Земний відгук сонячних бур (книга)
|
Обкладинка видання твору Чижевського 1976 р. | |
| Автор | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
|---|---|
| Країна | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Мова | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Серія | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Тема | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Жанр | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Місце | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Видавництво | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Видано | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Редактор | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Сторінок | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Тираж | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Попередній твір | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Наступний твір | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Помилка скрипту: Не існує модуля «list». | |
Земний відгук сонячних бурь (книга)( Помилка скрипту: Не існує модуля «lang»., Помилка скрипту: Не існує модуля «lang».) — наукова монографія російського науковця Олександра Чижевського, вперше оприлюднена у Франції 1938 року французькою.
Історія створення книги і біографічні події[ред.]
Чижевський Олександр Леонідович народився в Гродненській губернії. Але 1913 року, напередодні 1-ї світової війни, родина Чижевських перебралась на житло в місто Калуга. Олександр отримав добру домашню освіту, знав щонайменше п'ять іноземних мов, серед них і французьку. В сім років хлопця вивезли в Париж, де той брав уроки живопису у учня художника Едгара Дега — Густава Нодьє та практикувався у французькій мові.
В місті Калуга отримав середню освіту і там же відбулося знайомство із гімназичним вчителем Ціолковським, дивакуватим і малозрозумілим місцевим мешканцям, котрий мріяв про космічні дослідження і працював над їх теоретичним обґрунтуванням. Сміливі, практично утопічні на той час ідеї гімназичного дивака Ціолковського захопили молодого Чижевського і спрямували його зусилля до наукових досліджень. Він обрав галузь сонячно-земних впливів та їх наслідків. Перші висновки Олександр Чижевський оприлюднив на лекції 1915 року в калузькому гуртку з вивчення природничих наук.
В липні 1915 року влаштувався в Московський комерційний інститут (МКИ), а у вересні того ж року ще й вільним відвідувачем у Московський археологічний інститут. Навчання перервав і пішов добровольцем на фронт: в другій половині 1916 та в травні-вересні 1917 р. брав участь у військових операціях на землях України у Галичині. Мав нагороду - солдатський Георгіївський хрест IV ступеня.
1917 року повернувся з фронту і закінчив Московський археологічний інститут. В травні 1917 р. захистив дисертацію «Русская лирика XVIII века» (М. В. Ломоносов), а в грудні — нову дисертацію «Эволюция физико-математических наук в древнем мире» і виборов звання магістра загальної історії. 1918 року в Московському університеті захистив дисертацію на звання доктора загальної історії — «Исследование периодичности всемирно-исторического процесса». Через шість років ця дисертація була оприлюднена в книзі «Физические факторы исторического процесса».
Згідно запропонованої теорії Чижевського — існували цикли сонячної активності, котрі активно впливали на біосферу, суттєво міняючи практично всі життєві процеси, від посух і врожайності до епідемічної захворюваності та народних заворушень і соціофреній. Тобто, сонячні цикли впливали на конкретні історичні події, серед яких — політико-економічні кризи, війни, повстання, революції тощо. Чижевский став доктором історії у віці двадцять один (21) рік.
По захисту дисертації в період 1917 - 1922 рр. Чижевський рахувався старшим науковим співробітником, а також професором ( з 1921 року) Московського археологічного інституту. Він не припиняє досліджень з сонячно-земних впливів та їх наслідків. За шість років він напише і друкує дві нові книги — «Физические факторы исторического процесса» (1924 року) та «Эпидемические катастрофы и периодическая деятельность Солнца» (1930 року). До науковця приходять слава і визнання в Європі. Його запросили з доповідями і лекціями в наукові товариства і заклади Німеччини, США, Франції.
1938 року в Парижі французькою надрукували його книгу «Les Epidemies et les perturbations electro-magnetiques du milieu exterieur», яку Чижевський готував французькою за офіційною замовою видавництва « Гіпократ ».
Концтабір в Казахстані[ред.]
Комуністичне колесо репресій масово зачепило як простих селян і робітників, так і творчих працівників — оперних співаків, художників, музикантів, естрадних виконавців. Особлива сторінка радянських концентраційних таборів — створення «шарашок», дешевих наукових бюро НКВС, планово створених московським урядом для вирішення оборонних і військових досліджень. Через дешеві тюремні наукові бюро в СРСР провели довгу низку радянських науковців, серед яких був і видатний конструктор космічних ракет Корольов Сергій Павлович (1907-1966), уродженець міста Житомир.
-
-
Гумільов Лев Миколайович, дошка в музеї науковця
Серед в'язнів радянських концтаборів свого часу також опинились геніальний Вавилов Микола Іванович (1887-1943), історик Гумільов Лев Миколайович та сам Чижевський Олександр Леонідович.
Влітку 1941 року з початком Німецько-радянської війни сорокашестирічний науковець з родиною евакуювався у місто Челябінськ. Арешти сталінським режимом в СРСР не припинялись і під час війни 1941-1945 рр. 22 січня 1942 року Чижевський арештований і засуджений за ст. № 58, пункт 10 (антирадянська пропаганда) на вісім років. Покарання відбував на Північному Уралі Свердловська область (Івдельлаг), в самому Челябінську, в Підмосков'ї, в Казахстані (Карлаг — Долинське, Спаське, Степлаг). Аби не збожеволіти в концтаборах, продовжив наукові дослідження, писав вірші, малював. Очільники Карлагу дозволили науковцю створити кабінетик аеройоніфікації та займатися електричними проблемами крові. Створилось невелике концтабірне товариство науковців, під керіництвом Чижевського працювало декілька математиків над обчислюванням математичних розрахунків, серед них математик-в'язень Перлов Г.Н.
По відбуванню повного терміну покарання Чижевського звільнили в січні 1950 року. Але науковець ще один місяць перебував в концтаборі заради закінчення експериментів із кров'ю. Він міг не поспішати, бо увірвався його зв'язок із родиною, він не мав права повернутися в столичне місто через поразку в правах. Дружина з попереднього шлюбу офіційно розлучилася з ним після арешту.
В концтаборі відбулася його зустріч із пані Перешкольник, що стала його дружиною. Ніна Вадимівна (Енгельгардт) відбувала покарання за спробу покинути кордон СРСР та емігрувати з країни. 1947 року по закінченні терміну покарання Ніна Вадимівна оселилась в місті Караганда через поразку в правах. Працювала в карагандинському музичному театрі. 1950 р. вони побралися з Чижевським. Він влаштувався на працю в Карагандинську обласну клінічну лікарню. Наукові дослідження крові не припиняв і працював також в Карагандинській обласній станції переливання крові. По закінченні терміну поразки в правах з 1954 року продовжив жити і працювати в Караганді. Отримав право повернутися в Москву лише 1958 року.
Рукопис книги[ред.]
Часткову реабілітацію науковцю новий комуністичний уряд СРСР надав лише 1962 року. Старий Чижевський наводив лад у власному архіві і готував до видання рукопис твору «Земний відгук сонячних бурь» російською.
Повна реабілітація Чижевського О.Л. відбулася лише по смерті науковця.
Клопоти по виданню рукопису лягли на дружину , Перешкольник-Чижевську Ніну Вадимівну. Через десять років це нарешті вдалося і було оприлюднене перше видання 1973 року, а 1976 року — друге.
Уривки наукового твору[ред.]
На початку 21 ст. незвично читати науковий твір, написаний близько 1938 року мовою зламу 19-20 століть. Не належить книга і до жанру науково-популярних видань, звернена перш за все до науковців і до майбутнього. Значні статистичні та історичні дані переходять зі сторінки на сторінку. Мета - доводити зв'язок періодів активності Сонця з низками природних, економіко-політичних та історичних подій на Землі.
Дио Кассий (II в.), Иероним (340–420) и Орозий (IV в.) в своих творениях делают одинаковые указания на то, что голод в 5 г. н.э. и сильнейшие землетрясения в Италии имели место одновременно. В правление Клавдия, в 51–52 гг., Греция и Италия страдали также одновременно от голода и землетрясений. В то же время голодала и Палестина; в Иерусалиме голод достиг ужасающих размеров. Через 10 лет, в царствование Нерона (54–68), повторились землетрясения и голод. После знаменитого извержения Везувия при императоре Тите (79–81) в 97 г. последовала сильнейшая моровая язва, «какие бывают не часто» (Светоний).
Эпидемическое распространение сифилиса в конце XV в., представляющее собою выдающийся и единственный пример в истории этой болезни, сопровождалось также целым рядом необыкновенных явлений природы, отмеченных образованными современниками. Астрологи и поэты в своих сочинениях выразили суеверный взгляд того времени на это массовое заболевание, приняв опять-таки неблагоприятное сочетание планет за основную причину эпидемии. Кроме этой, почти всеобщей веры в действие неблагоприятных сочетаний планет виновниками этой эпидемии считают необыкновенные грозы, проливные дожди и наводнения, которые с особенною силою проявили себя в последние десятилетия XV в. Под влиянием этих возмущений в природе произошло общее изменение характера болезни: сифилис развился в новых, ранее неизвестных формах.
Многими врачами XVIII в. также была замечена связь, существовавшая между явлениями природы и развитием тех или иных болезней. В начале века замечена связь относительно землетрясений, вулканических извержений, северных сияний и других явлений (Баглеви, Baglevi). Конечно, в констатировании этих связей огромную роль играли суеверные воззрения данной эпохи. Гораздо более ценны указания на соотношения между состоянием погоды и распространением эпифитотий и эпизоотии (Paulet, Laubender, Konold, Heisinger, Lorinser, Ramazzini). Имеются указания, что успокоения в общем строе природы совпадают с резким сокращением эпидемических заболеваний (Hillary, Rutty, Huxhami). Но уже со второй половины XVIII в. начинается новый период сильнейших эпидемических болезней и крупных событий в природе, связь между которыми считалась вполне несомненной (Йонис, Janisch). Было отмечено, что состояние погоды оказывает решительное влияние на усиление и ослабление эпидемий лихорадки: после сильных дождей постоянно следовало ослабление ее, а за высоким стоянием барометра – усиление. Аналогичная связь была также отмечена между увеличением случаев дизентерии и резкими колебаниями метеорологических элементов (Bacer). Период 1770–1775 гг. отмечен злополучным развитием стихийных бедствий, эпидемических заболеваний и военных катастроф. В следующем десятилетии разразился ряд эпизоотий, из которых следует отметить чуму рогатого скота, прошедшую по всей Европе. Этим заболеваниям сопутствовали сильнейшие потрясения в строе природы: землетрясения, бури, грозы, сухие туманы и т. д. Восемнадцатый век отмечен тем, что в нем впервые к изучению соотношения между естественными явлениями и эпидемиями были применены метеорологические аппараты.
В. Гершель в конце XVIII в. пытался установить связь между количеством солнечных пятен и изменениями цены на хлеб вследствие колебания урожайности. Он сравнивал астрономические сведения о солнечных пятнах, согласно Фламстеду (Flamsteed, 1646–1719). Доменику Кассини (Cassini, 1625–1712) и другим наблюдателям, с ценами на хлеб и с жалобами на скверные урожаи. Затем английские ученые Кларк (Clarke) и Дансон (Danson) указывали, что развитие промышленности тесно связано с физическими факторами природы, в частности с солнечным периодом. В работе Фрица (Fritz) имеется сопоставление этих явлений, идущее вплоть до середины XIX в. В 1906 г. Шоу (Shaw) установил 11-летнюю периодичность в колебаниях урожаев в Англии. Укажем на недавние работы Энстрёма (Enstrom). Последний поднял идею Гершеля и стремился показать, что между физическими факторами природы, неурожаями, экономическими кризисами и следующими за ними политическими волнениями и войнами имеется некоторое соотношение во времени. В работе, опубликованной в 1914 г., Энстрём предпринял детальное математическое исследование соотношений климатических и экономических элементов в целях отыскания в них периодичности и корреляции между ними. Таковому анализу были подвергнуты Энстрёмом следующие статистические ряды: температура Лондона, осадки, урожай пшеницы и винограда во Франции, цены на пшеницу во Франции и Англии, общий индекс цен Зауербека (Sauerbeck), производство чугуна и добыча каменного угля, длина мировой железнодорожной сети и т. д. Многие из этих рядов были исследованы за большой промежуток времени, начиная с 1830 г., и показали наличие периодичности всех этих климатических и экономических явлений с периодом от восьми до девяти лет. Затем Энстрём исследовал изменчивость числа солнечных пятен в связи с температурою близ поверхности Земли. Оказалось, что коэффициент корреляции (r) между двумя обработанными кривыми (деятельность Солнца и температура) дал для 1790–1835 гг. –0,29 и для 1835–1875 гг. –0,94, что, согласно мнению Энстрёма, вполне согласуется с природою радиации Солнца, влияющей на температуру. На основании этих работ Энстрём заключает о несомненном существовании тесной связи между пятнообразовательной деятельностью и перечисленными выше экономическими явлениями, – связи, осуществляемой при посредстве метеорологических факторов.
Джерела[ред.]
- Чижевский А. Л. Земное эхо солнечных бурь. — М.: Мысль, 1973. — 349 с.
- Чижевский А. Л. Земное эхо солнечных бурь. — М.: Мысль, 1976. — 367 с.
- * [1] (Г. И. Левин «Артисты в ГУЛАГе»)
Посилання[ред.]
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Portal/images/other' not found.
Див. також[ред.]
This article "Земний відгук сонячних бур (книга)" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Земний відгук сонячних бур (книга).
