Welcome to EverybodyWiki 😃 ! Nuvola apps kgpg.png Log in or ➕👤 create an account to improve, watchlist or create an article like a 🏭 company page or a 👨👩 bio (yours ?)...

Марина Щербенко

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук


Файл:Марина Щербенко та її син Олексій Щербенко на відкритті проєкту Влади Ралко «Зона тиші. Фрагменти».jpg
Марина Щербенко та її син Олексій Щербенко на відкритті проєкту Влади Ралко «Зона тиші. Фрагменти»

Марина Щербенко – українська кураторка, засновниця Боттега Галереї (2008-2014), Щербенко Арт Центру (2012 – нині) та платформи з продажу сучасного мистецтва, предметів дизайну та моди ARTUP (2019 – нині). У 2009 році заснувала конкурс для молодих українських художників МУХі, а з 2014 року (також 2015 та 2016 роки) – членкиня міжнародного експертного журі на Чеському конкурсі молодих художників (нагорода Інджиха Халупецького). Спеціалізується на проєктах у сфері сучасного мистецтва, серед яких: Premonition (Галерея Саатчі, Лондон, 2014), Resentment (Боттега Галерея, Київ, 2015), Гестальта (Мистецький Арсенал, Київ, 2016) та багато інших, про частину з яких детальніше йдеться нижче.

УКРАЇНСЬКІ КУРАТОРСЬКІ ПРОЄКТИ МАРИНИ ЩЕРБЕНКО:[ред.]

МУХi (Молоді українські художники) (2009 - нині)[ред.]

Файл:Конкурс МУХі 2019.jpg
Конкурс МУХі 2019. Робота одного з фіналістів – Олександра Совтисіка у експозиції виставки фіналістів, що проходила у парнерській інституції – Національному музеї Тараса Шевченка.

Це багатофункціональний проєкт, спрямований на системну роботу з пошуку нових імен молодих українських художників. У межах МУХі проходить виставковий проєкт та паралельна програма лекцій, artist talks чи інших заходів. За результатами обираються фіналісти, які потім мають змогу зробити персональний проєкт у Щербенко Арт Центрі.

Назва МУХі походить від абревіатури – “Молоді Українські Художники і …”. Перша виставка МУХі була презентована у 2009 році в Боттега Галереї. Відтоді, проєкт був здійснений 7 разів. Партнерами-інституціями, у яких проходив конкурс МУХі також були Національний музей Тараса Шевченка (2019 та 2017 рр.) та Інститут проблем сучасного мистецтва (2015 та 2011 рр.). У 2019 році конкурс отримав грант на фінансування від Українського культурного фонду за програмою «Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти.» (скорочено: Н.О.Р.Д.), а саме лотом “Дебюти”, що підтримує реалізацію проєктів, націлених на відкриття нових імен у секторі культури та мистецтва.

Мета полягає у послідовній та тривалій підтримці молодих українських художників та художниць на етапі їхнього становлення, надання можливості реалізації їхнього художнього висловлювання та втілення персонального проєкту згодом.

Для кожного конкурсу видається газета, яка є гідом проєкту та його архівом.

Експертами є міжнародна комісія, що включала багатьох критиків, кураторів та інших представників сфери культури та мистецтва з усього світу, серед яких у 2019 році директор Музею сучасного мистецтва Aструп-Фернлі в Осло, директор Художнього музею в Рейк’явіку (1989–1997, Іслaндія) і Художнього музею Бергенa (1997–2001, Норвегія) Гуннар Кваран; критик та викладач у Architectural Association in London тa в Liverpool John Moores University Брайан Геттон; художник та директор відділу образотворчого мистецтва у John Moores University в Ліверпулі, член Contemporary Art Society Рорі Макбет; директоркa Hales Gallery, Лондон Олександра Гоменюк; курaторкa та зaсновниця ART REPRESENT Бейчью Гонкар; кураторка та критикиня Катерина Філюк; мистецтвознавиця та співзасновниця IST Publishing Катерина Носко; арт-критикиня Анастасія Платонова, мистецтвознавиця Дарина Якимова, митець Apl 315, мисткиня Марія Куліковська. У 2017 році, крім згаданих вище: кураторка та завідувачка відділом мистецтва ХХ - початку ХХІ ст. Національного художнього музею України Оксана Баршинова, засновниця і координаторка Фестивалю молодіжних проектів NonStopMedia, директорка Харківської муніципальної галереї Тетяна Тумасьян, польський художник та арткуратор, керівник Центру сучасного мистецтва Сороса у Києві (1997-2005) Єжи Онух. У 2015 році: менеджерка культурних проєктів та засновниця Port.agency Катерина Тейлор, співзасновник Import-Projects, редактор Near East Magazine Надім Самман, митець, куратор «Днів мистецтва перформанс у Львові» Янош Балдиґа. У 2012 році: митець та засновник групи “Живописний заповідник”, теоретик сучасного мистецтва Тіберій Сільваші, художник та директор Інституту Проблем Сучасного Мистецтва Віктор Сидоренко, мистецтвознавиця, кураторка та галеристка Вікторія Бурлака, мистецтвознавець та куратор “Мистецького Арсеналу” Олександр Соловйов, галерист та куратор Євген Карась.

Серед фіналістів МУХі: Анна Звягінцева, Марія Куліковська, Данило Галкін, Володимир Сай, Ярема Малащук та Роман Хімей, Дар’я Кольцова, Назар Білик, Зоя Орлова, ETCHINGROOM 1, Світлана Бєдарєва, Андрій Достлєв та Лія Достлєва, Олег Дімов, Марія Прошковська, Світлана Бєдарєва, Олександр Совтисік, Оксана Казьміна, Поліна Карпова, Аліна Якубенко, Лєра Мальченко та Олександр Ганц fantastic little splash, Михайло Алексеєнко, Миколай Карабінович, Дмитро Красний, Іван Драган, Оксана Пиж, Антон Саєнко, Дана Косміна, Ома Шу, Тереза Барабаш, Анна Бикова, Добриня Іванов, Марія Дроздова, Аліна Копиця, Аліна Клейтман, Віктор Мельничук, Kinder Album та інші.

Файл:Куліковська-Маша-Від-Акції.jpg
Фото з експозиції проєкту «Від акції до перформативної скульптури: Марія Куліковська» у Щербенко Арт Центрі

Від акції до перформативної скульптури: 
Марія Куліковська (2020)[ред.]

Проєкт «Від акції до перформативної скульптури» – міні-ретроспектива перформативної практики Марії Куліковської, що вибірково презентує найбільш знакові проєкти і роботи художниці, виконані у цьому медіумі. Це також своєрідний аналіз попередніх перформансів, що завжди були і є створені на основі перформативної скульптури і навпаки – скульптура створюється завдяки перформативному процесу та підлягає взаємодії з простором надалі.

Наскрізною лінією практики художниці завжди була рефлексія стосовно політичного конфлікту на її Батьківщині; дослідження територіальних кордонів та індивідуальних меж через конструювання та руйнування зліпків з самої себе; позиція жінки у цьому конфлікті та соціумі взагалі, її свобода та обмеження. Тому виставка запрошує глядача пересуватися сконструйованим простором відео- та фотодокументації акцій та скульптурних серій, артефактів та ескізів до надалі втілених ідей. Усі ці пре- та постдокументаційні фрагменти практики стануть точками перетину, за допомогою яких можна буде відслідкувати та вибудувати зв’язок поступового та цілісного художнього висловлювання Марії Куліковської.

Зона тиші. Фрагменти (2020)[ред.]

Виставка Влади Ралко Зона тиші. Фрагменти з роботами, створеними художницею влітку 2019 року під час перебування в арт-резиденції «ЧервонеЧорне» в Каневі. Проходила у Щербенко Арт Центрі, Київ, Україна.

Назва виставки відсилає до табличок із вимогою дотримуватися тиші довкола Чернечої гори в Каневі – місця, де похований Тарас Шевченко. «Таке регламентоване замовчування обертається насиллям, коли мова, а саме мова мистецтва, уособлена в поетичному слові, підлягає німоті», – зазначає художниця.

Зважаючи на постать поета, інструменталізовану радянською ідеологією та розтиражовану номенклатурою часів незалежності, Влада Ралко задалася питанням щодо ролі художника і мистецтва в формуванні людини та суспільства, а саме – «усвідомлення процесу художньої праці як певного ключа до розуміння циркуляції цінностей у людській спільноті».

Квіти (2019-2020)[ред.]

Проєкт проходив у Щербенко Арт Центрі, Київ, Україна. 

Проект Квіти представляє роботи шведської художниці Олександри Ларссон-Якобсон в діалозі з творами Марії Куліковської, яка створювала їх разом зі своїм чоловіком і архітектором Улегом Вінніченко і режисеркою Аліною Гонтар. Представниці двох різних жовто-синіх країн – неоліберальної Швеції та все ще доволі патріархальної України – вже не один рік паралельно досліджують поняття людської оболонки як метафору соціально- політичних взаємин в суспільстві.

Образне і змістове наповнення виставки зосереджено навколо запропонованого авторками комплексного поняття Тіло-Шкіра-Оболонка-Мембрана-Шкура-Колір жінки. У назві проекту також закладена смислова багатозначність російського слова цветы, яке співзвучне слову цвета (українською квіти і кольори). Художниці пропонують власну інтерпретацію фемінності відносно особистих внутрішніх травм і суспільства, влади і кордонів, материнства і його відсутності.

Feminine (2019)[ред.]

Виставка Марії Прошковської в колаборації з Сергієм Моргуновим в рамках КиївПрайд 2019 в IZONE, Київ, Україна.

Багато людей досі сприймають оточуючих крізь призму стереотипних  уявлень про жінок та чоловіків. Люди схильні класифікувати інших за їх зовнішністю, забуваючи про те, що ґендерна ідентичність особи набагато важливіша за її статеві ознаки. Ігноруючи самовизначення людини на користь біологічних характеристик, ми підтримуємо нетерпимість до проявів її індивідуальності. У випадку з трансґендерними жінками це є нічим іншим як мізогінією, котра можлива як з боку чоловіків, так і з боку жінок.

Художниця Марія Прошковська вже декілька місяців спілкується з героїнями проекту, аби на своєму досвіді простежити зміну особистого сприйняття транс-жінок. Спеціально для проекту Сергій Моргунов зняв серію фотографій, котрі показують життя героїнь – шести транс-жінок, – а також моменти їх спілкування з художницею та іншими цисґендерними жінками: подругами, мамами, сестрами.

Мистецтво бачити (2016)[ред.]

У рамках VIII Art Kyiv Contemporary, Мистецький Арсенал, Київ.

Учасники: Марія Куліковська, Назар Білик, Степан Рябченко, Володимир Сай, Марина Талютто, Юрій Мусатов, Руслан Тремба, Тереза Барабаш, група Шапка, Данил Галкін.

Проєкт «Мистецтво бачити» об'єднав в одному просторі твори українських художників з об'єктами предметного дизайну від провідних українських студій.

Мистецтво бачити, помічати, зчитувати образи – це те, що сприяє новому досвіду, переживанням, знанням. Твори мистецтва більше не живуть в одному сакральному місці, подібно до ікон, їх візуальні образи тепер присутні всюди, і ми зчитуємо їх у вигляді інформації. У просторі навколо повно подібних послань. Зупинитися, зануритися, скоротити часовий проміжок від моменту створення до нашого знайомства із твором мистецтва можливо. Необхідно лише дивитися, і, звичайно ж, бачити.

Гестальта (2016)[ред.]

У рамках VI Книжкового фестивалю Арсеналу, Мистецький арсенал.

Учасники: Аліна Максименко, Зоя Орлова, Ілона Сільваші, Руслан Тремба.

Проєкт «Гестальта» зв'язав воєдино історії дуже різних людей, будь то художник, письменник, дизайнер, колекціонер, ілюстратор... Кожен з них не просто проживає своє життя, а формує свій шлях, виходячи з власного творчого становлення, розвитку, зображеного в пошуку і створенні прекрасного: творів мистецтва, реліквій, сувенірів і, звичайно ж, книг.Гестальта (2016), у рамках VI Книжкового фестивалю Арсеналу, Мистецький арсенал.

Папір. Світ. Мистецтво (2015)[ред.]

Масштабний проєкт в рамках фестивалю "Арсенал" V, що проходив у Мистецькому Арсеналі й повністю займав праве крило музея.

Учасники: Тіберій Сільваші, Олександр Бабак, Володимир Будніков, Влада Ралко, Олександр Ройтбурд, Віктор Сидоренко, Ярослав Присяжнюк, Ілона Сільваші, Зінаїда Ліхачьова, Мирослав Вайда, Олеся Секереш, Гриця Ерде, Костянтин Рудешко, Марина Талютто, Руслан Тремба, Віктор Хоменко, Микола Кривенко, Роман Михайлов, Сегій Момот, Сергій Попов, Тереза Барабаш, Рафус Кукуллатус, Олена Турянська, Анна Надуда, Віктор Мельничук, Сергій Кайдак, Сергій Западня, Данило Галкін.

Папір – пам’ять поколінь, на перший погляд, крихкий та тонкий матеріал, на якому написана та збережена історія світу. Він «заряджений» і простий водночас, що часто спонукає художників/ць звертатися до цього матеріалу у творчих експериментах або традиційних жанрах. Саме серії робіт на папері часто стають знаковими в доробку творців/чинь. Чистота паперу символізує відвертість та те вагання перед першим жестом, після якого на ньому лишаються літери, лінії, крапки. Білий, ідеальний аркуш ніби очікує сповіді, історії, наративу, хоче стати прихистком сплетінь та образів.

Саме тому у проєкті «Папір. Світ. Мистецтво» цей матеріал став основою, точкою відліку та полем для творчих спроб.

У рамках цього проєкту було видано дві книги: однойменне видання Папір. Світ. Мистецтво. та збірка есеїв, текстів та діалогів Тіберія Сільваші.

Діалог (2014)[ред.]

У рамках IV Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». Масштабний проєкт на чотири виставкових зали.

Учасники: Даниїл Галкін, Тереза Барабаш, Ілона Сільваші, Роман Мінін, Костянтин Рудешко, Сергій Момот, арт-група «Шапка» (Олеся Секереш та Олександра Токарєва), Зоя Орлова, Зінаїда Ліхачьова.

Пройшовши складний шлях від високого літературного жанру до алгоритму можливості взаєморозуміння, діалог знову може стати предметом аналізу вже у сучасному мистецтві. У проєкті йдеться про те, що діалог всередині нас – тут і зараз, складний і багатогранний, здатний дати відповіді на важливі питання, реагувати на актуальні події. Чи то діалог художника з глядачем, чи художника з колегами, чи глядача із творами мистецтва – він продовжується, поки вам є що сказати. Твори мистецтва у проекті «Діалог» - це роботи, які знаходяться у тісному взаємозв’язку один з одним, їх об’єднує образотворча форма обміну творчих висловлювань художників-авторів. Комунікація відбувається також між митцями та глядачами, твір використовується тут для передачі ідеї автора. Є ще один єднальний прийом – змістом і темою робіт є папір, як матеріал, що формує візуальний діалог робіт та їхню єдність, як концепція та наповнення деяких творів.

Середовище існування (2013)[ред.]

Галерея Боттега, Щербенко Арт Центр, м. Київ.

Учасники: Павло Ковач, Юрій Білей, Гомер, Володимир Сай, Марина Талютто, Зоя Орлова, Віктор Мельничук, Андрій Сидоренко, Максим Чацький.

«Середовище існування» - це дослідження соціальної реальності, умови якої впливають на суспільство в цілому і на кожну людини зокрема. Особливо гостро цей вплив відчуває особистість творча, художник, чиє творче висловлювання – в центі проєкту. Тема національної ідентифікації, економічної нестабільності, двозначності моральних категорій, які інтерпретуються суспільством, відчуття відчуженості особистої і соціальної, неоднозначності особистого вибору – основні категорії, на яких фокусуються художники в проекті «Середовище існування».

МІЖНАРОДНІ КУРАТОРСЬКІ ПРОЄКТИ МАРИНИ ЩЕРБЕНКО:[ред.]

Resentment (2015)[ред.]

Bottega Gallery, Art Fair ArtVilnius’15.

Учасники: Назар Білик, Аліна Максименко, Данило Галкін, Марина Талютто, Руслан Тремба, Марія Куліковська, Роман Михайлов і Дар’я Кольцова.

У 2015 році Bottega Gallery під кураторством Марини Щербенко представила проєкт Resentment на ярмарці сучасного мистецтва Art Fair ArtVilnius’15 (Литва).

Проєкт Resentment - серія виставок та інших заходів, спрямованих на дослідження ситуації, коли людина опиняється в умовах агресії (у випадку України – війни). Це реакція на події, які відбувалися в Україні того часу. Перший етап проєкту було реалізовано в лютому 2015 року в Щербенко Арт Центрі. До ArtVilnius’15 команда Bottega Gallery адаптувала напрацьований матеріал – інформаційний контекст, цікавий для іноземного глядача також, оскільки підіймає актуальні й для нього проблеми (як то війна чи тероризм).

Чеський конкурс молодих художників - нагорода Інджиха Халупецького (2014)[ред.]

Стала постійною членкинею міжнародного експертного журі на Чеському конкурсі молодих художників - нагорода Інджиха Халупецького. Це перша участь українського експерта/ки в історії цього конкурсу.

Premonition: Ukrainian Art Now (2014)[ред.]

Сокураторка, Галерея Саатчі, Лондон.

Учасники: Сергій Братков, Нікіта Кадан, Арсен Савадов, Микола Маценко, Назар Білик, Влада Ралко, Василь Цаголов, Артем Волокітін, Марія Куликовська, Данілій Галкін, Павло Маков, Гамлет Зінковський, Тіберій Сільваші, Анна Сорокова, Іван Світличний, Віктор Сидоренко та інші.

Проєкт мав на меті забезпечити широке знайомство з різноманітною та енергійною природою мистецької сцени України, демонструючи понад 70 робіт 38 художників.

Роботи датували соціальні заворушення та потрясіння, які зазнала Україна протягом 2014 року. Однак, назва зазначає, що з перших років нового тисячоліття творчість багатьох українських митців, як правило, зображує або навіть передбачувано незрозуміло збільшує виклики, проблеми та питання, що стосуються майбутньої ідентичності та стабільності їхньої нації.

Це була третя з серії виставок у Галереї, яка має на меті представити унікальну культуру та спадщину України міжнародній аудиторії в Лондоні.

Проєкт "Україна сьогодні" (2013)[ред.]

Підтриманий "Чеським центром" у Києві, Чеський центр у Празі, Прага.

Учасники: Анна Звягінцева, Павло Ковач, Юрій Білей, Володимир Сай, Марина Талютто, Зоя Орлова, Назар Білик, Данило Галкін, група Шапка, група Tenpoint, Максим Чацький.

В проєкті «Україна сьогодні» було показано мистецтво того сьогодення, яке особливо точно відчуває й презентує творча молодь, учасники МУХі 2010, 2011 й 2012 рр. Кожен учасник, за допомогою змісту й форми свого твору, викриває те, що визріло в надрах суспільства. Це мистецтво апелює до душ й розуму людей. Художники діляться з глядачем своїм баченням процесів, що відбуваються в їхній країні, своїми передчуттями, питаннями, які їх турбують, вирішучи їх образотворчими засобами.

Міжнародний художній форум абстрактного та образотворчого мистецтва (2012)[ред.]

Галерея Боттега, Київ.

Учасники: Кен Грінліф (Ken Greenleaf) (США), Сергій Момотов та Костянтин Рудешко (Україна), Тиберій Сільваші (Україна), Бадрі Губіанурі (Україна), Давид Пауелл (David A. Powell) (США, Німеччина), Томас Ніклассон (Швеція).


This article "Марина Щербенко" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Марина Щербенко.



Read or create/edit this page in another language

Куки допомагають нам здійснювати наші сервіси. Використовуючи наші сервіси, Ви погоджуєтесь на використання куків.

Welcome to EverybodyWiki 😃 ! Nuvola apps kgpg.png Log in or ➕👤 create an account to improve, watchlist or create an article like a 🏭 company page or a 👨👩 bio (yours ?)...