Вебінаромарафон

ВЕБІНАРОМАРАФОН (марафон вебінарів) — Міжнародний проект міжнародної науково-освітньої організації філологів «Захід-Схід» ISPOP, Цикл щотижневих вебінарів, зініційований як Міжнародний проект міжнародної науково-освітньої організації філологів «Захід-Схід» ISPOP^[1]. Безкоштовний марафон вебінарів для філологів та викладачів за участі: грузинських, українських, польських, словацьких, російських, болгарських, іспанських, французьких, німецьких, угорських філологів та викладачів, котрі навчають іноземних мов^[2].

Перший етап проекту розпочався 30 травня 2020 року і тривав до 25 липня цього ж року, що дало підстави позначити дійство як вебінаромарафон. 30 травня пройшов вебінар для філологів, які викладають російську як іноземну (мова вебінару — російська). Далі увага була приділена іншим мовам, котрі вивчаються як іноземні: 6 червня — для філологів, які викладають англійську (мова вебінару — англійська), 13 червня — для філологів, котрі викладають німецьку (мова — немецька), 20 червня — для філологів, які навчають французької (мова — французька), 27 червня — для філологів з іспанської (мова — іспанська), 4 липня- для філологів, які викладають грузинську (мова — грузинська), 11 липня — для філологів, які викладають українську (мова українська). 18 липня пройшов вебінар слов'янськими мовами зі слов'янської фразеології, 25 липня — з медіалінгвістики. На цих вебінарах були представлені останні досягнення в методиці викладання іноземних мов, міжкультурній дидактиці, лінгвістиці тексту й інших актуальних проблем навчання і виховання.

Мета проекту: використання дистанційних методів (вебінарів) для допомоги філологам, викладачам, молодим професіоналам, студентам, які навчають або вивчають іноземні мови для поповнення теоретичних та практичних знань та навичок, а також для вирішення проблеми долання кордонів для професійного спілкування фахівців між країнами. У проекті брали участь Університети: Цхум-Абхазька академія наук (Тбілісі, Грузія); Університет Грайфсвальд (Німеччина); Страсбурзький університет (Франція); Прешовський університет (Словаччина); Російський університет Дружби народів (Росія); Тбіліський державний університет (Грузія); Люблінський католицький університет Івана Павла ІІ (Польща); Санкт-Петербурзький державний університет (Росія); Московський міський педагогічний університет (Росія); Харківський національний університет будівництва та архітектури (Україна); Київський медичний університет (Україна); Сухумський державний університет (Тбілісі, Грузія); Nyirehaz вища школа (Угорщина); Хайфський університет (Ізраїль); Батумський державний університет (Грузія); Кутаїський державний університет (Грузія); Державний університет Іллi (Тбілісі, Грузія).

У вебінаромарафоні взяли участь філологи, науковці, викладачі, вчителі шкіл, студенти. Марафон вебінарів проходив на платформі Zoom. Всі спікери і учасники отримали сертифікати. Записи доступні для переглядів на сайті: www.ispop.ge, на сторінці в Фейсбуці^[3]: ISPOP International Scientific-Pedagogical Organization of Philologists W-E і на сторінці в Ютубі

З історії[ред.]

Сьогодні вебінари — один з найбільш прогресивних та ефективних засобів дистанційного навчання^[4], Така форма набуття або оновлення знань увійшла в наше життя і, як передбачають спостерігачі, невдовзі стануть невід'ємною частиною, як E-mail, Skype або ICQ. З кожним днем зростає кількість викладачів і слухачів, які знають що таке вебінар, його плюси в дистанційній освіті. У роз'ясненні «Веб-семінари і вебінари: що це таке і як вони проходять»^[4] зазначено: «… вебінар — це навчальне онлайн-заняття або корпоративне онлайн-нарада. Лекція про тенденції сучасних технологій, майстер-клас з орігамі або інструктаж по новому обладнанню для віддалених співробітників — все це можна провести в форматі онлайн-вебінару. У вебінарі завжди беруть участь дві сторони: доповідач-ведучий і слухачі». У дописі «Вебінар як форма дистанційного інтерактивного навчання»^[4] зазначається, що сьогодні вебінари стали популярною формою такого навчання, використовуваної в системі додаткової професійної освіти. Як особлива форма навчання вебінар з'явився в кінці 1990-х рр., коли в мережі Інтернет стали масово використовуватися надійні системи конференц-зв'язку.

Мережевий характер навчання дозволяє вести заняття дистанційно. Це — головний плюс вебінару, порівняно з традиційним семінаром, котрий потребує фізичної присутності всіх його учасників в одній аудиторії. Разом із тим, таке заняття максимально наближене до безпосередньої взаємодії, оскільки ведучий може вести діалог із учасниками в режимі реального часу. Це забезпечує порівняно невисоку собівартість організації занять-вебінарів за наявності необхідних технічних умов засобами інтернет-дидактики і сприяє зростанню популярності такої ефективної форми набуття знань через своєрідну додаткову освіту. Визначаючи місце вебінару в системі форм дистанційного навчання, його зазвичай називають (поки що) різновидом веб-конференцій, веб-презентацій чи інших форм дистанційного спілкування в режимі он-лайн. Це не зовсім так, оскільки засоби навчання, котрі використовують під час вебінару, охоплюють практично всі види мережевих ресурсів. Крім того, на відміну, наприклад, від відеоконференції або конференції у форматі веб-форуму, які були створені для будь-якого дистанційного спілкування в мережі інтернет і потім пристосовані до процесу навчання, вебінар спочатку з'явився як форма навчання з опертям на різноманітні електронні засоби та мережеві технології .

Вебінародидактика — це технології використання вебінарів з професійно-орієнтованою метою через створення інтерактивного мережевого середовища у формі навчального заняття^[5]. Такі заняття проводяться дистанційно з використанням різноманітних програмних засобів та мережевих ресурсів, котрі забезпечують високу інформаційну насиченість і активність учасників освітнього процесу в режимі реального часу й потребує їхньої певної медіа-інформаційної грамотності .

Сьогодні досить багато організацій і установ залучають вебінарну форму до освітньої діяльності. Це особливо актуалізувалося під час карантину, пов'язаного з коронвірусом.

Джерела[ред.]

Адамия З. К. ВЕБИНАРЫ ДЛЯ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ УКРАИНСКОГО И РУССКОГО КАК ИНОСТРАННОГО В ГРУЗИИ (с участием кафедры украинского языка и языковой подготовки иностранных граждан// Інновації та традиції у мовній підготовці студентів : матеріали міжнародного науково-практичного семінару 8 грудня 2020 року. – Х. : Видавництво Іванченка І.С., 2020. – 276 с. - С.5-7.
Адамия, З. К. Об опыте проведения вебинаров по РКИ // РУССКИЙ ЯЗЫК В СОВРЕМЕННОМ НАУЧНОМ И ОБРАЗОВАТЕЛЬНОМ ПРОСТРАНСТВЕ. Сборник тезисов Международной научной конференции, посвященной 90-летию профессора Серафимы Алексеевны Хаврониной. Москва, РУДН, 28–29 октября 2020 г. Российский университет дружбы народов. – 2020. - С. 255-260.
Адамия, З. К. Вебинар как медиатехнология: помощь филологам, преподавателям и студентам в условиях пандемии (COVID 19) // В сборнике V Международной научной конференции «MEDIAОбразование: медиа как тотальная повседневность» 24-25 ноября 2020. Глава 1. Проблемы и перспективы использования МЕДИА в условиях пандемии COVID -19. Челябинский государственный университет, факультет журналистики. 2020, C. 15-19.
Адамія З. К., (м. Тбілісі, Грузія), Онкович, Г. В. (м. Київ, Україна) Вебінаромарафон у поширенні передового досвіду викладачів іноземних мов // XХ міжнародна наукова конференція імені засновника Київського медичного університету Валерія Володимировича Поканевича «РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА — МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ»*: Матеріали ХХ міжнародної наукової конференції. Київ, 25 листопада 2020 року. К., 2020 — С.25-27.
Онкович Г. В., Адамія З. К., Онкович А. Д., Боголюбова М. М., Ляліна О. О. Нове в медіаосвіті: вебінародидактика // Сучасні аспекти науки: ІІ-ий том колективної монографії / за ред. Є. О. Романенка, І. В. Жукової.  Київ; Братислава: ФОП КАНДИБА Т. П., 2020. 223 с.- С.172-189.
Адамия З.К., Онкович А.Д., Онкович Г.В. ВЕБІНАР ЯК РІЗНОВИД ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ // Інновації та традиції у мовній підготовці студентів : матеріали міжнародного науково-практичного семінару 8 грудня 2020 року. – Х. : Видавництво Іванченка І.С., 2020. – 276 с. - С. 7-11.
Веб-семінари і вебінари: що це таке і як вони проходять// https://webinar.ru/articles/webinari-chto-eto-takoe
Переваги і недоліки вебінарів https://etutorium.com.ua/blog/plus-i-minus-vebinarov (Дата перегляду: 04.10.20)
Вебінар як форма дистанційного інтерактивного навчання // https://osvita.ua/vnz/43979/

Посилання[ред.]

This article "Вебінаромарафон" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Вебінаромарафон.

↑ www.ispop.ge
↑ Адамія З. К., (м. Тбілісі, Грузія), Онкович, Г. В. (м. Київ, Україна) Вебінаромарафон у поширенні передового досвіду викладачів іноземних мов // XХ міжнародна наукова конференція імені засновника Київського медичного університету Валерія Володимировича Поканевича «РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА — МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ»*: Матеріали ХХ міжнародної наукової конференції. Київ, 25 листопада 2020 року. К., 2020 — С.25-27.
↑ ISPOP International Scientific-Pedagogical Organization of Philologists W-E https://www.facebook.com/ispop.ge
↑ ^4,0 ^4,1 ^4,2 Вебінар як форма дистанційного інтерактивного навчання // https://osvita.ua/vnz/43979/
↑ Онкович Г. В., Адамія З. К., Онкович А. Д., Боголюбова М. М., Ляліна О. О. Нове в медіаосвіті: вебінародидактика // Сучасні аспекти науки: ІІ-ий том колективної монографії / за ред. Є. О. Романенка, І. В. Жукової.  Київ; Братислава: ФОП КАНДИБА Т. П., 2020. 223 с.- С.172-189.