Войський кременецький
Войський кременецький — урядник земський у Кременецькому повіті Великого князівства Литовського та Королівства Польського Речі Посполитої.
Історія та обов'язки уряду[ред.]
Уряд войського земського кременецького вперше разово зустрічається в документах 1528 року. Стало він був упроваджений 1566 року[1]. Цей уряд у ієрархії земських урядів Кременецького повіту був останнім, після 1765 року — третім із кінця[2].
Войського кременецького обирали, як правило, із представників дрібного воєнно-служилого стану. Вони призначалися великим князем литовським (пізніше — польським королем) через надання відповідного привілею. У структурі місцевої влади войський становив найближче оточення кременецького старости. До компетенцій войського входив загальний нагляд за станом Кременецького повіту та управління Кременецьким замком у разі відсутності старости і земського війська, які вирушили у військовий похід у складі посполитого рушення; нагляд за обороноздатністю замку, підтримання його у належному бойовому стані, заходи по ремонту й укріпленню фортифікаційних споруд. За свою роботу войські отримували окрему платню — «войське» («війське»)[3]. Виконання притаманних войському функцій поєднувалося із отриманням ним певних матеріальних зисків — як закріплених, так і не закріплених за його урядом. Тому цей уряд приваблював тих шляхтичів, хто через різні причини не міг високо піднятися у земській та позаземській ієрархії[4]. На відміну від войських інших волинських повітів, кременчани часто обіймали одночасно уряд городничих[5].
З 1765 року після запровадження уряду войського меншого або підвойського, цей урядник називався войським більшим або войським старшим (Помилка скрипту: Не існує модуля «lang».), хоча ще у другій половині XVII століття войських кременецьких уже називали більшими (старшими)[1].
Список войських кременецьких[6][ред.]
- Боговитин Петрович Шумбарський (1528);
- Гнівош Іванович Єловицький (1566);
- Іван Семенович (1567-1572);
- Федір Григорович Сенюта Ляховецький (1572-1598);
- Савин Гнівошович Єловицький (1596-1609);
- Помилка скрипту: Не існує модуля «Не перекладено». (1609-1619);
- Данило Єловицький (1619-1641);
- Олександр Єловицький (1640-1647);
- Марціян Міхал Єловицький (1647-1669);
- Міхал Козубовський (1669-1674);
- Самуель Колатай (1674-1678);
- Ян Палуцький (1678-1699);
- Ян Александр Раціборовський (1677-1701). Він вперше був названий «войським більшим»;
- Ян Заяць (1701-1718). Під час його урядування титулувалися войськими також Станіслав Ледуховський (1701), Адам Перетятькович (1701), Александр Стемпковський (1702), Микола Бельдовський (1703).
- Ян Сенюта Ляховецький (1718);
- Ян Станіслав Загурський (1718-1732);
- Помилка скрипту: Не існує модуля «Не перекладено». (1732-1746). Під час його урядування войським титулувався також Микола Ледуховський (1741);
Войські більші (з 1765 року)[ред.]
- Петро Зброжек (1746-1776);
- Адам Домінік Конопацький (1776-1782);
- Каєтан Омєцінський (1782-1791). Під час його урядування войським титулувався також Антоній Жевєцький (1785);
- Францішек Омєцінський (1791-1794).
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ 1,0 1,1 Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV—XVIII wieku: spisy. — T. 3: Ziemie ruskie. — Zeszyt 5: Urzędnicy Wołyńscy XV—XVIII wieku: spisy / Opracowal Marian Wolski. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. — S. 65.
- ↑ Крикун М. Воєводства Правобережної України у XVI—XVIII століттях: Статті і матеріали. — Львів, 2012. — ISBN 978-617-607-240-9. — С. 614.
- ↑ Крупка О. В. Войський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 605. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- ↑ Крикун М. Земські уряди на українських землях у XV—XVIII століттях // Записки товариства імені Шевченка. — Т. CCXXVIII: Праці Історично-філософської секції / Редактор тому Олег Купчинський. — Львів, 1994. — С. 83.
- ↑ Атаманенко В. Луцькі войські другої половини XVI століття // I Міжнародна наукова конференція «Війна і Соціум у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи»: Програма та тези доповідей (21–24 жовтня 2020 р., м. Кам'янець-Подільський). — К.: Інститут історії України, 2020. — С. 11.
- ↑ Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV—XVIII wieku: spisy. — T. 3: Ziemie ruskie. — Zeszyt 5: Urzędnicy Wołyńscy XV—XVIII wieku: spisy / Opracowal Marian Wolski. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. — SS. 65-68.
Джерела та література[ред.]
- Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV—XVIII wieku: spisy. — T. 3: Ziemie ruskie. — Zeszyt 5: Urzędnicy Wołyńscy XV—XVIII wieku: spisy / Opracowal Marian Wolski. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. — SS. 65-68.
- Войський // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 203. — 1000 екз.
- Крикун М. Земські уряди на українських землях у XV—XVIII століттях // Записки товариства імені Шевченка. — Т. CCXXVIII: Праці Історично-філософської секції / Редактор тому Олег Купчинський. — Львів, 1994. — С. 65-122.
- Крупка О. В. Войський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 605. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
This article "Войський кременецький" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Войський кременецький.
