Невмержицька Ольга Кузьмівна
 | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (1 березня 2021) |
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Ольга Кузьмівна Невмержицька, дівоче прізвище Пилипюк, народилася восьмою дитиною в багатодітній сім'ї селян Кузьми Архиповича та Ольги Яківни Пилипюків 16 березня 1940 року в мальовничому селі Закриниччя Антонінського (нині Красилівського) району Камянець-Подільської (нині Хмельницької) області в українському помісті графа Потоцького.Тато загинув на фронті в 1945 році, тому дітей виховувала мама сама. Ольга Кузьмівна успішно закінчила місцеву семирічку, потім – Хмельницьке педучилище фізичного виховання, після чього отримала призначення вчителем фізичного виховання в середню школу села Лучанки Словечанського (зараз Овруцького) району Житомирської області. Думала, лише на період обов’язкового відпрацювання, а вийшло, що на все життя.Уже будучи мамою, заочно закінчила російський відділ філологічного факультету Київського Державного університету імені Т. Г. Шевченка. Філолог. Вчитель російського мови та літератури. Вчитель фізичного виховання. Вчитель Біблії та християнської етики та сімейного виховання. Педагогічний стаж – 40 років. Заслужений вчитель України. На добровільній основі довго несла обов’язки голови ради ветеранів. Євангелист. Душеопікун. Була відповідальною за пасторське служіння в селі Лучанки.Разом з чоловіком Володимиром Федоровичем Невмержицьким народили і виховали двох синів, Сергія та Володимира, і три доньки, Тамару, Аллу та Валентину. Всі діти одружені та подарували їм 14 онуків та 17 (число продовжує рости) правнуків. Разом з чоловіком також започаткували династію вчителів, до якої на даний час входить три покоління.В 2014 році, майже після 54 років подружнього життя, Ольга Кузьмівна залишилася вдовою, бо чоловік Володимир перейшов у вічність. А 24 жовтня 2020 року перестало битися серце самої Ольги Кузьмівни.Любов і найкращі почуття Ольги Кузьмівни вилились і на папері. В світ випущено два видання поетичної збірки "Для душі моєї притулок". Перше видання вийшло в 2010 році, а друге, доповнене, в 2020 році. В своїй поезії Ольга Кузьмівна розповідає про віру, про любов до Бога, до рідної землі, до людей, до сім’ї, про збереження народних надбань, про цінність і красу людського життя, про щире і вірне кохання, про повагу і вірність, про рани і болі на тілі нашої землі та в душах людських, але в першу чергу – про Божу любов, яка перевищує людське розуміння.
This article "Невмержицька Ольга Кузьмівна" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Невмержицька Ольга Кузьмівна.
