Мазур Андрій Євгенович
| Мазур Андрій Євгенович | |
|---|---|
 Сержант | |
|
| |
| Загальна інформація | |
| Народження |
Помилка скрипту: Не існує модуля «Infocards». Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Смерть |
Помилка скрипту: Не існує модуля «Infocards». Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. (Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.) |
| Поховання |
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. : [[Файл:{{ #property:p1442}}|140px|alt=зображення місця поховання|center]] |
| Громадянство | {{#statements:p27}} |
| Alma Mater | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014-2015 |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Гірська піхота |
| Формування | Шаблон:128 ОГПБр ЗСУ |
| Війни / битви | |
 [[:commons:Category:{{#property:p373}}|Матеріали до статті]] на Вікісховищі | |
Андрі́й Євге́нович Ма́зур (28 листопада 1975 — 3 серпня 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
З життєпису[ред.]
Народився 1975 року в селі Налужжя Тернопільської області, наймолодший з трьох братів у сім'ї. 1989 року загинув його батько, через кілька років померла мама. Закінчив загальноосвітню школу в селі Варваринці Теребовлянського району.
24 липня 2014 року мобілізований, після 3-тижневої підготовки на полігоні у Виноградові вирушив на передову. Сержант механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади. В січні 2015 року 18 днів був у відпустці з родиною.
9 липня 2015-го під час виконання бойового завдання поблизу Станиці Луганської зазнав важких осколкових поранень у живіт від вибуху фугасу. В часі бою з ДРГ загинув солдат Володимир Олійник. Андрію зробили операцію у місцевій лікарні та витягли осколки, однак в організм потрапила інфекція й почалося зараження.
Помер 3 серпня у Харківському військовому шпиталі після п'яти операцій, на які кошти збирали усім селом.[1]
6 серпня 2015-го похований у селі Налужжя Теребовлянського району, в Тернопільській області оголошено День жалоби.[2]
Без Андрія лишилися брат, дружина та син 1996 р.н.
Вшанування[ред.]
- У жовтні 2016 року відкрито та освячено меморіальну дошку на фасаді Варваринської загальноосвітньої школи[3][4].
- Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 7, місце 32.[5]
Примітки[ред.]
Джерела[ред.]
- Книга пам'яті Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.
- Кошіль, І. “Йду за сина, щоб йому не довелося це пережити…” [Текст] : Андрієві Мазуру залишалося два тижні до демобілізації / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. – 2015. – 12-18 серп. (№ 30). – С. 7.
- Якушко, О. Врятувати не вдалося [Текст] / Олеся Якушко // Вільне життя плюс. – 2015. – 7 серп. (№ 63). – С. 2.
- Бойко, Р. Тривожні дзвони прощання [Текст] / Роман Бойко // Свобода. – 2014. – 12 серп. (№ 60). – С. 5
Примітки[ред.]
|
Це незавершена стаття про українського військовика. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
This article "Мазур Андрій Євгенович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Мазур Андрій Євгенович.
