу на навколишнє середовище завдяки безболісній ліквідації дрібних населених пунктів (сіл, селищ тощо), доріг і структур, що їх обслуговують, а також зниженню виділення тепла в атмосферу завдяки зменшенню загальної площі випромінювання; - зниження витрат на утримання дорожнього покриття автодороги завдяки відсутності впливу на нього дощу, снігу, низьких і високих температур; - стабільне функціонування невеликого населеного пункту як автономної адміністративної одиниці - рентабельність робіт промислових підприємств, закладів торгівлі, освіти, медицини, культури; наповненість дітьми дитсадків і шкіл. - створення умов для швидкого і безболісного проведення адміністративно- територіальної реформи. -будівництво БКП кардинально вирішує проблеми сьогоднішнього села - безробіття, низький рівень житлово-комунальних послуг, вимирання. Яким чином? Середня відстань між сусідніми великими містами України складає близько 100 - . Отже, два чи три БКП, розташованих рівномірно, через 40 - 50 км, посередині, фактично стають містами-супутниками двох великих міст і просто поглинуть населення кількох десятків навколишніх і віддалених сіл. Що так станеться можна не сумніватись - комфортні квартири з усіма зручностями, з надійним транспортним сполученням з іншими містами, з розвиненою торгівлею, з робочими місцями, завжди були найефективнішим стимулом для переселення жителів сіл у місто. Колишні селяни стануть за умовами життя городянами, які переважно будуть зайняті сільськогосподарським виробництвом. Це дозволить не лише покінчити з архаїчним способом життя нинішніх селян, але й стримати потік людей у великі міста, оскільки міста-БКП стають резервом робочої сили. яка забезпечена власним житлом і не вважає за проблему відстань у 40-50 км від робочого місця у великому місті. При цьому переселені з”явиться величезна кількість землі, вільної від сільської забудови, яку можна буде використати для розширення виробництва продуктів харчування, мінеральної сировини, створення зелених зон тощо. У старих містах також відбудеться поліпшення умов життя - завдяки зниженню напливу людей, отже і обумовлених цим зниженню рівня соціальних, транспортних, екологічних та інших проблем.
- будівництво БКП стане потужним рушієм економіки України, що показує наступний розрахунок: Для зведення найпростішого варіанту БКП на 20-30 тис мешканців (близько 6 тис квартир сумарною житловою площею 640 тис м2) будинок буде мати розміри близько 1200х100х100 м. Для його зведення необхідно витратити близько 1,5 млн м3 бетону, 100 тис тонн сталевої арматури і 4 млн м2 опалубки. При будівництві 100 БКП в рік, лише частка сталі, яка піде на це будівництво, збільшить внутрішній ринок металу з 22 % (у 2011 році) до майже 52 % у майбутньому, при цьому поставки на внутрішній ринок стануть переважати експортні, завдяки чому зменшиться залежність економіки України від зовнішніх криз. Враховуючи нагальність вирішення проблеми нестачі житла у містах і зрівняння умов життя мешканців сіл і міст, необхідно збудувати близько 1000 будинків компактного проживання. Такий об”єм будівництва забезпечить на довгі роки величезний і стабільний ринок як праці, так і збуту металу, будівельних матеріалів тощо, тобто, суттєво підніме економіку країни, знизить безробіття (майже на 3 млн чоловік) і відтік робочої сили за кордон. Одночасно стимулюватиметься розвиток металургії, інших галузей, які забезпечують роботу будівельників.
Отже, БКП дозволяє раціонально розмістити населення Україні таким чином, щоб збереглось навколишнє середовище, а комфортність житла і наявність робочого місця мінімально залежали від географічного місця проживання людини (Донбас чи Закарпаття, велике чи мале місто, с.м.т чи село). Раціональність такого підходу полягає у тому, що населення необхідно концентрувати не у великих містах, а навколо великих магістральних автодоріг, де циркулюють великі фінансові і товарні потоки, які і будуть, головним чином, утримувати ці міста-будинки на противагу існуючій концепції, де здебільшого містоутворюючими джерелами є підприємства - заводи, шахти, тощо. Доказом того, що магістральні дороги мають великий вплив на існування міст саме як потужні фінансові і товарні потоки свідчать не лише історичні дані про Великий шовковий шлях або "із варяг у греки", але й сьогоднішнє обростання наших автомагістралей різного роду закладами, які надають подорожуючим дрібні послуги – ˝блошиними˝ ринками, бензоколонками, готелями, тощо. Саме близькість до цих потоків забезпечує підприємливим громадянам певний рівень життя і спонукає їх до зведення своїх бізнес-закладів, а то і житла, ближче до дороги, тобто, остання має властивість концентрувати біля себе населення. З часом багато з цих утворень стають дрібними населеними пунктами і навіть містами. Саме дороги забезпечують збудованим на них містам більш диверсифіковану економічну структуру та добре налагоджені економічні зв’язки з іншими містами. Для України важливо, а може й головне, що нові міста, сконцентровані уздовж магістральних доріг від Ужгороду до Маріуполя і з півночі до півдня надійно зцементують Україну в одне ціле, тому що зовсім інші, кращі умови життя у таких поселеннях кардинально змінять менталітет людей (згадаймо освоєння Америки європейськими поселенцями).
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. А.В. Залевський. Балкони висотних будівель. Будівництво України, 2010, № 6 2. А.В.Залевський. Будинок компактного проживання – стратегічний напрямок економічного і соціального розвитку України. Будівництво України, 2012, № 3 3. https://www.facebook.com/anatoliy.zalevskiy.71/posts/436604596511637
This article "Будинок компактного проживання" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Будинок компактного проживання.
