Віко (часопис)
Студентський історико-літературний часопис Студентського братства Львова. Виходив у Львові у 1989—1990 роках[1].
Редакція часопису Володимир Панкеєв, Олесь Пограничний (студенти факультету журналістики ЛДУ) і Володимир Павлів (студент філологічного факультету ЛДУ).Згодом до редколегії долучилася Марта Коваль (студентка факультету іноземних мов ЛДУ). Обкладинку намалював художник Тарас Дідула.
Загалом вийшло 5 номерів часопису «Віко»[2].
Перший номер був повністю машинописним. Члени редакції надрукували і зшили в палітурки 5 примірників. Далі журнал розмножувався без участі та відома редакції. Тому достеменної відомості про реальний тираж немає. Наступні числа (2-3, 4 і 5) розтиражовувались на ротапринті. Останнє, 5 число, було надруковане у Литві за сприяння Саюдісу, на поліграфічних потужностях Інституту напівпровідникової фізики АН Литовської РСР.
Ідея видання часопису належала Володимиру Панкеєву. Назву «Віко» запропонував Олесь Пограничний нав'язуючи тим самим до ідеї тяглості із студентським самвидавним часописом 1971 року «Скриня» (Грицько Чубай, Микола Рябчук, Віктор Морозов, Катерина Морозова, Олег Лишега, Роман Кісь, Василь Гайдучок, Володимир Онищенко) Ідея звучала так: «ми є віко до їхньої скрині».
Редакція часопису знаходились в гуртожитку ЛДУ № 6, вул Пасічна 62в (проспект Ленінського комсомолу, 62в).
Пізніше на базі редакції «Віко» було засновано студентський часопис «Генеза». Вийшов тільки 1 номер журналу «Генеза».
Примітки[ред.]
This article "Віко (часопис)" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Віко (часопис).
