Війна Афіни

Війна Афіни відбувається шляхом геоекономічного зіткнення політико-економічних стратегій, створення та керованої зміни закріплених на міжнародному рівні нормативних правил діяльності. Ця війна виникла в процесі британського домінування в світі і була творчо підхоплена і розвинена США в ХХ столітті, забезпечивши їх гегемонію до кінця цього століття.

Війна Афіни сильніша за Війну Ареса, але слабша за Війну Христа.

Вигравши війну Ареса (1939—1945, СРСР-Німеччина), СРСР програв війну Афіни (1945—1991, США-СРСР).

Автор терміну в його сучасному тлумаченні — Сергій Борисович Переслєгін, російський літературний критик і публіцист, дослідник і теоретик фантастики та альтернативної історії, військовий історик.

Терміни «Війна Христа», «Війна Ареса», «Війна Афіни» та поняття, які за ними стоять, широко застосовуються у наукових дослідженнях, присвячених плануванню систем оборони і безпеки та стратегії їх розвитку у ряді держав. У доктрині дострокового планування розвитку оборони США типи воєн порівнюються і оцінюються за чотирма визначними умовами:^[1]

Умови:	Типи війни:
Умови:	Ареса	Афіни
Влада та керування військовими силами і їх фінансування:	Відділені	Єдині
Процеси планування:	Розділені	Об'єднані
Представлення війни:	Аполітичне	Політичне
Наслідки війни:	Визначені	Не визначені

Етимологія терміна[ред.]

Термін походить від героїв давньогрецької міфології. Коли перша дружина Зевса, найрозумніша із усіх богинь Метіда, завагітніла, то Зевс, злякавшись того, що у нього може народитися син, який матиме силу батька та мудрість матері, і зможе відібрати у нього трон, проковтнув вагітну дружину. Коли плід дозрів, народилася дочка Афіна, яка, як стверджується у міфології, вийшла із чола Зевса і успадкувала силу від батька та розум і розсудливість від матері. Вшановувалась як покровителька військового мистецтва, мудрості та ремесел.

На противагу Аресові — богові насильства, кровопролиття та вбивства, нерозсудливої відваги, жорстокої, агресивної, часто несправедливої війни, Афіна вважалася покровителькою війн справедливих, оборонних, визвольних, які ведуться планово та зважено, котра допомагає своїм обранцям у хвилини крайньої небезпеки і веде їх до звитяги.^[2] Вважалася покровителькою героїв та воїнів, тих, хто використовує хитрість і розум, а не грубу силу.^[3] А тому стратегія, тактика та особливості такого типу воєн дістали назву «війна Афіни».

Примітки[ред.]

↑ Why, does the US focus that much on war as Ares, rather than war in Athena's mold (англ.)
↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».