Олімпійці буковини

Чоловіки

ГЕШКО Іван

Народився 19 серпня 1979 року у селі Кліводин Кіцманського району. Закінчив Кіцманську середню школу. З 2004 р. Мешкає у Чернівцях. Закінчив Кам'янець-Подільський педагогічний університет (факультет фізвиховання, з 2006 р. — аспірант), Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. Легкою атлетикою займається з 5 класу під керівництвом тепер заслуженого працівника фізичної культури і спорту України Георгія Миронюка. До цього рік відвідував футбольну та гандбольну секції. Норматив майстра спорту виконав у 1997 році, майстра спорту міжнародного класу — у 2002 році. Звання заслуженого майстра спорту присвоєне 26 квітня 2004 року. Уперше серйозно заявив про себе на національній арені 1997 року — перемогою на дистанції 3000 м на Всеукраїнських юнацьких іграх. Володар юніорського рекорду України у приміщенні на дистанції 1500 м (3.47,99). Перший серйозний міжнародний успіх — «срібло» молодіжного чемпіонату Європи 2001 року на дистанції 1500 м. У 2003 році сенсаційно виборов «бронзу» на цій же дистанції на чемпіонаті світу в Парижі (Франція). А взимку 2004 року став срібним призером на чемпіонаті світу в приміщенні у Будапешті, у 2005 р. виграв чемпіонат Європи в приміщенні у Мадриді, у 2006 р. виграв чемпіонат світу в приміщенні у Москві, на Кубку Європи у Малазі виграв 1500 м, посів 2 місце на 800 м і був визнаний кращим атлетом змагань, став срібним призером чемпіонату Європи та Кубку світу на дистанції 1500 м, володарем Кубку світу в складі збірної Європи. З 2002 року неодноразово перемагав на міжнародних змаганнях африканських бігунів, за що отримав прізвиська «Біла гроза чорного континенту» та «Український Іван Грозний». За підсумками 2006 р. визнаний кращим спортсменом України (церемонія «Герої спортивного року»). Неодноразовий чемпіон і володар Кубка України. Івану станом на початок 2008 р. належать рекорди України на дистанції 1500 м — 3.30,33 (3.09.2004, Брюссель, етап «Golden League»), на цій же дистанції у приміщенні — 3.33,39 (13.02.2005, Карлсруе), на 1 милю — 3.50,04 (30.07.2004, Лондон, етап IAAF Super Grand Prix), молодіжний рекорд України (U-23) на 3000 м — 7.52,23 (8.06.01, Познань) та рекорди України в приміщенні: на дистанції 800 м — 1.46,49 (20.02.2005, Афіни), юніорський рекорд на 1500 м — 3.47,99, молодіжний рекорд (U-23) на 1500 м — 3.43,29 (31.01.02, Москва). На початку 2004 року отримав житло у Чернівцях (ордер на 2-кімнатну квартиру під час шоу-програми «Зірки естради — зіркам спорту» вручив Чернівецький міський голова Микола Федорук). Має власний будинок у Кіцмані. З 2005 р. — радник голови Чернівецької обласної державної адміністрації з питань спорту. У 2006 р. був обраний депутатом Чернівецької міської ради. Член збірної команди СБУ (майор СБУ). 21.09.2004 СБУ нагородила «Хрестом доблесті» ІІ ступеню. Наприкінці 2005 року нагороджений медаллю «За працю і звитягу». 24 серпня 2006 р. нагороджений орденом «Буковина». У 2005 разом з депутатом Чернівецької міської ради Валерієм Чинушем та керівником обласного спорту Георгієм Мазурашу зініціював та організував Відкритий Кубок Чернівецької області з бігу на 1 милю «Буковинська миля», який у 2006 р. став міжнародним. У 2005 р., 2006 р. та 2007 р. перемагав на цих змаганнях. Призові віддавав обласному будинку дитини, що по вул. Чапаєва у Чернівцях. З 1.09.2013 — тренер з легкої атлетики Кіцманської ДЮСШ, з 1.01.2014 р. — тренер Чернівецької обласної ШВСМ. Найвищі досягнення по роках: 1995 р. — 1 місце на дистанції 3000 м на юнацьких іграх України (8.44,27). 1997 р. — 5 місце на юніорському чемпіонаті Європи на дистанції 1500 м. 1998 р. — 11 місце на юніорському чемпіонаті світу на дистанції 1500 м (Франція). 1997 р. — 5 місце на юніорському чемпіонаті Європи з кросу. 1999 р. — 4 місце на молодіжному чемпіонаті Європи на дистанції 1500 м. 2000 р. — дебютував на Олімпійських іграх в Сіднеї на дистанції 1500 м. 2001 р. — 2 місце на молодіжному чемпіонаті Європи на дистанції 1500 м. 2003 р. — першим серед представників Східної Європи став призером чемпіонату світу на дистанції 1500 м (Париж (Франція), 3 місце). Кращий спортсмен року на Буковині. 2004 р. — виборов срібну нагороду на чемпіонаті світу в приміщенні в Будапешті (Угорщина) на дистанції 1500 м (поступився на фініші 0,03 сек. кенійцю Паулу Коріру). На Олімпійських іграх в Афінах фінішував 5-м на дистанції 1500 м (розпочав рано фінішний спурт, щоби боротися з Ель-Геружем та Лагатом за «золото» і залишився без медалі) та пробився до півфіналу на 800-метрівці. Виграв фінал Гран-прі у Монако на дистанції 1500 м. Кращий спортсмен року на Буковині. 2005 р. — став чемпіоном Європи у приміщенні у Мадриді (Іспанія) на дистанції 1500 м (лідирував з другого кола і до фінішу) з рекордом змагань (3.36,70). Посів 4 місце на чемпіонаті світу в Гельсінкі (Фінляндія). 1 місце на Всесвітній Універсіаді в Туреччині (1500 м). Другий рік поспіль блискучим фінішним спуртом виграв фінал Гран-прі у Монако на дистанції 1500 м. Кращий спортсмен року на Буковині. 2006 р. — святкував перемогу на чемпіонаті світу в приміщенні у Москві (Росія) на дистанції 1500 м. Здобув перше місце на дистанції 1500 м та друге місце на дистанції 800 м на Кубку Європи у Малазі (Іспанія). Нагороджений спеціальним призом як кращий атлет Кубка Європи. Неймовірним фінішним спуртом виграв етап «Golden League» у Парижі на дистанції 1500 м. На чемпіонаті Європи у Ґетеборгу (Швеція) фінішував другим на дистанції 1500 м. На Кубку світу в Афінах (Греція) виборов друге місце на дистанції 1500 м, а у складі збірної Європи став володарем головного трофею. У березні та червні 2006 року визнавався кращим спортсменом України. 14 січня 2007 року під час церемонії «Афіна» нагороджений як кращий легкоатлет України 2006 року. Кращий спортсмен року на Буковині. 2007 р. — 1 місця на дистанціях 1500 м (3.41,19) та 800 м (1.47,41) на Всеукраїнських іграх (5-8.07.07, Донецьк), 1 місце на етапі Грін-прі ІААФ у Мадриді Meeting de Atletismo Madrid 2007 на дистанції 1500 м (3.37,57). 2008 р. — 2 місце на чемпіонаті України на дистанції 1500 м (3.42,80) у Києві (1-4.07.08) після чернівчанина Миколи Лабовського (3.42,58), увійшо до складу олімпійської збірної, на Олімпійських іграх у Пекіні не вийшов на старт через проблеми зі спиною. 2017 р. — 1 місце у категорії 30-39 років на «Nova Poshta Kyiv Half Marathon 2017»

ЛАБОВСЬКИЙ Микола

Майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики. Капітан міліції.

Представляє Чернівецьку область, обласну ШВСМ, «Колос», «Динамо», з 2012 р. — СК «Гешко». Офіційний партнер — туркомплекс «Аква-Плюс» (Георгій Козьма).

Лабовський Микола Миколайович народився 04.05.1983 у с. Байраки Герцаївського району. Закінчив місцеву середню школу та Чернівецький національний університет (спеціальність «Фізична культура і валеологія», 2006 р.). З 2000 р. проживає у Чернівцях (у гуртожитках або знімає квартиру). Легкою атлетикою, як сам зазначив, серйозно почав займатися з 17 з половиною років: «Коли пішов вчитися у ПТУ № 6. Тренувався під керівництвом Дениса Тищука. А „несерйозно“ займався з 8 класу, коли мене вперше взяли за школу на районні змагання з легкої атлетики. Я тоді виграв 800 м на чемпіонаті Герцаївського району серед учнів 8-9 класів. А через місяць виграв вже і серед всіх школярів району. А в 9 класі я поїхав на обласні змагання, і посів 12 місце на дистанції 800 м. Тоді я ще не тренувався. Щодо інших видів, — мені подобаються єдиноборства. Трохи займався боксом, кікбоксингом. А обрав легку атлетику, напевно, тому, що тут у мене виявилися кращими перспективи».

Восени він почав займатися, а вже навесні на Всеукраїнських юніорських змаганнях в Одесі виборов друге місце на дистанції 800 м і впритул наблизився до нормативу кандидата у майстри спорту. Під час навчання в ЧНУ його тренером була також Ячнюк Ірина Омельянівна. А з 2010 р. його тренером є й Степанцов Костянтин Альбертович. За підсумками 2004 р. вперше увійшов до десятки кращих спортсменів Буковини. Тоді головними досягнення сезону були: перші місця на молодіжній першості України та національному Кубку НСК «Олімпійський» (на біговій доріжці) і 3 місце на Чемпіонаті України з кросу. Уперше виконав норматив майстра спорту України (5000 м). Найвищі досягнення у сезоні-2005: Кубок України, Всеукраїнська універсіада — 2 місця на дистанції 1500 м, чемпіонат України з кросу — 1 місце на дистанції 4 км, «Буковинська миля» (на стадіоні) –  2 м.

У 2006 році Микола сенсаційно пробився до фіналу Чемпіонату Європи (у півфіналі з 9-ї позиції за якихось 300 метрів вирвався на друге місце, поступившись лише майбутньому чемпіону Мехді Баала з Франції.). Найвищі результати сезону: Чемпіонат України — 1 місце, Чемпіонат Європи — 11 місце, Чемпіонат і Кубок України в приміщенні — 3 місця (1500 м), «Буковинська миля» (на стадіоні) — 3 м (4.06,8).

Кращі результати сезону-2007: Кубок України — 1 місце (1500 м), Кубок Європи — 7 місце (3000 м), Всеукраїнська універсіада — 1 місце (1500 м), «Буковинська миля» (на стадіоні) — 2 м (4.06,2).

2008 р.: Чемпіонат України (1-4.08, київ) — 1 м на 1500 м (3.42,58), Кубок України (6-8.06, Ялта) — 2 м на 1500 м (3.46,17), 9.06 (Тарту) — 1 м на 1500 м (3.43,59), 14.06 (Норвегія) — 1 м на 1500 м (3.43,??), 16.06 (Memorial Josefa Odlozila, Прага, Чехія) 7 м на 1500 м (3.40,49), 28.06.(Стамбул, Туреччина) 1 м на 1500 м (3:44.16), 27.07 (Сопот, Польща, Memoriał Janusza Sidły, Grand Prix Sopotu) — 1 м на 3000 м (7.57,78), 30.07 (Międzynarodowy Mityng Lekkoatletyczny BESKIDIANATHLETIC BIALSKO-BIAŁA, Польща) — 1 м на 1500 м (3.47,21)…

2009 р.: Чемпіонат України (22.07, Ялта) — 1 м на 1500 м (3.42,48), Кубок України серед ШВСМ (22-23.09, Ялта) — 1 м на 1500 м (3.50,08), «Буковинська миля» (4.10 на Соборній площі) — 1 м.

У 2009 р. Миколі оперували аххілові сухожилля на обох ногах. А вже через 5 місяців виграв Чемпіонат України, що теж стало сенсацією.

У 2010 р. Микола Лабовський записав до свого активу перший серйозний міжнародний успіх — 2 місце на Командному Чемпіонаті Європи (Кубок Європи) на дистанції 3000 м (8.20,01). Перед цим на Кубку України (28.05, Ялта) Микола виграв дистанцію 3000 м з результатом вище нормативу майстра спорту міжнародного класу і рекорду області титулованого Івана Гешка (7.52,23, встановлений 8 червня 2001 р. у Познані) — 7.51,93. Чемпіонат України-2010 (2.07, Донецьк) — 2 м на 1500 м (3.45,04).

2011 р.: Командний Чемпіонат Європи (18-19.07, Стокгольм, Швеція) — 3 м (в команді), 6 м на 3000 м (8.05,17), Чемпіонат України (Донецьк) — 2.08 — 2 м на 1500 м (3.41,02), 4.08 — 2 м на 5000 м (13.49,89 — рекорд області), Чемпіонат України в прим. (16.02, Суми) — 1 м на 3000 м (8.04,53), Чемпіонат Європи в приміщенні (4.03, Париж, Франція) — 6 м в 1 забігу (8.08,17), Кубок України (31.05, Ялта) — 2 м на 3000 м (7.56,11), «Хрещата миля» (25.09, Київ) — 1 м (4.06,??), забіг на 10 верст (10,6 км) у Білій Церкві (2.10, у рамках Білоцерківського марафону) — 1 м (31 хв. 03 сек), «Буковинська миля» (8.10 на Соборній площі) — 1 м.

2012 р.: Чемпіонат і Кубок України з бігу на 10000 м (27.05, Ялта) — 1 м (28.04,90 — рекорд області, олімпійський норматив Б), Чемпіонат України (15.06, Ялта) — 1 м на 5000 м (13.23,50 — рекорд області, олімпійський норматив Б), здобув право виступати на Олімпійських іграх в Лондоні (!), Чемпіонат Європи (30.06, Хельсінки, Фінляндія) — 10000 м (зійшов — травма).

2013 р.: Командний Чемпіонат України (5.06.13, Ялта) — 5000 м — 1 м (13.50,14), Командний Чемпіонат Європи (22.06.13, Гейтсхед, Велика Британія) — 5000 м — 4 м (14.14,50)…

Учасник Олімпійських ігор 2012 р. в Лондоні. На дистанції 10000 м 4.08.12 посів 26 місце — 29.32,12.

СТАДНІК Андрій

Лідер збірної України з вільної боротьби у ваговій категорії до 66 кг. Андрі́й Володимирович Ста́днік, або Стадник (15 квітня, 1982, смт Віньківці Хмельницької області) — лідер збірної України з вільної боротьби у ваговій категорії до 66 кг, срібний призер ХХІХ літніх Олімпійських ігор в Пекіні. Заслужений майстер спорту України. На міжнародні змагання вперше поїхав у 17-річному віці (1999) на чемпіонат світу серед кадетів. Потім виграв молодіжну Європу (2002), за що отримав «міжнародника». Особисто виграв Кубок світу 2005 року (команда була другою). На чемпіонаті Європи став третім, а разом із командою посів перше місце.

З 2006 року Андрій Стаднік — заслужений майстер спорту України, звання отримав після бронзового успіху на чемпіонаті світу—2006.

На літніх Олімпійських іграх в Пекіні у 2008 р. Андрій Стаднік став другим, поступившись у фінальній сутичці турку Рамазану Сахіну. Рахунок фінальнго поєдинку був за періодами 2:2, 2:1, 2:2.

Здобув золоту нагороду чемпіонату Європи з вільної боротьби 1 квітня 2009 року. Рахунок фінальнго поєдинку був за періодами 1:2, 6:5, 3:1. Це перша золота медаль для України на чемпіонаті Європи.

КРИВОШЕЄШ Абрам

(легка атлетика, 800 м, 5 м у півфінальному забігу) Майстер спорту СРСР міжнародного класу з легкої атлетики, учасник Олімпійських ігор 1960 року в Римі та 1964 року в Токіо.

Народився 12 листопада 1933 року в Одесі. Легкою атлетикою почав займатися після війни у Кишиневі (Молдова). Головних успіхів у кар'єрі досяг після того, як переїхав до Чернівців. Йому багато років не було рівних в Україні та СРСР на дистанції 800 м. Дванадцятиразовий чемпіон України з бігу на 400 та 800 метрів, десять разів покращував рекорд УРСР (у тому числі в естафеті 4х400 м). П'ятиразовий чемпіон СРСР, встановив два рекорди СРСР. Учасник трьох чемпіонатів Європи. Переможець матчевої зустрічі СРСР — США. Двічі представляв країну на Олімпійських іграх. Обидва рази пробивався до півфіналу на дистанції 800 м. У 1960 р. в Римі на першому етапі виграв свій забіг з результатом 1.53,72, у чвертьфіналі фінішував другим у другому забігу (1.51, 40), а у півфіналі — п'ятим (1.48,25). У 1964 р. в Токіо на першому етапі показав четвертий результат в четвертому забігу (1.49,5), а у другому півфінальному забігу — шостий час (1.47,5). Його рекорд області на дистанції 800 м за ручним хронометражем (1.47,5) досі залишається непобитим (і, можливо, таким і залишиться, оскільки тепер на серйозних стартах хронометраж — електронний).

Після завершення кар'єри тривалий час працював керівником кафедри фізвиховання Чернівецької медичної академії та очолював обласну федерацію легкої атлетики. Педагогічну діяльність поєднував з тренерською та суддівською. Серед його вихованців немає спортсменів з гучними іменами, але він завжди пишався тим, що тренував багатьох майбутніх відомих лікарів. Після виходу на пенсію переїхав до Німеччини, де оселився у Франкфурті-на-Майні. Освоїтися на новому місці допомогли німецькі колеги-бігуни, з якими колись суперничав на доріжці. Якийсь час тренував місцевих студентів. Відійшов у вічність 4.01.2014 р. в Німеччині.

АЙЗЕНБАЙСЕР-ФЕРАРУ Альфред

 (фігурне катання (парне), збірна Румунії, 13 м) Особливо неординарною особистістю та універсальним спортсменом був Айзенбайсер-Ферару. Крім того, що він виступав, як фігурист, на зимовій Олімпіаді, Альфред був ще й відмінним футболістом і навіть захищав честь Румунії на першому Чемпіонаті світу з футболу в Уругваї. Альфред Айзенбайсер-Ферару народився 7.04.1908 р. у Чернівцях. Тут і зайнявся футболом. Грав за чернівецькі команди «Ян» (1923—1929 рр.) та «Драгош Воде» (1930—1931). За збірну Румунії з футболу зіграв 9 матчів, у тому числі на першому Мундіалі. Дорогою назад з Уругваю він ледь не помер від запалення легенів. Навіть змушений був зійти в Генуї (Італія), аби лікуватися. Він був настільки хворим, що до нього навіть запросили було священника. А до рідних дійшли чутки, що Альфреда не стало. Коли він добрався додому, мати готувала поминки. І побачивши сина живим, знепритомніла. Пізніше він грав у вищому дивізіоні Румунії за «Венус» (Бухарест) — з 1932 по 1940 рр. З цією командою чотири рази став чемпіоном Румунії (1934, 1937, 1939, 1940 рр.).А псля закінчення кар'єри футболіста тренував команду ККА (Бухарест), яка пізніше була перейменована на «Стяуа». У фігурному катанні, крім Олімпіади, Альфред Айзенбайсер-Ферару ще двічі виступав на Чемпіонаті Європи. У 1934 р. посів 7 місце в парі з названою вже Іриною Тімчіч, а в 1939 р. був 9-мв парі з Єленою Молдован. Помер Альфред Айзенбайсер-Ферару 1.07.1991 р.

ТУРУШАНКО Роман

(фігурне катання, виступав у складі збірної Румунії, 19 м) Студент правничого факультету Чернівецького університету. Роман Турушанко посів 19-те місце серед 25 фігуристів. Буковина тоді входила до складу Румунії. Саме постать Р. Турушанка особливо цікава нам, адже він був учасником зимової Олімпіади 1936 р., представляючи Румунію в змаганнях з фігурного катання, ставши при цьому першим українцем, що брав участь в олімпійських змаганнях з цього виду спорту.

Жінки

МУНТЯН Тетяна

Заслужений майстер спорту, дворазова чемпіонка світу зі стрільби з лука.

Народилася 7 березня 1968 року в Чернівцях. Закінчила чернівецьку СШ № 4 та Львівський інститут фізкультури. З 5 років займалася спортивною гімнастикою. У школі займалась баскетболом та гандболом. У 5 та 6 класах займалася спортивними танцями та легкою атлетикою. На стрільбу з лука записалася у 8 класі. Під керівництвом тепер заслуженого тренера України Анатолія Єгорова за 9 місяців дійшла до рівня майстра спорту. У 1985 році вперше виграла юнацьку першість УРСР, а вже через рік у складі збірної СРСР святкувала особисту перемогу на турнірі соціалістичних країн «Дружба» у Болгарії. Того ж року виконала норматив майстра спорту міжнародного класу. У 1987 році виграла чемпіонат та Кубок СРСР, а на Олімпіаді-88 у Сеулі посіла 7 індивідуальне та 4 командне місця. Командою разом із подругами по збірній тріумфувала на чемпіонаті Європи-88. У 1995 році вже у складі збірної України стала чемпіонкою світу в приміщенні з новим світовим рекордом. Найврожайнішим на міжнародні успіхи виявився 1997 рік, коли Тетяна на зимовому чемпіонаті світу в Туреччині виборола індивідуальне «золото» та командну «бронзу», а на літньому чемпіонаті світу в Канаді — командне «срібло». 6 червня 1997 року присвоєно звання заслужений майстер спорту.

У 1998 році перемогла серед жінок на І чемпіонаті світу з натуральних видів спорту в Бразилії (стрільба з лука + орієнтування + 50 км).

З 2000 року працювала «граючим» тренером клубу з Марселя (Франція).

Нагороджена орденом «За заслуги ІІІ ступеню».

У 2009 р. працювала тренеро жіночої збірної України зі стрільби з лука.

27.02.2010 відкрила у центрі Чернівців зі своїм партнером Олегом Віксичем спортивно-стрілковий клуб «Старий замок».

ЛУПУ Наталія

Наталія Лупу

Майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики. Народилася 4.11.1987 р. у с. Маршинці Новоселицького району Чернівецької області. Легкою атлетикою почала займатися у 4 класі під керівництвом заслуженого тренера України Володимира Васильовича Степанова. Після 6 класу навчалася у Республіканському училищі фізичної культури. Тоді почав тренерувати — заслужений тренер України Анатолій Олексійович Якимчук. З 2005 р. — студентка Тернопільського національного економічного університету (факультет фінансів, спеціальність «Оподаткування»).

Найбільші успіхи в кар'єрі: 2003 рік — 1 місце на Європейському Олімпійському юнацькому фестивалі на дистанції 1500 м (Париж, Франція), 2005 рік — 1 місце на юніорському Чемпіонаті Європи на дистанції 800 м (Каунас, Литва), 3 місце на юніорському Чемпіонаті Європи в естафеті 4×400 м (Каунас, Литва), 2006 рік — 4 місце на юніорському Чемпіонаті світу на 800 м (Пекін, Китай), 2008 рік — виконала норматив майстра спорту міжнародного класу на 800 м (Київ, 3.07.2008, Чемпіонат України — 3 місце — 2.00,96), 2009 рік — 1 місце на 800 м на Кубку України (Запоріжжя) та Чемпіонаті України в приміщенні (Суми), 2 місце на молодіжному Чемпіонаті Європи U-23 на 800 м (Каунас, Литва), брала участь у Чемпіонаті світу в Берліні, Німеччина (800 м, 15-23.08.09); 2010 рік — вперше вибігла з 2-х хвилин — 1.59,59 (Кубок України, Ялта) і 1 місце на Командному Чемпіонаті Європи на 800 м (Берген, Норвегія), 2011 р. — виконала олімпійський норматив на 800 м — на Кубку України в м. Ялта (31.05.11) — 1.59,12 (2 м, рекорд області, третій результат сезону в світі), 3 м на Чемпіонаті України в приміщенні на дистанції 400 м — 53,52 (16.02.11, Суми), виступала на Чемпіонаті Європи в приміщенні (Париж, Франція): 6 м в естафеті 4×400 м, 9 м на 400 м — 4 м в півфінальному забігу), дебютувала на етапі «Діамантової ліги» (10.07.11, Бірмінгем, Англія, 7 м на 800 м — 2.02,89)

2012 р. 1 м на 800 м на Чемпіонаті України в приміщенні в Сумах (18.02.12) — 2.01,46 (рекорд області в приміщенні),

2 м на 800 м на Чемпіонаті світу в приміщенні в Стамбулі (Туреччина, 11.03.12) — 1.59,67 (рекорд області в приміщенні, у забігу 9.03.12 також покращила рекорд області — 2.01,17). 27.05.12 — 3 м на змаганнях в Марокко (2.01,04)

14.06.12 — 1 м на Чемпіонаті України (Ялта) з новим рекордом Чернівецької області — 1.58,46

Півфіналістка Олімпіади-2012:

8.05.12 виграла свій (5-й) забіг і пробилася до півфіналу Олімпійських ігор;

9.05.12 у першому півфінальному забігу фінішувала з результатом 2.01,63 і розділила 4-5 місця.

2013 р. Чемпіонат України в приміщенні (Суми, 15.02.13) — 1 м (800 м), Чемпіонат Європи в приміщенні (1-3.03.13, Гетеборг, Швеція) — 1 м (800 м — 2.00,26);

Етап «Діамантової ліги» в Осло (13.06.13) — 2 м на 800 м (1.59,59);

Чемпіонат світу (10-18.08.13, Москва, Росія) — 7 місце у фіналі (тричі за 4 дні вибігла з двох хвилин!);

Flame Games Amsterdam Open (31.08.13, Голландія) — 1 м на 800 м (2.00,91);

49 th Palio Citta della Quercia (3.09.13, Роверето, Італія) — 1 м на 800 м (1.59,92).

2015 р.

Командний чемпіонат України в примі. (28.01.15, Запоріжжя) — 1 м на 400 м.

Чемпіонат України в приміщенні (13.02.15, Суми) — 1 м на 800 м.

Чемпіонат Європи в приміщенні (8.03.15, Прага, Чехія) — 3 м на 800 м, 5 м в естафеті 4×400 м.

Чемпіонат світу (Пекін, Китай): 800 м — 6 м з… 5-м результатом у фіналі 1.58,99 (29.08.15), естафета 4×400 м — 6 м у фіналі (30.08.15).

2016 р.

Командний чемпіонат України в прим. (27-28.01.16, Запоріжжя) — 1 м (800 м);

Чемпіонат України (16-19.06.16, Луцьк) — 2 м (800 м);

Чемпіонат Європи (6-10.07.16, Амстердам, Голландія) — півфінал (800 м);

Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро (17-18.08.16) — півфінал (800 м), (забіг)

ШИНКАРЕНКО Тетяна

Заслужений майстер спорту України, бронзова призерка Олімпіади-2004 з гандболу. Народилася 26 жовтня 1978 року в Хотині Чернівецької області. З 14 років навчалася у Броварському спортивному інтернаті. Закінчила Львівський інститут фізкультури.

Гандболом почала займатися з шести років під керівництвом тепер заслуженого тренера України Федора Литвинюка. Під час шкільних зональних змагань здібності юної хотинчанки помітили й представники спортінтернату з Броварів, куди її й запросили. Після довгих вагань мама Людмила Володимирівна таки відпустила єдину доньку до іншого міста. Після закінчення спортінтернату Тетяна запрошення до своєї першої команди майстрів — львівської «Галичанки». Через рік перейшла до запорізького «Мотора», з яким п'ять разів вигравала чемпіонаті і двічі Кубок України. У 2001 році у складі «Мотора» виборола Кубок Кубків. Того ж року стала срібною призеркою Суперкубка європейських країн.

Перший успіх на рівні збірних — «срібло» молодіжного чемпіонату Європи 1996 року.

З 2003 року захищає кольори захищає кольори австрійського «Хіпо-Банка» (Відень), з яким до сезону 2006/07 чотири рази поспіль виграла і чемпіонат, і Кубок Австрії. У сезоні-2003/2004 дійшли до фіналу Кубка Кубків. З 2004 року — капітан віденського клубу.

З дитинства мріяла про участь в Олімпійських іграх. Ця мрія здійснилася у 2004 році, коли збірна України вперше пробилася на головні змагання чотириріччя. З Олімпійських Афін Тетяна повернулася з бронзовою нагородою!

Заслужений майстер спорту з і стрільби з лука, абсолютна чемпіонка Європи, чемпіонка світу в команді, рекордсменка Олімпійських ігор.

ГЕРАСИМЕНКО Ліна

Народилася 29 вересня 1974 року у Хотині Чернівецької області. Але вже через місяць сім'я переїхала до столиці Буковини.

Закінчила чернівецьку СШ № 4, кооперативний технікум (правознавство) та юридичний факультет Чернівецького національного університету — з червоним дипломом.

Спортом почала займатися з 2 класу. До 13 років було плавання, а потім басейн закрили, і доля привела до секції стрільби з лука. Перший тренер — Світлана Франко. До вершин спорту дійшла під керівництвом залуженого тренера України Анатолія Єгорова.

На національній арені вперше «засвітилася» бронзовим виступом на юнацькій першості України у Сумах (1991 рік). Там же виконала норматив майстра спорту. Уже через рік виграла індивідуально чотири етапи юніорського Кубку Європи і виконала норматив майстра спорту міжнародного класу, який, щоправда, присвоїли лише 1995 року — після історичної першої командної перемоги збірної України на зимовому чемпіонаті світу в Бірмінгемі (Англія). Звання заслуженого майстра спорту, до речі, теж «знайшло» героїню аж через три роки після особистого тріумфу на літньому чемпіонаті Європи-98 у Франції. Серед інших найвагоміших досягнень — рекорд Олімпійських ігор, який протримався з 1996 року до Афін-2004, рекорди Європи і світу, командні «бронза» зимового чемпіонату світу-97, «срібло» чемпіонату світу-97.

Певний час виступала під прізвищем Павчук.

Нагороджена Орденом «За заслуги» ІІІ ступеню.

З 1998 року — співробітник СБУ.

ЦИХОЦЬКА Руслана

Майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики. Народилась 23.03.1986 р. До переїзду для тренувань до столиці проживала у м. Чернівцях. З дитинства почала займатись спортом. Спершу поєднувала легку атлетику з боротьбою та дзюдо. Виграла обласні чернівцькі юнацькі змагання з трьох видій спорту — легкій атлетиці, боротьбі дзюдо і вільній боротьбі. Потім сконцентрувалася на легкій атлетиці, де її першим тренером був Геннадій Терехов. Пізніше тренувалась також під керівництвом Анатолія Парнети (Чернівці), Юрія Горбаченка (Київ), а останнім часом її наставником є знаний столичний фахівець Анатолій Голубцов (тренер олімпійської чемпіонки і рекордсменки світу з потрійного стрибку Інесси Кравець). Норматив майстра спорту у потрійному стрибку виконала у 2007 р. на переможному Кубку України у Києві, а у стрибках у довжину — на початку 2008 р. на «Різдвяних стартах» (Київ). Неодноразово перемагала та входила до числа призерів на чемпіонатах та Кубках України просто неба та у приміщенні. Учасниця чемпіонатів Європи та світу. Закінчила педагогічний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. У 2010 р. пройшла відбір і брала участь у телевізійному проекті «БУМ. Битва слов'ян» У 2012 р. виступала за СК «Гешко». Учасниця чемпіонату світу (Тегу, Корея, 27.08-4.09.11). V літні Всесвітні армійські ігри (Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — 3 м у потрійному стрибку (14 м 05 см), 3 м у стрибках у довжину (6 м 23 см).  Кубок України (Ялта) — 1 м (14 м 53 см). Чемпіонат України — 3 м (14 м 36 см) Міжнародні змагання у Мадриді (Іспанія) — 1 м (14 м 28 см). Чемпіонат Європи — 13 м 87 см (до фіналу не пробилась). Тричі перевершила олімпійський норматив у потрійному стрибку (14 м 30 см), довела особистий рекорд до 14 м 53 см, на Олімпіаду у Лондон не поїхала (за рішенням тренерської ради, більше трьох українських стрибунок потрійним виконали олімпійський норматив).

2016 р.

1.06.16 — на командному чемпіонаті м. Києва перемогла з результатом 14 м 37 см і, таким чином, виконала олімпійський норматив 2016 (14 м 15 см)

19.06.16 — чемпіонат України (м. Луцьк), 1 м у потрійному стрибку (14 м 41 см).

Олімпійські ігри (Ріо-де-Жанейро, 13.08.16) — 26 м у потрійному стрибку.

2017 р.

Чемпіонат України в приміщенні (м. Суми) — 2 м у потрійному стрибку (13 м 31 см), Чемпіонат Європи в приміщенні (Белград, Сербія) — 16 м у кваліфікації (13 м 31 см)

СІЧЕНІКОВА-КОСТАШ Лідія

(стрільба з лука, 1/8 фіналу командний вид, 1/16 фіналу особисті змагання). Майстер спорту міжнародного класу зі стрільби з лука. Народилася 03.02.1993 у Чернівцях. Закінчила ЗОШ № 27 (2010 р.). У 2010 р. вступила до ЧТЕІ КНТЕУ (економічний факультет, спеціальність «Облік і аудит»). Стрільбою з лука займалась з 13 років. Перший тренером був Віталій Гуменюк. На першому році тренувань перейшла до групи Олега Осипенка. Також займалась спортивним орієнтуванням. Неодноразово ставала переможницею та призеркою змагань зі спортивного орієнтування у своїй віковій групі. Перший виїзд на змагання зі стрільби з лука був на першість України у приміщенні 2006 р. (Харків).1 місце на юнацькій першості України 2008 р. (Нова Каховка) -перший здобуток на українських змаганнях. На цих змаганнях отримала майстра спорту. У 2008 році вперше поїхала на міжнародні змагання. Норматив майстра спорту міжнародного класу виконала у 2010 р. (присвоїли за перемогу на юніорському Чемпіонаті Європи, але незабаром Лідія перевищила норматив «міжнародника» і по очкам.

КОЗИР Валентина

(легка атлетика, стрибки у висоту — бронзова медаль) Майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики, бронзова призерка Олімпіади-68.Народилася 25.04.1950 у Чернівцях. Легкою атлетикою почала займатися у шкільні роки. Чернівчанка тренувалась під керівництвом тільки одного тренера, Фелікса Бродського. Валентина стала першою призеркою Олімпійських ігор серед вихідців з Буковини. Ця історично-важлива подія трапилась у 1968 році у Мехіко. Дехто піднімав дискусію про те, чи залишалася на час свого олімпійського дебюту Валентина Козир чернівчанкою. Вона сама розставила всі крапки над «і».

«Я й досі вважаю себе чернівчанкою і буковинкою, хоч і прожила багато років в Одесі, а також в інших країнах. Щодо Олімпіади-68 у Мехіко, туди я поїхала щойно закінчивши столичний спортінтернат і здавши вступні іспити до Київського інституту народного господарства. На той час у мене була чернівецька прописка і я навіть ще не знала, чи вступила до інституту».

Особистий рекорд Валентини Козир — 1 м 82 см (1968 р.). До Одеси вона переїхала після того, як вийшла заміж за титулованого десятиборця, заслуженого майстра спорту Миколу Алілова (6.08.1948), який, до речі, за його словами, теж вважає себе «трохи буковинцем». 

Кращі результати по роках

2008 р. — 3 місце особисте і 4 місце в команді на кадетському Чемпіонаті світу (Туреччина), 1 місце індивідуальне на 2 етапі Кубку Європи (Грузія) і 2 підсумкове місце, 1 місце індивідуальне на юнацькій першості України;

2009 р. — 3 місце в команді на юніорському Чемпіонаті світу в приміщенні (Жешов, Польща), 3 місце в команді на юнацькому Чемпіонаті світу (США), там же 9 місце індивідуальне на додатковому відборі — здобула для України ліцензію на І Юнацькі Олімпійські ігри, 1 підсумкове місце на кадетському Кубку Європи;

2010 р. — 1 місце в команді (плюс Світлана Гольянова, Марія Куриляк) на юніорському Чемпіонаті Європи в приміщенні (Хорватія), 1 місця індивідуально і в міксі (з Георгієм Іваницьким зі Львова) на юніорському Чемпіонаті Європи (Німеччина), 1 місце на міжнародних змаганнях «Золота осінь» (14-18.09.2010 р., Львів, виконала норматив МСМК по очкам — 1331), 1 місце індивідуальне на юніорському Чемпіонаті України (Львів), 2 місце індивідуальне на дорослому Чемпіонаті України (Нова Каховка). Єдина серед представників Буковини учасниця І Олімпійських ігор 2010 р. у Сингапурі.

2011 р. — на юніорському Чемпіонаті Європи в приміщенні в Іспанії (21-27.03.11) 1 місце в командному виді програми (плюс Анастасія Павлова, Херсонська, Ольга Буліга, Львів), 3 місце в особистих змаганнях.

2012 р. — 10.01.12 у Черкасах на Чемпіонаті України, змагаючись серед дорослих, встановила юніорський рекорд Європи — у кваліфікації в першій серії з 60-ти пострілів набрала 584 очка (попередній рекорд — 582 — належав Піа Кармен Ліонетті (Італія) і був встановлений у березні 2004 р. в Сассарі, Італія).

22-26.05.12, Нідерланди, Чемпіонат Європи — 5 м інд. (найвище серед українок, забезпечила собі місце в олімпійській збірній), ком. — чвертьфінал, мікс — 1/8 фіналу.

Учасниця Олімпіади-2012 у Лондоні. У команді (плюс Тетяна Дорохова з Чернівців і Катерина Палеха зі Львова) 29.07.12 програли в 1/8 фіналу Японії, яка потім здобула «бронзу». Індивідуально 1.08.12 поступилась в 1/32 фіналу у перестрілці Катерині Тимофєєвій (Білорусь) — 5:6. Рекордсменка світу серед дівчат в команді та серед юніорів у міксі (з Георгієм Іваницьким на Євро-2010 встановили юніорський рекорд світу).

2013 р.

29 січня — у кваліфікації на Чемпіонаті України в приміщенні (Черкаси) покращила свій же юніорський рекорд Європи — 588 очок з 600 можливих (спів рекордсменкою стала Анастасія Павлова з Сумської області).

Чемпіонат Європи в приміщенні (26.02-3.03.13, Жешув, Польща) — 1 місце в команді (Вікорія Коваль — Харків, Катерина Палеха — Львів). 1 етап Кубку світу (Шанхай, Китай, 13-19.05.13) — 2 місце в команді (Анастасія Павлова — Нова Каховка, Вікторія Коваль — Харків). У фіналі програли Тайпею. Чемпіонат України (Львів, 5-10.07.13) — 2 м інд., 3 м мікс (Ігор Омельченко).

Юніорський Чемпіонат світу (Огден, США) — 1 місце в команді (Анастасія Павлова — Нова Каховка, Поліна Родіонова — Суми).

2014 р.

Чемпіонат України в приміщенні (25-29 січня, Суми) — 2 місця (особисто, в команді)

Чемпіонат світу в приміщенні (25.02-2.03, Нім, Фрпанція) — 1 м (командний залік)

Чемпіонат України (27.06-3.07.14, Львів) — 2 м (мікс, з Ігорем Омельченком)

2015 р.

І Європейські ігри (Баку, Азербайджан): 3 місце у міксі (17.06.15, + Георгій Іваницький, Львів), 3 місце у командному виді програми (18.06.15, + Анастасія Павлова (Херсон) та Вероніка Марченко (Львів))

2016 р.

І етап European Grand Prix 2016 (Софія, Болгарія) — 1 місце у командному виді програми (+ Анастасія Павлова (Херсон) та Вероніка Марченко (Львів))

Чемпіонат Європи (Ноттінгем, Велика Британія): 1 місце у командному виді програми (29.05.16, + Анастасія Павлова (Херсон) та Вероніка Марченко (Львів))

Кубок світу (Анталія) — 1 м в команді (путівка на Олімпійські ігри).

Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) — 1/8 фіналу в командному виді (7.08.16), 1/16 фіналу інд. (9.08.16).

2017 р

Чемпіонат Європи в приміщенні (Франція, 11-12.03.17) — 3 місце в командному виді програми (Анастасія Павлова, Н. Каховка, Вероніка Марченко, Львів), 4 місце особисто.

Див. також

• Українські олімпійські чемпіони
• Олімпійці Львівщини

Джерела

• Літопис буковинського спорту
• http://sportbuk.com/2017/03/olimpijtsi-bukovyny-litopys-bukovynskoho-sportu/
• Веб-сайт НОК України
• Енциклопедія олімпійського спорту України / За ред. В. М. Платонова. — Київ: Олімпійська література, 2005.
• Золоті сторінки олімпійського спорту України / За ред. І. Н. Федоренка. — Київ: Олімпійська література, 2000.

This article "Олімпійці буковини" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Олімпійці буковини.

---

 Facebook Page

🐤 Twitter Follow us on Twitter !

Read or create/edit this page in another language

• Олімпійці буковини in English