Політична Партія "ПАТРІОТ"
| Політична Партія "ПАТРІОТ" | |
 | |
| Заснована / зареєстрована | 21 лютого 2015 р. |
| Штаб-квартира | Україна, Київ |
| Політична ідеологія | Республіканізм
|
| Очільник партії | Голомша Микола Ярославович |
| Кольори | Жовтий Блакитний |
| Кількість членів |
|
| Веб-сторінка | http://www.uapatriot.org |
Політичні партії Вибори | |
Політична Партія "ПАТРІОТ" — українська політична партія, яка об'єднує ПАТРІОТІВ, які прагнуть, щоб громадяни України жили у справді вільній, суверенній і справедливій державі та сповідує ідеї республіканізму.
21 лютого 2015 р. створено Політичну Партію "ПАТРІОТ". Базою для створення партії став суспільно-політичний рух "Союз правих сил" утворений активістами Майдану Гідності. Лідером руху, а потім партії обрано заслуженого юриста України, доктора філософії в галузі державного управління, політичного та громадського діяча Миколу Голомшу.
Метою діяльності Партії є розбудова суверенної, правової, демократичної, соціально-орієнтованої держави, утвердження умов вільного розвитку особистості, захисту прав і свобод людини, забезпечення можливості участі всіх громадян України у виробленні нової державної політики.
Наш ідеал — органічна єдність європейських цінностей та українських національних і родинних традицій у розвитку держави та суспільства.
Ідеологія[ред.]
В українцях живе республіканський дух[1][ред.]
Сьогодні у світі нараховується майже двісті держав. З них три чверті — республіки. Хоча це швидше форма, а не зміст, бо далеко не всі вони переймаються духом, нормою і стилем демократії.
В Україні понад триста п’ятдесят політичних партій. Та не всі вони є партіями за фактом, тобто тих, хто веде активну політичну діяльність в десятки разів менше (парламентські розглядаємо окремо, вони привілейовані державою). Але навіть з публічно представлених та які досягли реальних результатів діяльності, мало хто має політичне обличчя, тобто сталу візію (бачення), що не змінюється через персональні амбіції. Маю на увазі те, що левова їхня частка — це партії персональних монополій (вождистського штибу), де фігура лідера є визначальною і саме цей фактор відбивається в ході виборчих кампаній через електоральні симпатії. Скільки з них представлені чіткими політичними програмами-платформами з ясними цілями та ціннісними установками? Одиниці.
В цьому криється один із вагомих чинників майже тридцятирічної політичної нестабільності в Україні, коли ми з вами ніяк не можемо прибитися берега у своїх світоглядно-ідейних симпатіях. Народ у своїй масі традиційно (залишки колоніальної геноцидності) орієнтується на персону політичного діяча, тоді як його (партійні) погляди, цілі, методи і шляхи їх досягнення залишаються поза увагою симпатиків політичної сили.
Зневіра до світоглядних партійних платформ ховається у нашому недалекому минулому. Ідеологія однієї партії, до того ж побудованої на брехні і омані та скріпленої кривавими диктаторськими методами управління і зневагою до людини як такої, визначила відношення українців до цього радянсько-комуністичного псевдоутворення. Ця зневіра перейшла і на часи творення нової України з розмаїттям нових політичних партій і посилилася якраз через одноманітність політичних облич цих сил.
Якщо ж глянути в сиву далечінь (Княжу добу), то одразу стає зрозумілим, що українці за духом демократи, а за формою реалізації демократичних цінностей — республіканці.
Наш республіканізм вперше (і на світовому рівні теж) був зафіксований у документі 1710 року «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і між генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким…», більш відомим як Конституція Пилипа Орлика.
До речі, сто років тому, в період визвольних змагань за незалежність і свободу України, український республіканізм отримав новий поштовх до розвитку і національної ідентичності. Зокрема це прослідковується в історії і принципах існування Української Вільної Анархічної Республіки Нестора Махна.
Один з перших документів незалежної України «Декларація про державний суверенітет України» 1990 року базувався на республіканських ідеях.
Зрештою нинішня Конституція України теж просякнута республіканськими ідеями. Зокрема категорія «республіка» є визначальною у тексті Основного закону, а основою конституційного устрою незалежної України є республіканська форма правління. Та й вся система організації державної влади, визначення конституційного статусу людини і громадянина базуються на принципах республіканізму.
Втім, як уже зазначав вище, на ниві партійного будівництва ні республіканізм, ні інші демократичні устрої не знайшли потужного відображення в реальному житті суспільства і держави. Це прикро, тому що демократія як цивілізаційна форма устрою, за якої врядування здійснюється
«іменем народу, силами народу і для народу» (А. Лінкольн),
і як об’єднувальна сукупність ідей, принципів та цінностей може реалізовуватися в сучасних умовах лише за наявності і активної участі справжніх системних світоглядно-перспективних політичних партій.
Політичні партії виступають носіями і захисниками ідей, сподівань і перспектив значної частини громадянського суспільства. А відтак вони (їхня світоглядна платформа) відображають певну позицію, яку симпатики цієї політичної сили можуть трактувати як національну ідею. Сукупність партійних національних ідей, підтриманих народом, дає синергетичну національну ідею, яка виглядатиме, образно кажучи, як сонце із променями. Щодо єдиної національної ідеї, на якій наполягають деякі діячі, а відтак і їхні політичні сили, то цю стадію людство вже проходило і відбивалася вона в історії у досить специфічних формах комунізму і нацизму. Чим це оберталося для націй і держав, ми пам’ятаємо і не варто знову повертатися до страхітливого диктаторського минулого.
Аналіз сьогоднішнього стану політичних партій в Україні свідчить про їхню досить слабку ціннісну ідентифікацію. А це означає, що партій із чітко вираженими світоглядними платформами в країні обмаль. А із платформою республіканізму і поготів.
Політична партія «Патріот» є однією з тих політичних сил, які сповідують ідеї і принципи республіканізму. Ми наполягаємо на необхідності застосування прямого народовладдя і найширшого залучення українців до управління державою через конституційну фіксацію стандартів гідності, а значить цивілізаційної спроможності громадянина. Участь українців в політичному житті країни має перейти від стадії голосування раз на чотири-п’ять років до реального залучення громадян в процеси творення законів, яке може відбуватися завдяки новітнім цифровим технологіям. Пропонуємо справжнім відповідальним політичним силам повсюдно сприйняти і підтримати позицію партії «Патріот», яка полягає в тому, що закон добровільно і беззаперечно виконуватиме той громадянин, хто безпосередньо долучався до його розробки, обговорення, правок і прийняття.
Наша наріжна ідея виражається так:
Патріотизм — Партнерство — Відповідальність.
Патріотизм — це горизонт глобального світу миру.
Ми виступаємо за те, щоб Конституція і законодавство країни були актами прямої дії. Саме тут неосяжне поле діяльності для всіх партій і політичних сил. Нам необхідно розробляти законодавчі кодекси не як зібрані в групи закони, а як вектори екосистеми гармонізації права.
Динаміка життєдіяльності країни, в якій політичним аспектам приділяється досить значна частина часу, сил та емоцій суспільства, вимагає від нас такого ж динамічного реагування на цивілізаційні зміни і в законодавстві. Тому виникає питання узгодження вже не лише між окремими законами, а й передусім між законодавчими кодексами.
Політична партія «Патріот» як партія республіканська у своїй діяльності опирається на такі ідеї і засади:
- традиційні цінності українського народу і світової демократії;
- досягнення конституційних стандартів гідності громадян;
- формування середовищ життя як самодостатніх і перспективних територіально-ментальних утворень з можливістю самореалізації громадян у глобальному світі;
- створення платформи ментально-експериментального простору підприємництва;
- широке заохочення приватної ініціативи у різних сферах самореалізації громадянина і громади;
- економічна свобода і пріоритетний захист всіх форм власності;
- формування влади як персональної відповідальності за державу;
- формування мультифункціонального безпекового сектору держави і пріоритетне бюджетне забезпечення;
- ефективне правосуддя, побудоване на застосуванні принципів духу права і сили закону.
Республіканізм — політично-правова доктрина та ідеологія правління країною як республікою з акцентом на свободу і громадянську гідність, здійснюване громадянами. Республіканізм завжди протистоїть монархії, олігархії і диктатурі. [2]
Ідеологічні чесноти[ред.] |
Головні засади[ред.] |
|---|---|
|
|
Голова партії[ред.]
Микола Ярославович Голомша (нар. 16 грудня 1962, село Тухля, Сколівський район, Львівська область) — український юрист і політик. З 27 лютого 2014 — перший заступник Генерального прокурора України, лідер політичної партії «Патріот», заслужений юрист України.
[3]Політичний та громадський діяч. Державний радник юстиції другого класу. Почесний працівник прокуратури України.
За вагомий особистий внесок у реалізацію державної правової політики, зміцнення законності та правопорядку, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод громадян присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України» (2006).
За вагомий особистий внесок у державне будівництво, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня (2008).
Народився 16 грудня 1962 р. в с. Тухля на Львівщині. У багатодітній родині виховували шістьох дітей, прищеплюючи старанність, милосердя, повагу до старших, уважність до наук. Після закінчення школи у 1980 р. Микола Ярославович пішов працювати на Стрийську взуттєву фабрику, тож рано пізнав важкість трудових буднів. Згодом служив у армії, на території тодішньої Білоруської РСР. Після демобілізації влаштувався на роботу до будівельної бригади радгоспу імені І.Я. Франка. З молодих років Микола Ярославович мав загострене відчуття справедливості і віру в правосуддя, тому навчальний заклад для здобуття освіти обрав без вагань.
У 1984 р. вступив до Харківського юридичного інституту на спеціальність «Правознавство» (нині Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого). Закінчивши виш, своє перше призначення молодий юрист отримав слідчим прокуратури у Стрийському районі Львівщини у 1988 р. Як відомо, розгул злочинності наприкінці 80-х — початку 90-х був шокуючим: зароджувався ринок, а з ним і рекет, і викрадення бізнесменів, і вбивства на замовлення. Молодому слідчому прокуратури з перших днів роботи довелося зіштовхнутися із складною роботою виявлення та документування злочинних груп. Працював у складних умовах, але розуміння важливості обраного шляху не давало опускати руки.
З 1992 по 2000 рр. Микола Ярославович обіймав низку посад у прокуратурі Львівської області: був старшим слідчим з особливо важливих справ, начальником слідчого відділу, начальником відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, заступником прокурора області — начальником слідчого управління, заступником прокурора області — начальником управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство. Згодом став першим заступником прокурора Львівської області. Брав участь в розслідуванні багатьох резонансних справ.
У 2000-2001 рр. працював першим заступником прокурора Чернівецької області. Саме звідти пішов на підвищення до Генеральної прокуратури України, де очолював відділ організаційного забезпечення діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України та відділ нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства. У вересні 2001 р. призначений на посаду прокурора Рівненської області.
У листопаді 2003 р. призначений заступником Генерального прокурора України.
У 2005 році, відмовившись порушувати кримінальну справу відносно лідерів опозиції («Помаранчевої революції») та винести постанову про розгін Майдану, подав у відставку, але був звільнений за надуманими мотивами колишнього керівництва та згодом відновлений у посаді на підставі постанови суду у тому ж році. У квітні 2007 року за позицію щодо розпуску українського парламенту Миколу Голомшу переведено на посаду прокурора Львівської області, проте вже в травні повернуто на колишній пост — заступника Генерального прокурора України.
Під керівництвом Миколи Ярославовича розкрито резонансне вбивство братів Карпенків і мільйонера Жемова. Йому було доручено кураторство над розслідуванням найбільш резонансних кримінальних справ: загибелі лідера Народного руху України Вячеслава Чорновола, за фактом смерті відомого композитора Володимира Івасюка, про замахи на слідчу з особливо важливих справ прокуратури Галину Климович, про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Саме під керівництвом заступника Генерального прокурора України М. Голомші було визначено місцезнаходження і затримано в селі Молочки на Житомирщині головного обвинуваченого у вбивстві Г.Гонгадзе — генерала О.Пукача та відшукано голову Г.Гонгадзе. Найкращі слідчі Генеральної прокуратури України під координацією Миколи Ярославовича розслідували і справу про отруєння Президента України Віктора Ющенка.
Після обрання Януковича В.Ф. Президентом України, 22 липня 2010-го року М. Голомша понижений у посаді до військового прокурора Центрального регіону України за те, що скерував до суду кримінальну справу про визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу. Зважаючи на принципову позицію та активну протидію зниженню обороноздатності держави, у серпні 2012 року Микола Голомша вдруге понижений у посаді та призначений начальником управління у воєнній сфері ГПУ.
Активно брав участь у підтримці активістів Майдану Гідності, усіляко сприяв його перемозі, після чого призначений першим заступником Генерального прокурора України. Активно підтримував своїми діями процес очищення органів прокуратури від співробітників, які допомагали узурповувати владу за часів правління Януковича В.Ф. Організовував розслідування злочинів, скоєних особами владних структур проти власного народу. Так, зусиллями його підлеглих було порушено більше двох з половиною тисяч кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених посадовими особами за часів президентства Януковича В.Ф. Однак, після призначення Генеральним прокурором України Яреми В.Г., безпідставно був відсторонений від посади, а далі провокаційно «люстрований».
Микола Голомша подав позов до суду на незаконне використання закону «Про очищення влади». Саме в суді він відстоює свою честь і гідність, адже для кожного зрозуміло, що цей закон не можна було використовувати до людини щодо якого у судовому порядку та в інший спосіб доведено юридичні факти протистояння з режимом Януковича В.Ф. Більше того, Голомша М.Я. з першого до останнього дня був на Майдані під час Революції гідності.
Наразі М.Я.Голомша — лідер Політичної Партії «ПАТРІОТ». Програма партії спирається на засадничі принципи, пов’язані із розвитком науки, освіти, культури та духовності, розбудовою гідних середовищ життя спроможних громад, в яких кожна людина матиме перспективи самореалізації та можливість бути заможною і захищеною.
«Програма нашої партії — це програма миру, творення, програма народовладдя. Ми пропонуємо нову схему державного управління, маємо нове бачення розвитку суспільства. Якщо ми об’єднаємося, то можемо перемогти і переможемо, бо запропонуємо нові шляхи розвитку держави і відновлення економіки. Наші робочі програми насичені найновішими технологіями», — наголошує Микола Голомша.
Особисто Микола Голомша приймає активну участь у громадсько-політичному житті держави, входить до складу Головної Ради Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка, є ініціатором створення і співголовою майданчика єднання національно-патріотичних сил Всеукраїнського Форуму «Українська альтернатива», до Великої Ради якого входять Святіший Патріарх Філарет, Президенти України Л.Кравчук та В.Ющенко. У засобах масової інформації активно висловлює точку зору з широкого спектру актуальних питань життєдіяльності нашої країни: від проявів глобального гібридного тероризму Росії на теренах української держави до найбільш гострих питань, що повсякденно виникають в економічному, політичному, соціальному та культурному просторі України.
Як і в часи перебування на державних посадах Микола Голомша стоїть на державницькій позиції, перш за все, поважає верховенство Права і вірить у силу Закону, категорично не сприймає будь-якого тиску та не терпить недбалого ставлення до роботи.
Знаходить час і для самовдосконалення: захоплюється історичною та філософською літературою, займається спортом.
Активно займається науковою роботою, має власні наукові публікації. У 2017 році захистив дисертацію та отримав звання доктора філософії у галузі державного управління. Завдяки сприянню Миколи Ярославовича Голомші у Стрийському коледжі успішно функціонує правничий факультет.
Заохочує молодих спортсменів:
- на громадських засадах очолює Наглядову Раду Асоціації професійних видів єдиноборств,
- входить до складу Ради Національної Ліги професійного боксу України,
- у Стрию надає підтримку секції карате.
Голомша Микола Ярославович за багаторічну сумлінну працю в органах прокуратури нагороджений:
- подякою «За сумлінну службу в органах прокуратури» І ступеня;
- медаллю «За доблесну службу» ІІІ та ІІ ступенів; медаллю «За доблесть та звитягу»;
- дипломом «За високу національну гідність, патріотизм, значний особистий внесок у розбудову Української держави, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм»;
- орденом Свободи «За вагомий внесок у розвиток Української державності»;
- відзнакою «За мужність під час виконання службових завдань»;
- іншими 84-ма орденами, медалями та відзнаками.
Разом із дружиною Мирославою виховали двох дітей.
Життєве кредо Миколи Ярославовича:
«Правдою і вірою служити Богові, Україні і рідному народові».
Команда[ред.]
Голова партії[ред.]
Перший заступник[ред.]
Заступники Голови партії:[ред.]
- Гошовський Микола Іванович
- Журавчак Олександр Петрович
- Хома Андрій Степанович
- Шиянов Борис Анатолійович
Відомі члени партії[ред.]
Відомі прихильники партії[ред.]
Завдання партії[4][ред.]
- сприяння реалізації ідей державного патріотизму як моральної основи діяльності усіх гілок влади та всіх верств населення
- сприяння об'єднанню українського суспільства навколо національної ідеї, єднанню національностей та етнічних груп на засадах рівності й братерства
- сприяння консолідації суспільства на засадах загальнолюдських цінностей, відстоювання пріоритетності природних прав і свобод людини
- сприяння реформуванню системи державного управління шляхом її децентралізації
Посилання[ред.]
- Офіційний сайт партій — http://www.uapatriot.org
- Офіційна сторінка партії у Facebook
- Офіційна сторінка Твіттер
- Офіційний канал Youtube
Примітки[ред.]
This article "Політична Партія "ПАТРІОТ"" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Політична Партія "ПАТРІОТ".
