Генуезький абордажний меч
Генуезький абордажний меч — це холодна зброя і робочий інструмент моряків, в тому числі і піратів, військового і торгового флоту. Застосовувалася військовими моряками і піратами при абордажних сутичках з XVII по другу половину XIX століття.
Розміри[ред.]
Характеризується масивним, широким (4-6 см) і міцним лезом. Розмір генуезького абордажного меча близько 60 см.
Використання[ред.]
Генуезький абордажний меч використовується, як рубляча або рубляча-колюча клинкова холодна зброя. Ефес або гарда спроектовані таким чином, щоб в битві майже повністю захищати кисть. Генуезький абордажний меч добре підходив для завдання «кастетних» ударів на близькій відстані. Техніка роботи генуезьким абордажні мечем належить до генуезького фехтування[1].
Цей меч дуже часто вибирався для проведення абордажу, коли ворожі кораблі були досить близько. Важке лезо цього меча дозволяє рубати канати і прорубувати закриті двері. З його допомогою також можна було вести бій в стилі звичайного фехтування. Генуезький абордажний меч зручним способом і ефективно дозволяє вести бій в тісному просторі корабля[2][3].
Таким чином, морякам вдавалося остаточну отримати перемогу над своїми супротивниками за допомогою абордажу; з цією тактикою, знищували ворогів на вузькому і нестабільному полі бою. Так у моряків була необхідність маневрувати точно назустріч до ворожого корабля, зближуючись для абордажу. Далі бій проходив у простішій формі, властивій генуезьким морякам при абордажі. Успішно проведено величезну кількість абордажних битв з використанням такої зброї, як генуезький абордажний меч, в період з XVII по другу половину XIX століття[4].
Особливо яскравим прикладом є битва капітана Доменіко Каневаро, Республіки Генуя. Його корабель курсував з Генуї в Кадіс на Сан-Франческо-ді-Паола, озброєний гарматами, кількістю 26 штук, розташованих на різних палубах і 6 на носі корабля, з екіпажем більше ніж 200 чоловік на борту, їм вдалося розгромити цілий флот з 6 кораблів алжирських корсарів, флот яких налічував близько 2000 осіб і 170 гармат для бою. Хроніки містять згадки про проведений абордаж, який тривав кілька годин, з різними втратами і смертю близько 700 осіб[5].
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ Il coltello genovese. STORIE DI LAME, DI ARMI PROHIBITE E DI «CARUGGI» di Andrea Buti — P. 17
- ↑ Philip Gosse, Storia della pirateria, Bologna, Odoya 2008. P. 349 ISBN 978-88-628-8009-1
- ↑ Panamá. Carolyn McCarthy. EDT srl, 2011. — P. 17
- ↑ Pierre Bouguer. Nuovo trattato di navigazione che contiene la teoria e la pratica. 1795, Società Tipografica, Livorno — P. 35
- ↑ Della storia di Genova dal trattato di Worms fino alla pace d'Aquisgrana. Libri quattro — P. 548
Література[ред.]
- Lorenzo Viani. Vocabolarietti in appendice ai due romanzi: Angiò uomo d'acqua, 1928, Alpes, Milano, e il Bava, 1932, Vallecchi, Firenze;
- Moby Dick, Herman Melville, Edizioni Mondadori, 2013 г. — 784 р.
- Військово-морський словник. — М .: військове видавництво, 1990. — с. 10
- Guglielmo Embriaco: cronaca genovese del XII secolo. Umberto Gozzano. G.B. Paravia, 1933—189 р.
- La grande Genova bollettino municipale. 1929
- Il corriere milanese dallo stampatore Luigi Veladini in contrada S. Radegonda, 1810
- Lepanto: La battaglia dei tre imperi. Alessandro Barbero. Gius.Laterza & Figli Spa — 784 р.
- La croce e la mezzaluna. Arrigo Petacco. Edizioni Mondadori, 7 окт. 2010 г. — 204 р.
This article "Генуезький абордажний меч" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Генуезький абордажний меч.
.jpg){kind=link}
