Кафедра історіографії, джерелознавства та археології ХНУ імені В.Н. Каразіна
| Кафедра історіографії, джерелознавства та археології ХНУ імені В.Н. Каразіна
| |
| |
| Завідувач кафедри | засновник Астахов В.І. |
| Розташування | Харків, Україна |
| Університет | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
| Факультет | історичний |
| Сайт | Сайт історичного факультету ХНУ імені В.Н.Каразіна |
Кафедра історіографії, джерелознавства та археології ХНУ імені В. Н. Каразіна — підрозділ історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Перша в Україні кафедра такого профілю (1964).
Історія[ред.]
Кафедра створена 1 вересня 1964 року відомим історіографом В. І. Астаховим. Початкова назва підрозділу була «історіографії, допоміжних історичних дисциплін та методики історії». Протягом 1975-1978 років до складу кафедри входили історики-медієвісти. У 1978 році на кафедру прийшло кілька археологів (Б. А. Шрамко, В. К. Міхеєв та ін.). Після цього кафедру було перейменовано і вона отримала сучасну назву: «історіографії, джерелознавства та археології»[1].
Протягом існування кафедри її очолювали:
- проф. В. І. Астахов (1964—1972)
- проф. І. Л. Шерман (1972—1987)
- проф. Ю. Й. Журавський (1987—1991)
- проф. В. К. Міхеєв (1991—2001)
- проф. С. І. Посохов (з 2001)[2].
Викладачі та співробітники кафедри здійснили значний внесок у розвиток історичної науки і освіти. Ще до заснування кафедри, В. І. Астахов надрукував один з перших на теренах СРСР навчальний посібник «Курс лекций по русской историографии», а І. Л. Шерман навчальний посібник «Русские исторические источники Х — ХVІІІ вв.», за якими навчалися студенти багатьох історичних факультетів країни. Викладач кафедри доц. Б. П. Зайцев став основоположником в Україні такої спеціальної історичної дисципліни як емблематика. Проф. Б. А. Шрамко ще до входження до складу колективу кафедри виявив себе як визначний археолог, автор монографії «Древности Северского Донца». Проф. Б. А. Шрамко разом із проф. В. К. Міхеєвим заклали основи розвитку археології на кафедрі. Викладачка кафедри доц. В. І. Бутенко сформувала усталені традиції вивчення та викладання дидактики історії[3].
Наукова робота[ред.]
На кафедрі історіографії, джерелознавства та археології склалися три основні напрямки наукової роботи: «Проблеми історіографії та інтелектуальної історії Східної Європи нового та новітнього часу», «Проблеми історичного краєзнавства та пам'яткознавства (на матеріалах Слобожанищини)», «Археологічні пам'ятки та давня історія Лівобережної України (доба бронзи — раннє середньовіччя)»[3].
В межах цих напрямків розробляються різноманітні проблеми історіографії, джерелознавства, краєзнавства, археології та ін. За час існування кафедри її вченими було опубліковано понад 1500 наукових, науково-популярних і методичних праць. З них 30 — монографій, більш ніж 15 навчальних посібників. Починаючи з 1992 року на кафедрі стало традиційним проведення міжнародної наукової конференції «Астаховські читання»[4]. З 1995 року за матеріалами конференції на базі кафедри видається «Харківський історіографічний збірник»[4], а також серія «Джерелознавчі зошити»[3].
Об'єктами археологічних досліджень співробітників кафедри є пам'ятки IV–I тис. до н.е., бронзової доби на Лівобережній Україні. У 1980-1990-х роках були проведені археологічні розкопки декількох пам'яток бронзового віку на території Харківської області, зокрема Більського городища, найбільшого укріпленого поселення Європи доби раннього заліза, Люботинського городища, кургану та поселення пізньозрубної культури біля с. Суха Гомольша Зміївського району, поселення пізньозрубної культури біля с. Червоний Шлях Балаклійського району, кургани біля села Куп'єваха Богодухівського району, археологічного комплексу біля с. Війтенки Черняхівської культури[5]. Співробітники кафедри проводили систематичні розкопки Донецького городища. Розкопки проводились під керівництвом Б. А. Шрамка[6], О. Г. Дьяченко[7], В. В. Скирди[8][9][10] 20 березня 1998 р. при Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна було створено Музей археології та етнографії Слобідської України[5].
У 1997 році колектив кафедри був удостоєний премії ім. Д. І. Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців[2]. При кафедрі працює Східно-регіональний відділ Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК (директор — С. І. Посохов). Співробітники кафедри беруть активну участь у діяльності Національної спілки краєзнавців (проф. С. М. Куделко входить до складу Правління Спілки), Спілки архівістів, Харківського історико-археологічного товариства (проф. С. І. Посохов — співголова), інших громадських об'єднань. Співробітники кафедри підтримують активні наукові зв'язки з колегами з інших наукових і навчальних закладів.
Підготовка студентів[ред.]
На кафедрі ведеться підготовка спеціалістів за двома спеціальностями: «Архівознавство» (з 1995) та «Археологія» (з 2002). Студенти кафедри беруть активну участь у розробці наукових тем за проблематикою кафедри, є учасниками різних наукових конференцій, конкурсів, в тому числі всеукраїнських і міжнародних.
Практичні навички студенти отримують як під час практичних занять, так і під час навчальних практик:
- археологічної,
- музейно-архівної,
- краєзнавчої,
- педагогічної.
На кафедрі діють два студентські наукові гуртки: з історіографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін і археологічний. Викладачі та студенти кафедри беруть участь в організації засідань гуртка університетських історій (діє на базі Музею історії ХНУ), науково-практичного семінару з проблем регіональної і повсякденної історії (діє на базі Центру краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька) та наукового семінару з проблем археології імені О. С. Федоровського (діє на базі Музею археології та етнографії Слобідської України).
Примітки[ред.]
- ↑ Посохов С.И. "Кафедра как институциональная общность: юбилейные заметки." Харківський історіографічний збірник 13 (2014): 4-19.
- ↑ 2,0 2,1 Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська. — Х., 2004.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 Буклет "Кафедра історіографії, джерелознавства та археології (1964—2009).
- ↑ 4,0 4,1 Помилка скрипту: Не існує модуля «Citation/CS1».
- ↑ 5,0 5,1 Скирда В. В., Шрамко І. Б. Археологічна наука в Харківському університеті // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2015. – № 1145. – Серія «Історія». – Вип. 50. – C. 8–26.
- ↑ Шрамко Б. А. Древности Северского Донца. — Харьков, 1962. — 331 с.
- ↑ Дьяченко А. Г. Новые исследования Донецкого городища // Археологические открытия 1978 года. — М., 1979. — С. 329–330.
- ↑ К 350-летию Харькова. Новые раскопки Харькова и его окрестностей. // Сайт МАЭСУ. — 22.10.2011.
- ↑ Шрамко Б. А., Скирда В. В. Рождение Харькова. — Харьков, 2004. — 118 с.
- ↑ Михеев В. К., Шрамко Б. А. Вклад ученых Харьковского университета в развитие археологии (1805 – 1990 гг.) // Вестник Харьковского университета. – 1991. – № 357: Историческая наука в Харьковском университете (К 185-летию ХГУ). – Вып. 24. – C. 104–130.
Джерела[ред.]
- Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська. — Х., 2004.
- Буклет "Кафедра історіографії, джерелознавства та археології (1964—2009).
Посилання[ред.]
- {{#property:p856}} — офіційний сайт «Кафедра історіографії, джерелознавства та археології ХНУ імені В.Н. Каразіна».
This article "Кафедра історіографії, джерелознавства та археології ХНУ імені В.Н. Каразіна" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Кафедра історіографії, джерелознавства та археології ХНУ імені В.Н. Каразіна.
