Пушкаренко Арсеній Михайлович
Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty». | |
---|---|
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |
Ім'я при народженні | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Прізвисько | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Псевдо | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Народився |
Помилка скрипту: Не існує модуля «Infocards». Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Помер |
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. ·Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Поховання |
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. : [[Файл:{{ #property:p1442}}|140px|alt=зображення місця поховання|center]] |
Громадянство | {{#statements:p27}} |
Національність | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Місце проживання | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Діяльність | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Галузь | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Відомий завдяки | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Alma mater | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Науковий ступінь | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Вчене звання | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Науковий керівник | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Вчителі | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Відомі учні | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Знання мов | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Заклад | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Учасник | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Членство | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Роки активності | Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty». |
Напрямок | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Жанр | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Magnum opus | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Суспільний стан | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Титул | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Посада | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Військове звання | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Попередник | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Наступник | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Партія | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Конфесія | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Рід | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Батько | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Мати | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Родичі | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Брати, сестри | Помилка скрипту: Не існує модуля «collapsible list». |
У шлюбі з | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Діти (Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found.) | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Вага | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Зріст | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Волосся | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Очі | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Автограф | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Нагороди | {{#statements:P166}} |
IMDb | {{#statements:p345}} |
Сторінка в Інтернеті | Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. |
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:Sources-utils' not found. | |
|
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Модуль:ListOfProfessions' not found.
Помилка скрипту: Не існує модуля «If empty». Арсеній Михайлович Пушкаренко (Сторінка Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.нар. 10 жовтня 1992, місто Київ) — український політичний і громадський діяч.
Кандидат у народні депутати України від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 81 у списку[1]. Безпартійний[2].
Освіта[ред.]
У 2009 році закінчив СШ № 15 міста Києва.
У 2013 — закінчив бакалаврат філософський факультетКиївського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Філософія».
У 2015 — закінчив магістратуру філософський факультетКиївського національного університету імені Тараса за спеціальністю «Державна служба».
Трудова діяльність[ред.]
З січня по вересень 2016 року — радник голови Конфедерації вільних профспілок України[3][4].
З листопада 2016 по вересень 2017 року — виконавчий директор[5] Міжнародного центру Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик[6].
З жовтня 2018 року — помічник-консультант Апарату Верховної Ради України.
Громадська діяльність[ред.]
У 2006—2008 рр. очолював Молодіжний осередок при Київській міській організації Всеукраїнського Товариства «Меморіал» імені Василя Стуса. Брав участь у зібранні і підготовці матеріалів для книги «Кияни — свідки Голодомору», яка була видана Романом Круциком. Разом з дисидентом Василем Овсієнком організували та провели понад 60 лекцій про Василя Стуса та дисидентський рух у школах Києва.
У 2008—2010 роках був співзасновником і керівником Молодіжної громадської організації «Патріот». У рамках діяльності молодіжної організації був започаткований проект «Шляхом українських патріотів», який мав на меті проведення заходів із вшанування видатних українських діячів другої половини ХХ століття[7]. За результатами проекту була видана книга «Біля витоків Незалежності» до 20-річчя Незалежності України про 20 видатних українців. До книги увійшли: Володимир Івасюк, Василь Макух, В'ячеслав Чорновіл, Алла Горська, Петро Григоренко, Василь Стус, Василь Шумук, Олекса Гірник, Іван Миколайчук та інші. Над книгою працювали: Іван Драч, Лесь Танюк, Петро Осадчук, Олег Чорногуз, Марія Миколайчук, Левко Лук'яненко, Атена Пашко, загалом близько 50 людей. А.Пушкаренко, як керівник проекту, презентував книгу у 20 містах України[8], також — у Центральному офісі Радіо Свободи у Празі[9].
У 2009—2010 роках — заступник голови Української Народної Ради, яка була створена після відзначення 20-річчя Народного Руху України у вересні 2009 року представниками інтелігенції і студентства. На базі УНР потім був створений Комітет Захисту України — перша організація, яка виступила проти режиму Януковича навесні 2010 року. До УНР входили: Дмитро Павличко — голова, Ігор Юхновський, Борис Олійник, Павло Мовчан, Юрій Шухевич, Іван Заєць, Михайло Ратушний.
У 2010—2013 рр. — голова Молодіжного Руху Києва. Активно займався проблемами Києва і киян: захистом історичного центру міста (архітектурних пам'яток: садиби Сікорського, садиби Мурашко, Будинку зі зміями, Будинку Барона)[10][11][12], питанням якості води у Києві, боротьбою за детінізацію та реформування бюджету Київського метрополітену, особистою критикою мера Києва Олександа Попова за його невиконані обіцянки[13], захистом НПП «Голосіївський» та багато іншого.[14][15]
Спільно з Львівською міською радою проводив «Дні Львова» в університетах (КНУ ім. Т.Шевченка, КПІ), після яких отримав пропозицію від мера Львова Андрія Садового очолити представництво громадської організації «Самопоміч» у місті Києві. З квітня 2013 року до квітня 2014 координував і організовував роботу «Самопомічі» у Києві. За час діяльності було реалізовано ряд соціальних проектів на користь громади, а саме: «Дні спорту» у Подільському, Печерському, Святошинському районах за участі Олімпійських чемпіонів Стелли Захарової, Ірини Мерлені, Людмили Бобрусь-Порадник; була організована безкоштовна юридична допомога, яку отримали кілька тисяч киян; запущений проект «Світло в оселі» — допомога волонтерами самотнім людям похилого віку.[16]
Навесні 2014 року виступив, як голова, співзасновником громадської ініціативи киян «Збережемо Голосієво!», в рамках якої влітку 2014 року учасники виступили з ініціативою надати ім'я генерала Сергія Кульчицького одній з вулиць у Голосіївському районі міста Києва.[17] Це фактично був початок боротьби проти забудови на вулиці Полковника Потєхіна.[1]
Протягом 2011—2014 років разом з письменником Петром Осадчуком проводили акції «Подаруй українську книгу», в рамках якої бібліотекам міста Києва та Київської області було подаровано понад 2000 тисячі книжок українських письменників.
10 квітня 2015 року, у п'яту річницю катастрофи під Смоленськом, видав і презентував збірку промов Леха Качинського «Він передбачав, він боровся, він знав — Президент Качинський»[18][19].
Восени 2014 року ініціював повторну компанію «Донецькому національному — ім'я Василя Стуса». Під відкритим листом-зверненням до ректора Донецького національного університету Романа Гринюка, професорсько-викладацької та студентської спільноти, підписалися видатні особистості, хто знав Василя Стуса або досліджував його творчість; за перейменування виступили: Дмитро Стус, Іван Драч, Лесь Танюк, Микола Жулинський, Павло Мовчан та інші. Спільно з Левком Лук'яненко та Василем Овсієнко організував прес-брифінг на цю тему[20]. 10 червня 2016 колектив ДонНУ проголосував за присвоєння університету імені Василя Стуса[21].
Член Наглядової ради БФ «Національний центр Сікорського»[22].
У серпні 2017 року разом з однодумцями як голова[23]виступив співзасновником та очолив Центр захисту прав громади Голосіїва.
У лютому 2018 року на запрошення Конгресу США відвідав 66-ий традиційний Молитовний сніданок за участю Президента Дональда Трампа у Вашингтоні.[24]
Був помічником-консультантом на громадських засадах у VI скликанні Павла Мовчана[25], у VII скликанні — Андрія Павловського[26].
Щодо російської військової агресії в Україні[ред.]
Спільно з народним депутатом Андрієм Павловським та головою Спілки офіцерів України Євгеном Лупаковим підготували та оприлюднили списки поплічників сепаратизму у звільнених містах (Слов'янськ, Краматорськ, Костянтинівка). Неодноразово відвідував зону АТО в рамках кампанії люстрації у звільнених містах. Вдалося добитися звільнення ряду посадовців-сепаратистів у Слов'янську та Краматорську.[27]
У грудні 2014 року власним коштом відремонтував безкоштовно наданий фермером Олександром Трухіним військовий УАЗ та передав його Контррозвідці Служби безпеки України для потреб у зоні АТО.[28]
Нагороджений Відзнакою Служби безпеки України за «утвердження та зміцнення державної безпеки України».[29]
Примітки[ред.]
- ↑ "Слуга народу" опублікувала список із своїх 200 кандидатів у Раду Дзеркало Тижня (13 червня 2019)
- ↑ Центральна виборча комісія
- ↑ «Україні потрібні сильні і вільні профспілки» День (газета), 30 травня 2016 року
- ↑ Вільні профспілки залізничників готуються страйкувати День (газета), 22 червня 2016 року
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Людина-смолоскип Український тиждень, 7 листопада, 2011
- ↑ Кияни презентували бердичівлянам книгу «Біля витоків незалежності», 22-03-2013
- ↑ Українців Чехії відвідали представники Молодіжного Руху Києва, 14.10.2011
- ↑ Столица без лица. Сотни памятников архитектуры в Киеве находятся под угрозой захвата и разрушения. Архівовано 31 січень 2015 у Wayback Machine.', 30 мая 2013
- ↑ Замість садиби Сікорського збудують чергову багатоповерхівку? Радіо Свобода, 12.12.2014
- ↑ Україна: хто збереже київські пам'ятки архітектури? Euronews, 21/11/12
- ↑ Кияни прийшли виганяти Попова зі столиці ТВі
- ↑ У центрі Києва збирали гроші для «нужденних» депутатів (відео), 8 Серпня 2014
- ↑ На ремонт київських доріг лише з міського бюджету обіцяють виділити понад 250 мільйонів гривень Перший національний, 18 февраля 2013
- ↑ «Життя зі спортом яскравіше!» В СШ № 185 імені Володимира Вернадського відбувся День спорту «Будь сильним» (фото) Cвятошинська районна державна адміністрація (офіційний інтернет-портал), 20 грудня 2013
- ↑ У КИЄВІ МОЖЕ З'ЯВИТИСЯ ПРОВУЛОК ІМЕНІ ГЕНЕРАЛА СЕРГІЯ КУЛЬЧИЦЬКОГО 5 канал, 4 серпня 2014
- ↑ К пятой годовщине гибели Президента Качинского презентован сборник его выступлений Український кризовий медіа-центр, 10.04.2015
- ↑ У Києві презентували збірку промов Леха Качинського Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine., 10.04.2015
- ↑ Активісти прагнуть назвати Донецький національний університет на честь українського героя Василя Стуса Український кризовий медіа-центр, 24 листопада 2014 року
- ↑ Колектив ДонНУ проголосував за присвоєння університету імені Василя Стуса День (газета), 10 червня 2016 року
- ↑ У Києві створили Наглядову раду Національного центру Сікорського День (газета), 23 травня 2016 року
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Помилка скрипту: Не існує модуля «citation/CS1».
- ↑ Боротьба за люстрацію освітян-сепаратистів у Слов'янську, 15.09.2014
- ↑ ВОЛОНТЕРИ ПЕРЕДАЛИ ПОЗАШЛЯХОВИК ДЛЯ БІЙЦІВ КОНТРРОЗВІДКИ СБУ 5 канал, 26 грудня 2014
- ↑ Волонтери передали військовий автомобіль для контррозвідки СБУ (відео) Архівовано 7 лютий 2015 у Wayback Machine. Служба безпеки України, 26 грудня 2014
Посилання[ред.]
- Персональний сайт Арсенія Пушкаренка
- Сторінка Арсенія Пушкаренка у соціальній мережі Facebook
Помилка Lua у Модуль:External_links у рядку 275: attempt to index field 'wikibase' (a nil value).
This article "Пушкаренко Арсеній Михайлович" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Пушкаренко Арсеній Михайлович.
This page exists already on Wikipedia. |
- Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine
- Вікідані:Відсутні елементи
- Вікіпедія:P20:використовується
- Вікіпедія:P512:використовується
- Шаблон:Особа:Службова
- Вікіпедія:P94:використовується
- Персоналії за алфавітом
- Політики України
- Помічники народних депутатів України
- Українські громадські діячі
- Уродженці Києва
- Випускники філософського факультету КНУ
- Волонтери АТО
- ЗеКоманда