You can edit almost every page by Creating an account. Otherwise, see the FAQ.

Православна церква в Україні

Матеріал з EverybodyWiki Bios & Wiki
Перейти до:навігація, пошук

{{Delete|10 грудня 2018}}

Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Засновники Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Дата заснування Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Дата ліквідації Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Центр Київ, Україна
Основна юрисдикція Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.
Офіційний сайт Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.

Православна церква в Україні — автокефальна помісна православна церква на території України, яку буде створено внаслідок об'єднання українських православних юрисдикцій на ґрунті повної канонічної незалежності. Після отримання томосу Церква стане 15-ю автокефальною церквою світу.

Церква керуватиметься Святим Письмом та Священним Переданням, відповідно до Патріаршого та Синодального Томосу та Статуту. Канонічною територією автокефальної Православної церкви в Україні є територія української держави. Православні українці в діаспорі, згідно з проектом статуту, переходять під юрисдикцію Вселенського патріархату.

Учасники об'єднавчого собору 15 грудня 2018 року, що проводиться у Софії Київській, як очікується, вироблять остаточний варіант статуту церкви, затвердять назву та оберуть її предстоятеля. Згідно з проектом статуту, церкву очолюватиме Митрополит Київський.

Управління[ред.]

Духовні навчальні заклади[ред.]

Єпархії[ред.]

Предстоятелі[ред.]

  • (обраний 15 грудня 2018 року)

Історія[ред.]


Визвольні змагання. УАПЦ[ред.]

Українська революція актуалізувала прагнення до утворення самостійної української церкви. Втім, спочатку, як зауважує Д. Дорошенко, «українська демократична інтеліґенція… не виявила належного зрозуміння для справи Православної Церкви й для необхідности перетворити її в Національну Українську Церкву»[1].

Подібні настрої демонстрували й більшість єпархіальних з'їздів. Аналізуючи їх, Н. Полонська-Василенко пише, що тільки два з них «виявили національну свідомість»[2], висловлюючи прагнення до незалежності православної церкви в Україні: Полтавський[3] та Подільський єпархіальні з'їзди[4].

На Всеросійському з'їзді духовенства і мирян (11-12 червня 1917 року, Москва) українська фракція на чолі з І. Морачевським сформулювала такі побажання: 1) свобода церковного самовизначення; 2) соборність і всебічна українізація місцевого церковного життя; 3) якнайскоріше скликання Всеукраїнського церковного з'їзду духовенства та мирян. Також вкотре висловлювалася думка про те, що утворення незалежної Української держави повинне мати як наслідок утворення незалежної церкви[5].

Реалізація вимоги скликати Всеукраїнський церковний з'їзд розпочалася на ІІІ Всеукраїнському військовому з'їзді. Він прийняв резолюцію про автокефалію православної церкви в Україні, її відокремленість від держави та запровадження української мови як богослужбової[6]. З'їзд також сформував Організаційний комітет зі скликання Всеукраїнського церковного собору[4].

Перша сесія Собору тривала з 7 до 23 січня 1918 року, коли її перервав наступ більшовиків на Київ. Проте впливу на загальну ситуацію та проблему юрисдикції Православної церкви в Україні вона не мала[7].

Друга (літня) сесія Собору замість автокефалії проголосила автономію Православної церкви в Україні, при цьому виключивши зі складу Собору Всеукраїнську церковну раду, що ініціювала скликання Собору[джерело?].

Міністр ісповідань Української Держави В. Зіньківський планував

Українські православні юрисдикції, що підтримували автокефалію в 1989—2018 рр.[ред.]

Утворена 1989 року УАПЦ позиціонувала себе як «Церкву Київської традиції, що будує своє життя на засадах автокефалії». Згідно з заявою Архиєрейського собору УАПЦ стосовно об'єднання українських православних церков, «життя Православної Церкви в Україні має будуватися на засадах повної незалежності» та зі збереженням євхаристійного спілкування з іншими помісними православними церквами[8]. У зверненні до патріарха Варфоломія від 26 серпня 2009 року архиєреї УАПЦ «засудили ідеї відновлення російської православної цивілізації або інші секулярні цінності» як можливу основу для об'єднання українських православних юрисдикцій[9].

Історико-канонічна Декларація Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату проголошувала поміж іншим наявність усіх факторів для проголошення автокефалії Православної Церкви в Україні. З точки зору УПЦ КП, «право проголошення автокефалії, за наявності належних умов і підстав, однією з яких є відповідна державно-адміністративна незалежність, належить Собору Церкви, яка проголошує свою автокефалію, а право першою визнати цю автокефалію належить Матері-Церкві» (такою УПЦ КП вважає Константинопольський патріархат)[10].

Ієрархи обидвох церков підписали звернення до Вселенського патріарха, прийняте до розгляду в квітні 2018 року[11]. Як УАПЦ, так і УПЦ КП визнавали незаконним приєднання Київської митрополії до Московського патріархату[12][13].

Проавтокефальні настрої існували також в середовищі УПЦ Московського патріархату. Деякі аналітики виокремлювали так зване проукраїнське крило УПЦ МП[14][15][16]; одним із його медійних речників був Олександр (Драбинко), який заявив, що «альтернативи канонічній самостійності [української] Церкви просто не існує», та заперечив можливість отримання автокефалії від Російської православної церкви, що спричинило би фактичну ізоляцію від світового православ'я[17].

Події 2016—2018 рр. (до Об'єднавчого собору)[ред.]

Вселенський Патріарх Варфоломій I

16 червня 2016 року, напередодні Всеправославного собору, Верховна Рада України ухвалила звернення до патріарха Варфоломія із проханням надати автокефалію православній церкві в Україні, подолати наслідки церковного поділу шляхом скликання об'єднавчого собору та визнати нечинним приєднання Київської митрополії до Московського патріархату[18].

Свою підтримку звернення ВРУ висловив Світовий конгрес українців[19].

19-20 квітня 2018 року відбулося засідання Синоду Константинопольського патріархату, на якому аналізувалося питання стосовно церковної ситуації в Україні[20]. Він офіційно прийняв до розгляду звернення Президента України Петра Порошенка (що його підтримала Верховна Рада[21][22] та ієрархи УПЦ (КП) й УАПЦ[23]). Перед цим (9 квітня) Петро Порошенко зустрівся з Варфоломієм у Стамбулі[24].

У травні 2018 року делегація, яка складалася з трьох митрополитів Вселенського патріархату, розпочала візити до помісних православних церков задля інформування про українську справу[25].

1 липня Константинопольський патріарх заявив, що «Константинополь ніколи не видавав дозволу передавати території України будь-кому, крім права хіротонії Київського митрополита у Москві на умовах його обрання соборно в Києві на місцевому Соборі та при безумовному згадуванні Вселенського Патріарха»[26]. А 31 серпня Варфоломій повідомив російського патріарха Кіріла, що «Вселенський Патріархат вирішив використовувати всі шляхи, щоб вирішити питання надання автокефалії Українській православній церкві. Рішення було ухвалено в квітні. І [Фанар імплементує] це рішення» (згідно зі словами представника Варфоломія, митрополита Гальського Емануїла)[27].

На відкритті Архієрейського собору Константинопольської церкви 1 вересня 2018 року патріарх Варфоломій виголосив доповідь, у якій згадав численні приклади того, як «Москва впродовж багатьох століть розпоряджалася Київською митрополією, православною церквою в Україні, без відома Константинополя»[28]. Наступного дня собор погодився, що Вселенський патріархат має повноваження надавати автокефалію іншій церкві без будь-яких узгоджень[29].

У рамках підготувань до надання автокефалії Православній церкві в Україні Вселенський патріарх 7 вересня 2018 року призначив двох екзархів для взаємодії з церковними ієрархами та українською владою: архієпископа Даниїла Памфілійського зі США та єпископа Іларіона Едмонтонського з Канади[30].

Наприкінці вересня Вселенська Патріархія оприлюднила корпус документів, які доводять, що зв'язок Московського патріархату з територією історичної Київської митрополії тримається на порушенні православного канонічного права[31][32].

На засіданні, яке відбулося з 9 по 11 жовтня 2018 року, Синод Константинопольського патріархату підтвердив рішення про те, щоби приступити до надання автокефалії Православній Церкві в Україні. Також Синод постановив відновити ставропігію Вселенського Патріарха в Києві, поновити «у своєму єпископському або священицькому сані» Філарета (Денисенка), Макарія (Малетича) та «їхніх послідовників, які опинилися у схизмі не з догматичних причин», скасував «зобов'язання Синодального листа 1686 року, …який надавав у порядку ікономії право Патріарху Московському висвячувати Київського митрополита, обраного собором духовенства та вірян його єпархії, який мав згадувати Вселенського Патріарха як свого Першоієрарха за будь-яким богослужінням, проголошуючи та підтверджуючи свою канонічну залежність від Матері-Церкви Константинополя»[33][34].

3 листопада 2018 року Президент Порошенко та Патріарх Варфоломій підписали Угоду «Про співробітництво та взаємодію між Україною та Вселенським Константинопольським Патріархатом»[35]. Згідно з нею в Києві засновується Представництво Вселенського патріарха[36], розташоване в Андріївській церкві[37]. Перша архиєрейська літургія Патріаршої Ставропігії в ній відбулася 13 грудня 2018 року[38].

27-29 листопада 2018 року в Стамбулі Вселенський Патріархат провів засідання Священного Синоду, де, окрім інших питань, обговорювався текст Томосу про автокефалію Православної церкви в Україні. У комюніке за результатами синоду згадувалося про створення проекту статуту нової помісної церкви[39].

Об'єднавчий собор 15 грудня 2018 року[ред.]


Софія Київська, місце проведення Собору

Українська Православна Церква Київського Патріархату та Українська Автокефальна Православна Церква ухвалили участь в Об'єднавчому соборі на рівні Архиєрейських соборів (очікується участь 40 ієрархів УПЦ КП та 14 архиєреїв УАПЦ, а також священиків і мирян). Для участі в Соборі зареєструвалися також два митрополити УПЦ Московського патріахату — Олександр (Драбинко) та Симеон (Шостацький)[40][41]. На Соборі головує представник Вселенського патріархату митрополит Галльский Еммануїл (Адамакіс).

Собор працює в закритому режимі.

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

  1. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  2. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  3. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  4. 4,0 4,1 Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  5. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  6. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  7. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  8. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  9. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  10. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  11. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  12. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  13. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  14. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  15. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  16. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  17. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  18. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  19. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  20. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  21. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  22. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  23. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  24. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  25. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  26. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  27. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  28. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  29. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  30. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  31. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  32. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  33. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  34. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  35. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  36. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  37. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  38. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  39. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  40. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
  41. Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».

[[Файл:Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Portal/images/other' not found.|link=Портал:Право|Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».xПомилка скрипту: Не існує модуля «If empty».px|alt=П:]]  Право [[Файл:Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Portal/images/other' not found.|link=Портал:Християнство|Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».xПомилка скрипту: Не існує модуля «If empty».px|alt=П:]]  Християнство [[Файл:Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Portal/images/other' not found.|link=Портал:Україна|Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».xПомилка скрипту: Не існує модуля «If empty».px|alt=П:]]  Україна [[Файл:Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Portal/images/other' not found.|link=Портал:Історія|Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».xПомилка скрипту: Не існує модуля «If empty».px|alt=П:]]  Історія [[Файл:Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Portal/images/other' not found.|link=Портал:Православ'я|Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty».xПомилка скрипту: Не існує модуля «If empty».px|alt=П:]]  Православ'я

This article "Православна церква в Україні" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Православна церква в Україні.



Read or create/edit this page in another language[ред.]