Захоплення військового аеропорту Бельбек

Дата:	28 лютого 2014 року
Місце:	Крим, Сімферополь,; Бельбек (аеропорт)
Результат:	Російські війська встановили контроль над аеропортом

Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».
	Російська інтервенція до Криму
	Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Дата:	28 лютого 2014 року
Місце:	Крим, Сімферополь,; Бельбек (аеропорт)
Результат:	Російські війська встановили контроль над аеропортом
Сторони
Україна	Росія
Командувачі
Військові сили
~400 осіб; стрілецька зброя	~300-400 осіб 3 БТРи; 10 військових «Уралів»; літак ГРУ ЗС РФ; їжаки; стрілецька зброя; світошомуві гранати ;
Втрати
Загиблі: ?; Поранені: ?	Загиблі: ?; Поранені: ?

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.

Озброєні військові без розпізнавальних знаків на території аеропорту «Сімферополь»

Захоплення військового аеропорту Бельбек — захоплення аеропорту Бельбек під Севастополем, що відбулося під час початку тимчасової окупації Криму російськими військовими, розпочалось о 3:00 28 лютого 2014-го.

Хронологія[ред.]

Близько третьої ночі 28 лютого на територію аеропорту Бельбек проникли російські військові у формі без знаків розпізнавання зі зброєю. За різними даними, їхня чисельність коливалась від 300 до 400 осіб. Військові зайняли злітно-посадочну смугу, через що було припинено рух літаків.

За словами начальника зміни аеропорту Анатолія Реченко, дорогу до аеропорту було перекрито їжаками та російськими військовими зі зброєю. На території летовища було три БТР і 10 військових «Уралів». Терористи такод заблокували роботу державного підприємства, що забезпечувало авіаційну навігацію над півостровом^[1].

За даними радіо «Свобода», аеропорт захопили бійці спецпідрозділів ГРУ ЗС РФ, які прибули до Криму з Росії. Їхній літак приземлився на військовому аеродромі в селищі Гвардійське^[2].

Покази очевидців[ред.]

Начальник продовольчої служби тилу Військово-морських сил ЗСУ полковник Олександр Кустанович під час його допиту як свідка у справі за обвинуваченням екс-президента Віктора Януковича у державній зраді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«27 лютого 2014 року о 21:30 — 22:00 надійшов дзвінок до командира нашої частини, що помічено рух невідомих військових осіб. Було встановлено, що по периметру аеродрому в цивільному секторі знаходилось 12 автомобілів військового призначення і 2 бронетранспортери. 28 лютого до цих машин підвозили харчування автотранспортом з російськими номерами», — сказав Кустанович, який під час окупації Росією Криму в лютому-березні 2014 році проходив службу в бригаді тактичної авіації ЗСУ поблизу аеропорту «Бельбек».

За його словами, 29 лютого російські військові захопили аеропорт, а українська військова частина, яка там дислокувалась, перебазувалась на адміністративну територію військового містечка. Через кілька днів російськими військовими було проведено штурм частини із застосуванням бойової техніки.

«Сам штурм військової частини відбувся на початку березня. Командир був із особовим складом. Після штурму і захоплення частини командира забрали на перемовини, але він так і не повернувся», — розповів Кустанович.

За його словами, українських військових під час блокування частини переконували покинути військову частину і перейти на бік російських збройних сил.

Згодом українська військова частина самостійно передислокувалася на материкову частину України, зазначив Кустанович.

Відповідаючи на запитання, якою зброєю володіли військовослужбовці його частини, Кустанович повідомив, що в повсякденній діяльності використовувалась невелика кількість зброї, а основна частина боєприпасів знаходилась на спецскладах. На час штурму в частині було не більше 30-40 одиниць зброї. З боку українських військових під час штурму зброя не застосовувалась, оскільки, за словами Кустановича, «поруч знаходився цивільний сектор».

«У нас була тільки стрілецька зброя. Не було ні травматичної зброї, ні шумових гранат. А навколо військового містечка знаходились по периметру багатоповерхівки, де жило цивільне населення. Тому будь-яке застосування стрілецької зброї могло мати непоправні наслідки для місцевого населення», — сказав він.

При цьому полковник запевнив, що якби був наказ про застосування зброї від вищого керівництва ЗСУ, то такий наказ був би виконаний. Однак чи були відповідні накази, йому невідомо, додав він.

Кустанвич повідомив, що на час штурму у військовому містечку перебувало близько 400 військовослужбовців, з боку штурмовиків — приблизно така ж кількість.^[3]

Захоплення військової частини[ред.]

Російські військові, використовуючи світлошумові гранати, захопили майже всі будівлі української військової частини 4515 у Бельбеку.

Про це «Українській правді» розповів солдат роти охорони частини 4515 Роман Береговий.

"Росіяни приїхали сюди три доби тому. Спочатку вони зайняли будинок, де зал обслуговування делегацій, куди прилітали Янукович та інші. Наступного дня зайняли приміщення, де наші літаки стояли, потім оточили караул " , — розповів він.

«Сьогодні росіяни штурмували караул, кидали світлошумові гранати. Спочатку сказали здавати зброю. Караул відмовився. А ввечері стали закидати світлошумовими гранатами. Ми не відповідали, бо наказу зверху немає», — додав він.

«Вони забрали зброю. У нас не було наказу вступати в бій. Ми не відповідали на провокації. Здали караул, здали склади» , — додав Береговий .

"Станом на зараз вони зайняли майже всю частину. Залишилася тільки адміністративна будівля і прапор. Ось ми їх зараз охороняємо. Зайняли оборону " , — сказав він.

При цьому Береговий підкреслив, що командир частини і вся частина готові боротися.^[4]

Українські військові у Бельбеку повернули частину злітних смуг^[5][ред.]

04 березня 2014 журналіст Польського радіо Тарас Шумейко телефоном повідомив. За його словами, командир відмовився здати частину військової технічної авіації у Бельбеку військовим без опізнавальних знаків, а полковник Юрій Мамчур вирішив, що частина українців зі зброєю залишається чатувати в гарнізоні, а частина — йде на аеродром.

За його словами, командир відмовився здати частину військової технічної авіації у Бельбеку військовим без опізнавальних знаків, а полковник Юрій Мамчур вирішив, що частина українців зі зброєю залишається чатувати в гарнізоні, а частина — йде на аеродром.

Близько 50 вояків без озброєння близько 8:40 рушила колоною на аеродром, який займають військові без опізнавальних знаків, повідомляє УП. «Коли колона підійшла до входу на аеродром разом із пресою, тут багато преси з усього світу, — російські солдати почали стріляти в повітря. А журналістам погрожували стріляти по ногах. Потім вийшов їхній командир і провів переговори з Юрієм Мамчуром. Причому вони не представляються, навіть званням, єдине зо відомо, що командира росіянин звуть Роман», — розповів журналіст. Він зазначив, що Мамчур вимагав, щоб українським військовим дозволили зайняти свої робочі позиції, і запропонував спільно нести охорону військових складів на території аеродрому. «Росіяни погодилися частково — дозволи вивести на позиції технічний наряд, близько 10 осіб. Мамучр зідзвонюється з командиром російського загону і вимагає виконання решти вимог. „Програма максимум“ — вимагають від росіян залишити територію частини», Росіяни кажуть, що командування не дає наказу про відступ.^[6] Тим часом очевидці фіксували пересування в бік «Бельбеку» російської військової авіації.^[7]