Геносоціограма

Геносоціограма (різновид генограми) є варіантом генеалогічного дерева, що використовується в психогенеалогії.

Окрім класичного генеалогічного дерева, вона представляє психологічні зв'язки, які вплинули на предків досліджуваної особи, важливі факти та емоційні зв'язки. Це основний інструмент певних психотерапевтичних технік (трансгенераційний підхід, сімейна терапія, психогенеалогія).

Термін

Термін геносоціограма найбільш відомий з робот Анн Анселін Шутценбергер, таких як книга «Синдром предків» (фр. Aïe, mes aïeux!).

У 1978 французький професор та психіатр , ґрунтуючись на роздумах Якоба Леві Морено про сімейне со-несвідоме, розробив у Дакарі техніку геносоціограми та згодом привіз її у Ніццу. З часом вчена та психотерапевтка Анн Анселін Шутценбергер допрацювала та активно використовувала цей метод в своїй роботі.

Шутценбергер, директорка наукової лабораторії досліджень соціальної психології та професорка з Університету Ніцци, як вважають, разом з американцем Якобом Леві Морено була головним творцем психогенеалогії в 1970-х роках, хоча цей термін використовується лише з 1980-х років. Її тези трансгенераційного підходу були опубліковані у книзі Синдром предків (фр. Aïe, mes aïeux!).

У своїх дослідженнях Шутценбергер розвиває техніку геносоціограми (доповненої генограми): генеалогічного дерева, яке враховує не тільки існуючі родинні зв'язки, а й повторення особливостей особистого та соціального розвитку всередині сім'ї, у тому числі «передачу» психічних та фізичних травм від покоління до покоління: голоду, війни, трагедій, інцидентів, смертей. Її дослідження поглибили усвідомлення важливості розуміння життя предків, ролі несвідомого та мимовільного зв'язку між поколіннями. Таке зображення дає змогу схематизувати та легко візуалізувати історію родини в широкому значенні.

Згідно з Морено та Шутценбергер, техніки психодрами, нарративної практики та арт-терапії можуть поєднуватися з класичною геносоціограмою та допомагають «вивести з тені» пам'ять тіла людини та со-несвідомого роду, дають можливість прожити коригуючий емоційний досвід і отримати необхідні висновки.

Шутценбергер винайшла концепцію «синдрому річниці», припускаючи, що індивіди є результатом своєї сімейної історії протягом кількох поколінь, яскраві моменти життя предків, що відображаються на наступних поколіннях. Шутценбергер стверджувала, що індивіди перебувають у циклі повторення подій, вийти з яких допомогає метод аналізу генеалогічних дерев.

Професор П. П. Горностай у книзі «Особистість та роль» наводить те, що «Сімейна терапія, як інтегративний метод, широко використовує техніки психодрами, а такі методи, як сімейні впорядкування за Б. Хеллінґером і геносоціограма за А. А. Шутценберґер, відчули на собі вплив психодрами та соціометрії».

Створення геносоціограм

Геносоціограма складається за кілька поколінь, виконується з консультантом у кілька етапів і на основі графічних умовностей. Це дає змогу зрозуміти природу зв'язків між різними членами сім'ї, а також важливі дати та події для роботи над трансгенераційним дослідженням.

Геносоціограми можуть допомогти візуалізувати складні взаємодії між окремими людьми та вивчити моделі поведінки чи хвороби. Їх можна створювати за допомогою генеалогічного програмного забезпечення, оскільки передове програмне забезпечення дозволяє користувачеві включати величезну кількість даних.

Генеалогічне програмне забезпечення також дозволяє користувачеві створювати докладні звіти, що містять аналіз інформації, що зберігається в індивідуальних властивостях кожної людини. Комерційне програмне забезпечення, таке як Genopro, Genome Analytics та iGenogram для iPad дозволяє створювати генограми, крім цього існують стакож отні різних академічних і наукових програм для спеціалізованого використання. Геносоціограми часто малюють вручну, замальовуються безпосередньо з клієнтом. Також можна створити генограму в будь-якій графічній або текстовій програмі.

Публікації

• А. Шутценбергер, Aïe, mes aïeux ! Трансгенераційні зв'язки, сімейні таємниці, синдром дня народження, передача травм і практика геносоціограми Париж, Desclée de Brouwer, 1988. (16 переглянуте та розширене, 4 вересня 2007) [англійський, німецький, російський, португальський, іспано-аргентинський, італійський переклади].
• А. Шутценбергер, Синдром предків, Лондон і Нью-Йорк, Routledge, 1998.

• Гіслен Девроде, А. Шутценбергер, Ці хворі діти їхніх батьків, Париж, Payot, 2003.
• А. Шутценбергер, Геносоціограма. Вступ до трансгенераційної психології в «Генограма», спеціальний випуск Critical Notebooks of family therapy and practice of networks, Брюссель, 2000, no 25, p. 61—83.
• Оліфірович, Н. І.; Зінкевіч-Куземкіна, Т. А.; Велента, Т. Ф. Психологія сімейних кризисів. (2006). Речь. ISBN 5-9268-0416-7
• А. Шутценбергер, Синдром предків: Трансгенераційні зв'язки, сімейні таємниці, синдром річниці, передача травм та практичне використання геносоціограми, М.: Вид-во Інституту психотерапії, 2005. — 256 с. — (Золотий фонд психотерапії) — ISBN 5-89939-051-4
• А. Шутценбергер, Le Psychogenealogy: Guerir les blessures familiares et se retrouver soi., Париж, Payot, 2007
• А. Шутценбергер, Психогенеалогія: Як вилікувати сімейні рани та знайти себе. М.: Вид-во Інституту психотерапії, 2010. — 224 с. — (Золотий фонд психотерапії). — 4,000 прим. —ISBN 978-5-9031-8274-9
• А. Шутценбергер, Практичні вправи з психогенеалогії, Париж, Payot, 2011.

Див. також

• Генеалогія
• Психогенеалогія
• Генограма
• Спадковість

Посилання

Генограма

This article "Геносоціограма" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Геносоціограма.

📰 Article(s) of the same category(ies)

• Ілля Полудьонний
• Квантова медицина
• Олександр Харченко (лікар)
• Біосугестія
• Екофасилітація

---

 Facebook Page

🐤 Twitter Follow us on Twitter !

Read or create/edit this page in another language

• Геносоціограма in English